4. Навіщо Україні єс?

Серед причин, що визначають європейський курс України,

студентам варто наголосити на таких:

– навіть без Членства в НАТО Україна була би в безпеці від

агресії та територіальних претензій. Її приєднання до НАТО було б

більше ніж імовірним;

– нам потрібно зосередитися і навчитися виробляти кращі

продукти. Наближення до Європи стимулюватиме нас,

підвищуватиме вимоги до нашої продукції, готуватиме до того, щоб

ми не експортували сировину;

– сьогодні надзвичайно важливо виховувати в нашому народі

самоповагу, віру в себе і позитивний імідж України у світі.

Важливим є не лише те, що ми думаємо про себе, але і те, що

думають про нас. Тоді б нас сприймали як дійсно незалежну державу

з власною літературою, мовою і багатою культурою, тоді б у нас

було більше самовпевненості. В Європі легше себе відчути

українцем;

– Європа с носієм таких політичних ідей, які дозволяють

обрати уряд — виразника волі народу. Ми в Україні уже який рік

ведемо дебати про зміни політичної системи. В Європі ми можемо

знайти конституційні монархії, президентські режими,

парламентський режими. Україна, як і інші країни, має вибір і не

повинна втискувати себе в стандартні політичні інститути:

19

– в ЄС жорсткіші вимоги до стандартизації. Так, але це

технічна стандартизація, наприклад, єдині умови на випуск

опалювальних приборів, єдине законодавство, що стосується цих

учасників діяльності;

– ввійшовши в ЄС ми позбудемося певних елементів

суверенітету. Але, не дивлячись на це, Італія так і залишається

Італією, а сіцілійці сіцілійцями, а не норвежцями. І ми в об'єднаній

Європі залишимося українцями, ніхто нам не заважатиме зберігати

національну ідентичність.

– В Європі, на відміну від Америки, не відбувається

перетворення багатьох націй в одну, оскільки на цій території хоч і

буде вільне переміщення людей, але основна маса населення

залишається там, де й жила тисячоліттями;

– приєднання до європейського світу безперечно допоможе

нам швидше досягнути більш високого економічного розвитку –

корисно бути частиною великого ринку ЄС. Це близько 500 млн. чол.

Ми знаходилися б всередині економічного середовища, в якому є

передова технологія, техніка і вміле управління. З’явилась би

можливість експортувати в інші країни – що дуже важливо. В ЄС

можна підняти економіку і через спеціальний інструмент, що

називається Фондом регіонального розвитку. Він містить більше 100

млрд. євро для держав, що знаходяться на більш низькому

економічному розвитку. Їх використовують, щоб змінити економічну

структуру і підняти додаткову вартість виробленої продукції;

– Євросоюз пред'являє дуже високі вимоги до охорони і

облаштування державних кордонів, які являються зовнішніми для

ЄС. На сьогоднішній день 3547 км кордонів України з сусідами не

маркіровані. Євросоюз за 6 років виділив країнам-кандидатам помад

3 млрд.євро на технічне переоснащення державного кордону. Україні

на такі ж цілі у відповідності з вимогами ЄС необхідно 1 млрд.євро.

– гармонізація нашого законодавства з європейським підняла

б його до самого високого світового рівня;

– крім того, тут працює економічна система, що забезпечує

високий рівень життя.

Як відомо, одним із найбльш широковживаних показників

розвитку країни є ВВП на душу населення. За даними звіту про

людський розвиток ООН за 2006 рік ВВП на душу населення в

Україні становив 6394 дол. США. Для порівняння зазначимо, що за

цим показником Україна суттєво відстає від лідерів. Так, ВВП на

20

душу населення в Норвегії становить 38454 дол., Ісландії – 33051,

Австралії – 30331, Ірландії – 38827, Швеції – 29541, Канаді – 31263,

Японії – 29251, США – 39676, Швейцарії – 33040, Нідерландах –

31789, Фінляндії – 29951, Люксембурзі – 69961, Бельгії – 31096,

Франції – 32276, Італії – 28180, Великій Британії – 30821, Іспанії –

25047 дол. США. Зрозуміло, що за цими цифрами знаходиться зовсім

інші стандарти життя та можливості соціально-економічного

розвитку.

Доцільно згадати ще один показник – індекс людського розвитку,

який відображає, так би мовити, якість суспільного розвитку в

цілому. За цим показником Україна сьогодні займає 77 місце,

поступаючись не тільки визнаним лідерам-членам євроатлантичної

спільноти, а багатьом країнам.

Потрібно також згадати ще один показник, який, на нашу думку, є

інтегральним індикатором „здоров’я” суспільства, а саме –

тривалість життя. За даними ООН, очікувана тривалість життя в

Україні сьогодні становить 66,1 року. ЩО стосується країн-лідерів,

то цей показник для Норвегії становить 79,6, Ісландії – 80,9,

Австралії – 80,5, Ірландії – 77,9, Швеції – 80,3, Канада – 80,2, Японії

– 82,2, США – 77, Швейцарії – 80,7, Нідерландів – 78,5, Фінляндії –

78,7, Люксамбургу – 78,6, Бельгії – 79,1, Австрії – 79,2, Данії – 77,3,

Франції – 78,5, Іспанії – 79,7, Новій Зеландії – 79,3.

Цей перелік показників можна продовжити. Та вже зараз можна

зробити декілька висновків. По-перше, Україна сьогодні відстає від

рівня соціально-економічного розвитку країн-лідерів

євроатлантичної спільноти. ЦІ соціальні та економічні показники

розвинених країн можна з повним правом вважати відповідними

стандартами, наближення до яких характеризуватиме якісний

прогрес українського суспільства. По-друге, подолання зазначеного

відставання України можливе лише на шляху радикальних

економічних реформ, змістом яких має стати запровадження

напрацьованих світовим співтовариством принципів і норм в

економіку та соціальну сферу, що підвищить

конкурентоспроможність України в світі.

– для майбутнього розвитку України необхідно, щоб якомога

більше українських студентів змогли поїхати навчатися в різні

європейські університети. Це полегшує взаєморозуміння;

– вступ в ЄС дозволить вирішувати багато буденних

проблем, на які сьогодні навіть не звертають уваги. Наприклад,

21

сьогодні високоосвічені українські жінки часто їдуть в різні

європейські країни працювати нянями. Юридичний статус європейця

дозволить їм коли-небудь поїхати легально і працювати не няньками,

а на посадах свого рівня, як людині з вищою освітою.

Важливим є те, що в Європі має місце бережне ставлення до

природи, і їх досвід було б дуже корисно перенести в Україну.

Звичайно, членство в Свроеоюзі – це не єдиний варіант

успішного розвитку. На півночі Європи є Норвегія, Ісландія, які не є

членами ЄС, згадаймо ще Швейцарію. Тож можна жити і за межами

ЄС. Але звісно членство в Євросоюзі – це дуже добрий спосіб

розвивати свою країну. І звісно, добре, що Україна цікавиться

Європейським Союзом, а Європейський Союз цікавиться Україною.

Відзначимо, що Європейський Союз розглядає Україну як:

1) один із засобів підвищення конкурентноспроможності

власної економіки (оптимізація транзитних маршрутів);

2) як свого роду «матеріальний» резерв (ресурси);

3) як досить значний з огляду на обсяг ринок збуту товарів та

послуг європейських виробників (майже 2/3 загального

європейського ринку в межах Євросоюзу.