- •1. Вступ
- •2. Історія створення та завдання
- •3. Студенти нувгп про інтеграцію України в єс
- •4. Навіщо Україні єс?
- •5. Успіхи та проблеми України на шляху європейської інтеграції
- •6. Досвід європейської інтеграції
- •7. Відмінності між єс і нато,
- •8. Державна політика
- •9. Оцінка відповідності України критеріям та вимогам, які
- •10. План дій щодо членства в нато (пдч) (запроваджено
- •24 Квітня 1999 року на саміті нато у Вашингтоні (сша)
- •11. Ставлення студентів нувгп до Євроатлантичної інтеграції
- •12. Навіщо Україні нато?
- •13. Україна – нато: „за” і „проти”
- •14. Україна – нато: гуманітарні, освітні та наукові аспекти
- •15. Співробітництво нувгп з вищими навчальними
- •16. Підбиваючи підсумки „за” і „проти” вступу України до
- •17. Чи можлива Єропейська система безпека без нато?
- •18. Росія – нато
- •19. Карта з російського рукава
- •20. Північноатлантичний договір
- •International Review
- •Відносини україна – єс: «Східне партнерство» у регіональному вимірі
- •Східне партнерство: асиметрія очікувань і можливостей
- •Трансформація функціональної та політичної спроможності Східного партнерства в нових умовах
- •Підходи до реалізації основних напрямків Східного партнерства після зміни влади в Україні та в Польщі
- •Регіональні проекти у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Крим у регіональному вимірі «Східного партнерства»
- •Крим як пілотний проект для нової політики єс відносно України
- •Геополітичний чинник в формуванні кримського проекту "Східного партнерства"
- •Крим і Севастополь: зсув пріоритетів у "Східному партнерстві"
- •Роль Польщі в реалізації регіонального виміру "Східного партнерства"
- •Стратегія Польщі в реалізації Східного партнерства.
- •Україна втрачає лідерство у Східному партнерстві
- •Інтереси Польщі у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Наслідки Харківських домовленостей з Росією для реалізації євроінтеграційного курсу України
- •Історія проблеми
- •«Газова» Ялта - 2004
- •Харків-2010 – Ялта-2004: паралелі
- •Російський реванш - 2010
- •Постхарківська Україна: що далі?
- •Висновки
- •Наша адреса:
- •01025, М. Київ, вул. Велика Житомирська 2
- •Статьи Євросоюз не знає, що робити з Україною?
- •5.1. Національні інтереси україни
- •5.2. Стратегічні цілі та пріоритети зовнішньої політики україни
- •5.3. Реалізація стратегічних завдань інтеграції в європейські
- •5.3.1. Європейська інтеграція України
- •5.3.2. Євроатлантична інтеграція України
- •5.4. Регіональна стратегія україни
- •5.4.1 Добросусідство задля спільних цілей
- •5.4.2 Регіональна політика України у Чорноморському регіоні
- •5.4.3 Перехрестя шляхів у регіоні – можливості для України
- •5.5. Україна– росія: формування нового характеру взаємин
- •5.6. Україна– сша: розвиток стратегічного партнерства
- •5.7. Азійський напрям зовнішньої політики україни
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •2. Опис процедури вступу до сот
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до сот
- •4. Які з перерахованих критеріїв Україна вже виконала
- •5. Які з перерахованих критеріїв Україна ще має виконати
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •7. Негативні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до
- •11. Основні цифрові показники відносин України з сот
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •1 Січня 2007 року членами Європейського Союзу стали Румунія
- •27Держав-членів.
- •2. Опис процедури вступу до єс
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до єс
- •4. Які з перерахованих критеріїв Україна вже виконала
- •5. Які з перерахованих критеріїв Україна ще має виконати
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •3) Гарантія безпеки:
- •1) Макроекономічна стабільність:
- •2) Збільшення продуктивності економіки:
- •3) Збільшення обсягів торгівлі між Україною та єс:
- •8. Оцінка здатності України виконати критерії членства
- •9. Прогноз щодо того, коли Україна зможе виконати всі
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до єс
- •1. Верховній Раді України:
- •2. Кабінету Міністрів України:
- •11. Основні цифрові показники відносин України з єс
- •1. Показники валового внутрішнього продукту (ввп) на душу
- •3 (106) Україна 6 720 26,9
- •2. Розміри прямих іноземних інвестицій в Україну
- •2.1. Прямі іноземні інвестиції в Україну
- •3. Зовнішньоторговельний обіг Україна - єс
- •4. Рейтинги конкурентоспроможності
- •5. Ставлення громадян до вступу в єс
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •2 Квітня 2004 року Естонія, Литва, Латвія, Болгарія, Румунія,
- •2. Опис процедури вступу до нато
- •1) Консультаційний етап
- •2) Переговорний етап
- •3) Ратифікаційний етап
- •4) Імплементаційний етап
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до нато
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •7. Негативні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до
- •1. Верховній Раді України:
- •11. Основні цифрові показники відносин України з нато
- •1) Виконання заходів Індивідуальної Програми партнерства
- •2) Ставлення населення до вступу України у нато
- •2004 Року
- •2006 Року
- •2006 Року
5.3.2. Євроатлантична інтеграція України
За умов глобалізації національна безпека будь-якої держави, навіть ядерної, не
може забезпечуватися повною мірою без тісної співпраці з впливовими міжнародними
безпековими структурами субрегіонального, регіонального та глобального рівнів.
Формування єдиного світового простору міжнародної безпеки поступо-
во і неухильно позбавляє сенсу позицію нейтралітету і позаблоковості. Навіть
традиційно нейтральні європейські держави вже давно користуються перевагами си-
стеми колективної безпеки, що формується завдяки НАТО та безпековій політиці ЄС,
і роблять посильний внесок у формування загальноєвропейської архітектури безпеки.
Зрештою, уроки історії – як нашої власної, так і закордонної – свідчать, що нейтралітет
ніколи достатньо не гарантував досягнення належного рівня безпеки.
Ці уроки були значною мірою враховано під час формування українських
пріоритетів зовнішньої політики. Відтак, принциповим пріоритетом зовнішньої
політики України є приєднання до європейської та євроатлантичної системи без-
пеки, що передбачає поглиблення відносин з Організацією Північноатлантичного
договору, формування умов для вступу України в НАТО.
В межах політичного діалогу Україна – НАТО відбуваються сьогодні засідання
Міжвідомчої комісії Україна – НАТО (КУН), під час яких ведеться регулярний огляд
співробітництва, політичні консультації; крім цього проводяться засідання Військового
комітету Україна – НАТО та інші двосторонні заходи. Функціонує національна система
координації співробітництва України з НАТО, дієвим механізмом якої є Міжвідомча
комісія з питань підготовки України до вступу в НАТО.
Триває реалізація програми Інтенсифікований діалог (ІД) Україна – НАТО з пи-
тань членства та відповідних реформ. У 2006 році державами Альянсу було вислов-
лено згоду щодо піднесення відносин з Україною до рівня Плану Дій щодо членства
в НАТО (ПДЧ). Цим самим було продемонстровано підтримку зусиль України дотри-
муватися вимог щодо країн-учасниць, передбачених Вашингтонським договором 1949
року. Перехід до ПДЧ передбачає проведення важливих для України демократичних
реформ у політичній, економічній та безпековій сферах за сприяння і з кваліфікованим
оцінюванням ефективності їх впровадження з боку партнерів.
Проте внутрішньополітична ситуація в Україні та використання основними
українськими політичними силами питання щодо членства в НАТО як інструменту
внутрішньополітичної боротьби досі не дозволила підняти співпрацю з НАТО на рівень
ПДЧ.У заключній декларації Ризького саміту НАТО щодо України міститься побажан-
ня продовжувати інтенсифікований діалог без жодної упередженості щодо майбутніх
рішень.
Можна стверджувати, що Альянс не зачиняє «вікно можливостей» для України.
Свідченням цього, зокрема, є прийнятий у 2007 році в США закон про підтримку всту-
пу України та Грузії до НАТО.
Україна у сучасному світі 193
Саме тому головним пріоритетом політики євроатлантичної інтеграції
України на найближчу перспективу має стати консолідація позиції основних
політичних сил щодо перспектив членства у НАТО. Тепер індикаторами серйозності
українських намірів є три основні чинники: позитивна динаміка змін суспільного
ставлення до НАТО, наполегливість у реформуванні сектору безпеки і продовження
військової співпраці з Альянсом.
Україна вже має багаторічний позитивний досвід співпраці з НАТО, важливий для
оцінки її євроатлантичної перспективи. НАТО надає допомогу Україні у вирішенні про-
блем звільнених у запас військовослужбовців. Завдяки фінансовій підтримці Альянсу з
грудня 1999 р. по 2007 р. було організовано понад 40 курсів з вивчення іноземних мов
і близько 20 курсів з основ ведення підприємницької діяльності для звільнених у запас
офіцерів.
У межах цивільного співробітництва з НАТО Україна отримувала ефективну прак-
тичну допомогу з ліквідації надзвичайних ситуацій та техногенних катастроф: ліквідація
аварії на колекторних спорудах Харкова; подолання наслідків повеней у Закарпатті.
Разом з тим, через відсутність офіційних запитів про допомогу у техногенних ката-
строфах з української сторони, останніми роками співробітництво України та НАТО
у сфері реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру об-
межувалося переважно участю представників МНС у навчальних заходах, передбаче-
них Індивідуальною програмою партнерства України з НАТО у сфері надзвичайного
цивільного планування та в рамках виконання Цільового плану Україна-НАТО.
Позитивним досвідом співпраці України з Альянсом є проект НАТО щодо ство-
рення Трастового фонду для ліквідації надлишків застарілих боєприпасів в Україні.
Завдяки співробітництву з НАТО збережений полігон «Яворів» у Львівській області,
до забезпечення діяльності якого залучаються десятки малих та середніх підприємств.
Завдяки функціонуванню полігону постійну високооплачувану роботу мають тисячі
працівників, надходять замовлення на надання побутових та інших послуг, постачання
продуктів харчування, одягу тощо.
У сфері військового співробітництва пріоритет надається досягненню оборонних
і військових цілей, включених у План дій Україна-НАТО та відповідні щорічні цільові
плани. Головна увага приділяється співпраці з підтримки оборонної реформи в Україні,
досягненню оперативної сумісності між Збройними Силами України і країн Альянсу.
У практичній площині військове співробітництво з НАТО у 2007 році вияви-
лося в участі України у військово-морській антитерористичній оперції Альянсу у
Середземному морі «Активні зусилля» та командно-штабних навчаннях у Севастополі
«Кооператив марлин 2007».