- •1. Вступ
- •2. Історія створення та завдання
- •3. Студенти нувгп про інтеграцію України в єс
- •4. Навіщо Україні єс?
- •5. Успіхи та проблеми України на шляху європейської інтеграції
- •6. Досвід європейської інтеграції
- •7. Відмінності між єс і нато,
- •8. Державна політика
- •9. Оцінка відповідності України критеріям та вимогам, які
- •10. План дій щодо членства в нато (пдч) (запроваджено
- •24 Квітня 1999 року на саміті нато у Вашингтоні (сша)
- •11. Ставлення студентів нувгп до Євроатлантичної інтеграції
- •12. Навіщо Україні нато?
- •13. Україна – нато: „за” і „проти”
- •14. Україна – нато: гуманітарні, освітні та наукові аспекти
- •15. Співробітництво нувгп з вищими навчальними
- •16. Підбиваючи підсумки „за” і „проти” вступу України до
- •17. Чи можлива Єропейська система безпека без нато?
- •18. Росія – нато
- •19. Карта з російського рукава
- •20. Північноатлантичний договір
- •International Review
- •Відносини україна – єс: «Східне партнерство» у регіональному вимірі
- •Східне партнерство: асиметрія очікувань і можливостей
- •Трансформація функціональної та політичної спроможності Східного партнерства в нових умовах
- •Підходи до реалізації основних напрямків Східного партнерства після зміни влади в Україні та в Польщі
- •Регіональні проекти у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Крим у регіональному вимірі «Східного партнерства»
- •Крим як пілотний проект для нової політики єс відносно України
- •Геополітичний чинник в формуванні кримського проекту "Східного партнерства"
- •Крим і Севастополь: зсув пріоритетів у "Східному партнерстві"
- •Роль Польщі в реалізації регіонального виміру "Східного партнерства"
- •Стратегія Польщі в реалізації Східного партнерства.
- •Україна втрачає лідерство у Східному партнерстві
- •Інтереси Польщі у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Наслідки Харківських домовленостей з Росією для реалізації євроінтеграційного курсу України
- •Історія проблеми
- •«Газова» Ялта - 2004
- •Харків-2010 – Ялта-2004: паралелі
- •Російський реванш - 2010
- •Постхарківська Україна: що далі?
- •Висновки
- •Наша адреса:
- •01025, М. Київ, вул. Велика Житомирська 2
- •Статьи Євросоюз не знає, що робити з Україною?
- •5.1. Національні інтереси україни
- •5.2. Стратегічні цілі та пріоритети зовнішньої політики україни
- •5.3. Реалізація стратегічних завдань інтеграції в європейські
- •5.3.1. Європейська інтеграція України
- •5.3.2. Євроатлантична інтеграція України
- •5.4. Регіональна стратегія україни
- •5.4.1 Добросусідство задля спільних цілей
- •5.4.2 Регіональна політика України у Чорноморському регіоні
- •5.4.3 Перехрестя шляхів у регіоні – можливості для України
- •5.5. Україна– росія: формування нового характеру взаємин
- •5.6. Україна– сша: розвиток стратегічного партнерства
- •5.7. Азійський напрям зовнішньої політики україни
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •2. Опис процедури вступу до сот
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до сот
- •4. Які з перерахованих критеріїв Україна вже виконала
- •5. Які з перерахованих критеріїв Україна ще має виконати
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •7. Негативні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до
- •11. Основні цифрові показники відносин України з сот
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •1 Січня 2007 року членами Європейського Союзу стали Румунія
- •27Держав-членів.
- •2. Опис процедури вступу до єс
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до єс
- •4. Які з перерахованих критеріїв Україна вже виконала
- •5. Які з перерахованих критеріїв Україна ще має виконати
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •3) Гарантія безпеки:
- •1) Макроекономічна стабільність:
- •2) Збільшення продуктивності економіки:
- •3) Збільшення обсягів торгівлі між Україною та єс:
- •8. Оцінка здатності України виконати критерії членства
- •9. Прогноз щодо того, коли Україна зможе виконати всі
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до єс
- •1. Верховній Раді України:
- •2. Кабінету Міністрів України:
- •11. Основні цифрові показники відносин України з єс
- •1. Показники валового внутрішнього продукту (ввп) на душу
- •3 (106) Україна 6 720 26,9
- •2. Розміри прямих іноземних інвестицій в Україну
- •2.1. Прямі іноземні інвестиції в Україну
- •3. Зовнішньоторговельний обіг Україна - єс
- •4. Рейтинги конкурентоспроможності
- •5. Ставлення громадян до вступу в єс
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •2 Квітня 2004 року Естонія, Литва, Латвія, Болгарія, Румунія,
- •2. Опис процедури вступу до нато
- •1) Консультаційний етап
- •2) Переговорний етап
- •3) Ратифікаційний етап
- •4) Імплементаційний етап
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до нато
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •7. Негативні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до
- •1. Верховній Раді України:
- •11. Основні цифрові показники відносин України з нато
- •1) Виконання заходів Індивідуальної Програми партнерства
- •2) Ставлення населення до вступу України у нато
- •2004 Року
- •2006 Року
- •2006 Року
3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до сот
Для набуття членства в СОТ країна-претендент має взяти зобов’язання
щодо приєднання до системи її угод, до якої входять:
Маракешська Угода про заснування Світової організації торгівлі
(Угода СОТ) від 15 квітня 1994 р.
Багатосторонні угоди з торгівлі товарами (додаток 1А до Угоди
СОТ):
12
. Генеральна угода з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ 1994)
. Угода про сільське господарство
. Угода про застосування санітарних та фітосанітарних заходів
. Угода про текстиль та одяг
. Угода про технічні бар’єри у торгівлі
. Угода про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи (ТРІМс)
. Угода про застосування статті VI Генеральної угоди з тарифів
і торгівлі 1994 року (стосовно антидемпінгового мита)
. Угода про застосування статті VIІ Генеральної угоди з
тарифів і торгівлі 1994 року (стосовно оцінки товару для
митних цілей)
. Угода про передвантажувальну інспекцію
. Угода про правила визначення походження
. Угода про процедури ліцензування імпорту
. Угода про субсидії та компенсаційні заходи
. Угода про захисні заходи
Інші загальнообов’язкові багатосторонні угоди і домовленості:
. Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС) – додаток
1В до Угоди СОТ
. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної
власності (ТРІПС) – додаток 1С до Угоди СОТ
. Домовленість про правила і процедури врегулювання спорів
– додаток 2 до Угоди СОТ
. Механізм огляду торговельної політики – додаток 3 до
Угоди СОТ
Приєднання до системи зазначених угод потребує прийняття
відповідних національних законів, якими регулюються питання, що їх
торкаються ці угоди, а також внесення змін і доповнень у вже прийняті
національні законодавчі акти. Конкретний перелік таких законодавчих
актів, а також необхідних змін узгоджується для кожної держави
окремо в процесі переговорів в рамках Робочої групи – на основі
13
попереднього вивчення членами Робочої групи Меморандуму про
торговельний режим.
Фактично мова йде про проведення системних реформ в економіці
країни та сфері її державного регулювання, спрямованих на економічну
лібералізацію, впровадження конкурентного середовища, чітких,
прозорих та узгоджених з міжнародним правом норм економічного
регулювання.
Держава має прийняти на себе конкретні – кількісно виражені і
розписані за термінами впровадження зобов’язання щодо полегшення
доступу до своїх ринків товарів і послуг. Такі зобов’язання не є
стандартними і визначаються в процесі переговорів в рамках Робочої
групи. Прийняті зобов’язання щодо будь-якої з держав – членів робочої
групи автоматично розповсюджуються на всіх інших членів СОТ –
згідно з режимом найбільшого сприяння, який є базовим принципом
відносин в рамках СОТ.
Зважаючи на відсутність стандартних умов прийняття до СОТ,
неможливо визначити матеріальні витрати, яких потребує вступ до
СОТ: вони залежать від обсягу реформ, які необхідно впровадити
кожній конкретній країні.
Що стосується внесків країни – члена СОТ до бюджету цієї
організації, то він визначається з урахуванням питомої ваги
відповідної держави у світовій торгівлі. З огляду на те, що частка
України у світовій торгівлі становить 0,2 %, а бюджет СОТ на 2006 р.
складав майже 140 млн швейцарських франків, річний внесок України
міг би бути близько 290 тис. швейцарських франків.2