Тривимірність поведінки фірми в сучасних умовах

П Р О Д У К Т (елемент нововведень)



Функціональний елемент (економічний)





Географічний елемент (конкурентноздатність)

Залежно від стратегії, яка переважає, обирається вид структури. Використання декількох стратегій потребує утворення матриць різних типів або розумного сполучення різних видів структур в межах однієї компанії. Одна із останніх форм багатонаціональної структури – матриця типу «продукт – ринок», в якій зроблена спроба сполучити ринкову політику з розробкою стратегії фірми.

І. Ансофф дослідив еволюцію організаційних структур і виділив основні тенденції в їх розвитку.

Основні тенденції в розвитку (зміні) організаційних структур

Унифікована структура		Численність видів структур в єдиній організації
Стабільність		Динамічність
Реактивність		Планування
Структурна оптимізація		Оптимізація організаційного потенціалу
Адаптація структур		Повне конструювання структур

За Ансоффом, основною тенденцією в розвитку (екволюції) організаційних структур є усвідомлення керівниками того факту, що будь-яка організація є складною сукупністю великої кількості взаємопов’язаних елементів. Комплекс найбільш важливих з них, а саме: керівники, структура, інформація, системи і процедури, технологічні процеси, системи ціннісної орієнтації, являє собою організаційний потенціал.

Зміна одного з цих елементів ще не означає зміну організації. Зміну організаційного потенціалу доцільніше починати з людей, з керівників. Потім – зміна системи цінностей, що діє на фірмі, перебудова інформаційних потоків, інших елементів.

Основу організаційного потенціалу складає культура організації (сукупність управлінського персоналу, системи цінностей, систем і процедур; системи і процедури – це сукупність суворо документованих прийомів і методів рішення проблем управління, таких як: складання планів, проведення навчання, здійснення контролю тощо). Ця частина організаційного потенціалу піддається найбільш сильному впливу з боку обраної стратегії фірми. Є випадки, коли невеликі зміни стратегії можуть потребувати радікальної перебудови культури організації, і коли зміни стратегії практично не потребують зміни культури організації, а відтак, організаційного потенціалу.

Однак, частіше зміни стратегії повязані з певними змінами організаційного потенціалу, а сам характер переходу суттєво залежить від конкретних умов.

Ця теорія застосовується лише до організацій, які чутливо реагують на всі зміни зовнішнього середовища. Проведено експерименти, коли в організації завчасно відпрацьовується декілька можливих структур управління і залежно від умов обирається один із варіантів з використанням матметодів на ЕОМ.

Модель управління фірмой демонструє, що залежно від зовнішніх умов і характеру проблем, що вирішуються, її вище керівництво повинно концентрувати увагу на визначених моментах, указаних у матриці.