- •ДОДАТКИ ДО ДІЮЧИХ ТЕКСТІВ ДФУ
- •4. РЕАКТИВИ
- •4.1. РЕАКТИВИ, ЕТАЛОННІ РОЗЧИНИ, БУФЕРНІ РОЗЧИНИ
- •ЗАГАЛЬНІ СТАТТІ
- •2. МЕТОДИ АНАЛІЗУ
- •2.1. ОБЛАДНАННЯ
- •2.1.6. ІНДИКАТОРНІ ТРУБКИ
- •2.2.20. ПОТЕНЦІОМЕТРИЧНЕ ТИТРУВАННЯ
- •2.2.32. ВТРАТА В МАСІ ПРИ ВИСУШУВАННІ
- •2.2.34. ТЕРМІЧНИЙ АНАЛІЗ
- •2.2.41. КРУГОВИЙ ДИХРОЇЗМ
- •2.2.42. ГУСТИНА ТВЕРДИХ РЕЧОВИН
- •2.2.48. РАМАНІВСЬКА СПЕКТРОМЕТРІЯ
- •2.2.54. ІЗОЕЛЕКТРОФОКУСУВАННЯ
- •2.4.8. ВАЖКІ МЕТАЛИ
- •2.4.14. СУЛЬФАТНА ЗОЛА
- •2.5.24. ДІОКСИД ВУГЛЕЦЮ В ГАЗАХ
- •2.5.25. ОКСИД ВУГЛЕЦЮ В ГАЗАХ
- •2.5.31. РИБОЗА В ПОЛІСАХАРИДНИХ ВАКЦИНАХ
- •2.5.33. ЗАГАЛЬНИЙ БІЛОК
- •2.5.35. ЗАКИС АЗОТУ У ГАЗАХ
- •2.5.36. АНІЗВДИНОВЕ ЧИСЛО
- •2.7. БІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ
- •2.7.2. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АНТИБІОТИКІВ МІКРОБІОЛОГІЧНИМ МЕТОДОМ
- •2.7.5. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ГЕПАРИНУ
- •2.7.6. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВАКЦИНИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДИФТЕРІЇ (АДСОРБОВАНОЇ)
- •2.7.7. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВАКЦИНИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ КАШЛЮКУ (ЦІЛЬНОЮПТИННОЇ)
- •2.7.24. ПРОТОЧНА ЦИТОМЕТРІЯ
- •2.6.2. МІКОБАКТЕРІЇ
- •2.6.9. АНОМАЛЬНА ТОКСИЧНІСТЬ
- •2.6.12. МІКРОБІОЛОГІЧНА ЧИСТОТА НЕСТЕРИЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ: ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЛА МІКРООРГАНІЗМІВ
- •2.6.21. МЕТОДИ АМПЛІФІКАЦІЇ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ
- •2.8. МЕТОДИ ФАРМАКОГНОЗІЇ
- •2.8.18. ВИЗНАЧЕННЯ АФЛАТОКСИНУ В, У ЛІКАРСЬКІЙ РОСЛИННІЙ СИРОВИНІ
- •2.9.45. ЗМОЧУВАНІСТЬ ПОРИСТИХ ТВЕРДИХ РЕЧОВИН І ПОРОШКІВ
- •ЗАГАЛЬНІ СТАТТІ
- •5.1. ЗАГАЛЬНІ ТЕКСТИ З МІКРОБІОЛОГІЇ
- •5.1.3. ЕФЕКТИВНІСТЬ АНТИМІКРОБНИХ КОНСЕРВАНТІВ
- •5.1.5. ЗАСТОСУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ F„ ПРИ ПАРОВІЙ СТЕРИЛІЗАЦІЇ ВОДНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
- •5.1.8. МІКРОБІОЛОГІЧНА ЧИСТОТА РОСЛИННИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ОРАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
- •5.1.9. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ВИПРОБУВАННЯ НА СТЕРИЛЬНІСТЬ
- •5.1.10. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ВИПРОБУВАННЯ НА БАКТЕРІАЛЬНІ ЕНДОТОКСИНИ
- •5.2. ЗАГАЛЬНІ ТЕКСТИ НА БІОЛОГІЧНІ ПРОДУКТИ
- •5.2.2. КУРЯЧІ ЗГРАЇ, ВІЛЬНІ ВІД СПЕЦИФІЧНИХ ПАТОГЕНІВ, ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА ТА КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ВАКЦИН
- •5.2.7. ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВАКЦИН ТА ІМУНОСИРОВАТОК ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ У ВЕТЕРИНАРІЇ
- •5.14. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ПЕРЕНОСНИКИ ГЕНІВ, ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЛЮДИНОЮ
- •5.N.1. ЕКСТЕМПОРАЛЬНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ
- •5.N.1.4. ПОРОШКИ ЕКСТЕМПОРАЛЬНІ
- •ЗАГАЛЬНІ МОНОГРАФІЇ
- •ЛІКАРСЬКА РОСЛИННА СИРОВИНА
- •МОНОГРАФІЇ НА ВАКЦИНИ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЛЮДИНОЮ
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ГЕПАТИТУ В (рДНК)
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДИФТЕРІЇ (АДСОРБОВАНА)
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДИФТЕРІЇ ТА ПРАВЦЯ (АДСОРБОВАНА)
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ КОРУ (ЖИВА)
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ КРАСНУХИ (ЖИВА)
- •ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ПАРОТИТУ (ЖИВА)
- •ІМУНОСНРОВАТКА ПРОТИ ОТРУТИ ГАДЮКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ
- •СИРОВАТКА ПРОТИБОТУЛІНІЧНА
- •СИРОВАТКА ПРОТИДИФТЕРІЙНА
- •СИРОВАТКА ПРОТИДИФТЕРІЙНА
- •СИРОВАТКА ПРОТИПРАВЦЕВА
- •АРНІКИ НАСТОЙКА
- •АРТИШОКУ ЛИСТЯ
- •БЕЛАДОННИ ЛИСТЯ НАСТОЙКА СТАНДАРТИЗОВАНА
- •БЕРЕЗИ ЛИСТЯ
- •БУРКУН
- •БУРКУНУ ТРАВА
- •ВЕРБЕНИ ТРАВА
- •ВІТЕКСА СВЯЩЕННОГО ПЛОДИ
- •ГАМАМЕЛІСУ ЛИСТЯ
- •ДУБА КОРА
- •ДУРМАНУ ЛИСТЯ
- •ЗІРЧАСТИЙ АНІС
- •ІМБИР
- •КАСКАРА
- •КОЛА
- •КОРИЧНИК
- •КОРИЧНИКА НАСТОЙКА
- •КОРІАНДР
- •КРУШИНИ КОРА
- •КУРКУМА ЯВАНСЬКА
- •МИРРА
- •МИРРИ НАСТОЙКА
- •МУЧНИЦІ ЛИСТЯ
- •НАГІДОК НАСТОЙКА
- •НАПЕРСТЯНКИ ЛИСТЯ
- •ПЕРСТАЧ ПРЯМОСТОЯЧИЙ
- •ПЕРСТАЧУ ПРЯМОСТОЯЧОГО НАСТОЙКА
- •ПОЛИН ГІРКИЙ
- •ПРИВОРОТЕНЬ
- •РАТАНІЇ КОРЕНІ
- •РАТАНІЇ НАСТОЙКА
- •РИМСЬКОЇ РОМАШКИ КВІТКИ
- •РУСКУС ШИПУВАТИЙ
- •СТРУЧКОВИЙ ПЕРЕЦЬ
- •СТРУЧКОВОГО ПЕРЦЮ НАСТОЙКА
- •ТИРЛИЧА КОРЕНІ
- •ТИРЛИЧА НАСТОЙКА
- •ХІННОГО ДЕРЕВА КОРА
- •ЦИТРОНЕЛОВА ОЛІЯ
- •ШАВЛІЇ ЛИСТЯ
- •ШАВЛІЇ НАСТОЙКА
- •МОНОГРАФІЇ
- •АМІТРИПТИЛІНУ ГІДРОХЛОРИД
- •АМОКСИЦИЛІН НАТРІЮ
- •АМПІЦИЛІН БЕЗВОДНИЙ
- •АМПІЦИЛІН НАТРІЮ
- •АТЕНОЛОЛ
- •ВАЗЕЛІН
- •ВОДА ВИСОКООЧИЩЕНА
- •ВОДА ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •ВОДА ОЧИЩЕНА
- •ГЕПАРИН КАЛЬЦІЮ
- •ГЕПАРИН НАТРІЮ
- •ГЕПАРИНИ НИЗЬКОМОЛЕКУЛЯРНІ
- •ДИПІРИДАМОЛ
- •ІНСУЛІН АСПАРТАТ
- •ІНСУЛІН БИЧАЧИЙ
- •ІНСУЛІН ІЗОФАНОВИЙ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •ІНСУЛІН ЛЮДСЬКИЙ
- •ІНСУЛІН РОЗЧИННИЙ для ІН'ЄКЦІЙ
- •ІНСУЛІН СВИНЯЧИЙ
- •ІНСУЛІНУ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •ІНСУЛІНУ ЦИНКОВА СУСПЕНЗІЯ
- •КАПТОПРИЛ
- •КЛОНІДИНУ ГІДРОХЛОРИД
- •ЛІДОКАЇНУ ГІДРОХЛОРИД
- •ПОВІТРЯ МЕДИЧНЕ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛ НАТРІЮ СУКЦИНАТ
- •ЦЕФРАДИН
- •АМБРОКСОЛУ ТАБЛЕТКИ
- •АМОКСИЦИЛІНУ ПОРОШОК ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •АМОКСИЦИЛІНУ ПОРОШОК ДЛЯ ОРАЛЬНОЇ СУСПЕНЗІЇ
- •АМОКСИЦИЛІНУ ТАБЛЕТКИ
- •АМПІЦИЛІНУ КАПСУЛИ
- •АМПІЦИЛІНУ ТАБЛЕТКИ
- •БРОМГЕКСИНУ ТАБЛЕТКИ
- •ДИПЇРИДАМОЛУ ТАБЛЕТКИ, ВКРИТІ ОБОЛОНКОЮ
- •ІБУПРОФЕНУ ТАБЛЕТКИ, ВКРИТІ ОБОЛОНКОЮ
- •КАЛЬЦІЮ ГЛЮКОНАТУ ТАБЛЕТКИ
- •КАПТОПРИЛУ ТАБЛЕТКИ
- •КАРБАМАЗЕПІНУ ТАБЛЕТКИ
- •КИСЛОТИ АСКОРБІНОВОЇ РОЗЧИН ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ, 50 МГ/МЛ
- •КИСЛОТИ АСКОРБІНОВОЇ ТАБЛЕТКИ
- •ЛІДОКАЇНУ РОЗЧИН ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •МЕТРОНІДАЗОЛУ КАПСУЛИ
- •МЕТРОНІДАЗОЛУ ТАБЛЕТКИ
- •НАПРОКСЕНУ ТАБЛЕТКИ
- •НІСТАТИНУ МАЗЬ
- •ОКСАЗЕПАМУ ТАБЛЕТКИ
- •ПАРАЦЕТАМОЛУ КАПСУЛИ
- •РАНІТИДИНУ РОЗЧИН ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •ФЛУОКСЕТИНУ КАПСУЛИ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ КАПСУЛИ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ ТАБЛЕТКИ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ ПОРОШОК ДЛЯ КРАПЕЛЬ ОЧНИХ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ МАЗЬ ОЧНА
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ КРЕМ
- •ХЛОРАМФЕНІКОЛУ НАТРІЮ СУКЦИНАТУ ПОРОШОК ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ
- •ЦИПРОФЛОКСАЦИНУ ТАБЛЕТКИ
Created for http://www.uapf.com.ua
Гамамелісу листя
Швидкість рухомої фази: 1.0 мл/хв.
Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 348 нм.
Об'єм інжекції: 10 мкл.
Придатність хроматографічної системи: випробовуваний розчин:
—коефіцієнт розділення: не менше 1.5 для піків пендулетину та кастицину (див. Рисунок 2147.-1).
Вміст кастицину, у відсотках, обчислюють за формулою:
F, х т2 х р\ х 8
F2 х гщ
де:
F, — плоша піка кастицину на хроматограмі випробовуваного розчину;
F2 — плоша піка кастицину на хроматограмі розчину порівняння;
т, — маса наважки сировини, використаної для приготування випробовуваного розчину, у грамах;
т2 — маса наважки ФСЗ вітекса священного плодів екстракту сухого стандартизованого, використаної для приготування розчину порівняння, у грамах;
р, — вміст кастицину у ФСЗ вітекса священного тодів екстракту сухого стандартизованого,
у відсотках.
ньої жилки під гострим кутом, поступово ннітіпаються до країв пластинки, де від них відходять дрібні жилки, часто під прямим кутом,
В. Сировину подрібнюють на порошок (355) (2.9.12). Порошок коричнювато-зеленого кольору. Переглядають під мікроскопом, використовуючи розчин х/іораіьгідрату Р. У порошку виявляються такі діагностичні структури (Рисунок 0909.-1): фрагменти адаксіальної епідерми із клітин зі звивистими антиклінальними оболонками (вигляд із поверхні) [С, J], часто із дрібними, циліндричної форми клітинами палісадної паренхіми (вигляд із поверхні) [Ja| або видовженої форми (у поперечному зрізі) (F|; фрагменти абаксіальної епідерми із продиховими апаратами, переважно парацитного типу (2.8.3), (вигляд із поверхні) [В], які можуть бути із прилеглими, неправильної форми клітинами губчастого мезофілу [К, L]; зірчасті покривні волоски, цільні або поламані {A, D, М], складаються із 4-12 одноклітинних волосків, з'єднаних біля основи, видовжених, конічних та зігнутих, звичайно близько 250 мкм завдовжки, товстостінних, із добре помітною порожниною, часто заповненою коричневим вмістом; волокна здерев'янілі та товстостінні, поодинокі або у групах, шо супроводжуються обкладкою із призматичними кристалами кальцію оксалату [N, Р]; склереїди, часто видовжені із одного або обох кінців, 150-180 мкм завдовжки, цільні або фрагментовані [Н]; фрагменти кільчастих або спіральних судин [Е]; ізольовані призми кальцію оксалату [G].
ГАМАМЕЛІСУ ЛИСТЯ Hamamelidis folium
HAMAMEL1S LEAF
Цілі або різані, висушені листки Hamamelis virginiana L.
Вміст: не менше 3 % танінів, у перерахунку на пірогалол (С6Н603; М.м. 126.1) і суху сировину.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ |
|
А. Листки зеленого або зеленунато-коричневого |
|
кольору, часто поламані, зморшкуваті та стиснені |
|
у більш-менш компактні грудочки Пластинка від |
|
іиирокиовшіьноїдообернено-яііиеподібної форми; |
|
осі юна Ті нерівнобока та асиметрична, верхівка заго- |
|
стрена або, рідше, притуплена. Краї пластинки не- |
100 мкм |
рівної ородчаст і або зубчасті. Жилкування перисте, |
|
жилки иистуниют і. на нижнім поверхні. Звичайно |
І'исунок ОЧОЧ І. Діагностичні структури гаиаме.іісу |
4-6 пар жилок друї оі о порядку підходять вщ серед- |
листків (Ідентифікація В> |
ДІ: РЖАІШ А ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 14 |
303 |
Created for http://www.uapf.com.ua
Г і д р а с т н су к а н а д с ь к о г о к о р е н е в и щ а
С. Тонкошарова хроматографія (2.2.27).
Випробовуваний розчин. До 1.0 г здрібненої на порошок сировини (355) (29.12) додають 10 мл спирту (60% об/об) Р, струшу ють протягом 15 хв і фільтрують.
Розчин порівняння (а). ЗО мг киаюти |
танінової Рроз- |
||
чиняють у 5 мл спирту (60 % об/об) |
Р. |
|
|
Розчин порівняння (b). S мг кисюти |
гаювої |
Ррозчи- |
|
няють у 5 мл спирту (60% об/об) Р. |
|
|
|
Пластинка: ТШХп/іастинка |
із шаром силікагелю Р. |
||
Рухома фаза', кисюта мурашина безводна |
Р - вода Р - |
||
етшгформіат Р (10:10:80). |
|
|
|
Об'єм проби, що наноситься: |
10 мкл, смутами. |
Відстань, що має пройти рухома фаза: 10 см від лінії старту.
Висушування: при температурі від 100 °С до 105 °С протягом Юхв, потім охолоджують.
Виявлення: обприскують розчином заліза(ІІІ) хлориду Рло виявлення блакитнувато-сірих зон (фенольні сполуки).
Результати: на хроматограмі випробовуваного розчину у нижній третині має виявлятися основна зона на рівні основної зони на хроматограмі розчину порівняння (а), у верхній частині — вузька зона на рівні основної зони на хроматограмі розчину порівняння (Ь). На хроматограмі випробовуваного розчину можуть виявлятися також декілька слабо забарвлених зон у центральній частині.
ВИПРОБУВАННЯ
Сторонні домішки (2.8.2). Не більше 7 % стебел і не більше 2 % інших сторонніх домішок. Визначення проводять із 50 г сировини.
Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). Не більше 10.0 %. 2.000 г здрібненої на порошок сировини (355) (2.9.12) сушать при температурі 105 °С протягом 4 год.
Загальна зола (2.4.16). Не більше 7.0 %.
Зола, не розчинна у хлористоводневій кислоті (2.8.1).
Не більше 2.0 %.
КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Визначення танінів проводять як зазначено у статті (2.8.14). Використовують 0.750 г здрібненої на порошок сировини (180) (2.9.12).
ГІДРАСТИЄУ КАНАДСЬКОГО КОРЕНЕВИЩА
Hydrastis rhizoma
GOLDENSEAL RHIZOME
Цілі або різані, висушені кореневища та корені
Hydrastis canadensis L. Вміст:
—гідрастину (C2 1 H2 1 N06 ; МЛІ. 383.4): не менше
2.5%, у перерахунку на суху сировину;
—берберину (C20H19NO4; М.М. 336.4): не менше
3.0%, у перерахунку на суху сировину.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
A. Кореневище звивисте та вузлувате, близько 5 см завдовжки та 5-Ю мм завтовшки. Поверхня жовтавого або коричнювато-сірого кольору, безладно зморшкувата, із залишками численних тонких, гнучких коренів; основи стебел і лускоподібних листків трапляються на верхній поверхні. Злам рівний і смолистий. Поверхня поперечного зрізу жовтаво-коричнева, на зрізі представлені досить широка кора, коло із близько від 12 до 20 ізольованих провідних пучків і велика, пухка серцевина.
B. Сировину подрібнюють на порошок (180) (2.9.12). Порошок зеленувато-жовтого кольору. Переглядають під мікроскопом, використовуючи розчин хлоральгідрату Р. У порошку виявляються такі діагностичні структури (Рисунок 1831.-1): численні фрагменти тонкостінної паренхіми [A, G, К]; зрідка фрагменти жовтаво-коричневого корка кореневища та коренів — вигляд із поверхні [J] або вигляд у поперечному розрізі [F]; групи дрібних судин із помітними перфораціями на скошених кінцях стінок [L] та простими або облямованими, щішноподібними порами [В, D, Е]; зрідка групи тонкостінних, пористих волокон [Н], звичайно об'єднаних із судинами; численні яйцеподібні або кулясті, оранжево-коричневі зернисті грудочки. Переглядають під мікроскопом, використовуючи розчин 50 % (об/об) гліцерину Р. У порошку виявляються: крохмальні зерна [С], переважно прості, а деколи складні із до 4 компонентів; крохмальні зерна дрібні, кулясті або яйцеподібні, близько до 10 мкм у діаметрі, зрідка із невеликим округлим або щілиноподібним центром крохмапеутворення.
C. Тонкошарова хроматографія {2.2.27).
Випробовуваний розчин. До 250 мг сировини, здрібненої на порошок (180) (2.9.12), додають 4 мл суміші 20 мл води Р і S0 мл метанап' Р. витримують в ультразвуковій бані протягом 10 хв і фільтрують. Одержаний залишок промивають 2 порціями, по 2 мл
304 |
ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4 |
Created for http://www.uapf.com.ua
Г і д р а с т н су канадського кореневища
кожна, метанолу Р. промивні рідини об'єднують і доводять метанолом Рао об'є му 20 м.п.
Розчин порівняння. Безпосередньо перед використан-
ням 5 мг гідраетину |
гідрохюриду Р і 5 мг берберину |
хюриду Ррозчиняють |
у 20 мл метанолу Р. |
Пластинка: ТШХ шастинка із шаром сшікагелю Р (5-40 мкм) (або ТШХ тастинка із шаром силікагелю Р(2-10 мкм)).
Рухома фаза: киаюта мурашина безводна Р - вода Р -
ети.іацетат />(10:10:80).
Об'єм проби, що наноситься: 20 мкл (або 2 мкл), смугами.
Відстань, що має пройти рухома фаза: 15 см (або 6 см) від лінії старту.
Висушування: на повітрі.
Виявлення: переглядають в УФ-світлі за довжини хвилі 365 нм.
Результати: нижче наведено послідовність зон на хроматограмах випробовуваного розчину та розчину порівняння. На хроматограмі випробовуваного розчину можуть виявлятися також інші флуоресціюючі зони.
Верхня частина пластинки
берберин: яскрава жовта |
яскрава жовта |
флуоресціююча зона |
флуоресціююча зона |
|
(берберин) |
гідрастин: темно-синя |
темно-синя |
флуоресціююча зона |
флуоресціююча зона |
|
(гідрастин) |
|
яскрава світло-синя |
|
флуоресціююча зона |
|
(гідрастинін) |
|
темно-синя |
|
флуоресціююча зона |
Розчин порівняння |
Випробовуваний розчин |
ВИПРОБУВАННЯ
Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). Не більше і0.0 %. 1.000 г здрібненої на порошок сировини (180) (2.9.12) сушать при температурі 105 °С протягом 2 год.
Загальна зола (2.4.16). Не більше 8.0 %.
Зола, не роїчинна у хлористоводневій кислоті (2.&. І).
Не більше 4.0 %.
КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ Рідинна хроматої рафій (2.2.29).
Рисунок 1831.-1.— Діагностичні структури |
гідрастису |
канадського кореневищ (Ідентифікація |
В) |
Випробовуваний розчин. 1.000 г здрібненої на порошок сировини (355) (2.9.12) поміщають у круглодонну колбу місткістю 100 мл, додають 50 мл розчину
1 % (об/об) аміаку концентрованого Ру 96 % спирті Р.
Одержану суміш кип'ятять зі зворотним холодильником протягом ЗО хв, охолоджують до кімнатної температури та фільтрують крізь тампон із вати у колбу. Додають тампон із вати у круглодонну колбу й екстрагують двома порціями, по 30 мл кожна, розчину 1 % (об/об) аміаку концентрованого Ру 96 % спирті Р, кожний раз проводячи кип'ятіння зі зворотним холодильником протягом 10 хв. Кожний екстракт фільтрують крізь тампон із вати у колбу. Об'єднані фільтрати фільтрують крізь паперовий фільтр у круглодонну колбу місткістю 250 мл, обполіскуючи колбу та фільтр 20 мл 1 % (об/об) розчину
аміаку концентрованого Ру 96% спирті Р. Одержаний фільтрат упарюють насухо у вакуумі у водяній бані при температурі 55 °С. Одержаний залишок розчиняють у 50 мл рухомої фази. 10 мл цього розчину доводять рухомою фазою до об'єму 50 мл.
Розчин порівняння. Безпосередньо перед використанням 10.0 мг ФСЗ гідраетину гідрохюриду і 10.0 мг ФСЗ берберину хюриду розчиняють у метанолі Р і
доводять об'єм розчину до 100 мл тим самим розчинником.
Каюнка:
—рохмір: 0.125 м х 4 мм;
—нерухома фаза: си.іікагель ендкепований октадеци.іси.іііьний дія хроматографії Р (5 мкм).
305 ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4
Created for http://www.uapf.com.ua
Д у ба кора
Г\хпмафаза: 9.93 г каліюдпгідрофос^юту Ррозчиняють у 730 мл води Р. додають 270 мл ацетонітрилу Р І зміщують.
Швидкість рухомої фази: 1.2 мл/хв.
Детектування: спектрофотометрично за довжини хвилі 255 нм.
Об'єм інжекції: 10 мкл.
Придатність хроматографічної системи: розчин порівняння:
—порядок виходу піків: має відповідати порядку зазначення речовин у складі розчину порівняння; відмічають часи утримування цих речовин;
—коефіцієнт роздіїення: не менше 1.5 для піків гідрастину та берберину.
Використовуючи часи утримування, визначені із хроматограми розчину порівняння, визначають положення компонентів розчину порівняння на хроматограмі випробовуваного розчину.
Вміст кожного алкалоїду (гідрастину та берберину), у відсотках, обчислюють за формулою:
4_ХОТ2Х£ х 2 5
Аг* ті
де:
А, — площа піка гідрастину або берберину на хроматограмі випробовуваного розчину;
А2 — площа піка гідрастину або берберину на хроматограмі розчину порівняння;
т} — маса наважки сировини, використаної для приготування випробовуваного розчину, у грамах;
т2 — маса наважки гідрастину гідрохлориду або берберину хлориду, використаного для приготування розчину порівняння, у грамах;
р — вміст гідрастину у ФСЗ гідрастину гідрохлориду або берберину у ФСЗ берберину хлориду, у відсотках.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
A. Сировина - це жолобчасті або зморщені шматочки кори завтовшки не більше 3 мм. Зовнішня поверхня світло-сірого або зслєнувато-сірого кольору, частіше гладенька, зрідка із сочевичками. Внутрішня поверхня блідо-коричневого або червонуватокоричневого кольору із дешо рельєфними подовжніми борозенками близько від 0.5 мм до І мм завширшки. Злам заїдливий і волокнистий.
B. Сировину подрібнюють на порошок (355) (2.9.12). Порошок світло-коричневого або червонуватокоричневого кольору, волокнистий. Переглядають під мікроскопом, використовуючи розчин хлоральгідрату Р. У порошку виявляються: групи товстостінних волокон, оточених помірно потовщеними паренхімними обкладками, що містять призми кристалів кальцію оксалату; фрагменти корка із тонкостінних таблитчастих клітин із коричнюватим або червонуватим вмістом; численні поодинокі або у групах склереїди, деякі — великі, із потовщеними багатошаровими оболонками та розгалуженими порами, інші — меншого розміру, із тоншими оболонками та простими порами, часто із густим коричневим вмістом; фрагменти паренхіми, що містять друзи кальцію оксалату; іноді трапляються фрагменти тонкостінних ситовидних трубок із ситовидними полями на скошених кінцях оболонок.
C. До 1 г здрібненої на порошок сировини (710)
(2.9.12) додають 10 мл спирту (ЗО % об/об) Р, нагрівають зі зворотним холодильником на водяній бані протягом 30 хв, охолоджують і фільтрують. До 1 мл одержаного розчину додають 2 мл розчину 10 г/л
ваніліну Ру кислоті хлористоводневій Р; з'являється червоне забарвлення.
ВИПРОБУВАННЯ
Втрата в масі при висушуванні (2.2.32). Не більше 10.0 %. 1.000 г здрібненої на порошок сировини (710) (2.9.12) сушать при температурі близько 105 °С протягом 2 год.
Загальна зола (2.4.16). Не більше 8.0 %.
ДУБА КОРА
Quercus cortex
OAK BARK
Різана, висушена кора свіжозаготованих молодих пагонів Quercus robur L.. Q. petraea (Matt.) Liebl. та
Q. pubescens Willd.
Вміст: не менше 3.0 % танінів, у перерахунку на пірогалол (С6Н,,0,; М.м. 126.1) і суху сировину.
КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Проводять визначення вмісту танінів у лікарських засобах рослинного походження (2.8.14). використовуючи 0.700 г здрібненої на порошок сировини (710) (2.9.12).
|
Л" |
Допускається ідентифікацію |
А проводити за наведе- |
ними вище ознаками із таким |
доповненням. |
А Сировина - жолобчасті та зморщені шматочки кори завтовшки звичайно не більше 3 мм (до 6 мм).
306 |
ДЕРЖАВНА ФАРМАКОПЕЯ УКРАЇНИ 1.4 |