5.3.2. Євроатлантична інтеграція України

За умов глобалізації національна безпека будь-якої держави, навіть ядерної, не

може забезпечуватися повною мірою без тісної співпраці з впливовими міжнародними

безпековими структурами субрегіонального, регіонального та глобального рівнів.

Формування єдиного світового простору міжнародної безпеки поступо-

во і неухильно позбавляє сенсу позицію нейтралітету і позаблоковості. Навіть

традиційно нейтральні європейські держави вже давно користуються перевагами си-

стеми колективної безпеки, що формується завдяки НАТО та безпековій політиці ЄС,

і роблять посильний внесок у формування загальноєвропейської архітектури безпеки.

Зрештою, уроки історії – як нашої власної, так і закордонної – свідчать, що нейтралітет

ніколи достатньо не гарантував досягнення належного рівня безпеки.

Ці уроки були значною мірою враховано під час формування українських

пріоритетів зовнішньої політики. Відтак, принциповим пріоритетом зовнішньої

політики України є приєднання до європейської та євроатлантичної системи без-

пеки, що передбачає поглиблення відносин з Організацією Північноатлантичного

договору, формування умов для вступу України в НАТО.

В межах політичного діалогу Україна – НАТО відбуваються сьогодні засідання

Міжвідомчої комісії Україна – НАТО (КУН), під час яких ведеться регулярний огляд

співробітництва, політичні консультації; крім цього проводяться засідання Військового

комітету Україна – НАТО та інші двосторонні заходи. Функціонує національна система

координації співробітництва України з НАТО, дієвим механізмом якої є Міжвідомча

комісія з питань підготовки України до вступу в НАТО.

Триває реалізація програми Інтенсифікований діалог (ІД) Україна – НАТО з пи-

тань членства та відповідних реформ. У 2006 році державами Альянсу було вислов-

лено згоду щодо піднесення відносин з Україною до рівня Плану Дій щодо членства

в НАТО (ПДЧ). Цим самим було продемонстровано підтримку зусиль України дотри-

муватися вимог щодо країн-учасниць, передбачених Вашингтонським договором 1949

року. Перехід до ПДЧ передбачає проведення важливих для України демократичних

реформ у політичній, економічній та безпековій сферах за сприяння і з кваліфікованим

оцінюванням ефективності їх впровадження з боку партнерів.

Проте внутрішньополітична ситуація в Україні та використання основними

українськими політичними силами питання щодо членства в НАТО як інструменту

внутрішньополітичної боротьби досі не дозволила підняти співпрацю з НАТО на рівень

ПДЧ.У заключній декларації Ризького саміту НАТО щодо України міститься побажан-

ня продовжувати інтенсифікований діалог без жодної упередженості щодо майбутніх

рішень.

Можна стверджувати, що Альянс не зачиняє «вікно можливостей» для України.

Свідченням цього, зокрема, є прийнятий у 2007 році в США закон про підтримку всту-

пу України та Грузії до НАТО.

Україна у сучасному світі 193

Саме тому головним пріоритетом політики євроатлантичної інтеграції

України на найближчу перспективу має стати консолідація позиції основних

політичних сил щодо перспектив членства у НАТО. Тепер індикаторами серйозності

українських намірів є три основні чинники: позитивна динаміка змін суспільного

ставлення до НАТО, наполегливість у реформуванні сектору безпеки і продовження

військової співпраці з Альянсом.

Україна вже має багаторічний позитивний досвід співпраці з НАТО, важливий для

оцінки її євроатлантичної перспективи. НАТО надає допомогу Україні у вирішенні про-

блем звільнених у запас військовослужбовців. Завдяки фінансовій підтримці Альянсу з

грудня 1999 р. по 2007 р. було організовано понад 40 курсів з вивчення іноземних мов

і близько 20 курсів з основ ведення підприємницької діяльності для звільнених у запас

офіцерів.

У межах цивільного співробітництва з НАТО Україна отримувала ефективну прак-

тичну допомогу з ліквідації надзвичайних ситуацій та техногенних катастроф: ліквідація

аварії на колекторних спорудах Харкова; подолання наслідків повеней у Закарпатті.

Разом з тим, через відсутність офіційних запитів про допомогу у техногенних ката-

строфах з української сторони, останніми роками співробітництво України та НАТО

у сфері реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру об-

межувалося переважно участю представників МНС у навчальних заходах, передбаче-

них Індивідуальною програмою партнерства України з НАТО у сфері надзвичайного

цивільного планування та в рамках виконання Цільового плану Україна-НАТО.

Позитивним досвідом співпраці України з Альянсом є проект НАТО щодо ство-

рення Трастового фонду для ліквідації надлишків застарілих боєприпасів в Україні.

Завдяки співробітництву з НАТО збережений полігон «Яворів» у Львівській області,

до забезпечення діяльності якого залучаються десятки малих та середніх підприємств.

Завдяки функціонуванню полігону постійну високооплачувану роботу мають тисячі

працівників, надходять замовлення на надання побутових та інших послуг, постачання

продуктів харчування, одягу тощо.

У сфері військового співробітництва пріоритет надається досягненню оборонних

і військових цілей, включених у План дій Україна-НАТО та відповідні щорічні цільові

плани. Головна увага приділяється співпраці з підтримки оборонної реформи в Україні,

досягненню оперативної сумісності між Збройними Силами України і країн Альянсу.

У практичній площині військове співробітництво з НАТО у 2007 році вияви-

лося в участі України у військово-морській антитерористичній оперції Альянсу у

Середземному морі «Активні зусилля» та командно-штабних навчаннях у Севастополі

«Кооператив марлин 2007».