Стерильність (2.6.!). Вакцина має витримувати випробування на стерильність.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Кількісне визначення проводять одним із методів випробування вакцини для профілактики дифтерії (адсорбованої) (2.7.6).

Нижня межа довірчого інтервалу (Р=0.95) встановленої активності має бути не менше 2 МО на одну дозу для людини.

МАРКУВАННЯ

На етикетці зазначають:

—мінімальну кількість Міжнародних одиниць на одну дозу для людини;

—назву та кількість адсорбенту;

—вакцину слід струшувати перед застосуванням;

—вакцина не має бути заморожена.

ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДИФТЕРІЇ ТА ПРАВЦЯ (АДСОРБОВАНА)

Vaccinum diphtheriae et tetani, adsorbatum

DIPHTHERIA AND TETANUS VACCINE (ADSORBED)

ВИЗНАЧЕННЯ

Вакцина для профілактики дифтерії та правця (адсорбована) — препарат дифтерійного анатоксину, обробленого формальдегідом, і правцевого анатоксину, обробленого формальдегідом, адсорбованих на мінеральному носії. Анатоксини готують із токсинів, отриманих при вирощуванні Corynebacterium diphtheriae і Clostridium tetani, відповідно.

ВИРОБНИЦТВО

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Специфічна токсичність дифтерійного та правцевого компонентів. Спосіб виробництва валідують для підтвердження того, що при тестуванні продукт витримуватиме наведене нижче випробування. Кожному з 5 здорових мурчаків масою 250-350 г, що раніше не піддавалися дії матеріалів, які можуть вплинути

на результат випробування, підшкірно вводять вакцину в дозі еквівалентній п'яти дозам для людини, зазначеній на етикетці. Вакцина не витримує випробування, якщо протягом 42 діб після ін'єкції хоча б одна тварина виявляє симптоми або гине від дифтерії або правця. Якшо більше однієї тварини гине з неспецифічних причин, випробування повторюють ще раз: вакцина не витримує випробування, якщо при повторному випробуванні гине більше однієї тварини.

Нерозфасовані очищені анатоксини готують, як за-

(адсорбована)», і вони мають витримувати вимоги, наведені в цих статтях.

КІНЦЕВА НЕРОЗФАСОВАНА ВАКЦИНА

Кінцеву нерозфасовану вакцину виготовляють адсорбцією відповідної кількості нерозфасованих очищених анатоксинів на мінеральний носій, такий як алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат. Одержана суміш практично ізотонічна з кров'ю. Можуть бути додані підхожі антимікробні консерванти. Деякі антимікробні консерванти, зокрема фенольного типу, що негативно впливають на антигенну активність, не мають використовуватися.

Тільки кінцева нерозфасована вакцина, що витримує наведені нижче випробування, може використовуватися для приготування кінцевої серії.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше 85 % і не більше 115 % від установленого значення.

Стерильність (2.6.1). Проводять випробування на стерильність із використанням 10 мл для кожного середовища.

КІНЦЕВА СЕРІЯ

Кінцеву нерозфасовану вакцину в асептичних умовах розфасовують у стерильні контейнери з контролем першого розкриття. Контейнери закупорюють так, щоб запобігти забрудненню.

Тільки кінцева серія, що витримує вимоги кожного випробування, наведеного в розділах «Ідентифікація», «Випробуванням і «Кількісне визначення*, може бути випущена для застосування. Якщо для кінцевої нерозфасованої вакшіни проведені випробування на антимікробні консерванти та кількісне визначення і одержані задовільні результати, ці випробування можна пропустити для кінцевої серії.

Якщо для нерозфаеованих очищених анатоксинів або кінцевої нерозфасованої вакцини проводилося випробування на вільний формальдегід і було показано. що його вмісту кінцевій серії не перевищуватиме 0.2 г/л, це випробування для кінцевої серії можна пропустити.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

A. Дифтерійний анатоксин ідентифікують підхожим імунохімічним методом (2.7.1). Нижче як приклад наведений метод, застосовний для певних вакцин. У випробовуваній вакцині розчиняють необхідну кількість натрію цитрату Рлдя отримання розчину 100 г/л. Одержаний розчин витримують при температурі 37 °С близько 16 год і центрифугують до отримання прозорої надосадової рідини. Прозора надосадова рідина має вступати у взаємодію з відповідною протидифтерійною сироваткою, утворюючи преципітат.

Нижня межа довірчого інтервалу (Р=0.95) встановленої активності має бути не менше 40 МО на одну дозу для людини.

МАРКУВАННЯ

На етикетці зазначають:

—мінімальну кількість Міжнародних одиниць на одну дозу для людини;

—де застосовно, що вакцина призначена для первинної вакцинації дітей і необов'язково придатна для посилення дози або для застосування дорослими;

—назву та кількість адсорбенту;

—вакцину слід струшувати перед застосуванням;

—вакцина не має бути заморожена.

B. Правцевий анатоксин ідентифікують підхожим імунохімічним методом (2.7.1). Нижче як приклад наведений метод, застосовний для певних вакцин. Прозора надосадова рідина, одержанадля проведення випробування «Ідентифікації А», має вступати у взаємодію з відповідною протиправцевою сироваткою, утворюючи преципітат.

ВИПРОБУВАННЯ

Алюміній (2.5.13). Не більше 1.25 мг на однудозу для людини, якщо як адсорбент використовують алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат.

Вільний формальдегід (2.4.18). Не більше 0.2 г/л.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше мінімально ефективної кількості і не більше 115 % від вмісту, зазначеного на етикетці.

Стерильність (2.6.1). Вакцина має витримувати випробування на стерильність.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Дифтерійний компонент. Кількісне визначення проводять одним із методів випробування вакцини для профілактики дифтерії (адсорбованої) (2.7.6).

Нижня межа довірчого інтервалу (Р—0.95) встановленої активності має бути не менше ЗО МО на одну дозу для людини.

Правцевий компонент. Кількісне визначення проводять одним із методів випробування вакцини для профілактики правця (адсорбованої) (2.7.8).

ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДИФТЕРІЇ ТА ПРАВЦЯ (АДСОРБОВАНА, ЗІ ЗМЕНШЕНИМ ВМІСТОМ АНТИГЕНА(-ІВ))

Vaccinum diphtheriae et tetani, antigeni-o(-is) minutum, adsorbatum

DIPHTHERIA AND TETANUS VACCINE (ADSORBED,REDUCEDANTIGEN(S) CONTENT)

ВИЗНАЧЕННЯ

Вакцина для профілактики дифтерії та правця (адсорбована, зі зменшеним вмістом антигена(-ів)) - препарат дифтерійного анатоксину, обробленого формальдегідом, і правцевого анатоксину, обробленого формальдегідом, адсорбованих на мінеральному носії'. Анатоксини готують із токсинів, отриманих при вирощуванні Corynebacterium diphtheriae

і Clostridium tetani, відповідно. Слід компетентному уповноважному органу надати дані про те, що використані кількості дифтерійного анатоксину не викликають несприятливої реакції у пацієнтів з вікових груп, для яких призначена вакцина.

ВИРОБНИЦТВО

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Специфічна токсичність дифтерійного та правцевого компонентів. Спосіб виробництва валідують для підтвердження тою, що при тестуванні продукт витримуватиме наведене нижче випробування. Кожному

з 5 здорових мурчаків масою 250-350 г. що раніше не піддавалися дії матеріалів, які можуть вплинути на результат випробування, підшкірно вводять вакцину R дозі еквівалентній п'яти дозам для людини, зазначеній на етикетці. Вакцина не витримує випробування. якщо протягом 42 діб після ін'єкції хоча б одна тварина виявляє симптоми або гине від дифтерії або правця. Якщо більше однієї тварини гине з неспецифічних причин, випробування повторюють ще раз; вакцина не витримує випробування, якщо при повторному- випробуванні гине більше однієї тварини.

НЕРОЗФАСОВАНІ ОЧИЩЕНІ ДИФТЕРІЙНИЙ ТА ПРАВЦЕВИЙ АНАТОКСИНИ

Нерозфасовані очищені анатоксини готують, як зазначено в статтях «Вакцина для профілактики дифтерії (адсорбована)» і«Вакцина для профілактики правця (адсорбована)», і вони мають витримувати вимоги, наведені в цих статтях.

КІНЦЕВА НЕРОЗФАСОВАНА ВАКЦИНА

Кінцеву нерозфасовану вакцину виготовляють адсорбцією відповідної кількості нерозфасованих очищених анатоксинів на мінеральний носій, такий як алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат. Одержана суміш практично ізотонічна з кров'ю. Можуть бути додані підхожі антимікробні консерванти. Деякі антимікробні консерванти, зокрема фенольного типу, що негативно впливають на антигенну активність, не мають використовуватися.

Тільки кінцева нерозфасована вакцина, що витримує наведені нижче випробування, може використовуватися для приготування кінцевої серії.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше 85 % і не більше 115 % від установленого значення.

Стерильність (2.6.1). Проводять випробування на стерильність із використанням 10 мл для кожного середовища.

КІНЦЕВА СЕРІЯ

Кінцеву нерозфасовану вакцину в асептичних умовах розфасовують у стерильні контейнери з контролем першого розкриття. Контейнери закупорюють так, щоб запобігти забрудненню.

Тільки кінцева серія, що витримує вимоги кожного випробування, наведеного в розділах «Ідентифікація», «Випробування» і «Кількісне визначення», може бути випущена для застосування. Якщо для кінцевої нерозфасованої вакцини проведені випро-

бування на антимікробні консерванти та кількісне визначення і одержані задовільні результати, пі випробування можна пропустити для кінцевої серії.

Якщо для нерозфасованих очищених анатоксинів або кінцевої нерозфасованої вакцини проводилося випробування на вільний формальдегід і було показано. що його вміст у кінцевій серії не перевищуватиме 0.2 г/л, це випробування для кінцевої серії можна пропустити.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

A. Дифтерійний анатоксин ідентифікують підхожим імунохімічним методом (2.7.1). Нижче як приклад наведений метод, застосовний для певних вакцин. У випробовуваній вакцині розчиняють необхідну кількість натрію цитрату Р для отримання розчину 100 г/л. Одержаний розчин витримують при температурі 37 °С близько 16 год і центрифугують до отримання прозорої надосадової рідини. Прозора надосадова рідина має вступати у взаємодію з відповідною протидифтерійною сироваткою, утворюючи преципітат. Якщо не отримують задовільний результат з адсорбованої на алюмінію гідроксид вакцини, випробування повторюють таким чином: 15 мл випробовуваної вакцини центрифугують і осад суспендують у 5 мл свіжоприготованої суміші розчину 56 г/л натрію едетату Р: розчину 90 г/л натрію дигідрофосфату Р (1:49). Одержаний розчин витримують при температурі 37 °С близько 6 год і центрифугують. Прозора надосадова рідина має вступати у взаємодію з відповідною протидифтерійною сироваткою, утворюючи преципітат.

B. Правцевий анатоксин ідентифікують підхожим імунохімічним методом (2.7.1). Нижче як приклад наведений метод, застосовний для певних вакцин. Прозора надосадова рідина, одержана для проведення випробування «Ідентифікації А», має вступати у взаємодію з відповідною протиправцевою сироваткою, утворюючи преципітат.

ВИПРОБУВАННЯ

Алюміній (2.5.13). Не більше 1.25 мг на одну дозу для людини, якщо як адсорбент використовують алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат.

Вільний формальдегід (2.4. IS). Не більше 0.2 г/л.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше мінімально ефективної кількості і не більше 115 % від вмісту, зазначеного на етикетці.

Стерильність (2.6.1). Вакцина має витримувати випробування на стерильність.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Дифтерійний компонент. Кількісне визначення проводять одним із методів випробування вакцини для профілактики дифтерії (адсорбованої) (2.7.6).

Нижня межа довірчого інтервалу (Р=0.95) встановленої активності має бути не менше 2 МО на одну дозу для людини.

Правцевий компонент. Кількісне визначення проводять одним із методів випробування вакцини для профілактики правця (адсорбованої) (2.7.8).

Нижня межа довірчого інтервалу (Р=0.95) встановленої активності має бути не менше 20 МО на одну дозу для людини.

МАРКУВАННЯ

На етикетці зазначають:

—мінімальну кількість Міжнародних одиниць на одну дозу для людини;

—назву та кількість адсорбенту;

—вакцину слід струшувати перед застосуванням;

—вакцина не має бути заморожена.

твердження того, що при тестуванні продукт витримуватиме наведене нижче випробування. Кожному з 5 здорових мурчаків масою 250-350 г, шо раніше не піддавалися дії матеріалів, які можуть вплинути на результат випробування, підшкірно вводять вакцину в дозі еквівалентній п'яти дозам для людини, зазначеній на етикетці. Вакцина не витримує випробування, якщо протягом 42 діб після ін'єкції хоча б одна тварина виявляє симптоми або гине від дифтерії або правця. Якщо більше однієї тварини гине з неспецифічних причин, випробування повторюють ще раз; вакцина не витримує випробування, якщо при повторному випробуванні гине більше однієї тварини.

НЕРОЗФАСОВАНІ ОЧИЩЕНІ АНАТОКСИНИ ДИФТЕРІЇ ТА ПРАВЦЯ, НЕРОЗФАСОВАНА ГНАКТИВОВАНА СУСПЕНЗІЯ В. PERTUSSIS

Нерозфасовані очищені анатоксини готують, як зазначено в статтях «Вакцина для профілактики дифтерії (адсорбована)», «Вакцина для профілактики правця (адсорбована)» і «Вакцина для профілактики кашлюку (цільноклітинна, адсорбована)», і вони мають витримувати вимоги, наведені в цих статтях.

ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДИФТЕРІЇ, ПРАВЦЯ ТА КАШЛЮКУ (ЦІЛЬНОКЛІТИННА) (АДСОРБОВАНА)

Vaccinum diphtheriae, tetani et pertussis ex cellulis integris adsorbatum

DIPHTHERIA, TETANUSAND PERTUSSIS WHOLE CELL VACCINE (ADSORBED)

ВИЗНАЧЕННЯ

Вакцина для профілактики дифтерії, правця та кашлюку (цільноклітинна) (адсорбована) — препарат дифтерійного анатоксину, обробленого формальдегідом, правцевого анатоксину, обробленого формальдегідом, адсорбованих на мінеральному носії, і до якого додана суспензія інактивованого Bordetella pertussis. Оброблені формальдегідом анатоксини готують із токсинів, отриманих при вирощуванні

Corynebacterium diphtheriae і Clostridium tetani, відповідно.

ВИРОБНИЦТВО

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Специфічна токсичність дифтерійного та правцевого компонентів. Спосіб виробництва вал«дують для під-

КІНЦЕВА НЕРОЗФАСОВАНА ВАКЦИНА

Кінцеву нерозфасовану вакцину виготовляють адсорбцією відповідної кількості нерозфасованих очищених анатоксинів на мінеральний носій, такий як алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат, з подальшим змішуванням відповідної кількості суспензії інактивованої В. pertussis. Одержана суміш практично ізотонічна з кров'ю. Концентрація бактерій В. pertussis у кінцевій нерозфасованій вакцині не має перевищувати 20 МО каламутності в одній дозі для людини. Склад послідовних серій кінцевої нерозфасованої вакцини при використанні 2 або більше штамів В. pertussis має бути таким самим, що і співвідношення кожного штаму, виміряне в одиницях каламутності. Можуть бути додані підхожі антимікробні консерванти. Деякі антимікробні консерванти, зокрема фенольного типу, що негативно впливають на антигенну активність, не мають використовуватися.

Тільки кінцева нерозфасована вакцина, що витримує наведені нижче випробування, може використовуватися для приготування кінцевої серії.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше S5 % і не більше 115 % від установленого значення.

Стерильність (2.6. і). Проводять випробування на стерильність із використанням 10 мл для кожною середовища.

КІНЦЕВА СЕРІЯ

Кін цеву нерозфасовану вакцину в асептичних умовах розфасовують у стерильні контейнери з контролем першоа") розкриття. Контейнери закупорюють так, шоб запобігти забрудненню.

Тільки кінцева серія, що витримує вимоги кожного випробування, наведеного в розділах «Ідентифікація», «Випробування» і «Кількісне визначення», може бути випущена для застосування. Якщо для кінцевої нерозфасованої вакцини проведені випробування на антимікробні консерванти та кількісне визначення і одержані задовільні результати, ці випробування можна пропустити для кінцевої серії.

Якщо для нерозфасованих очищених анатоксинів або кінцевої нерозфасованої вакцини проводилося випробування на вільний формальдегід і було показано, що його вмісту кінцевій серії не перевищуватиме 0.2 г/л, це випробування для кінцевої серії можна пропустити.

вакцини і контролю з використанням фізіологічного розчину. Підбирають мишей однієї статі або самок і самців, рівномірно розподіляючи по групах. Кожній миші піддослідної групи внутрішньочеревно вводять по0.5 мл вакцини, що містить кількість вакцини еквівалентну половині однієї дози для ЛЮДИНИ. Кожній миші контрольної групи вводять по 0.5 мл стерильного розчину 9 г/л натрію хлориду Л ідо переважно містить ту саму кількість антимікробних консервантів, що і випробовувана вакцина. Кожну групу мишей зважують безпосередньо перед випробуванням, через 72 год і 7 діб після ін'єкції. Вакцина витримує випробування, якщо виконуються всі три умови:

а) через 72 год після ін'єкції загальна маса вакцинованих мишей не менша маси мишей до ін'єкції;

б) через 7 діб після ін'єкції середнє збільшення маси на одну вакциновану мишу складає не менше 60 % від маси контрольної миші;

с) не більше 5 % вакцинованих мишей гине в ході випробування.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

A. Дифтерійний анатоксин ідентифікують підхожим імунохімічним методом (2.7.1). Нижче як приклад наведений метод, застосовний для певних вакцин. У випробовуваній вакцині розчиняють необхідну кількість натрію цитрату Рдля отримання розчину 100 г/л. Одержаний розчин витримують при температурі 37 °С близько 16 год і центрифугують до отримання прозорої надосадової рідини. Прозора надосадова рідина має вступати у взаємодію з відповідною протидифтерійною сироваткою, утворюючи преципітат.

B. Правцевий анатоксин ідентифікують підхожим імунохімічним методом (2.7.1). Нижче як приклад наведений метод, застосовний для певних вакцин. Прозора надосадова рідина, одержана для проведення випробування «Ідентифікація А», має вступати у взаємодію з відповідною протиправцевою сироваткою, утворюючи преципітат.

C. У випробовуваній вакцині розчиняють достатню кількість натрію цитрату Рддя одержання розчину 100 г/л. Одержаний розчин витримують при температурі 37 °С близько 16 год і центрифугують для одержання бактеріального преципітату. Ідентифікують вакцину для профілактики кашлюку аглютинацією бактерій із ресуспендованого преципітату специфічною до В. pertussis імуносироваткою або кількісним визначенням.

ВИПРОБУВАННЯ

Специфічна токсичність компонента кашлюку. Використовують дві групи тварин, не менше 5 здорових мишей у кожній, масою від 14 г до 16 г для введення

Випробування можна повторювати і результати випробувань можна об'єднувати.

Алюміній (2.5.13). Не більше 1.25 мг на одну дозу для людини, якщо як адсорбент використовують алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат.

Вільний формальдегід (2.4.12). Не більше 0.2 г/л.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше мінімально ефективної кількості і не більше 115 % від вмісту, зазначеного на етикетці.

Стерильність (2.6.1). Вакцина має витримувати випробування на стерильність.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ

Дифтерійний компонент. Кількісне визначення проводять одним із методів випробування вакцини для профілактики дифтерії (адсорбованої) (2.7.6).

Нижня межа довірчого інтервалу (Р=0.95) встановленої активності має бути не менше ЗО МО на одну дозу для людини.

Правцевий компонент. Кількісне визначення проводять одним із методів випробування вакцини для профілактики правця (адсорбованої) (2.7.8).

Якщо випробування проводять на мурчаках, нижня межа довірчого інтервалу (Р=0.95) встановленої активності має бути не менше 40 МО на одну дозу для людини; якщо випробування проводять на мишах, нижня межа довірчого інтервалу (Р=0.95) встанов-

леної активності мас бути не менше 60 МО на одну дозу для людини.

Компонент кашлюку. Кількісне визначення проводять методом визначення вакцини для профілактики кашлюку (цільноклітинної) (2.7.7).

Установлена активність має бути не менше 4 МО на одну дозу для людини, і нижня межа довірчого інтервалу' (Р=0.95) встановленої активності має бути не менше 2 МО на одну дозу для людини.

МАРКУВАННЯ

На етикетці зазначають:

— мінімальну кількість Міжнародних одиниць на одну дозу для людини;

—де застосовно, що вакцина призначена для первинної вакцинації дітей і необов'язково придатна для посилення дози або для застосування дорослими;

—назву та кількість адсорбенту;

—вакцину слід струшувати перед застосуванням;

—вакцина не має бути заморожена.

ВИРОБНИЦТВО

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Слід підтвердити, що спосіб виробництва гарантує стабільний вихід вакцини з необхідною імуногенністю й безпекою для людини. Виробництво PRP і білка-носія засноване на системі посівних серій.

Спосіб виробництва валідують для підтвердження того, що при тестуванні продукт витримуватиме випробування на аномальну токсичність (2.6.9) для імуносироваток і вакцин для застосування людиною.

У ході досліджень з розробки і коли необхідна повторна валідація виробничих процесів, випробуваннями на тваринах слід підтвердити стабільну індукцію Т-югітинозалежної В-клітинної імунної відповіді.

Стабільність кінцевої серії і відповідних проміжних препаратів оцінюють, використовуючи одне і більше індикаторні випробування. Такі випробування можуть включати визначення молекулярної маси, визначення вільного PRP у кон'югаті і тест імуногенності на мишах. Виходячи з одержаних результатів випробувань зі стабільності, для цих індикаторних випробувань установлюють вимоги при випуску, що гарантують задовільну якість вакцин у кінці терміну придатності.

ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙ, ВИКЛИКАНИХ

HAEMOPHILUS INFLUENZAE

ТИПУ В (КОН ЮГОВАНА)

Vaccinum haemophili stripi b coniugatum

HAEMOPHILUS ТУРЕ В CONJUGATE VACCINE

В И З Н А Ч Е Н Н Я

Вакцина для профілактики інфекцій, викликаних

Haemophilus influenzaervmy b (кон'югована) - рідкий або ліофілізований препарат полісахариду, отриманий із відповідного штаму Haemophilus influenzae типу b, ковалентно пов'язаного з білком-носієм. Полісахарид полірибозилрибітол фосфат (ПРРФ, PRP) — лінійний сополімер, що складається із одиниць 3-р-о-рибофуранозил-(1^1)-рибітол-5- фосфату |(CluHlvOi;,P)eJ, з певним розміром молекули. Білок-носій після кон'югації з PRP здатний індукувати Т-клітинозалежну В-клітинну імунну відповідь до полісахариду.

ПОСІВНІ СЕРІЇ БАКТЕРІЙ

Методами з підхожою чутливістю підтверджуютьвідсутність контамінації у посівних серіях Н. influenzae типу Ь. Це може включати інокуляцію в підхожі середовища, вивчення морфології колоній, мікроскопічне дослідження Грам-забарвлених мазків і аглютинацію культур підхожими специфічними антисироватками.

У середовищах для підтримки життєздатності штамів, ліофілізації або для зберігання в замороженому вигляді не використовують багатокомпонентні препарати тваринного походження.

Вироблений посівною серією PRP рекомендується характеризувати, використовуючи метод спектрометрії ядерного магнітного резонансу (2.2.33).

ПОЛІСАХАРИД (PRP) Н. INFLUENZAE ТИПУ В

Н. influenzae типу b вирощують у рідкому середовищі, що не містить високомолекулярні полісахариди; якщо який-небудь інгредієнт середовища містить речовини груп крові, процес валідують для підтвердження їх видалення після очищення. Бактеріальну чистоту культур перевіряють методами, що мають відповідну чутливість, а саме: інокуляцією в підхожі середовища, дослідженням морфології колоній і мазків Грам-забарвлених, аглютинацією культур підхожими специфічними антисироватками. Куль-

т\ра може бути інактивована. PRP виділяють із середовища дія культивування і очищають підхожими методами. Леткі речовини, в тому числі воду, в очищених полісахаридах визначають підхожими методами; одержаний результат використовують для розрахунку результатів певних випробувань у перерахунку на суху речовину, як зазначено нижче.

Тільки PRP, що витримує наведені нижче вимоги, може використовуватися для приготування кон'югата.

Ідентифікація. PRP ідентифікують імунохімічним методом (2.7.1) або іншими підхожими методами, наприклад спектрометрією 'Н-ядерного магнітного резонансу (2.2.33).

Молекулярно-масовий розподіл. Відсотковий вміст PRP до заданого рівня К0 і в межах рівня К0 визначають ексклюзивною хроматографією (2.2.30); прийнятний рівень установлюють для конкретного продукту, і кожна партія PRP має витримувати вимоги з даної межі. Як інформація в Табл. 1219.-1 наведені межі для в наш час дозволених до застосування продуктів, з використанням зазначених стаціонарних фаз. Де застосовно, також визначають молекулярно-масовий розподіл після хімічної модифікації полісахариду.

Для визначення молекулярно-масового розподілу також може бути використаний метод рідинної хроматографії (2.2.29) з мультикутовим лазерним світлорозсіюючим детектором.

Замість визначення молекулярно-масового розподілу можна використовувати валідоване визначення ступеня полімеризації або середню (за масою) відносну молекулярну масу та дисперсії молекулярних мас.

Рибоза (2.5.31). Вміст має бути в межах, установлених компетентним уповноваженим органом для конкретного продукту, в перерахунку на суху речовину.

Фосфор (2.5.18). Вміст має бути в межах, установлених компетентним уповноваженим органом для конкретного продукту, в перерахунку на суху речовину.

Білки (2.5.16). Небільше 1.0%, у перерахунку на суху речовину. Використовують достатню кількість PRP, що дозволяє визначення білка в концентрації 1 % або більше.

Нуклеїнові кислоти (2.5.17). Не більше 1.0 %, у перерахунку на суху речовину.

Бактеріальні ендотоксини (2.6.14). Менше 25 МО на мікрограм PRP.

Залишкові реактиви. Де застосовно, проводять випробування з визначення залишкових реактивів, використаних при інактивації й очищенні. Для кожного

конкретного продукту встановлюють прийнятний рівень кожного реактиву, і кожна партія PRP має витримувати встановлені вимоги. Якшо валідаційними дослідженнями підтверджено видалення залишкових кількостей реактивів, випробування для PRP можуть бути пропущені.

Б1ЛОК-НОСІЙ

Білок-носій вибирають так, щоб після кон'югації з PRP він був здатний індукувати Т-клітинозалежну В-клітинну імунну відповідь. Як інформація в Табл. 1219-1 наведені білки-носії і методи скріплення препаратів, дозволених до застосування в наш час. Білки-носії виробляють відповідними культурами мікроорганізмів; перевіряють бактеріальну чистоту культур; культура може бути інактивована; білок-носій очищають підхожими методами.

Тільки білок-носій, що витримує наведені нижче вимоги, може використовуватися для приготування кон'югата.

Ідентифікація. Білок-носій ідентифікують підхожими імунохімічними методами (2.7.1).

Стерильність (2.6.1). Випробування проводять, використовуючи по 10 мл для кожного середовища або еквівалент 100 дозам, що менше.

Дифтерійний анатоксин. Дифтерійний анатоксин виробляють,, як зазначено в статті «Вакцина для профілактики дифтерії (адсорбована)», і він має витримувати наведені вимоги до нерозфасованого очищеного анатоксину.

Правцевий анатоксин. Правцевий анатоксин виробляють, як зазначено в статті «Вакцина для профілактики правця (адсорбована)», і він має витримувати наведені вимоги до нерозфасованого очищеного анатоксину, окрім антигенної чистоти, яка має бути не менше 1500 Lf на міліграм білкового азоту.

Дифтерійний білок CRM 197. Не менше 90 %, визначений підхожим методом. Підхожі тести проводяться для валідації або рутинного підтвердження нетоксичності продукту.

ОМР (комплекс білка зовнішньої мембрани менінгококів груші В). ОМР має витримувати вимоги на ліпополісахариди та пірогени.

Ліпополісахарид. Не більше 8 %, визначений підхожим методом.

Пірогени (2,6.8). Кожному кролику на кілограм маси тіла вводять по 0.25 мкг ОМР.

НЕРОЗФАСОВЛНИЙ КОН'ЮГАТ

Для проведення кон'югації PRP хімічно модифікують: звичайно PRP частково деполїмеризують або

<Кі 0.30,

звикористанням агарози поперечно-зшитої для хроматографіїР

. і

Конюгашя

ціанбромідна активований

активація PRP дифтерійний j анатоксин '

(D-AH*), ціанбромід активований PRP:

Залтпконі реактиви. Видалення залишкових реактивів, таких як ціаніди. EDAC (етилдиметнламінопропідкарбодиімід) і фенол, підтверджують підхожими випробуваннями або еалшаиією процесу.

Стерильність (2.6.1). Випробування проводять, використовуючи по 10 мл для кожного середовища або еквівалент 100 дозам, що менше.

КІНЦЕВА НЕРОЗФАСОВАНА ВАКЦИНА

До нерозфасованого кон'югата перед розведенням до кінцевої концентрації підхожим розчинником можуть бути додані ад'ювант, антимікробні консерванти та стабілізатор.

Тільки кінцева нерозфасована вакцина, що витримує наведені нижче вимоги, може використовуватися для приготування кінцевої серії.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, підхожими хімічними або фізико-хімічними методами визначають кількість антимікробних консервантів. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше 85 % і не більше 115 % від установленого значення.

Стерильність (2.6.1). Має витримувати випробування на стерильність із використанням 10 мл для кожного середовища.

КІНЦЕВА СЕРІЯ

Тільки кінцева серія, що витримує вимоги кожного випробування, наведеного в розділах «Ідентифікація», «Випробування» і «Кількісне визначення», може бути випущена для застосування. Якщо для кінцевої нерозфасованої вакцини проведене випробування на антимікробні консерванти і одержані задовільні результати, це випробування можна пропустити для кінцевої серії.

рН (2.2.3). Значення рН, якщо необхідно розчиненої вакцини має бути в межах, установлених для конкретного продукту.

Вільний PRP. Використовують безліч методівдля розділення PRP від кон'югата, включаючи преципіта-

цію, гель-фільтрацію, ексклюзивну, яніонообмінну і гідрофобну хроматографії, ультрафільтрацію і ультрацентрифугування. Далі кількість вільного PRP можна визначати низкою методів, зокрема НРАЕСPAD і імуноаналізом з анти-PRP антитілами. Кількість вільного PRP має бути не більше встановленої для конкретного продукту.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

Вакцину ідентифікують підхожим імунохімічним методом (2.7.1) для PRP.

ВИПРОБУВАННЯ

PRP. Не менше 80 % від кількості PRP, зазначеної на етикетці. PRP визначають або кількісним визначенням рибози (2.5.31), або кількісним визначенням фосфору (2.5.18), або імунохімічним методом (2.7.1), або аніонообмінною рідинною хроматографією із пульсуючим амперметричним детектором (2.2.29).

Алюміній (2.5.13). Небільше 1.25 мг на одну дозу для людини, якщо як адсорбент використовують алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним або фізико-хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше мінімально ефективної кількості і не більше 115 % від вмісту, зазначеного на етикетці.

Вода (2.5.12). Не більше 3.0 % для ліофшізованої вакцини.

Стерильність (2.6.1). Витримує випробування на стерильність.

Пірогени (2.6.8). Витримує випробування на пірогени. Кожному кролику на кілограм маси тіла вводять таку кількість вакцини, яка еквівалентна: 1 мкг PRP для вакцини з дифтерійним анатоксином або CRM 197 дифтерійним білком як носієм; 0.1 мкг PRP для вакцини з правцевим анатоксином як носієм; 0.025 мкг PRP для вакцини з ОМР як носієм.

МАРКУВАННЯ

На етикетці зазначають:

—кількість мікрограмів PRP на одну дозу для людини;

—тип і номінальний вміст білка-носія на одну дозу для людини.

ВАКЦИНА ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ КАШЛЮКУ (ШЛЬНОКЛІТИННА, АДСОРБОВАНА)

Vaccirmm pertussis ex cellulis integris adsorbatum

PERTUSSIS VACCINE (WHOLE CELL, ADSORBED)

ВИЗНАЧЕННЯ

Вакцина для профілактики кашлюку (цільноклітинна, адсорбована) — стерильна суспензія інактивованих цілих клітин одного або декількох штамів Bordexellapertussis, оброблена для мінімізації токсичності, зі збереженням активності. Вакцина містить мінеральний адсорбент, такий як алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат.

ВИРОБНИЦТВО

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Слід підтвердити, що спосіб виробництва гарантує стабільний вихід вакцини, зіставної із вакциною з підтвердженою клінічною ефективністю та безпекою для людини.

Рівні токсину кашлюку, активних термолабільних токсинів (дермонекротичний токсин) або трахеального цитотоксину мають бути зіставні з рівнями у вакцині з підтвердженою клінічною ефективністю та безпекою для людини і затверджені компетентним уповноваженим органом.

ВИБІР ШТАМУ ВАКЦИНИ

Вакцина складається із суміші одного або більше штамів В. pertussis. Штами В. pertussis, використані для приготування вакцини, мають добре характеризуватися і бути вибрані таким чином, щоб у кінцевій вакцині містилися переважно клітини фази 1, що являють собою фімбрії 2 і 3, визначені методом аглютинації або іншим підхожим імунохімічним методом (2.7. і).

ПОСІВНІ СЕРІЇ

Виробництво засноване на системі посівних серій.

Використаний штам В. pertussis слід ідентифікувати архівними записами, що містять інформацію про його походження і подальші маніпуляції з ним, характеристики виділення й особливо всіх періодичних випробувань для перевірки природи штаму.

Використані середовищадля вирощування В. pertussis ретельно відбираються і вони мають дозволяти мікроорганізму зберігати характеристики фази 1.

Якщо використовують кров або продукти крові тварин, їх видаляють, промиваючи збір бактерій.

У жодному середовищі для розмноження бактерій, посіву або для вакцини не використовують кров або продукти крові людини.

РОЗМНОЖЕННЯ І ЗБІР

Кожен штам вирощують окремо з робочої посівної серії.

Культури перевіряють на різних стадіях ферментації (субкультури та основної культури) на чистоту, ідентичність, клітинну каламутність і рН. Слід видаляти культури незадовільної якості.

Слід підтвердити, що виробничі культури стабільні щодо швидкості росту, рН і виходу ютітин або клітинних продуктів.

Бактерії збирають, промивають для видалення залишків речовин середовища для культивування і суспендують у розчині 9 г/л натрію хлориду Р або в іншому підхожому ізотонічному розчині.

МОНОВАЛЕНТНИЙ КЛІТИННИЙ ЗБІР

Проводять моніторинг стабільності виробництва за швидкістю зростання, рН, виходом і проявом характеристик фази 1 мікроорганізмів у культурі, таких як наявність фімбрій 2 і 3 та гемолітичної активності. Одиничні збори не використовуютьдля приготування кінцевої нерозфасованої вакцини, поки в них не підтверджена наявність клітин B.pertussis, що мають ті самі характеристики зростання й аглютиногени, що й початковомі штами, а також відсутність контамінуючих бактерій та грибів.

Тільки моновалентний збір, що витримує наведені нижче вимоги, може використовуватися в подальшому виробництві.

Чистота. Перед інактивацією випробовують зразки одиничних зборів; під мікроскопом Грам-забарвдені мазки, або інокуляцією у підхожі середовища для культивування, або іншим підхожим методом.

Каламутність. Каламутність кожного одиничного збору визначають не пізніше як за 2 тижні після

збору і до того, як піддати бактеріальні суспензії будь-якій обробці, здатній змінити каламутність. Визначення проводять, порівнюючи з Міжнародним стандартним препаратом каламутності, який використовулоть як основу для розрахунку подальших стадій виробництва вакцин. Еквівалентність Міжнародних одиниць із Міжнародним стандартним препаратом каламутності встановлює Всесвітня Організація Охорони Здоров'я.

Можна використовувати метод спектрофотометрії (2.2.25), валідований щодо стандартного препарату каламутності, та визначати поглинання за довжини хвилі 600 нм.

ІНАКТИВАЦІЯ І ДЕТОКСИКАЦІЯ СУСПЕНЗІЇ B.PERTUSSIS

Відразу після відбору проб із одиничних зборів на чистотуівизначення каламутності починають процес інактивації. Бактерії знищують і знешкоджують у контрольованих умовах за допомогою відповідної хімічної речовини або нагріванням, або комбінацією цих методів. Суспензії зберігають при температурі (5±3) °С протягом відповідного періоду для зменшення їх токсичності.

Тільки моновалентна нерозфасована клітинна суспензія, що витримує наведені нижче випробування, може використовуватися для приготування нерозфасованої кінцевої серії.

Залишкові живі B.pertassis. Інактивацію цілих клітин В. pertussis перевіряють підхожим середовищем для культивування.

Наявність токсину кашлюку. Наявність токсину кашлюку визначають аналізом СНО клітинної культури, використовуючи напівкількісний метод і межу, визначену для конкретного продукту.

КІНЦЕВА НЕРОЗФАСОВАНА ВАКЦИНА

Підхожі кількості інактивованих одиничних зборів об'єднують для приготування кінцевої нерозфасованої вакцини.

Склад послідовних серій кінцевої нерозфасованої вакцини при використанні 2 або більше штамів В. pertussis має бути таким самим, що і співвідношення кожного штаму, виміряного в одиницях каламутності. Концентрація бактерій у кінцевій нерозфасованій вакцині не має перевищувати 20 МО каламутності в одній дозі для людини. Каламутність одиничного збору використовують для розрахунку концентрації бактерій у кінцевій нерозфасованій вакцині. До клітинної суспензії додають мінеральний адсорбент, такій як алюмінію гідроксид або гідратований алюмінію фосфат. Можуть бути додані підхожі антимікробні консерванти. Фенол не використовують як консервант.

Тільки кінцева нерозфасована вакцина, що витримує наведені нижче вимоги, може використовуватися для приготування кінцевої серії.

Фімбрії. Кожну нерозфасовану серію до додавання адсорбенту контролюють на наявність фімбрій 2 і З для підтвердження відповідної експресії у процесі бактеріального росту.

Стерильність (2.6.1). Проводять випробування на стерильність із використанням 10 мл для кожного середовища.

Антимікробні консерванти. Де застосовно, визначають кількість антимікробних консервантів підхожим хімічним методом. Вміст антимікробних консервантів має бути не менше 85 % і не більше 115 % від установленого значення.

КІНЦЕВАСЕРІЯ

рН (2.2.3). У встановлених для конкретного продукту межах.

Ідетгифікашя. Проводять визначенням аглютинації або підхожим методом імунодифузії.

Стерильність (2.6.1). Проводять випробування на стерильність із використанням 10 мл для кожного середовища.

Каламутність. Каламутність кожного одиничного збору визначають на кінцевій фазі в кінці основного процесу ферментації, порівнюючи з Міжнародним стандартним препаратом каламутності, який використовують як основу для розрахунку подальших стадій виробництва вакцин. Еквівалентність Міжнародних одиниць з Міжнародним стандартним препаратом каламутності встановлює Всесвітня Організація Охорони Здоров'я. Поглинання, виміряне за довжини хвилі 600 нм (2.2.25), має бути в межах, встаноалених для конкретного продукту.

Кінцеву нерозфасовану вакцину в асептичних умовах розфасовують у стерильні контейнери з контролем першого розкриття. Контейнери закупорюють так, щоб запобігти забрудненню.

Тільки кінцева серія, що витримує вимоги кожного випробування, наведеного в розділах «Ідентифікація», «Випробування» і «Кількісне визначення», може бути випущена для застосування. Якщо для кінцевої нерозфасованої вакцини проведені випробування на специфічну токсичність, вільний формальдегід, антимікробні консерванти, кількісне визначення й одержані задовільні результати, ці випробування можно пропустити для кінцевої серії.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ

У випробовуваній вакцині розчиняють достатню кількість натрію цитрату Рддя одержання розчину 100 г/л. Одержанні! розчин витримують при тем-