- •1. Вступ
- •2. Історія створення та завдання
- •3. Студенти нувгп про інтеграцію України в єс
- •4. Навіщо Україні єс?
- •5. Успіхи та проблеми України на шляху європейської інтеграції
- •6. Досвід європейської інтеграції
- •7. Відмінності між єс і нато,
- •8. Державна політика
- •9. Оцінка відповідності України критеріям та вимогам, які
- •10. План дій щодо членства в нато (пдч) (запроваджено
- •24 Квітня 1999 року на саміті нато у Вашингтоні (сша)
- •11. Ставлення студентів нувгп до Євроатлантичної інтеграції
- •12. Навіщо Україні нато?
- •13. Україна – нато: „за” і „проти”
- •14. Україна – нато: гуманітарні, освітні та наукові аспекти
- •15. Співробітництво нувгп з вищими навчальними
- •16. Підбиваючи підсумки „за” і „проти” вступу України до
- •17. Чи можлива Єропейська система безпека без нато?
- •18. Росія – нато
- •19. Карта з російського рукава
- •20. Північноатлантичний договір
- •International Review
- •Відносини україна – єс: «Східне партнерство» у регіональному вимірі
- •Східне партнерство: асиметрія очікувань і можливостей
- •Трансформація функціональної та політичної спроможності Східного партнерства в нових умовах
- •Підходи до реалізації основних напрямків Східного партнерства після зміни влади в Україні та в Польщі
- •Регіональні проекти у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Крим у регіональному вимірі «Східного партнерства»
- •Крим як пілотний проект для нової політики єс відносно України
- •Геополітичний чинник в формуванні кримського проекту "Східного партнерства"
- •Крим і Севастополь: зсув пріоритетів у "Східному партнерстві"
- •Роль Польщі в реалізації регіонального виміру "Східного партнерства"
- •Стратегія Польщі в реалізації Східного партнерства.
- •Україна втрачає лідерство у Східному партнерстві
- •Інтереси Польщі у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Наслідки Харківських домовленостей з Росією для реалізації євроінтеграційного курсу України
- •Історія проблеми
- •«Газова» Ялта - 2004
- •Харків-2010 – Ялта-2004: паралелі
- •Російський реванш - 2010
- •Постхарківська Україна: що далі?
- •Висновки
- •Наша адреса:
- •01025, М. Київ, вул. Велика Житомирська 2
- •Статьи Євросоюз не знає, що робити з Україною?
- •5.1. Національні інтереси україни
- •5.2. Стратегічні цілі та пріоритети зовнішньої політики україни
- •5.3. Реалізація стратегічних завдань інтеграції в європейські
- •5.3.1. Європейська інтеграція України
- •5.3.2. Євроатлантична інтеграція України
- •5.4. Регіональна стратегія україни
- •5.4.1 Добросусідство задля спільних цілей
- •5.4.2 Регіональна політика України у Чорноморському регіоні
- •5.4.3 Перехрестя шляхів у регіоні – можливості для України
- •5.5. Україна– росія: формування нового характеру взаємин
- •5.6. Україна– сша: розвиток стратегічного партнерства
- •5.7. Азійський напрям зовнішньої політики україни
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •2. Опис процедури вступу до сот
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до сот
- •4. Які з перерахованих критеріїв Україна вже виконала
- •5. Які з перерахованих критеріїв Україна ще має виконати
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •7. Негативні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до
- •11. Основні цифрові показники відносин України з сот
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •1 Січня 2007 року членами Європейського Союзу стали Румунія
- •27Держав-членів.
- •2. Опис процедури вступу до єс
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до єс
- •4. Які з перерахованих критеріїв Україна вже виконала
- •5. Які з перерахованих критеріїв Україна ще має виконати
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •3) Гарантія безпеки:
- •1) Макроекономічна стабільність:
- •2) Збільшення продуктивності економіки:
- •3) Збільшення обсягів торгівлі між Україною та єс:
- •8. Оцінка здатності України виконати критерії членства
- •9. Прогноз щодо того, коли Україна зможе виконати всі
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до єс
- •1. Верховній Раді України:
- •2. Кабінету Міністрів України:
- •11. Основні цифрові показники відносин України з єс
- •1. Показники валового внутрішнього продукту (ввп) на душу
- •3 (106) Україна 6 720 26,9
- •2. Розміри прямих іноземних інвестицій в Україну
- •2.1. Прямі іноземні інвестиції в Україну
- •3. Зовнішньоторговельний обіг Україна - єс
- •4. Рейтинги конкурентоспроможності
- •5. Ставлення громадян до вступу в єс
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •2 Квітня 2004 року Естонія, Литва, Латвія, Болгарія, Румунія,
- •2. Опис процедури вступу до нато
- •1) Консультаційний етап
- •2) Переговорний етап
- •3) Ратифікаційний етап
- •4) Імплементаційний етап
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до нато
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •7. Негативні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до
- •1. Верховній Раді України:
- •11. Основні цифрові показники відносин України з нато
- •1) Виконання заходів Індивідуальної Програми партнерства
- •2) Ставлення населення до вступу України у нато
- •2004 Року
- •2006 Року
- •2006 Року
Регіональні проекти у Східному партнерстві
Регіональний вимір східної політики ЄС організований за горизонтальним принципом і структурований переважно за функціональною ознакою. Його базовими компонентами є масштабні секторальні програми, в рамках яких виконуються обмежені у часі та за обсягом фінансування проекти і обираються конкретні регіони для реалізації поставлених у програмах завдань. Основними напрямками, за якими здійснюються програми, є вдосконалення управління кордонами, підтримка економічного зростання і розвитку, допомога у становленні регіональних енергетичних ринків і посиленні енергетичної безпеки, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, розбудова транспортної інфраструктури, поліпшення екологічної ситуації, регулювання міграції та активізація культурних і освітніх обмінів. При цьому більшість регіональних проектів ЄС у Східній Європі започатковані ще в рамках Європейської політики сусідства і фінансуються з Інструменту ЄПС, а також існує низка програм, які здійснюються урядами держав-членів ЄС у двосторонній чи багатосторонній конфігурації, тому Східне партнерство, очевидно, буде мати компліментарний характер і фокусуватися на декількох пріоритетних сферах та регіонах в доповнення до діючих ініціатив.
Сьогодні дійсно існує потреба у переведенні регіонального виміру Східного партнерства на більш систематичну основу з чітким визначенням його завдань та бажаного політичного і практичного ефекту, оскільки діючий механізм видається доволі нерівномірним та фрагментарним, орієнтованим на короткострокові проекти і обмежений ступінь залучення до вирішення регіональних проблем, недостатньо наділеним належними інструментами координації (як на рівні ЄС, так і на рівні країн-партнерів) та зосередженим на проблемах, які не завжди є найбільш нагальними для обраних регіонів.
Ще однією складовою регіональної політики, яка потребує посилення, є взаємодія органів ЄС з місцевими органами влади та громадськими організаціями не тільки в ході виконання окремих проектів, але й в процесі формування їх засад, цілей та графіку виконання. Зрозуміло, що в багатьох східноєвропейських країнах місцевим органам влади часто бракує необхідних навичок для співпраці з ЄС, а сектор громадських організацій є недостатньо розвиненим, однак, досягнення бажаних результатів регіональних програм неможливе без налагодження ефективних моделей такої взаємодії.
На даному етапі відбувається формування регіонального виміру Східного партнерства, підґрунтям якого виступають головним чином його флагманські ініціативи. Вже на даному етапі можна виокремити декілька особливостей, які свідчать про деякі зміни у підході Євросоюзу до здійснення регіональної політики у східному сусідстві. По-перше, починають виокремлюватися конкретні географічні пріоритети на додаток до існуючих функціональних напрямків. Традиційно ЄС приділяє головну увагу прикордонним регіонам та регіонам зі складним соціально-економічним чи екологічним становищем, однак, як можна побачити, дедалі більшої ваги у політиці ЄС набуває критерій політичної ситуації в регіоні. По-друге, відбувається вироблення більш комплексної та політично обумовленої моделі регіонального виміру, яка враховує не лише власне поточний стан розвитку того чи іншого регіону, але і його значення для розбудови та підтримання міжнародних інфраструктурних мереж, а також історичну, культурну і світоглядну специфіку. І по-третє, у Східному партнерстві регіональний вимір має помітну спрямованість на співробітництво з громадянським суспільством країн-партнерів, зокрема шляхом стимулювання наукових, освітніх і культурних обмінів, інтенсифікації взаємодії із засобами масової інформації, неурядовими організаціями, фондами, організації спільних громадських заходів тощо. Це створює ширше підґрунтя для досягнення цілей політики ЄС, сприяючи зростанню мотивації громадян до участі в європейській інтеграції і до впровадження європейських стандартів.
Одним з проявів формування такого підходу став візит 16 липня цьогороку до України єврокомісару з питань регіональної політики Йоганнеса Гана, який зустрівся з прем’єр-міністром України М. Азаровим, міністром регіонального будівництва та розвитку В. Яцубою та іншими українськими посадовцями. В ході прес-конференції він заявив, що регіональному виміру надається значний пріоритет у відносинах між Україною та ЄС, і що ЄС готовий протягом 2011-2013 років надати Україні в рамках програми Східного партнерства 10 млн. євро для сприяння реалізації регіональної політики України, насамперед для розбудови соціальної та туристичної інфраструктури на кримському півострові.