- •Охарактеризуйте політичний устрій та систему управління держави Антів.
- •Визначте суспільно-політичні, економічні і геополітичні фактори, які зумовили становлення давньоруської держави Київська Русь.
- •Охарактеризуйте етапи розвитку давньоруської держави Київська Русь, її державну організацію.
- •Розкрийте зміст норманської концепції походження давньоруської держави, якими є оцінки цієї концепції в сучасній науці?
- •Визначте специфіку державного устрою, головних державних установ та органів управління давньоруської держави Київська Русь.
- •Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямовані на централізацію держави.
- •Визначте роль князя, боярської думи, а також віча у системі державного управління в Київській Русі.
- •Проаналізуйте діяльність київських князів у контексті вирішення завдань, пов’язаних із приєднанням територій, формуванням основних гілок влади, виробленням та удосконаленням законодавчої бази.
- •Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Яку роль відігравали династичні шлюби князів Київської Русі у міжнародних відносинах?
- •Визначте передумови об’єднання Галичини і Волині в єдину державу, охарактеризуйте етапи її розвитку.
- •Охарактеризуйте державний устрій та механізми державного управління Галицько-Волинського князівства.
- •Охарактеризуйте зовнішню політику князів Галицько-Волинської держави.
- •Визначте спільне у суспільно-політичній організації та державному устрої Галицько-Волинського князівства та Київської Русі.
- •Охарактеризуйте головні етапи становлення української козацької держави (Війська Запорозького) в ході війни під проводом б. Хмельницького.
- •Обґрунтуйте визначення Запорозької Січі як козацької демократичної республіки.
- •Визначте головні фактори, що спричинили війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Визначте та охарактеризуйте складові формування української козацької держави Військо Запорозьке в умовах війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Висвітліть умови прийняття Переяславського договору, визначте суть «Березневих статей» та їхнє значення в контексті українського державотворення.
- •Проаналізуйте позиції щодо перспектив державотворення в Україні провідних українських політичних партій в роки Першої Світової війни.
- •Проведіть порівняльну характеристику змісту і та іі Універсалів Центральної Ради.
- •Охарактеризуйте головні положення ііі Універсалу Центральної Ради.
- •Визначте та обґрунтуйте значення іv Універсалу Центральної Ради в історії українського державотворення.
- •Охарактеризуйте роль і місце Української Центральної Ради в процесі українського державотворення.
- •Визначте здобутки і недоліки у діяльності Української Центральної Ради.
- •Назвіть причини, які зумовили усунення Центральної Ради від влади та становлення Гетьманату в Україні у 1918 році.
- •Розкрийте зміст внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, якими були її здобутки і недоліки?
- •Охарактеризуйте характер зовнішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, наскільки вона була ефективною?
- •Проведіть порівняльний аналіз політики урядів Центральної Ради та Гетьманату в контексті розбудови української державності.
- •Охарактеризуйте основні напрями державотворчої політики Директорії унр, наскільки ця політика була ефективною?
- •Проаналізуйте причини поразки Директорії унр, чи була ця поразка закономірною?
- •Дайте оцінку Акту злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, визначте причини його недовготривалості.
- •Проаналізуйте діяльність уряду Західноукраїнської Народної Республіки, визначте роль і місце зунр в історії державотворення.
- •Визначте особливості українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918 – 1919 рр.
- •Визначте причини поразки українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918 – 1919 рр.
- •Охарактеризуйте ставлення урядів великих європейських країн до українського питання у 1917 – 1920 рр.
- •Охарактеризуйте політичне і соціально-економічне становище України в перші роки після завершення революції та громадянської війни.
- •Визначте особливості процесу входження України до складу срср.
- •Суверенітет усрр у 1920-ті рр. Подекуди визначається як обмежений. Обґрунтуйте правдивість / не правдивість цього твердження.
- •Назвіть причини, охарактеризуйте розмах політичних репресій в Україні у 30-ті рр. Хх ст.
- •Охарактеризуйте політичне становище українських земель на першому етапі Другої Світової війни (вересень 1939 – червень 1941 рр.)
- •В чому полягає історичне значення проголошення незалежності Карпатської України.
- •Які саме зміни в управлінні економікою відбулися за часів «хрущовської відлиги»?
- •Розкажіть про рух «шістдесятників» в Радянській Україні, визначте його значення в контексті українського державотворення.
- •Якими, на Ваш погляд, були передумови проголошення державної самостійності України?
- •Якими, на вашу думку, є досягнення і прорахунки двадцятирічного розвитку України як незалежної держави?
- •Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-х рр.
- •Проаналізуйте напрямки зовнішньополітичної діяльності України у 1990-ті рр., якими були її основні досягнення і недоліки?
- •Якими, на Вашу думку, є перспективи Євроінтеграції України?
- •Охарактеризуйте місце України в інтеграційних процесах на пострадянському просторі.
Проаналізуйте позиції щодо перспектив державотворення в Україні провідних українських політичних партій в роки Першої Світової війни.
Найбільш чисельною і впливовою була Українська партія соціалістів-революціонерів (М.Ковалевський, П.Хрестюк, М.Шаповал). М.Грушевський у 1917р. перейшов до лав цієї партії. Своїм завданням партія передбачала перебудову капіталістичного ладу на соціалістичний, організуючи робітництво та трудове селянство.
Течія самостійників була малопотужною і це впливовою, але, як зазначав М.Грушевський, “виявила незвичайну прудкість”. М.Грушевський був серйозним опонентом у справі українізації армії та шляхів розбудови української держави взагалі. Пізніше М.Грушевський згадував М.Міхновського як “нашого українського фашиста”, безвідповідального авантюриста тощо.
Проведіть порівняльну характеристику змісту і та іі Універсалів Центральної Ради.
У І Універсалі заявлялось про те, що народ України буде вільним, але декларується нерозривність з Росією. Доля України, її державності мала вирішитись Всеросійськими Установчими Зборами. 15 червня 1917р. був сформований Генеральний Секретаріат (голова В.Винниченко). В обнародуваному 3 липня 1917р. ІІ Універсалі Центральна Рада повідомляла про небажання відокремлювати Україну від Росії. Хоча І Універсал відзначався радикалізмом своїх положень, все ж він був швидше декларацією намірів, на які не було згоди Тимчасового Уряду, а другий став втіленням конкретної домовленості з легітимною владою.
Охарактеризуйте головні положення ііі Універсалу Центральної Ради.
До 25 жовтня 1917р. Українська революція входила у певну суперечність із загальноросійськими процесами, перед усім на національному ґрунті. Що ж до соціальних аспектів, до гострих конфліктів не доходило. Коли ж соціальні орієнтації загальноросійської революції стали визначати більшовики, лідери українства зайняли протилежну, войовничу позицію, не зважаючи на суперечність такої позиції настроям широких мас. Центральна Рада зробила все, щоб не випустити політичної ініціативи зі своїх рук. Саме в зв’язку з цим і слід, очевидно, розглядати мотиви та історію появи Третього Універсалу Центральної Ради. Проголошення УНР, наміри будувати федеративні відносини з іншими народами Росії, скасування поміщицької власності на землю, запровадження 8-годинного робочого дня, державного контролю над виробництвом, повідомлення про прагнення до укладення негайного миру та інші положення Універсалу М.Грушевський назвав програмою для подальшої діяльності. Це був апогей Української революції. Юридично оформлювалось відновлення національної державності.
Визначте та обґрунтуйте значення іv Універсалу Центральної Ради в історії українського державотворення.
9 січня (22 січня за новим стилем) 1918 — проголосив УНР «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу», а виконавчий орган, Генеральний Секретаріат — Радою Народних Міністрів. Він замінив постійну армію міліцією, доручив провести вибори народних рад — волосних, повітових і місцевих, установив монополію торгівлі, контроль над банками, підтвердив закон про передачу землі селянам без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі. Доручив Раді Народних Міністрів продовжувати розпочаті переговори з Центральними державами і довести до підписання миру; закликав усіх громадян УНР до боротьби з більшовиками.