Нормування:

— будь-яка домішка: на хроматограмі випробовуваного розчину площа будь-якого піка, крім основного, не має перевищувати площу основного піка на хроматограмі розчину порівняння (Ь) (0.5 %).

Нїтрітн. Абсорбційна спектрофотометрія у видимій області (2.2.25).

Випробовуваний розчин. До об'єму препарату, еквівалентному 2.5 мг метронідазолу, додають 40 мл

води Р, 2 мл розчину кислоти сульфанілової Ps\ 2 мл розчину кислоти амінонафталенсульфонової Р%, доводять об'єм розчину водою Рдо 50 мл і відстоюють при кімнатній температурі протягом 1 год.

Розчин порівняння. До 1 мл еталонного розчину нітриту (20 ррт NO-) Рк додають 40 мл води Р і далі поступають, як зазначено для випробовуваного розчину, починаючи зі слів «...2 мл розчину кислоти сульфанілової Р"...».

Компенсаційний розчин. До 1 мл води Р додають 40 мл води Р і далі поступають, як зазначено для випробовуваного розчину, починаючи зі слів «.. .2 мл

розчину кислоти сульфанілової Р^...».

Оптичну густину випробовуваного розчину та розчину порівняння вимірюють за довжини хвилі 524 нм відносно компенсаційного розчину.

Нормування: 0.8 % відносно вмісту метронідазолу.

Бактеріальні ендотоксини (2.6.14). Менше 0.35 МО/мг метронідазолу, якщо препарат застосовують у максимальній дозі 15 мг на кілограм маси тіла за годину або менше. Якщо препарат застосовують у максимальній дозі більше 15 мг на кілограм маси тіла за годину, граничний вміст розраховують, як зазначено у статті«Бактеріальні ендотоксини» (2.6.14).

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.25, метод стандарту).

Випробовуваний розчин. Точно виміряний об'єм препарату, еквівалентний 25 мг метронідазолу, доводять

0.1Мрозчином кислоти хлористоводневоїДо 100.0 мл. 1.0 мл одержаного розчину доводять 0.1Мрозчином кислоти хлористоводневої до об'єму 25.0 мл.

Розчин порівняння. 25.0 мг ФСЗ метронідазолу розчиняють у 0.1 Мрозчину кислоти хлористоводневої

та доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 50.0 мл. 1.0 мл одержаного розчину доводять

0.1 Мрозчином кислоти хлористоводневої до об'єму

50.0 мл.

Компенсаційний розчин. 0.1 Мрозчин кислоти хлористоводневої.

Оптичну густину випробовуваного розчину та розчину порівняння вимірюють за довжини хвилі 277 нм відносно компенсаційного розчину.

Розраховують вміст C 6 H , N , 0 , B 1 мл препарату, у міліграмах, виходячи із заявленого вмісту C 4 H » N 3 0 3

у ФСЗ метронідазолу.

МЕТРОНІДАЗОЛУ ТАБЛЕТКИ

Metronidazoli tabulettae

METRONIDAZOLE TABLETS

Метронідазолу таблетки містять метронідазол.

Препарат має відповідати вимогам статті «Таблетки» та наведеним нижче вимогам.

Вміст метронідазолу (QHjNjOj) в таблетці. Не менше 95.0 % і не більше 105.0 % від номінального вмісту.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

A. Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.25).

Випробовуваний розчин. Використовують випробовуваний розчин, приготований для кількісного визначення.

Розчин порівняння. Використовують розчин порівняння, приготований для кількісного визначення.

Компенсаційний розчин. Використовують компенсаційний розчин, зазначений у розділі «Кількісне визначення».

Спектральна область: від 230 нм до 350 нм.

Ультрафіолетовий спектр поглинання випробовуваного розчину повинен мати максимум за тієї самої довжини хвилі, що і розчин порівняння.

B.На хроматограмі випробовуваного розчину (Ь), одержаній у випробуванні «Супровідні домішки», має виявлятися основна пляма на рівні основної плями на хроматограмі розчину порівняння (а), відповідна їй за розміром та інтенсивністю поглинання.

C.До наважки порошку таблеток, еквівалентної близько 10 мг метронідазолу, додають близько 10 мг

порошку цинку Р, 1 мл води Р, 0.25 мл киоготи хлористоводневої розведеної Р, нагрівають на водяній бані протягом 5 хв і охолоджують. Одержаний розчин дає реакцію на первинні ароматичні аміни (2.3.1).

ВИПРОБУВАННЯ

Розчинення (2.9.3).

Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.25, метод стандарту).

Середовище розчинення: 0.1М розчин кислоти хлористоводневої: 1000 мл.

Обладнання: прилад 1, швидкість обертання 100 об/хв.

Час розчинення: 45 хв.

Випробовуваний розчин. Готують розведенням аліквоти фільтрату 0.1Мрозчином кислоти хлористоводневоїдо одержання розчину з концентрацією близько 10 мкг/мл метронідазолу, розрахованою відносно номінального вмісту.

Розчин порівняння. Готують розчин порівняння ФСЗ метронідазолу у 0.1 Мрозчині кислоти хлористоводневої $ концентрацією метронідазолу, близькою до концентрації випробовуваного розчину.

Компенсаційний розчин. 0.1Мрозчин кислоти хлористоводневої.

Оптичну густину випробовуваного розчину та розчину порівняння вимірюють за довжини хвилі 277 нм відносно компенсаційного розчину.

Нормування: не менше 80 % (Q) від номінального

вмісту QHjNjOj.

Однорідність дозованих одиниць (2.9.40). Витримують вимоги.

Супровідні домішки. Тонкошарова хроматографія (2.2.27).

Випробовуваний розчин (а). До наважки порошку таблеток, еквівалентної 0.2 г метронідазолу, додають 5 мл суміші хлороформ Р- метанол Р(1:1), струшують потягом 5 хв, фільтрують або центрифугують зі швидкістю 5000 об/хв протягом 10 хв. Використовують надосадову рідину.

Випробовуваний розчин (Ь). 1 мл випробовуваного розчину (а) доводять сумішшю хлороформ Р- метанол Р(1:1) до об'єму 10 мл.

Розчин порівняння (а). 0.1 г ФСЗ метронідазолу розчиняють у суміші хлороформ Р - метанол Р (1:1) та доводять об'єм розчину тією самою сумішшю розчинників до 25 мл.

Розчин порівняння (Ь). 0.5 мл розчину порівняння (а) доводять сумішшю хлороформ Р - метанол Р (1:1) до об'єму 10 мл.

Розчин порівняння (с). 5 мл розчину порівняння (Ь) доводять сумішшю хгороформ Р - метана! Р (1:1) до об'єму 10 мл.

Рухама фаза: хюроформ Р - диметшіформамід Р - кислотамурашина P(S0:20:5).

Проби, що наносяться: 10 мкл; випробовувані розчини (а), (Ь) і розчини порівняння (a), (b), (с), (d).

Відстань, яку має пройти рухома фаза: 15 см від лінії старту.

Висушування: на повітрі.

Виявлення: в УФ-світлі за довжини хвилі 254 нм.

Придатніст ь хроматографічної системи:

—на хроматограмі розчину порівняння (d) виявляються дві чітко розділені плями;

—на хроматограмі розчину порівняння (с) чітко видна пляма.

Нормування:

—одна домішка: на хроматограмі випробовуваного розчину (а) додаткова пляма, розташована вище основної плями, не має перевищувати за розміром та інтенсивністю поглинання основну пляму на хроматограмі розчину порівняння (Ь) (0.5 %).

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.25, метод стандарту).

Випробовуваний розчин. До точної наважки порошку таблеток, еквівалентної 0.1 г метронідазолу, додають 50 мл 0.1 Мрозчину кислоти хюристоводневої,

струшують протягом 15 хв, доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 100.0 мл, фільтрують. 1.0 мл одержаного розчину доводять 0.1Мрозчином кислоти хлористоводневої по об'єму 100.0 мл.

Розчин порівняння. 0.100 г ФСЗ метронідазолу розчиняють у 0.1 Мрозчину кислоти хлористоводневої

та доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 100.0 мл. 1.0 мл одержаного розчину доводять

0.1Мрозчином кислоти хлористоводневої на об'єму

100.0мл.

Компенсаційн ийрозчин. 0.1Мрозчин кислоти хюристоводневої.

Оптичну густину випробовуваного розчину та розчину порівняння вимірюють за довжини хвилі 277 нм відносно компенсаційного розчину.

Розраховують вміст CaR,N,03 в одній таблетці, у міліграмах, у перерахунку на середню масу таблетки, виходячи із заявленого вмісту C . H ^ O j y ФСЗметронідазолу.

НАПРОКСЕНУ ТАБЛЕТКИ

Naproxeni tabulettae

NAPROXEN TABLETS

Напроксену таблетки містять наттроксєн.

Препарат має відповідати вимогам статті« Таблет - ки» та наведеним нижче вимогам.

Вміст напроксену (СІ4НиО,)в таблетці. Не менше 95.0 % і не більше 105.0 % від номінального вмісту.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

A. Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.25).

Випробовуваний розчин. До наважки порошку таблеток, еквівалентної близько 40 мг напроксену, додають 50 мл метанолу Р. інтенсивно струшують, доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 100.0 мл, перемішують і фільтрують. 10.0 мл одержаного розчину доводять метанолом Р до об'єму 100.0 мл.

Компенсаційний розчин. Метанол Р.

Спектральна область: від 230 нм до 350 нм.

Ультрафіолетовий спектр поглинання випробовуваного розчину повинен мати максимуми за довжин хвиль 262 нм, 271 нм, 316 нм і 331 нм.

B. На хроматограмі випробовуваного розчину (Ь), одержаній у випробуванні «Супровідні домішки», має виявлятися основна пляма на рівні основної плями на хроматограмі розчину порівняння (а), відповідна їй за розміром.

ВИПРОБУВАННЯ

Розчинення* (2.9.3).

Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.25, метод стандарту).

Середовищерозчинення: OA М фосфатний буферний розчин рН 7.4; 900 мл.

Обладнання: прилад 2, швидкість обертання 50 об/хв.

Час розчинення: 45 хв.

0.1 М фосфатний буферний розчин рН 7.4. 2.62 г натрію дигідрофосфатумоногідрату Рі 11.50 г динатрію гідрофосфату безводного Ррозчиняють у 1000 мл води Р\перемішують.

Випробовуванийрозчин. Готують розведенням аліквоти фільтрату 0.1 М фосфатним буферним розчином рН 7.4 до одержання розчину з підхожою концен-

трацією напроксену. розрахованою відносно номінального вмісту.

Розчин порівняння. Готують розчин порівняння ФСЗ напроксену або USP Naproxen RS у 0.1 М фосфатному буферному розчині рН 7.4 з концентрацією напроксену. близькою до концентрації випробовуваного розчину.

Компенсаційний розчин. 1 М фосфатний буферний розчин рН 7.4.

Оптичну густину випробовуваного розчину та розчину порівняння вимірюють за довжини хвилі 332 нм відносно компенсаційного розчину.

Нормування: не менше 80 % (Q) від номінального вмісту Cl4H,4Ov

Однорідність дозованих одиниць (2.9.40). Витримують вимоги.

Супровідні домішки. Тонкошарова хроматографія (2.2.27).

Випробовуваний розчин (а). Наважку порошку таблеток, еквівалентну 0.5 г напроксену, струшують з 10 мл метанолу Р протягом 15 хв і центрифугують. Використовують прозору надосадову рідину.

Випробовуваний розчин (b). 1 мл випробовуваного

Рухома фаза: кислота оцтова льодяна Р - тетрагідрофуран Р - толуол Р (3:9:90).

Проби, що наносяться: 10 мкл; наносять випробовувані розчини (а), (Ь) і розчини порівняння (а), (Ь).

Відстань, яку має пройти рухома фаза: 15 см від лінії старту.

Висушування: на повітрі.

Виявлення: в УФ-світлі за довжини хвилі 254 нм.

Нормування:

—будь-яка домішка: на хроматограмі випробовуваного розчину (а) будь-яка пляма, крім основної, не має бути інтенсивнішою за пляму на хроматограмі розчину порівняння (Ь) (0.5 %).

Допускається наявність плями на лінії старту.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2225 . метод стандарту\

Випробовуваний розчин. До точної наважки порошку таблеток, еквівалентної 50 мг напроксену, додають 70 мл метанаїу Р, струшують протягом 30 хв, доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 100.0 мл, перемішують і фільтрують. 10.0 мл одержаного розчину доводять метанолом Р до об'єму 50.0 мл.

Розчин порівняння. 50.0 мг ФСЗ напроксену розчиняють у метанолі Рі доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 100.0 мл. 10.0 мл одержаного розчину доводять метанолом Рдо об'єму 50.0 мл.

Компенсаційний розчин. Метанол Р.

Оптичну густину випробовуваного розчину та розчину порівняння вимірюють за довжини хвилі 331 нм відносно компенсаційного розчину.

Розраховують вміст С14Н,403 в одній таблетці, у міліграмах, у перерахунку на середню масу таблетки, виходячи із заявленого вмісту С14Н1403 у ФСЗ напроксену.

* Використані матеріали монографії Naproxen Tablets Фармакопеї США

Спектра>}ьна обшсть: від 250 нм до 350 нм.

Ультрафіолетовий спектр поглинання випробовуваного розчину повинен мати максимуми за довжин хвиль 291 нм, 305 нм і 319 нм.

Відношення оптичних густин:

—A x t / A m = від 0.61 до 0.73;

—Ат/Ат= від 0.83 до 0.96.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Мікробіологічний метод (2.7.2). Використовують метод А.

Розраховують активність ністатину в 1 г мазі, у ОД.

НІСТАТИНУ ТАБЛЕТКИ, ВКРИТІ ОБОЛОНКОЮ

Nystatini tabulettae obductae

NYSTATIN TABLETS COATED

НІСТАТИНУ МАЗЬ

Nystatini unguentum

NYSTATIN OINTMENT

Ністатину мазь містить ністатин.

Препарат має відповідати вимогам статті«М'які лікарські засоби для зовнішнього застосування» і додатково підрозділу «Мазі» та наведеним нижче вимогам.

Активність ністатину. Не менше 90.0 % і не більше 130.0 % від номінальної активності.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.25).

Випробовуваний розчин. До наважки мазі, що містить 55 000 ОД, додають 10 мл хлороформу Л 40 мл метанолу Р, струшують і фільтрують. 1.0 мл одержаного розчину доводять метанолом Рдо об'єму 25.0 мл.

Компенсаційний розчин. 1.0 мл суміші х/юроформ Р- метанол Р (1:4) доводять метанолом Р до об'єму 25.0 мл.

Ністатину таблетки, вкриті оболонкою, містять ністатин.

Препарат має відповідати вимогам статті« Таблетки» та наведеним нижче вимогам.

Активність ністатину в таблетці. Не менше 90.0 % і не більше 130.0 % від номінальної активності.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.25).

Випробовуваний розчин. До наважки порошку таблеток, що містить близько 450 000 ОД, додають 5 мл

кислоти оцтовой льодяної Р та 50 мл метаншу Р,

струшують протягом 10 хв, доводять об'єм розчину метанолом Р до 100.0 мл, фільтрують. 1.0 мл одержаного розчину доводять метанолом Р до об'єму 100.0 мл.

Компенсаційний розчин. Метанш Р. Спектральна область: від 250 нм до 350 нм.

Ультрафіолетовий спектр поглинання випробовуваного розчину повинен мати максимуми за довжин хвиль 291 нм, 305 нм і 319 нм.

Відношешія оптичних густин:

— Л2>,/Аш = аіа 0.61 до 0.73;

— А,„/Ам = від 0.83 до 0.96.