Ібупрофену таблетки, вкриті оболонкою

Придатністьхроматографічної системи: розчин порівняння (Ь):

—коефіцієнтрозд'иення: не менше 2.0 для піків дилтіазему та дипіридамолу.

ІБУПРОФЕНУ ТАБЛЕТКИ, ВКРИТІ ОБОЛОНКОЮ

Нормування:

—будь-яка домішка: на хроматограмі випробовуваного розчину площа будь-якого піка, крім основного, не має перевищувати площу основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (0.5 %);

—сума домішок: на хроматограмі випробовуваного розчину сума площ усіх піків, крім основного, не має перевищувати 2 площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (1.0 %);

—не враховують: піки, площа яких менше 0.1 площі основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (0.05 %).

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.25, метод стандарту).

Випробовуваний розчин. До 10 таблеток додають 300 мл 1 Мрозчину кислоти хлористоводневої, нагрівають, перемішуючи, при температурі 40 °С протягом 20 хв, охолоджують, доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 500.0 мл, переміщують

іфільтрують. Фільтрат розводять, якщо необхідно,

1Мрозчином кислоти хлористоводневої%о одержання розчину з концентрацією 0.5 мг/мл дипіридамолу. 1.0 мл фільтрату або розчину з концентрацією 0.5 мг/мл дипіридамолу доводять водою Р до об'єму 50.0 мл.

Розчин порівняння. 50.0 мг ФСЗ дипіридамолу розчиняють уІМрозчині кислоти хлористоводневої та доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 100.0 мл. 1.0 мл одержаного розчину доводять водою Ржо об'єму 50.0 мл.

Компенсаційний розчин. 1.0 мл ЇМ розчину кислоти хлористоводневої доводять водою Р до об'єму 50.0 мл.

Оптичну густину випробовуваного розчину та розчину порівняння вимірюють за довжини хвилі 283 нм відносно компенсаційного розчину.

Розраховують вміст C^H^N^O., в одній таблетці, у міліграмах, виходячи із заявленого вмісту C24H4<,N)!04

у ФСЗ дипіридамолу.

Ibuprofeni tabulettae obductae

IBUPROEEN TABLETS COATED

Ібупрофену таблетки, вкриті оболонкою, містять ібупрофен.

Препарат має відповідати вимогам статті« Таблетки» та наведеним нижче вимогам.

Вміст ібупрофену (CI3H,gOj) в таблетці. Не менше 95.0% і не більше 105.0 % від номінального вмісту.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

A. Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.25).

Випробовуваний розчин. До наважки порошку таблеток, еквівалентної 50 мг ібупрофену, додають 50 мл розчину 4 г/л натрію гідроксиду Р, струшують протягом 5 хв, доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 100.0 мл, перемішують і фільтрують.

Спектральна область: від 240 нм до 300 нм. Використовують спектрофотометр із шириною щілини 1.0 нм і швидкістю сканування не більше 50 нм/хв.

Максимуми поглинання: за довжин хвиль 264 нм і 272 нм.

Плече: за довжини хвилі 258 нм.

B. Тонкошарова хроматографія (2.2.27).

Випробовуваний розчин. До наважки порошку попередньо звільнених від оболонки таблеток, еквівалентної 50 мг ібупрофену, додають 10 мл метиленхлориду Р, струшують протягом 5 хв і фільтрують.

Розчин порівняння. 50 мг ФСЗ ібупрофену розчиняють у метиленхлориді Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 10 мл.

Пластинка: ТШХ пластинка із шаром силікагелю Р.

Рухома фаза: кислота оцтова безводна Р - етшацетат Р - гексан Р(5:24:71).

Проби, що наносяться: 5 мкл; наносять випробовуваний розчин і розчин порівняння.

Результати: на хроматограмі -випробовуваного розчину мас виявлятися основна пляма на рівні основної плями на хроматограмі розчину порівняння, відповідна їй за розміром і забарвленням.

С. На хроматограмі випробовуваного розчину, одержаній при кількісному визначенні, час утримування основного піка має відповідати часу утримування основного піка на хроматограмі розчину порівняння.

ВИПРОБУВАННЯ

Розчинення* (2.9.3).

Абсорбційна спектрофотометрія в ультрафіолетовій області (2.2.25. метод стандарту).

Середовище розчинення: буферний розчин рН 7.2 Р:

900 мл.

Обладнання: прилад 2, швидкість обертання 50 об/хв.

Часрозчинення: 60 хв.

Випробовуванийрозчин. Готують розведенням аліквоти фільтрату буфернимрозчином рН 7.2 Рт одержання розчину з підхожою концентрацією ібупрофену, розрахованою відносно номінального вмісту.

Розчин порівняння. Готують розчин порівняння ФСЗ ібупрофену або USP Ibuprofen RS у буферному розчині рН 7.2Р з концентрацією ібупрофену, близькою до концентрації випробовуваного розчину.

Компенсаційний розчин. Буферний розчин рН 7.2 Р.

Оптичну густину випробовуваного розчину та розчину порівняння вимірюють за довжини хвилі 221 нм відносно компенсаційного розчину. Якщо таблетки вкриті оболонкою, що містить желатин, визначення проводять, вимірюючи оптичну густину випробовуваного розчину та розчину порівняння за довжини хвилі 266 нм, із якого віднімається значення оптичної густини, виміряної за довжини хвилі 280 нм.

Нормування: не менше 80 % (Q) від номінального вмісту C,jHIgOz.

Однорідність дозованих одиниць (2.9.40). Витримують вимоги.

Супровідні домішки. Рідинна хроматографія (2.2.29).

Випробовуваний розчин. До наважки порошку таблеток. еквівалентної 0.2 г ібупрофену, додають 30 мл метанолу Р. струшують протягом 30 хв, додають ЗО мл метанолу Р. доводять об'єм розчину водою Р до 100.0 мл. перемішують і фільтрують.

Розчин порівняння (а). 1.0 мл випробовуваного розчину доводять рухомою фазою до об'єму 100.0 мл.

Розчин порівняння (Ь). 20 мг ФСЗ ібупрофену розчиняють у 2 мл метанолу Р, додають 1.0 мл розчину

0.06 г/л ФСЗ домішки В ібупрофену в метанолі Р і

доводять об'єм розчину метанолом Рпо 10.0 мл.

Колонка:

—розмір: 0.15 м х 4.6 мм;

—нерухома фаза: силікагель октадецилсилільний ендкепований для хроматографії Р (5 мкм).

Рухома фаза: кислота фосфорна Р - ацетонітрил Р - вода />(0.5:340:600), після урівноваження доводять об'єм розчину водою Рло 1000 мл.

Швидкість рухомої фази: 2.0 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 214 нм.

Інжекції: 20 мкл; вводять випробовуваний розчин і розчини порівняння (а), (Ь).

Чутливість системи: чутливість системи регулюють таким чином, щоб висота основного піка на хроматограмі розчину порівняння (а) становила від 70 % до 90 % шкали реєструючого пристрою.

Час хроматографування: у 1.5 рази більше часу утримування ібупрофену.

Колонку урівноважують рухомою фазою протягом близько 45 хв.

Час утримування ібупрофену: близько 20 хв.

Придатність хроматографічної системи: розчин порівняння (Ь):

—відношення пік/западина: не менше 1.5, де Нр —

висота піка домішки В ібупрофену над базовою

лінією, Ну — висота над базовою лінією самої низької точки хроматограми між даним піком і піком ібупрофену. Якщо необхідно, регулюють вміст ацетонітрилу в рухомій фазі.

Нормування:

—домішка В: на хроматограмі випробовуваного розчину площа піка домішки В ібупрофену не має перевищувати площу піка домішки В ібупрофену на хроматограмі розчину порівняння (Ь) (0.3 %);

—будь-яка інша домішка: на хроматограмі випробовуваного розчину площа будь-якого піка, крім основного і піка домішки В ібупрофену, не має перевищувати 0.3 площі піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (0.3 %):

—сума домішок: на хроматограмі випробовуваного розчину сума площ усіх піків, крім основного і піка домішки В ібупрофену, не має перевищувати 0.7 площі піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (0.7 %);

—не враховують: піки, площа яких менше 0.1 площі піка на хроматограмі розчину порівняння (а) (0.1 %).

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Рідинна хроматографія (2.2.29).

Випробовуваний розчин. Зважують 20 таблеток і визначають середню масу таблетки. Зважені таблетки

розтирають в порошок. До точної наважки порошку таблеток, еквівалентної 0.2 г ібупрофену, додають 50 мл рухомої фази, стру шують протягом 30 хв, доводять об'єм розчину рухомою фазою до 100.0 мл і перемішують. 25 мі одержаного розчину центрифугують зі швидкістю обертання 2500 об/хв протягом 5 хв. Використовують прозору надосадову рідину.

Розчин порівняння. 50.0 мг ФСЗ ібупрофену розчиняють у рухомій фазі та доводять об'єм розчину рухомою фазою до 25.0 мл.

Колонка:

—розмір: 0.25 м х 4.6 мм;

—нерухома фаза: силікагель октадецилсилільний ендкепований для хроматографії Р (10 мкм).

Рухома фаза: киаіота фосфорна Р - вода Р - метанол (3:247:750).

Швидкість рухомої фази: 1.5 мл/хв.

Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 264 нм.

Інжекції: 20 мкл; вводять випробовуваний розчин і розчин порівняння.

Розраховують вміст С13Н1802 в одній таблетці, у міліграмах, у перерахунку на визначену середню масу таблетки, виходячи із заявленого вмісту С„Н,802 у

ФСЗ ібупрофену.

* Використані матеріали монографії Ibuprofen Tablets Фармакопеї США

КАЛЬЦІЮ ГЛЮКОНАТУ ТАБЛЕТКИ

Calcii gluconatis tabulettae

CALCIUM GLUCONATE TABLETS

Кальцію глюконату таблетки містять кальцію глюконат.

Препарат має відповідати вимогам статті« Таблетки» та наведеним нижче вимогам.

Вміст кальцію глюконату (C^H^CaOjj.HUO) в таблетці.

Не менше 95.0 % і не більше 105.0 % від номінального вмісту.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

А. Тонкошарова хроматографія (2.2.27).

Випробовуваний розчин. Наважку порошку таблеток, еквівалентну 0.2 г кальцію глюконату, поміщають у конічну колбу, додають 10 мл води Р. струшують протягом 10 хв, нагріваючи на водяній бані при температурі 60 °С, і фільтрують.

Розчин порівняння. 20 мг ФСЗ кальцію глюконату розчиняють у 1 мл води Р, нагріваючи, якщо необхідно, на водяній бані при температурі 60 °С.

Пластинка: ТШХ пластинка із шаром силікагелю GP.

Рухома фаза:розчин аміаку концентрований Р - етилацетат Р - вода Р-96% спирт Р (10:10:30:50).

Проби, що наносяться: 5 мкл: наносять випробовуваний розчин і розчин порівняння.

Відстань, яку має пройтирухома фаза: 10 см від лінії старту.

Висушування: при температурі 100 °С протягом 20 хв; пластинку залишають до охолодження.

Виявлення: пластинку обприскують розчином 50 г/л

калію дихромату Ру 40 % (м/м) розчині кислоти сірчаної Р, переглядають через 5 хв.

Результати: на хроматограмі випробовуваного розчину має виявлятися основна пляма на рівні основної плями на хроматограмі розчину порівняння, відповідна їй за розміром і забарвленням.

В. Порошок таблеток дає реакції на кальцій (2.3. Г).

ВИПРОБУВАННЯ

Розчинення (2.9.3).

Випробування проводять одним із наведених нижче методів.

Метод 1. Атомно-абсорбційна спектрометрія (2.2.23).

Середовище розчинення: вода Р, 900 мл.

Обладнання: прилад 2, швидкість обертання 50 об/хв.

Часрозчинення: 45 хв.

Випробовуваний розчин. Використовують фільтрат або розчин фільтрату, розведений водою Р до підхожої концентрації кальцію.

Розчини порівняння. Готують відповідним розведенням етсиюнного розчину кальцію (100ррт Са) Р водою Р.

Поглинання випробовуваного розчину та розчину порівняння вимірюють за довжини хвилі 422.7 нм. використовуючи як джерело випромінювання лампу з порожнистим кальцієвим катодом і повітряноацетиленове полум'я.

1 мгСа відповідає 11.21 мг Cu H.Xa0u .H: 0.

Нормування: не менше 75 % (Q) від номінального вмісту Сі ; Н,г Са0„.Н,0.

Метод 2.

Середовище розчинення: 0.01 Мрозчин кислоти хлористоводневої; 500 мл.

Обладнання: прилад !, швидкість обертання ІООоб/хв.

Час розчинення: 45 хв.

Дозована одиниця: необхідна кількість таблеток для забезпечення у посудині для розчинення сумарного вмісту кальцію глюконату 1.5 г.

Випробовуваний розчин. Використовують фільтрат.

50.0 мл одержаного розчину поміщають у конічну колбу та даті поступають, як зазначено в розділі «Кількісне визначення», починаючи зі слів «...додають 10 мл аміачного буферного розчину рН 10.0 Р...».

Нормування: не менше 75 % (Q) від номінального вмісту С12Н22Са014,Н20-

Однорідність дозованих одиниць (2.9.40). Вигримують вимоги.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Точну наважку порошку таблеток, еквівалентну 2.5 г кальцію глюконату, помішають у мірну колбу місткістю 100 мл, додають 10 мл кислоти хлористоводневої розведеної Р, 50 мл води Р, нагрівають на водяній бані протягом 10 хв. Одержаний розчин охолоджують, доводять об'єм розчину водою Р до позначки, перемішують і фільтрують. 20.0 мл одержаного розчину помішають у конічну колбу, додають 10 мл аміачного буферногорозчину рН 10.0 Р, 0.1г індикаторної суміші протравного чорного 11Рі титрують 0.05Мрозчином натрію edemamf до переходу червоно-фіолетового забарвлення в синє.

1 мл 0.05 М розчину натрію edemamyN відповідає 22.42 мг С,2Н22Са014,Н20.

Розраховують вміст С12Н22Са014,Н20 в одній таблетці, у міліграмах, у перерахунку на середню масу таблетки.

КАПТОПРИЛУ ТАБЛЕТКИ

Captoprili tabulettae

CAPTOPfUL TABLETS

Каптоприлу таблетки містять каптоприя.

Препарат має відповідати вимогам статті« Таблетки•» та наведеним нижче вимогам..

Вміст каптоприлу (C9H15NO,S) в таблетці. Не менше 95.0 % і не більше 105.0 % від номінального вмісту.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

А* Тонкошарова хроматографія (2.2.27).

Випробовуваний розчин. Наважку порошку таблеток, еквівалентну 0.1г каптоприлу, поміщають у конічну колбу, додають 25 мл метанолу Р, перемішують, використовуючи магнітну мішалку, протягом 30 хв і центрифугують. Використовують прозору надосадову рідину.

Розчин порівняння. 20 мг ФСЗ каптоприлу розчиняють у 5 мл метанолу Р.

Пластинка: ТШХ пластинка із шаром силікагелю GP.

Рухома фаза: метанол Р - кислота оцтова льодяна Р - толуол Р (1:25:75).

Проби, що наносяться: 50 мкл, смугами; наносять випробовуваний розчин і розчин порівняння.

Відстань, яку має пройти рухома фаза: % довжини пластинки.

Висушування: на повітрі.

Виявлення: пластинку обприскують свіжоприготованою сумішшю розчин аміаку концентрований Р - розчин 0.4 г/л 5.5'-дитіобіс(2-нітробензойної кислоти) Р у метанолі Р (1:6).

Результати: на хроматограмі випробовуваного розчину має вияалятися основна зона на рівні основної зони на хроматограмі розчину порівняння, відповідна їй за розміром і забарвленням.

В. На хроматограмі випробовуваного розчину, одержаній при кількісному' визначенні, час утримування основного піка має відповідати часу утримування піка каптоприлу на хроматограмі розчину порівняння.