- •1. Вступ
- •2. Історія створення та завдання
- •3. Студенти нувгп про інтеграцію України в єс
- •4. Навіщо Україні єс?
- •5. Успіхи та проблеми України на шляху європейської інтеграції
- •6. Досвід європейської інтеграції
- •7. Відмінності між єс і нато,
- •8. Державна політика
- •9. Оцінка відповідності України критеріям та вимогам, які
- •10. План дій щодо членства в нато (пдч) (запроваджено
- •24 Квітня 1999 року на саміті нато у Вашингтоні (сша)
- •11. Ставлення студентів нувгп до Євроатлантичної інтеграції
- •12. Навіщо Україні нато?
- •13. Україна – нато: „за” і „проти”
- •14. Україна – нато: гуманітарні, освітні та наукові аспекти
- •15. Співробітництво нувгп з вищими навчальними
- •16. Підбиваючи підсумки „за” і „проти” вступу України до
- •17. Чи можлива Єропейська система безпека без нато?
- •18. Росія – нато
- •19. Карта з російського рукава
- •20. Північноатлантичний договір
- •International Review
- •Відносини україна – єс: «Східне партнерство» у регіональному вимірі
- •Східне партнерство: асиметрія очікувань і можливостей
- •Трансформація функціональної та політичної спроможності Східного партнерства в нових умовах
- •Підходи до реалізації основних напрямків Східного партнерства після зміни влади в Україні та в Польщі
- •Регіональні проекти у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Крим у регіональному вимірі «Східного партнерства»
- •Крим як пілотний проект для нової політики єс відносно України
- •Геополітичний чинник в формуванні кримського проекту "Східного партнерства"
- •Крим і Севастополь: зсув пріоритетів у "Східному партнерстві"
- •Роль Польщі в реалізації регіонального виміру "Східного партнерства"
- •Стратегія Польщі в реалізації Східного партнерства.
- •Україна втрачає лідерство у Східному партнерстві
- •Інтереси Польщі у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Наслідки Харківських домовленостей з Росією для реалізації євроінтеграційного курсу України
- •Історія проблеми
- •«Газова» Ялта - 2004
- •Харків-2010 – Ялта-2004: паралелі
- •Російський реванш - 2010
- •Постхарківська Україна: що далі?
- •Висновки
- •Наша адреса:
- •01025, М. Київ, вул. Велика Житомирська 2
- •Статьи Євросоюз не знає, що робити з Україною?
- •5.1. Національні інтереси україни
- •5.2. Стратегічні цілі та пріоритети зовнішньої політики україни
- •5.3. Реалізація стратегічних завдань інтеграції в європейські
- •5.3.1. Європейська інтеграція України
- •5.3.2. Євроатлантична інтеграція України
- •5.4. Регіональна стратегія україни
- •5.4.1 Добросусідство задля спільних цілей
- •5.4.2 Регіональна політика України у Чорноморському регіоні
- •5.4.3 Перехрестя шляхів у регіоні – можливості для України
- •5.5. Україна– росія: формування нового характеру взаємин
- •5.6. Україна– сша: розвиток стратегічного партнерства
- •5.7. Азійський напрям зовнішньої політики україни
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •2. Опис процедури вступу до сот
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до сот
- •4. Які з перерахованих критеріїв Україна вже виконала
- •5. Які з перерахованих критеріїв Україна ще має виконати
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •7. Негативні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до
- •11. Основні цифрові показники відносин України з сот
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •1 Січня 2007 року членами Європейського Союзу стали Румунія
- •27Держав-членів.
- •2. Опис процедури вступу до єс
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до єс
- •4. Які з перерахованих критеріїв Україна вже виконала
- •5. Які з перерахованих критеріїв Україна ще має виконати
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •3) Гарантія безпеки:
- •1) Макроекономічна стабільність:
- •2) Збільшення продуктивності економіки:
- •3) Збільшення обсягів торгівлі між Україною та єс:
- •8. Оцінка здатності України виконати критерії членства
- •9. Прогноз щодо того, коли Україна зможе виконати всі
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до єс
- •1. Верховній Раді України:
- •2. Кабінету Міністрів України:
- •11. Основні цифрові показники відносин України з єс
- •1. Показники валового внутрішнього продукту (ввп) на душу
- •3 (106) Україна 6 720 26,9
- •2. Розміри прямих іноземних інвестицій в Україну
- •2.1. Прямі іноземні інвестиції в Україну
- •3. Зовнішньоторговельний обіг Україна - єс
- •4. Рейтинги конкурентоспроможності
- •5. Ставлення громадян до вступу в єс
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •2 Квітня 2004 року Естонія, Литва, Латвія, Болгарія, Румунія,
- •2. Опис процедури вступу до нато
- •1) Консультаційний етап
- •2) Переговорний етап
- •3) Ратифікаційний етап
- •4) Імплементаційний етап
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до нато
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •7. Негативні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до
- •1. Верховній Раді України:
- •11. Основні цифрові показники відносин України з нато
- •1) Виконання заходів Індивідуальної Програми партнерства
- •2) Ставлення населення до вступу України у нато
- •2004 Року
- •2006 Року
- •2006 Року
5.4. Регіональна стратегія україни
5.4.1 Добросусідство задля спільних цілей
В умовах глобалізації регіональне співробітництво стало випробуваним
інструментом реалізації національних інтересів, досягнення спільних цілей, отримання
конкурентних переваг. Розширення участі України в регіональному співробітництві є
важливим напрямом зовнішньої політики України, що має реалізовуватися з урахуван-
ням її зовнішньополітичних пріоритетів та стратегічних цілей, зокрема, європейських
Розділ 5 194
і євроатлантичних прагнень. Адже глобальний розвиток та безпека європейських
і євроатлантичних народів нерозривно пов’язані з регіоном, розташованим між
Балтійським, Чорним і Каспійським морями.
Інтереси України полягають у налагодженні рівноправних відносин з країнами
Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону на засадах практичної доцільності та
взаємовигоди, у врегулюванні кризових і конфліктних ситуацій, формуванні ефектив-
них механізмів взаємодії в інтересах безпеки і стабільності, у сприянні економічному
співробітництву в регіоні, зокрема забезпеченні надійного енергетичного транзиту, у
військово-технічному співробітництві та у питаннях збереження довкілля.
В межах розвитку регіонального співробітництва особливого значення набувають
відносини з державами, які межують з Україною. Готовність України до розвитку парт-
нерських відносин з усіма сусідніми державами є ключовим фактором для підтримання
стабільності в регіоні та за його межами.
Приєднання останніми роками найближчих сусідів України до Євросоюзу нада-
ло нових перспектив регіональному співробітництву нашої держави. З цими країнами
Україну об’єднує спільний історичний досвід, економічні зв’язки, широке поле людсь-
ких контактів. Модернізація країн регіону, в тому числі й України, хоча і відбувається
різними темпами, дозволяє на основі європейського досвіду сформувати перспективну
модель співробітництва.
Важливим напрямом регіональної політики є співробітництво в межах ініціатив
Вишеградської групи (Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії), яке спрямоване
на передання Україні державами Вишеградської групи свого євроінтеграційного та
євроатлантичного досвіду. Зокрема, активно розвивається співпраця з метою викори-
стання досвіду цих країн у сфері реформування оборонно-промислового комплексу в
умовах партнерства з НАТО.
Входження західних сусідів України до Шенгенської зони має запровадити більш
вимогливий візовий режим, що ускладнює людський вимір двосторонніх відносин.
Саме тому у відносинах України зі своїми сусідами на порядку денному стоїть потреба
максимально зняти гостроту візового питання, зокрема за допомогою механізмів при-
кордонного співробітництва.
У сфері двостороннього співробітництва прикладом ефективної розбудови страте-
гічного партнерства є відносини України та Польщі.
Польща активно підтримує європейські й євроатлантичні прагнення України,
послідовно обстоює необхідність врахування інтересів України всередині Євросоюзу.
Підтримуються активні контакти на рівні керівництва держав і урядів, на рівні місцевих
органів влади і місцевого самоврядування, в академічному і мистецькому середови-
щах. Надзвичайно важливим є людський вимір українсько-польської співпраці, в яко-
му обидві сторони продемонстрували європейський підхід до оцінки складних, часом,
трагічних сторінок спільної історії. У польській політиці домінує бачення України як
партнера, успіх якого є дуже важливим для майбутнього самої Польщі.
Як стратегічний партнер нашої держави, Польща задіяна у багатьох економічних
і практично в усіх енергетичних проектах України. В межах транскордонного
співробітництва почалася реалізація проекту «Новий рівень добросусідських відносин –
розвиток польсько-української стратегії транскордонної співпраці».
Справжнім спільним досягненням України і Польщі стала перемога в тендері
УЄФА за право прийняти фінальний турнір Чемпіонату Європи з футболу у 2012
Україна у сучасному світі 195
році. Підготовка країн до цієї події дозволить залучити крупні іноземні інвестиції у
реалізацію значних інфраструктурних проектів.
Динамічно розвивається співробітництво України зі Словаччиною. У межах
процесу євроатлантичної інтеграції активна діяльність провадиться Посольством
Словацької Республіки в Україні, якому у січні 2007 року було надано статус кон-
тактного дипломатичного представництва НАТО на дворічний період. Головна мета
такої діяльності – сприяння діалогу та створення довіри між Україною та Альянсом,
підтримання в українському суспільстві дискусії з питань безпеки, розбудови демокра-
тичних інституцій і правової держави, реформ безпекового сектору.
Двостороннє співробітництво розвивається також і в економічній, зокрема
енергетичній сфері. Перспективними є проекти збільшення експорту української
електроенергії до Словаччини та залучення словацької сторони до спорудження об’єктів
енергетики на території України.
У всіх сферах державної політики та суспільного життя динамічно розвивають-
ся відносини України з Угорщиною. Зокрема, спостерігається значне посилення
торговельно-економічних відносин (динаміка зростання 2007 року – 30 %). В рам-
ках військово-технічного співробітництва відбувається активна співпраця на рівні
Міністерств оборони обох країн, зокрема, у 2007 році завершилася Програма розвитку
співробітництва між воєнними відомствами України та Угорщини.
Активно розвивається партнерство України з країнами Балтії – Литвою, Латвією,
Естонією. Зокрема, дуже важливою є підтримка з боку цих країн європейських і
євроатлантичних устремлінь України, робота над спільними економічними, зокрема
енергетичними проектами, спрямованими на інтеграцію України до європейського
економічного простору.
Одним з важливих економічних партнерів України в регіоні є Білорусь. Україна
послідовна у підтримці демократичних процесів у сусідній країні. Водночас міжнародна
ізоляція Білорусі не відповідає інтересам України. Важливо домогтися вирішення про-
блемних питань двосторонніх відносин та, займаючи особливу позицію в рамках за-
гального підходу ЄС щодо стану прав людини та демократії в Білорусі, забезпечити
якомога ефективнішу реалізацію об`єктивної взаємної зацікавленості в поглибленні
економічної співпраці.
Облаштування та врегулювання режиму спільних кордонів та активізація
взаємовигідного співробітництва, зокрема в питаннях диверсифікації поставок нафти
та газу, модернізації енергетичних фондів є важливим елементом створення навколо
України простору добросусідства.
Важливим партнером України в Чорноморському регіоні є Румунія. Співробіт-
ниц тво між двома впливовими чорноморськими державами у взаємовигідних проектах
суттєво сприятиме зміцненню системи регіональної безпеки – військової, енергетичної,
економічної.
Присутність у двосторонніх відносинах складних питань не знімає зацікавленості
України у пошуку шляхів покращення українсько-румунських відносин. Цей інтерес
виявляється у участі нашої держави у румунських регіональних ініціативах, зокрема,
Чорноморському форумі, черговий саміт якого відбувся в Бухаресті у червні 2007 року.
Іншим прикладом може бути ініційована Президентом України загальноєвропейська
декларація «Спільна Європа – спільна пам’ять», в межах якої Україна планує передати
Румунії списки румунів, загиблих на території України у 1944– 1954 роках.
Розділ 5 196
Співпраця з Туреччиною є дуже важливою з точки зору реалізації національних
інтересів України, зокрема у сфері безпеки. Так, з 2007 року Україна бере участь в
ініційованій Туреччиною безпековій ініціативі – «Чорноморська гармонія», розвивається
співробітництво двох країн у межах програм НАТО.
Важливим елементом економічного співробітництва є двостороння співпраця з ме-
тою реалізації взаємовигідних проектів, зокрема зі створення та розвитку міжнародних
транспортних та енергетичних коридорів. Серед них – будівництво залізниці Баку
(Азербайджан) – Тбілісі (Грузія) – Карс (Туреччина) та кільцевої автомагістралі навко-
ло Чорного моря (в рамках ОЧЕС). З точки зору створення гарантій енергетичної без-
пеки України та диверсифікації джерел енергопостачання перспективною є співпраця в
реалізації європейських енерготранзитних проектів.
Динамічно розвивається партнерство України з Грузією. Особливий характер
двосторонніх відносин зумовлений, насамперед, збігом стратегічних завдань зовнішньої
політики України та Грузії. Передусім йдеться про європейську та євроатлантичну
інтеграцію, проведення активної регіональної, добросусідської політики.
Важливою складовою економічного співробітництва є реалізація спільних
транспортних проектів. Так, поряд з функціонуючою ділянкою ланки проекту ЄС
«ТРАСЕКА» – поромним сполученням Іллічівськ – Поті – Батумі, триває робота над
проектом відкриття нової поромної лінії Керч – Поті, введення якої в експлуатацію до-
зволить у 2,5 рази збільшити сумарну пропускну спроможність поромного сполучення
між Україною та Грузією.
Грузія бере активну участь у реалізації каспійських енергетичних проектів. Україна
зацікавлена в реалізації проекту GUEU – газопроводу по дну Чорного моря, який
поєднає Грузію, Україну та ЄС. У 2007 році поновилося обговорення цього проекту,
завершується робота над проектом техніко-економічного обґрунтування.
Особливої ваги набуває розвиток співробітництва в рамках ГУАМ, зокрема,
реалізація ініціативи щодо створення спільного миротворчого контингенту держав–
членів ГУАМ для участі у миротворчих операціях на своїх територіях. У цілому,
співпраця в межах міжнародних організацій, як і двостороння співпраця у сфері без-
пеки, визначає відносини між Україною та Грузією як важливий фактор регіональної
стабільності.