ЛІДОКАЇНУ РОЗЧИН ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ

Lidocaini solutio pro injectionibus

LIDOCAJNE INJECTION

Лідокаїну розчин для ін'єкцій є стерильним розчином лідокаїну гідрохлориду у воді для ін'єкцій.

Препарат має відповідати вимогам статті «Лікарські засоби для парентерального застосування» та наведеним нижче вимогам.

Вміст лідокаїну гідрохлориду безводного (C^H^CUN^O).

Не менше 95.0 % і не більше 105.0 % від номінального вмісту.

Опис. Прозора, безбарвна або злегка забарвлена рідина.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

А Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.25).

Випробовуваний розчин. Використовують випробовуваний розчин, приготований для кількісного визначення.

Розчин порівняння. Використовують розчин порівняння, приготований для кількісного визначення.

Компенсаційний розчин. Використовують компенсаційний розчин, приготований для кількісного визначення.

Спектральна область: від 220 нм до 320 нм.

Ультрафіолетовий спектр поглинання випробовуваного розчину повинен мати максимуми за тих самих довжин хвиль, що і розчин порівняння.

B. До об'єму препарату, еквівалентного 0.2 г лідокаїну гідрохлориду, додають 10 мл розчину пікринової кислоти Р. Одержаний осад (пікрат) промивають водою Рі сушать при температурі від 100 °С до 105 °С. Температура плавлення (2.2.14) пікрату має бути близько 230 °С.

C. Об'єм препарату, еквівалентний 0.1 г лідокаїну гідрохлориду, підлужують розчином натрію гідроксиду розведеним Р і фільтрують. Осад збирають на фільтрі та промивають водою Р. Осад розчиняють у 1 мл 96 % спирту Р. додають 0.5 мл розчину 100 г/л кобальту нітрату Р і струшують протягом 2 хв; утворюється синювато-зелений осад.

D. Препарат дає реакцію (а) на хлориди (2.3. і).

Лідокаїну розчин для ін'єкцій

ВИПРОБУВАННЯ

рН (2.2.3). Від 5.0 до 7.0.

2,6-Диметиланілін.

Розчин (а). До об'єму препарату, еквівалентного 25 мг лідокаїну гідрохлориду, додають воду Р до об'єму 10 мл, 1 мл 1Мрозчину натрію гідроксиду й екстрагують хлороформом Р три рази по 5 мл. Об'єднані хлороформні витяги сушать над 3 г натрію сульфату безводного Ру колбі місткістю 50 мл протягом 10 хв 1 фільтрують. Колбу і фільтр промивають 5 мл хлороформу Р. який приєднують до об'єднаних хлороформних витягів; фільтрат упарюють насухо затиску 2 кПа. Залишок розчиняють у 2 мл метанолу Р.

Розчин (Ь). 50 мг 2,6-диметиланіліну Р розчиняють

уметанолі Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 100 мл. 1 мл одержаного розчину доводять метанолом РАО об'єму 100 мл.

У двох пробірках з притертою пробкою готують такі розчини. У першу пробірку поміщають розчин (а),

удругу — 2 мл розчину (Ь). У кожну із пробірок додають по 1 мл свіжоприготованого розчину 10 г/л ди-

метиламінобензальдегіду Ру метанолі Рі 2 мл кислоти оцтової льодяної Р. Одержані розчини витримують при кімнатній температурі протягом 10 хв.

Жовте забарвлення випробовуваного розчину (перша пробірка) не має бути інтенсивнішим за забарвлення еталонного розчину (друга пробірка).

Нормування: 0.04 % (400 ррт) .

Бактеріальні ендотоксини (2.6.14). Менше 1.1 МО/мг лідокаїну гідрохлориду. Якщо препарат застосовують інтратекально, граничний вміст ендотоксинів розраховують, як зазначено у статті «Бактеріальні ендотоксини» (2.6.14) для інтратекального шляху введення.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.25. метод стандарту).

Випробовуваний розчин. До точно виміряного об'єму препарату, еквівалентного 0.1 г лідокаїну гідрохлориду, додають 50 мл води Р, 50 мл 96 % спирту Р. перемішують, додають 25 мл 0.1 Мрозчину кисюти хлористоводневої, доводять водою Р до об'єму 250.0 мл і перемішують.

Розчин порівняння. 80.0 мг ФСЗлідокаїну гідрохюриду

розчиняють у 40 мі 96 % спирту Р. додають 20 мл

0.1 М розчину кислоти хюристоводневої. доводять об'єм розчину водою РАО 200.0 мл і перемішу ють.

Компенсаційний розчин. До 10 ьт 0.1М розчину кислоти хлористоводневої додають 20 мл 96 % спирту Р.

доводять водою РАО ОБ'ЄМУ 100.0 мл і перемішують.

Оптичну густину випробовуваного розчину та розчину порівняння вимірюють за довжини хвилі 263 нм відносно компенсаційного розчину.

Розраховують вміст CMH,,CIN,0 в 1 мл.у міліграмах, виходячи із заявленого вмісту CuH2,CIN20 у ФСЗлідокаїну гідрохюриду.

МЕТРОНЩАЗОЛУ ГЕЛЬ

Metronidazoli gel

METRONIDAZOLE GEL

Метронідазоду гель містить метронідазол.

Препарат має відповідати вимогам статті «М'якілікарські засоби для зовнішнього застосування»і додатково підрозділу «Гелі» та наведеним нижче вимогам.

Вміст метронідазолу (C6H,N,Oj). Не менше 90.0 % і не більше 110.0 % від номінального вмісту.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

А. Тонкошарова хроматографія (2.2.27).

Випробовуваний розчин. До наважки гелю, еквівалентної 7.5 мг метронідазолу, додають 15 мл води Р, струшують до одержання однорідної суміші, витримують в ультразвукові бані протягом 10 хв. Аліквоту одержаного розчину пропускають крізь хроматографічну колонку. Використовують елюат.

Розчин порівняння. Точну наважку ФСЗ метронідазолу або USP Metronidazole RS розчиняють у воді PRO концентрації близько 0.5 мг/мл метронідазолу.

Колонка: хроматографічна колонка розміром 10 мм х 0.15 м, заповнена шаром іонно-обмінної смоли висотою 10 см, яка обмежена знизу та зверху тампонами зі скловолокна.

Пластинка: ТШХ пластинка із шаром силікагелю Е^ Р.

Рухома фаза:хлороформ Р - метанол Р - аміаку розчин концентрований Р (6:3:1).

Проби, що наносяться: 5 мкл; випробовуваний розчин і розчин порівняння.

Відстань, яку має пройти рухома фаза: У* довжини пластинки.

Висушування: на повітрі.

Виявлення: в УФ-світлі за довжини хвилі 254 нм.

Результати: на хроматограмі випробовуваного розчину має виявлятися основна пляма на рівні основної плями на хроматограмі розчину порівняння, відповідна їй за розміром.

В. На хроматограмі випробовуваного розчину, одержаній при кількісному визначенні, час утримування основного піка має відповідати часу утримування основного піка на хроматограмі розчину порівняння.

ВИПРОБУВАННЯ

рН (2.2.3). Від 4.0 до 6.5.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Рідинна хроматографія (2.2.29).

Випробовуваний розчин. До точної наважки гелю, еквівалентної 7.5 мг метронідазолу, додають 50 мл рухомої фази, струшують, використовуючи механічний прилад, протягом 20 хв, доводять об'єм розчину рухомою фазою до 100.0 мл. Центрифугують аліквоту одержаного розчину і використовують прозору надосадову рідину.

Розчин порівняння. Точну наважку ФСЗ метронідазолу або USP Metronidazole RS розчиняють у рухомій фазі, розводять аліквоту одержаного розчину рухомою фазою до концентрації близько 75 мкг/мл метронідазолу.

Колонка:

—розмір: 0.25 м х 4.6 мм;

—нерухома фаза: силікагель октилсилільний для хроматографії Р (5 мкм).

Рухома фаза: 1.5 г калію дигідрофосфату Рї 1.3 г динатрію гідрофосфату Ррозчиняють у 350 мл води Р.

додають 650 мл метанолу Р. перемішують, фільтрують і дегазують. При необхідності коригують.

Швидкість рухомої фази: 1.0 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 254 нм.

Інжекції: 20 мкл; випробовуваний розчин і розчин порівняння.

Придатність хроматографічної системи: розчин порівняння:

—коефіцієнт симетрії: не більше 2.0 для піка метронідазолу;

—збіжність: відповідно до вимог 2.2.46.

Розраховують вміст C6H»N303 в 1 г гелю, у міліграмах, виходячи із заявленого вмісту С6ЩЧ303у ФСЗ метронідазолу або USP Metronidazole RS.

Монографія розроблена на підставі монографії Metronidazole Gel Фармакопеї США

МЕТРОНІДАЗОЛУ КАПСУЛИ

Metronidazoli capsulae

METRONIDAZOLE CAPSULES

Метронідазолу капсули містять мєтронідазол.

Препарат має відповідати вимогам статті«Капсули» та наведеним нижче вимогам.

Вміст метронідазолу (C6H9N,Oj) в капсулі. Не менше 90.0 % і не більше 110.0 % від номінального вмісту.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

А Абсорбційна спектрофотометрія в інфрачервоній області (2.2.24).

Спектральна область: від 1600 см"1 до 1000 см"1.

Відповідність: спектру ФСЗ метронідазолу або USP Metronidazole RS.

В. На хроматограмі випробовуваного розчину (Ь), одержаній при кількісному визначенні, час утримування основного піка має відповідати часу утримування основного піка на хроматограмі розчину порівняння.

ВИПРОБУВАННЯ

Розчинення (2.9.3).

Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.25, метод стандарту).

Середовищерозчинення: 0.1Мрозчин кислоти хлористоводневої', 900 мл.

Обладнання: прилад 1. швидкість обертання 100 об/хв.

Час розчинення: ЗО хв.

Випробовуваний розчин. Розчин фільтрують крізь нейлоновий фільтр з діаметром nop 0.45 мкм, відкидаючи першу порцію фільтрату.

Розчин порівняння. Точну наважку ФСЗ метронідазолу або USP Metronidazole RS розчиняють у 0.1 М розчині кислоти хлористоводневої до концентрації близько 0.4 мг/мл метронідазолу. При необхідності розчиняють в ультразвуковій бані.

Компенсаційний розчин. 0.1Мрозчин кислоти хлористоводневої.

Оптичну густину випробовуваного розчину та розчину порівняння вимірюють за довжини хвилі 278 нм відносно компенсаційного розчину.

Нормування: не менше 85 % (Q) від номінального

вмісту C6 H,N,OV

Однорідність дозованих одиниць (2.9.40). Витримують вимоги.

Супровідні домішки. Рідинна хроматографія (2.2.29).

Випробовуваний розчин (а). Змішують вміст 20 капсул. До точної наважки вмісту капсул, еквівалентної близько 0.1 г метронідазолу, додають 80 мл рухомої фази, витримують в ультразвуковій бані протягом 10 хв, потім струшують, використовуючи механічний прилад, протягом 30 хв і доводять об'єм розчину рухомою фазою до 100.0 мл. Центрифугують аліквоту одержаного розчину і використовують надосадову рідину з концентрацією 1 мг/мл метронідазолу.

Розчин порівняння. Точні наважки ФСЗ метронідазолу або USP Metronidazole RS і ФСЗ 2-метил-5- нітроімідазолу або USPTinidazole Related Compound A RS розчиняють у рухомій фазі до концентрації близько 1 мкг/мл метронідазолу і близько 2 мкг/мл 2-метил-5-нітроімідазолу або тинідазолудомішки А, відповідно.

Колонка:

—розмір: 0.15 м х 4.6 мм;

—нерухома фаза: силікагель октилсилільний для хроматографії Р (5 мкм);

—температура: 30 °С.

Рухома фаза: вода Р - метанол JP (4:1). При необхідності коригують.

Швидкість рухомої фази: 1.0 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 319 нм.

Інжекції: 30 мкл; випробовуваний розчин (а) і розчин порівняння.

Відносний час утримування: близько 0.75 для піка 2-метил-5-нітроімідазолу або тинідазолу домішки А і 1.0 для піка метронідазолу.

Придатність хроматографічної системи: розчин порівняння:

—коефіцієнт розділення: не менше 2.0 для піків метронідазолу і 2-метил-5-нітроімідазолу або тинідазолу домішки А;

—коефіцієнт симетрії: не більше 2.0 для піка метронідазолу;

—відносне стандартне відхилення: не більше 6.0 % для піків метронідазолу і 2-мешл-5-нітроІмідазол\* або тинідазолу домішки А для 6 інжекцій.

Нормування:

—2-метші-5~нітроімідазол або тинідазолу домішка А: на хроматограмі випробовуваного розчину (а) площа піка 2-метил-5-нітроімідазолу або тинідазолу домішки А не має перевищувати площу відповідного піка на хроматограмі розчину порівняння (0.1 %);

—будь-яка домішка: на хроматограмі випробовуваного розчину (а) площа будь-якого піка, крім основного, не має перевищувати ПЛОЩУ основного піка на хроматограмі розчину порівняння (0.1 %);

—сума домішок: на хроматограмі випробовуваного розчину (а) сума площ усіх піків, крім основного, має бути не більше 0.5 %.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Рідинна хроматографія (2.2.29), як зазначено у випробуванні «Супровідні домішки», з такими змінами:

Випробовуванийрозчин (Ь). Розводять аліквоту випробовуваного розчину (а), приготованого для визначення супровідних домішок, у рухомій фазі до концентрації близько ЗО мкг/мл метронідазолу. Розчин фільтрують крізь нейлоновий фільтр здіаметром nop 0.45 мкм, відкидаючи перші 10 мл фільтрату.

Розчин порівняння. Точну наважку ФСЗ метронідазолу або USP Metronidazole RS розчиняють у рухомій фазі до концентрації близько 30 мкг/мл метронідазолу.

Інжекції: 30 мкл; випробовуваний розчин (Ь) і розчин порівняння.

Придатність хроматографічної системи: розчин порівняння:

—коефіцієнт симетрії: не більше 2.0 для піка метронідазолу;

—збіжність: відповідно до вимог 2.2.46.

Розраховують вміст C4HjN303B одній капсулі, у міліграмах, у перерахунку на середню масу вмісту капсули, виходячи із заявленого вмісту С6НуЧ303у ФСЗ метронідазолу або USP Metronidazole RS.

Монографія розроблена на підставі монографії Metronidazole Capsules Фармакопеї США

МЕТРОНІДАЗОЛУ ПЕСАРІЇ

Metronidazoli pessaria

METRONIDAZOLE PESSARIES

Метронідазолу песарії містять метронідазол у відповідній ліпофільній основі.

Препарат має відповідати вимогам статті«Лікарські засоби для вагінального застосування»і додатково підрозділу «Песарії» та наведеним нижче вимогам.

Вміст метронідазолу (CJi^NjOj) в песарії. Не менше 90.0 % і не більше 110.0 % від номінального вмісту.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

A. Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.2S).

Випробовуваний розчин. Наважку розтертого песарію, еквівалентну близько 125 мг метронідазолу, розчиняють у 100 мл суміші хлороформ Р - метанол />(1:1).

До 1 мл одержаного розчину додають 1 мл ft / Мрозчину натрію гідроксиду, доводять об'єм розчину метанолом Рдо об'єму 100.0 мл.

Компенсаційний розчин. Метанол Р. Спектральна область: від 280 нм до 400 нм.

Ультрафіолетовий спектр поглинання випробовуваного розчину повинен мати максимум за довжини хвилі 310 нм.

B. На хроматограмі випробовуваного розчину, одержаній при кількісному визначенні, час утримування основного піка має відповідати часу утримування основного піка на хроматограмі розчину порівняння.

ВИПРОБУВАННЯ

Однорідність дозованих одиниць (2.9.40). Витримують вимоги.

Супровідні домішки. Рідинна хроматографія (2.2.29).

Випробовуваний розчин. 20 песаріїв ретельно розтирають до одержання гомогенної маси. До наважки розтертої песарної маси, еквівалентної 0.2 г метронідазолу, додають 100 мл гексану Р, перемішують до повного розчинення основи. Потім додають 800 мл води Рз рН, який попередньо доведений до 2.5 кислотою фосфорною Р, перемішують до повного розчинення осаду, переносять у ділильну лійку, струшують протягом 5 хв і залишають до розшарування фаз. Відокремлюють 50 мл водного шару (нижня фаза), фільтрують.

Розчин порівняння. 25 мг ФСЗ 2-метил-5-нїтроімі- дазолу розчиняють у 96% спирті Рта доводять об'єм розчину тим самим розчинником до ЮО.Омл. 0.5 мл одержаного розчину доводять рухомою фазою до об'єму 100.0 мл.

Колонка:

—розмір: 0.15 м х 4.6 мм;

—нерухома фаза: cuniKa2ejib октадецилси.гЬгьний дня хроматографії Р (5 мкм);

—температура: ЗО °С.

Рухома фаза: розчин 10 г/л натрію дигідрофосфату Р, рН якого доведений до 5.0 розчином натрію гідроксиду Р - метанол Р (85:15).

Швидкість рухомої фази: 1 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 254 нм.

Інжекції: 10 мкл; випробовуваний розчин і розчин порівняння.

Часхроматографування: у 2.5 рази більше часу утримування основного піка на хроматограмі випробовуваного розчину.

Придатність хроматографічної системи: розчин порівняння:

— висота пика 2-метил-5-нітроімідазолу має становити не менше 50 % шкали реєструючого приладу.

Нормування:

—будь-яка домішка: на хроматограмі випробовуваного розчину площа будь-якого піка, крім основного, не має перевищувати площу основного піка на хроматограмі розчину порівняння (0.5 %).

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Рідинна хроматографія (2.2.29), як зазначено у випробуванні «Супровідні домішки», з такими змінами:

Розчин порівняння. 50 мг ФСЗ метронідазолу розчиняють у рухомій фазі та доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 200.0 мл.

Інжекції: 10 мкл; випробовуваний розчин і розчин порівняння.

Придатність хроматографічної системи: розчин порівняння:

— збіжність: відповідно до вимог 2.2.46.

Розраховують вміст C 4 E L > N 3 0 3 B одному песарії, у міліграмах, у перерахунку на середню масу песарію, виходячи із заявленого вмісту C6H9N303y ФСЗ метронідазолу.

МЕТРОНІДАЗОЛУ РОЗЧИН ДЛЯ ІНФУЗІЙ

Metronidazoli solutio pro infusionibus

METRONIDAZOLE INFUSION

Метронідазолу розчин для інфузій є стерильним розчином метронідазолу у воді для ін'єкцій.

Препарат має відповідати вимогам статті«Лікарські засоби для парентерального застосування» та наведеним нижче вимогам.

Вміст метронідазолу (C^H^N.O,). Не менше 90.0 % і не більше 110.0 % від номінального вмісту.

ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

A. Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.25).

Випробовуваний розчин. Використовують випробовуваний розчин, приготований для кількісного визначення.

Розчин порівняння. Використовують розчин порівняння, приготований для кількісного визначення.

Компенсаційний розчин. Використовують компенсаційний розчин, зазначений у розділі «Кількісне визначення».

Спектральна область: від 230 нм до 350 нм.

Ультрафіолетовий спектр поглинання випробовуваного розчину повинен мати максимум за тієї самої довжини хвилі, що і розчин порівняння.

B. На хроматограмі випробовуваного розчину, одержаній у випробуванні «Супровідні домішки», час утримування основного піка має відповідати часу утримування основного піка на хроматограмі розчину порівняння (d).

ВИПРОБУВАННЯ

рН (2.2.3). Від 4.5 до 7.0.

Супровідні домішки. Рідинна хроматографія (2.2.29). Розчини готують у захищеному від світла місці.

Випробовуваний розчин. Точно виміряний об'єм препарату, еквівалентний 10 мг метронідазолу, доводять рухомою фазою до 10.0 мл.

Розчин порівняння (а). 5.0 мг ФСЗ 2-метил-5-нітро- імідазолурозчиняють у 80 мл рухомої фази ідоводять об'єм розчину рухомою фазою до 50.0 мл.

Розчин порівняння (Ь). 2.5 мл розчину порівняння (а) доводять рухомою фазою до об'єму 50.0 мл.

Розчин порівняння (с). До 0.5 мл розчину порівняння

(а) додають об'єм препарату, еквівалентний 10 мг метронідазолу, і доводять рухомою фазою до об'єму 10.0 мл.

Розчин порівняння (d). 10 мг ФСЗметронідазаіу розчиняють у рухомій фазі, доводять об'єм розчину рухомою фазою до 10.0 мл.

Приготування рухомої фази та умови хроматографування, як зазначено у випробуванні «Супровідні домішки» монографії Метронідаз&і, з такими змінами:

Інжекції: 10 мкл; випробовуваний розчин і розчини порівняння (a), (b), (с), (d).

Придатністьхроматографічноїсистеми: розчин порівняння (с):

—коефіцієнт роздшння: не менше 2.0 для піків метронідазолу та 2-метил-5-ттроімідазолу.

4 65