- •1. Вступ
- •2. Історія створення та завдання
- •3. Студенти нувгп про інтеграцію України в єс
- •4. Навіщо Україні єс?
- •5. Успіхи та проблеми України на шляху європейської інтеграції
- •6. Досвід європейської інтеграції
- •7. Відмінності між єс і нато,
- •8. Державна політика
- •9. Оцінка відповідності України критеріям та вимогам, які
- •10. План дій щодо членства в нато (пдч) (запроваджено
- •24 Квітня 1999 року на саміті нато у Вашингтоні (сша)
- •11. Ставлення студентів нувгп до Євроатлантичної інтеграції
- •12. Навіщо Україні нато?
- •13. Україна – нато: „за” і „проти”
- •14. Україна – нато: гуманітарні, освітні та наукові аспекти
- •15. Співробітництво нувгп з вищими навчальними
- •16. Підбиваючи підсумки „за” і „проти” вступу України до
- •17. Чи можлива Єропейська система безпека без нато?
- •18. Росія – нато
- •19. Карта з російського рукава
- •20. Північноатлантичний договір
- •International Review
- •Відносини україна – єс: «Східне партнерство» у регіональному вимірі
- •Східне партнерство: асиметрія очікувань і можливостей
- •Трансформація функціональної та політичної спроможності Східного партнерства в нових умовах
- •Підходи до реалізації основних напрямків Східного партнерства після зміни влади в Україні та в Польщі
- •Регіональні проекти у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Крим у регіональному вимірі «Східного партнерства»
- •Крим як пілотний проект для нової політики єс відносно України
- •Геополітичний чинник в формуванні кримського проекту "Східного партнерства"
- •Крим і Севастополь: зсув пріоритетів у "Східному партнерстві"
- •Роль Польщі в реалізації регіонального виміру "Східного партнерства"
- •Стратегія Польщі в реалізації Східного партнерства.
- •Україна втрачає лідерство у Східному партнерстві
- •Інтереси Польщі у Східному партнерстві
- •Висновки
- •Наслідки Харківських домовленостей з Росією для реалізації євроінтеграційного курсу України
- •Історія проблеми
- •«Газова» Ялта - 2004
- •Харків-2010 – Ялта-2004: паралелі
- •Російський реванш - 2010
- •Постхарківська Україна: що далі?
- •Висновки
- •Наша адреса:
- •01025, М. Київ, вул. Велика Житомирська 2
- •Статьи Євросоюз не знає, що робити з Україною?
- •5.1. Національні інтереси україни
- •5.2. Стратегічні цілі та пріоритети зовнішньої політики україни
- •5.3. Реалізація стратегічних завдань інтеграції в європейські
- •5.3.1. Європейська інтеграція України
- •5.3.2. Євроатлантична інтеграція України
- •5.4. Регіональна стратегія україни
- •5.4.1 Добросусідство задля спільних цілей
- •5.4.2 Регіональна політика України у Чорноморському регіоні
- •5.4.3 Перехрестя шляхів у регіоні – можливості для України
- •5.5. Україна– росія: формування нового характеру взаємин
- •5.6. Україна– сша: розвиток стратегічного партнерства
- •5.7. Азійський напрям зовнішньої політики україни
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •2. Опис процедури вступу до сот
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до сот
- •4. Які з перерахованих критеріїв Україна вже виконала
- •5. Які з перерахованих критеріїв Україна ще має виконати
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •7. Негативні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до
- •11. Основні цифрові показники відносин України з сот
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •1 Січня 2007 року членами Європейського Союзу стали Румунія
- •27Держав-членів.
- •2. Опис процедури вступу до єс
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до єс
- •4. Які з перерахованих критеріїв Україна вже виконала
- •5. Які з перерахованих критеріїв Україна ще має виконати
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •3) Гарантія безпеки:
- •1) Макроекономічна стабільність:
- •2) Збільшення продуктивності економіки:
- •3) Збільшення обсягів торгівлі між Україною та єс:
- •8. Оцінка здатності України виконати критерії членства
- •9. Прогноз щодо того, коли Україна зможе виконати всі
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до єс
- •1. Верховній Раді України:
- •2. Кабінету Міністрів України:
- •11. Основні цифрові показники відносин України з єс
- •1. Показники валового внутрішнього продукту (ввп) на душу
- •3 (106) Україна 6 720 26,9
- •2. Розміри прямих іноземних інвестицій в Україну
- •2.1. Прямі іноземні інвестиції в Україну
- •3. Зовнішньоторговельний обіг Україна - єс
- •4. Рейтинги конкурентоспроможності
- •5. Ставлення громадян до вступу в єс
- •1. Коротка історія створення організації, нинішній склад членів
- •2 Квітня 2004 року Естонія, Литва, Латвія, Болгарія, Румунія,
- •2. Опис процедури вступу до нато
- •1) Консультаційний етап
- •2) Переговорний етап
- •3) Ратифікаційний етап
- •4) Імплементаційний етап
- •3. Критерії, які необхідно виконати для вступу до нато
- •6. Позитивні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •7. Негативні наслідки виконання Україною критеріїв членства
- •10. Рекомендації щодо удосконалення процесу інтеграції до
- •1. Верховній Раді України:
- •11. Основні цифрові показники відносин України з нато
- •1) Виконання заходів Індивідуальної Програми партнерства
- •2) Ставлення населення до вступу України у нато
- •2004 Року
- •2006 Року
- •2006 Року
Східне партнерство: асиметрія очікувань і можливостей
За півтора роки, які минули з моменту офіційного започаткування Східного партнерства, відбулось поступове організаційне оформлення і функціональне наповнення даної ініціативи. Однак, вже на початковому етапі цього процесу виявились суперечності між цілями його учасників, задекларованим рівнем взаємодії та справжнім політичним і практичним змістом Східного партнерства. Очікування країн Східної Європи стосовно цього проекту, хоча і варіювались в залежності від місця європейської інтеграції в їхній зовнішній політиці, але були зосереджені переважно у політичній і геополітичній площині, тоді як підхід Європейського Союзу, попри відмінності у позиціях окремих держав-членів, був спрямований головним чином на здійснення функціональних завдань зі стабілізації східноєвропейського простору. Ця первинна асиметрія очікувань істотно вплинула на вироблення початкових параметрів Східного партнерства..В подальшому вона була ускладнена наростанням асиметрії можливостей для втілення анонсованих заходів. Ця друга асиметрія спричинена, з одного боку, ефектом глобальної економічної кризи, а з іншого, неготовністю учасників, причому як держав ЄС, так і східноєвропейських країн, витрачати ресурси для впровадження проекту без гарантованих результатів. Така подвійна асиметрія очікувань і можливостей створювала атмосферу невизначеності, в якій перспективи Східного партнерства як цілісного проекту виглядали неоднозначно.
Протягом 2010 року відбулось декілька подій, які до певної міри змінили політичний контекст у Східній Європі, а з ним й умови реалізації Східного партнерства. Це стосується зміни правлячої команди в Україні та спровокованої нею модифікації зовнішньополітичного курсу України, наростання протиріч у російсько-білоруських стосунках, збереження нестабільності в Молдові та тенденції до нормалізації російсько-польських стосунків. Євросоюз, зі своєї сторони, також вдався до кроків, покликаних продемонструвати дієздатність і ефективність Східного партнерства. Так, було видано мандат на укладення угод про асоціацію з Грузією, Молдовою, Вірменією та Азербайджаном, завдяки чому усі країни Східного партнерства, окрім Білорусі, були «зрівняні» у питанні майбутнього формату відносин з ЄС. Також було проведено низку заходів в рамках багатостороннього виміру Східного партнерства як формального, так і неформального характеру, що дозволило забезпечити належну динаміку цього проекту.
На тлі подібних зрушень виникає питання, наскільки вони впливають на функціональну та політичну спроможність Східного партнерства, і чи уможливлюють вони подолання або принаймні послаблення асиметрії очікувань та можливостей задля перетворення Східного партнерства на по-справжньому спільний і пріоритетний проект для всіх його учасників? Для цього необхідно проаналізувати первинну конфігурацію Східного партнерства, умови, в яких відбувалось його становлення, і які призвели до утворення вказаної асиметрії очікувань та можливостей, та значення змін, що сталися у політичному просторі Східної Європи за останній рік, для функціонування даного проекту.