Вазелін

ВАЗЕЛІН

Vaselinum album

PARAFFIN, WHITE SOFT

Очищена та повністю або частково знебарвлена суміш напівтвердих вуглеводнів, одержаних із нафти. Може містити підхожий антиоксидант. Вазелін, описаний уданій монографії, не придатний для виробництва лікарських засобів для орального застосування.

ВЛАСТИВОСТІ

Опис. Напівпрозора, м'яка на дотик маса білого або майже білого кольору, у розплавленому стані злегка флуоресціююча при денному світлі.

Розчинність. Практично не розчинний у воді Дгмало розчинний у метиленхлориді РА, практично не розчинний у 96% спирті Р і гліцерині Р.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Перша ідентифікація: А, В, D. Друга ідентифікація: А, С, D.

А. Температура краплепадіння. Від 35 °С до 70 °С, не має відрізнятися більше ніж на 5 °С від зазначеної на етикетці, що визначена методом (2.2.17). Визначення проводять із такими змінами щодо заповнення чашечки. Субстанцію нагрівають до температури не вище 80 °С при перемішуванні для забезпечення однорідності. Металеву чашечку нагрівають до температури не вище 80 °С, поміщають на чисту пластинку або керамічну плитку та виливають достатню кількість розплавленого зразка у чашечку якомога повніше. Заповнену чашечку охолоджують протягом 30 хв на пластинці або керамічній плитці та витримують у водяній бані при температурі від 24 °С до 26 °С протягом від 30 хв до 40 хв. Розрівнюють поверхню субстанції одним рухом ножа або леза бритви, уникаючи ущільнення субстанції.

В. Абсорбційна спектрофотометрія в інфрачервоній області (2.2.24).

v Підготування зразка: близько 2 мг субстанції поміщають на диск натрію хлориду Р, розподіляють суб-

станцію на інший диск натрію хлориду Ргз. один із дисків видаляють.

Відповідність: дану процедуру повторюють із використанням ФСЗ вазеліну, А

C.2 г субстанції плавлять до одержання однорідної маси, додають 2 мл води Р'\ 0.2 мл 0.05 Мрозчину йоду, струшують і охолоджують; твердий верхній шар має бути фіолетово-рожевого габо коричневого^ кольору.

D.Субстанція має відповідати вимогам щодо кольоровості, зазначеним у розділі «Випробування».

ВИПРОБУВАННЯ

Кольоровість (2.2.2, метод II). Субстанція білого кольору. 12 г субстанції плавлять на водяній бані. Забарвлення розплавленої маси має бути не інтенсивнішим суміші жовтий вихідний розчин—розчин 10 г/л кислоти хлористоводневої Р (1:9).

Кислотність або лужність. До 10 г субстанції додають 20 мл киплячої води Р, енергійно струшують протягом 1 хв, охолоджують і декантують. До 10 мл водного шару додають 0.1 мл розчину фенолфталеїну Р; розчин безбарвний. Червоне забарвлення має з'явитися при додаванні не більше 0.5 мл 0.01Мрозчину натрію гідроксиду.

Консистенція (2.9.9). Від 60 до 300.

Поліциклічиї ароматичні вуглеводні. Використовують реактиви для спектрофотометрії в УФ-odiacmi. 1.0 г субстанції розчиняють у 50 мл гексану Р, що двічі попередньо струшують із 10 мл диметшсульфоксиду Р. Одержаний розчин переносять у ділильну лійку місткістю 125 мл із незмащеними притертими частинами (пробкою і краном), додають 20 мл диметилсульфоксиду Р, енергійно струшують протягом 1 хв і відстоюють до одержання двох прозорих шарів. Нижній шар переносять у другу ділильну лійку та повторюють екстракцію ще із 20 мл диметигсульфоксиду Р. Об'єднані нижні шари енергійно струшують із 20 мл гексану /"протягом 1 хв і відстоюють до утворення двох прозорих шарів. Нижній шар відділяють і доводять du.uemu.icyіьфоксидом Рдо об'єму 50.0 мл. Вимірюють оптичну густину (2.225) одержаного розчину в області довжин хвиль від 260 нм до 420 нм за довжини оптичного шляху 4 см і використовуючи як компенсаційний розчин прозорий

Вода в и с о к о о ч и щ е н а

нижнім шар, одержаний енергійним струшуванням 10 мл диметтсульфоксиду Я і 25 мл гексану Р протягом І хв. Як розчин порівняння використовують розчин диметилсульфоксиду Р, що містить 6.0 мг/л нафта.ту Р. Вимірюють оптичну густину одержаного розчину в максимумі за довжини хвилі 278 нм за довжини оптичного шляху 4 см і використовуючи як компенсаційний розчин диметилсульфоксид Р. Оптична густина випробовуваного розчину в області довжин хвиль від 260 нм до 420 нм не має перевищувати оптичну густину розчину порівняння за довжини хвилі 278 нм.

Сульфатна зола (2.4.14). Не більше 0.05 %. Визначення проводять із 2.0 г субстанції.

ЗБЕРІГАННЯ

У захищеному від світла місці.

МАРКУВАННЯ

Зазначають номінальне значення температури краплепадіння.

N

Замість випробування «Консистенція» допускається застосування випробування «В'язкість» (2.2.8).

В'язкість (2.2.8). Не менше 16 мм2-с_1. Визначення проводять методом капілярної віскозиметрії (2.2. Я) при температурі (60±0.1) °С.

ВОДА ВИСОКООЧИЩЕНА

Aqua valde purificata

WATER, HIGHLY PURIFIED

Вода високоочшцена призначена для приготування лікарських засобів, коли потрібна вода підвищеної біологічної якості, крім тих випадків, у яких необхідне використання тільки Води для Ін'єкцій.

ВИРОБНИЦТВО

Воду високоочищену одержують із води питної. У цей час у виробництві використовують метод подвійного зворотного осмосу спільно з іншими підхожими методами, наприклад, ультрафільтрацією

і деіонізацією. Необхідне належне утримування та технічне обслуговування системи очищення води.

гДля того, щоб гарантувати належну якість води, застосовують валідовані методики та моніторинг у процесі виробництва питомої електропровідності та регулярний мікробний контроль.

Для води високоочищеної при зберіганні та у мережі дистрибуції мають бути створені умови, що запобігають росту мікроорганізмів і дозволяють уникнути будь-якого іншого забруднення.

Мікробіологічний моніторинг. Протягом виробництва та подальшого зберігання належним чином контролюють і відстежують кількість мікроорганізмів. Для простежування несприятливих тенденцій установлюють підхожу межу, що попереджає, і підхожу межу, що вимагає вживання заходів. У нормальних умовах підхожою межею, що вимагає вживання заходів, є вміст 10 КУО/ІООмл. Визначення проводять методом мембранної фільтрації, використовуючи фільтр із номінальним розміром nop не більше 0.45 мкм, густе живильне середовище R2A агар, не менше 200 мл води високоочищеної. Інкубацію проводять при температурі від ЗО °С до 35 °С протягом не менше 5 діб.

Установлюють рН середовища таким чином, щоб після стерилізації його значення становило 7.2±0.2. Стерилізують у паровому стерилізаторі при температурі 121°С протягом 15 хв.

Ростові властивості густого живильного середовища R2A агар

—Приготування тест-штамів. Використовують стандартизовані стабільні суспензії тест-штамів або готують їх як зазначено в Таблиці 1927.-1. Якщо для одержання посівного матеріалу використано техніку пересівань, то життєздатні мікроорганізми, використовувані для інокуляції, мають бути одержані не більше як 5 пасажами вихідного тест-штаму. Вирощують кожний штам окремо, як зазначено в Таблиці 1927.-1. Для приготування робочих суспензій використовують буферний розчин із натрію хлоридом і пептоном рН 7.0 або фосфатний буферний розчин рН 7.2. Суспензії використовують протягом 2 год або протягом 24 год при зберіганні при температурі (2-8) °С. Як альтернативу розведенню свіжої суспензії вегетативних клітин Bacillus subtilis, готують ста-

більну суспензію спор, а потім використовують її підхожий об'єм для інокуляції. Стабільна суспензія спор має зберігатися при температурі (2-8) °С протягом валідованого періоду часу.

— Ростові властивості. Випробовують кожну серію готового середовища та кожну серію середовища, приготованого із дегідратованого середовища або із описаних інгредієнтів. Інокулюють чашки із R2A агаром окремо із невеликою кількістю (не більше 100 КУО) мікроорганізмів, зазначених в Таблиці 1927.-1. Інкубацію проводять в умовах, зазначених в Таблиці 1927.-1. Одержана кількість колоній не має відрізнятися більше ніж у 2 рази від кількості колоній, одержаної для стандартизованого інокуляту. Для свіжоприготованого інокуляту ріст мікроорганізмів на випробовуваному середовищі має бути співставним із ростом мікроорганізмів на попередньо контрольованій та дозволеній до використання серії середовища.

Таблиця 1927.-1.

Ростові властивості густого живильного середовища R2A агар

NBRC 3134

А

Загальний органічний вуглець (2.2.44). Не більше 0.5 мг/л.

Питома електропровідність. Визначають питому електропровідність off-line або in-line як описано нижче.

ПРИЛАД

Вимірювальна комірка:

— електроди із підхожого матеріалу, наприклад, із нержавіючої сталі;

г — стала вимірювальної комірки: сталу вимірювальної комірки звичайно встановлює постачальник, потім вона верифікується через певні відтинки часу із використанням сертифікованого розчину порівняння з питомою електропровідністю менше 1500 мкСм-см"1 або шляхом порівняння із коміркою із сертифікованою сталою вимірювальної комірки; стала вимірювальної комірки має знаходитися у межах 2 % від встановленого значення, у противному разі має бути проведене повторне калібрування.

Вода високоочищена

Кондуктометр: правильність — не менше 0.1 мкСмсм 1 для найменшого значення робочого діапазону..*

Кшібрування системи (вимірювшьноі комірки та кондуктометра):

—із використанням одного або більше підхожих сертифікованих стандартних розчинів;

—правильність: у межах 3 % від вимірюваної питомої електропровідності плюс 0.1 мкСмсм"

г Калібрування кондуктометра: калібрування проводиться для кожного діапазону вимірювання, після від'єднання вимірювальної комірки, із використанням сертифікованих прецизійних резисторів або еквівалентних приладів із невизначеністю не більше 0.1.% від сертифікованого значення.

Якщо іп-Ипе-вимірювальна комірка не може бути від'єднана від системи, калібрування системи може бути проведене із використанням приладів для вимірювання електропровідності із каліброваною вимірювальною коміркою, що поміщають поряд із коміркою, яку калібрують, у струмінь води.

Температура вимірювання: припустиме відхилення

± 2 °С. а

МЕТОДИКА

Етап 1

1.Вимірюють питому електропровідність без температурної компенсації, одночасно реєструючи температуру. Вимірювання із температурною компенсацією може проводитися після відповідної валідації.

2.Використовуючи дані, наведені в Таблиці 1927.-2, знаходять найближче значення температури, що не перевищує значення виміряної температури. Відповідне значення питомої електропровідності

єіраничним для даної температури.

3.Якщо виміряна питома електропровідність не перевищує значення, наведене в Таблиці 1927.-2, випробовувана субстанція витримує випробування на питому електропровідність. Якщо значення питомої електропровідності перевищує наведене

вТаблиці 1927.-2, продовжують випробування (етап 2).

Етап 2

4.Достатню кількість випробовуваної субстанції (100 мл або більше) переносять у підхожий контейнер і перемішують. Доводять температуру, якщо необхідно, до (25±1) °С і, підтримуючи цю температуру, починають ретельно струшувати випробовуваний зразок, періодично реєструючи питому електропровідність. Коли зміни у значенні питомої електропровідності, що зумовлені

поглинанням вутлецю діоксиду повітра, не перевищуватимуть 0.1 мкСмсм- 1 протягом 5 хв, записують значення питомої електропровідності.