Дипіридамол

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Абсорбційна спектрофотометрія в інфрачервоній області (2.2.24).

Підготування зразка: субстанцію досліджують у дисках із калію бромідом Р.

Відповідність: спектру ФСЗ дипіридамолу.

Об'єм інжекції: 5 мкл.

Ідентифікація домішок: використовують хроматограму, що надається до ФСЗ дипіридамолу для ідентифікації піків, і хроматограму розчину порівняння (Ь) для ідентифікації піків домішок А, В. С, D. Е, і F.

Відносні часи утримування до дипіридамолу (час утримування дипіридамолу близько S хв): домішки В — близько 0.2; домішки F — близько 0.3; домішки D — близько 0.9; домішки Е — близько 1.3;

домішки С — близько 1.6; домішки А — близько

2.2.

Придатність хроматографічноїсистеми: розчин порівняння (Ь):

—коефіцієнт розділення: не менше 2.0 для піків домішки D і дипіридамолу;

—відношення Нр до Яу становить не менше 4, де Hp— висота піка домішки В над базовою лінією,

Я— висота над базовою лінією найнижчої точки хроматограми між піком домішки В і піком домішки F.

Нормування:

—поправковий коефіцієнт: для розрахунку вмісту множать площу піка домішки В на 1.7;

—домішки А, В, С: площа піка кожної домішки не має перевищувати 5 площ основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (0.5 %);

—домішки D, Е: площа піка кожної домішки не має перевищувати 2 площ основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (0.2 %);

—неспецифіковані домішки: площа піка кожної домішки не має перевищувати площу основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (0.10 %);

—сума домішок: сума площ піків не має перевищувати 10 площ основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (1.0 %);

—не враховують: домішки, площа піка яких менше 0.5 площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (0.05 %).л

Хлориди (2.4.4). Не більше 0.02 % (200 р р т ) .

До 0.250 г субстанції додають 10 мл води Р, енергійно струшують і фільтрують. Фільтр промивають 5 мл води Р. Фільтрат і промивні води об'єднують і доводять водою Ржо об'єму 15 мл. Одержаний розчин має витримувати випробування на хлориди.

Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). Небільше 0.5 %. 1.000 г субстанції" сушать при температурі 105 °С.

Сульфатна зола (2.4.14). Не більше 0.1%. Визначення проводять з 1.0 г субстанції.

W A -

ЗБЕРІГАННЯ У захищеному від світла місці.

вони наявні у достатній кількості, можуть визначатися тим або іншим випробуванням монографії. їх вміст нормується загальноприйнятими критеріями для інших/неспецифікованих домішок і/або статтею «Субстанції для фармацевтичного застосування». Тому немає необхідності їх ідентифікувати, щоб показати відповідність вимогам. Див. також (5.10.) «Контроль домішок у субстанціях для фармацевтичного застосування»): F, G.

N

A. RI = N(CH 2 - CH 2 - OH) 2 , R2 = R3 = NC 3 H 1 0 : 2,2'-[[4,6,8-три(піперидин-1-іл)піримідо[5,4-й?]

піримідин-2-іл]нітрило]діетанол,

B. RI = R2=R3=М(СН2-СН2-ОН)2:2,2',2",2"',2"",2'""- [[8-(піперидин-1-іл)піримідо[5,4-й/]піримідин- 2,4,6-триїд]тринітрило]гексаетанол,

C. RI = N(CH2 -CH2 -OH)2 , R2 = NC5 H№ , R3 = C l : 2,2'-[[6-хлор-4,8-ди(пшеридин-1-ш)піримідо[5,4-^|

тртгідин-2-іл]нітрило]діетанол,

D. RI = N(CH, - CH, - OH)„ R2 - N C 5 H № R3 = N H - CH 2 - CH 2 - OH: 2,2'- [[6-[(2-гідроксиетил)аміно] -4,8- ди(піперидин-1-іл)піримідо[5,4-^піримідин-2-іл] нітрило]діетанол,

E. Rl = R2 = N(CH 2 - CH 2 - OH) 2 , R3 = NCS H1 0 : 2,2',2",2"Ч[6,8-да(піперидин-1 -іл)піримідо[5,4-£0

піримідин-2,4-діїл]динІтрило]тетраетанол,

F. Rl = R3 = N ( C H , - C H , - O H K R2 = N H - C H , - С Н 2 - О Н : 2,2',2",2'"-[(4-[(2-гідроксиетюі)аміно]-8- піперидин-1 -іл)піримідо [5,4-й/]піримідин- 2,6-діїл] динітрило]тетраетанол,

G. Rl = R3 = Cl, R2 = NCS H10 : 2,6-дихлор-4,8- ди(піперидин -1 -ід)піримідо [5,4-d\піримідин. А

ІНСУЛІН АСПАРТАТ Insulinum aspartum

INSULIN ASPART

Інсулін аспартат є 2-ланцюговим пептидом, що складається із 51 амінокислоти. А-ланцюг складається із 21 амінокислоти, В-ланцюг складається із ЗО амінокислот. Він ідентичний за своєю первинною структурою людському інсуліну, за винятком того, що містить кислоту аспарагінову замість проліну у положенні 28 В-ланцюга. Як і інсулін людський інсулін аспартат складається із 2 дисульфідних зв'язків між двома ланцюгами та 1 дисульфідного зв'язка всередині ланцюга.

Вміст: від 90.0 % до 104.0 % інсуліну аспартату

C256H38lN65079S6y сумі із А21 Asp інсуліном аспартатом, B3Asp інсуліном аспартатом, B3isoAsp інсулі-

ном аспартатом і B28isoAsp інсуліном аспартатом, у перерахунку на суху речовину.

Умовно, для маркування препаратів інсуліну аспартату, приймають, що 0.0350 мг інсуліну аспартату відповідає 1 МО.

ВИРОБНИЦТВО

Інсулін аспартат одержують за допомогою технології рекомбінантноїДНК (р-ДНК) за умов, що мінімізують ризик мікробіологічного забруднення.

Попередньо для кожної серії кінцевого нерозфасованого продукту проводять наведені нижче випробування. Дане випробування не проводять, якщо

відповідність даному випробуванню гарантовано компетентним уповноваженим органом.

Залишкові білки клітини-хазяїна. Межі встановлюються компетентним уповноваженим органом.

Одноланцюговий попередник. Межі встановлюються компетентним уповноваженим органом. Використовують метод із підхожою чутливістю.

ВЛАСТИВОСТІ

Опис. Порошок білого або майже білого кольору.

Розчинність. Практично не розчинний у 96% спирті Р, метанолі Р і водних розчинах із рН близько 5.1. У водних розчинах із рН нижче 3.5 або вище 6.5 розчинність більше або дорівнює 25 мг/мл.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

A. Переглядають хроматограму, одержану у випробувані «Кількісне визначення».

Результати: на хроматограмі випробовуваного розчину час утримування основного піка має співпадати із часом утримування основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а).

B. Пептидне картування (2.2.55).

СЕЛЕКТИВНИЙ РОЗРИВ ПЕПТИДНИХ ЗВ'ЯЗКІВ

Випробовуваний розчин. Готують розчин 2.0 мг/мл випробовуваної субстанції в 0.01 М розчині кислоти хлористоводневої. 25 мкл одержаного розчину переносять у чисту пробірку і додають 100 мкл НЕРES буферногорозчину рН 7.5Рі 20 мкл розчину 1 мг/мл протеази Staphylococcus aureus штам VS. тип XVII-B P.

Пробірку закривають та інкубують при температурі 25 °С протягом 6 год. Реакцію зупиняють додаваням 145 мкл сульфатного буферного розчину рН 2.0 Р.

Розчин порівняння. Готують аналогічно випробовуваному розчину, замість випробовуваної субстанції додають ФСЗ інсуліну аспартату.

ХРОМАТОГРАФІЧНЕ РОЗДІЛЕННЯ. Рідинна хроматографія

(2.2.29).

Колонка:

— розмір: 0.10 м х 4.6 мм,

— нерухома фаза: силікагель октадецилеилільнии для хроматографіїР(3 мкм) із розміром nop 8 нм,

— температура: 40 °С. Рухома фаза:

—рухома фаза .4: змішують 200 мл сульфатного буферного розчину рН 2.0 Р, 700 мл води Р і 100 мл ацетонітрилу дія хроматографії Р; фільтрують і дегазують;

—рухома фаза В: змішують 200 мл сульфатного буферного розчину рН 2.0 Р, 400 мл води Р і 400 мл ацетонітрилу дія хроматографії Р; фільтрують і дегазують;

Швидкість рухомої фази: 1 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 214 нм.

Урівноваження колонки: не менше 15 хв за вихідних умов. Одержують хроматограму холостого розчину, використовуючи наведений вище градієнт.

Об'єм інжекції: 50 мкл.

Придатність хроматографічної системи:

—хроматограми випробовуваного розчину та розчину порівняння мають співпадати із хроматограмою інсуліну аспартату, що додається до ФСЗ інсуліну аспартату,

— на хроматограмі розчину порівняння ідентифікують піки, що відповідають фрагментам I, II і III:

коефіцієнт симетрії: не більше 1.5 для піків, що відповідають фрагментам II і III,

коефіцієнт розділення: не менше 8.0 для піків, що відповідають фрагментам II і НІ.

Результати: хроматографічний профіль випробовуваного розчину має відповідати хроматографічному профілю розчину порівняння.

ПРИМІТКА: часи утримування фрагментів I, II і IV такі самі, що і для інсуліну людського. Час утримування фрагмента ІГІ відрізняється від інсуліну людського через те, що пролін замінений на кислоту аспарагінову.

кислоти хлористоводневої. Одержаний розчин зберігають при температурі (2-8) °С і використовують протягом 48 год.

Розчин для перевірки придатності хроматографічної системи. Використовують розчин інсуліну (близько 4 мг/мл), що містить більше 0.4 % високомолекулярних білків. Можуть бути використані лікарські засоби інсуліну для ін'єкцій, такі як розчин або суспензія, освітлені певною кількістю 6 Мрозчину кислоти хлористоводневої, що містять визначений відсотковий вміст високомолекулярних протеїнів, або розчин субстанції інсуліну в 0.01 Мрозчині кислоти хлористоводневої. Інсулін, що містить визначений відсотковий вміст високомолекулярних білків, може бути приготований із субстанції інсуліну, витриманої при кімнатній температурі протягом 10 діб. Одержаний розчин зберігають при температурі (2-8) °С і використовують протягом 7 діб.

Колонка:

—розмір: 0.3 м х 7.8 мм,

—нерухома фаза: силікагель гідрофільний для хроматографії Р (5-10 мкм) із розміром nop (1212.5) нм, підхожий для розділення мономерів інсуліну від димерів і полімерів.

Рухома фаза: кислота оцтова льодяна Р - ацетонітрил для хроматографії Р - розчин 1.0 г/л аргініну Р

(15:20:65). Одержану суміш фільтрують і дегазують.

Швидкість рухомої фази: 0.5 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 276 нм.

Урівноваження колонки: розчин для перевірки придатності хроматографічної системи хроматографують не менше 3 разів. Колонка вважається врівноваженою, якщо для двох послідовних інжекцій одержано однакові результати.

Об'єм інжекції: 100 мкл.

Час хроматографування: близько 35 хв.

Часи утримування: полімери інсуліну аспартату — (13-17) хв, димер інсуліну аспартату — близько 17.5 хв; мономер інсуліну аспартату — близько 20 хв, солі — близько 22 хв.

Придатність хроматографічної системи: розчин для перевірки придатності хроматографічної системи:

—відношення Нр до Hv: не менше 2.0, де Я, - висота піка димеру над базовою лінією, Н,. — висота над базовою лінією найнижчої точки хроматограми між піком димеру та піком мономеру.

ВИПРОБУВАННЯ

Домішки із молекулярною масою, більшою за молекулярну масу інсуліну аспартату. Ексклюзивна хроматографія (2.2.30). Використовують метод внутрішньої нормалізації.

Випробовуваний розчин. Готують розчин, що містить 4 мг/мл випробовуваної субстанції в 0.0J Мрозчині

Нормування: сума площ піків із часом утримування меншим ніж час утримування основного піка не більше 0.5 % суми площ піків. Не враховують піки із часом утримування більшим ніж час утримування піка мономеру інсуліну аспартату.

Супровідні білки. Рідинна хроматографія (2.2.29), як описано у випробуванні ччКількісне визначення». Використовують метод внутрішньої нормалізації.

Нормування:

—B2SisoAsp інсуліну аспартату: не більше 1.0%,

—сума піків A2iAsp інсу.ііну аспартату, BSAsp інсуліну аспартату та BSisoAsp інсуліну аспартату:

не більше 2.0 %.

—су.ад інших домішок: не більше 1.5%.

Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). Не більше 10.0 %. 0.200 г субстанції сушать при температурі 105 сС протягом 24 год.

Сульфатна зола (2.4.14). Не більше 6.0 %. Визначення проводять із 0.200 г субстанції (у перерахунку на суху речовину).

Бактеріальні ендотоксини (2.6.14). Менше 10 МО/мг, якщо субстанція призначена для виробництва лікарських засобів для парентерального застосування без подальшої процедури видалення бактеріальних ендотоксинів.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

центрації 4.0 мг/мл. Одержаний розчин зберігають при температурі (2-8) °С і використовують протягом 24 год.

Розчин порівняння. Вміст віали ФСЗ інсуліну аспартату розчиняють в 0.01 Мрозчині кислоти хлористоводневої по концентрації 4.0 мг/мл. Одержаний розчин зберігають при температурі (2-8) °С і використовують протягом 48 год.

Розчин для перевірки придатності хроматографічної системи: використовують підхожий розчин із вмістом B3Asp інсуліну аспартату та А21Asp інсуліну аспартату не менше 1 %. Він може бути одержаний витримуванням розчину порівняння при кімнатній температурі протягом (1-3) діб. Одержаний розчин зберігають при температурі (2-8) °С і використовують протягом 72 год.

Колонка:

—розмір: 0.25 м х 4 мм,

—нерухома фаза: силікагель октадецилешгільний для хроматографії Р( 5 мкм),

—температура: 40 °С.

Рухома фаза:

— рухома фаза А: 142.0 г натрію сульфату безводного Ррозчиняють у воді Р; додають 13.5 мл кислоти фосфорної Р і доводять об'єм розчину водою Р до 5000 мл; якщо необхідно, доводять до рН 3.6

розчином натрію гідроксиду концентрованим Р,

фільтрують і дегазують; готують суміш: одержаний розчин - ацетонітрил для хроматографії Р

(9:1); фільтрують і дегазують;

Інсулін аспартат

—рухома фаза В: змішують рівні об'єми води Р і ацетонітрилу для хроматографії Р; фільтрують і дегазують:

Об'єм інжекції: 10 мкл.

Відносні часи утримування до інсуліну аспартату (час утримування інсуліну аспартату 20-24 хв): B28isoAsp інсуліну аспартату — близько 0.9: B3Asp інсуліну аспартату у сумі із А21Asp інсуліном аспартатом (звичайно елююються спільно) - близько 1.3; B3isoAsp інсуліну аспартату — близько 1.5.

Придатніст ь хроматографічної системи: розчин для перевірки придатності хроматографічної системи:

—коефіцієнт розділення: не менше 2.0 для піка інсуліну аспартату та піків А21Asp інсуліну аспартату та B3Asp інсуліну аспартату.

Вміст інсуліну аспартату C256H,g)N6507,S6 у сумі із B28isoAsp інсуліном аспартатом, A21Asp інсуліном аспартатом, B3Asp інсуліном аспартатом і B3isoAsp інсуліном аспартатом визначають, використовуючи площі відповідних піків на хроматограмах випробовуваного розчину та розчину порівняння та зазначений вміст інсуліну аспартату у сумі із B28isoAsp інсуліном аспартатом, А21Asp інсуліном аспартатом. B3Asp інсуліном аспартатом і B3isoAsp інсуліном аспартатом у ФСЗ інсуліну аспартату.

ЗБЕРІГАННЯ

У повітронепроникному контейнері, у захищеному від світла місці, при температурі - 18 °С або нижчій до використання у виробництві. Після розморожування інсулін аспартат зберігають при температурі (5±3) °С і використовують у виробництві протягом короткого періоду часу. Для запобігання абсорбції вологи повітря при зважу ванні інсулін аспартат перед відкриванням контейнера має бути витриманий при кімнатній температурі.