- •Охарактеризуйте політичний устрій та систему управління держави Антів.
- •Визначте суспільно-політичні, економічні і геополітичні фактори, які зумовили становлення давньоруської держави Київська Русь.
- •Охарактеризуйте етапи розвитку давньоруської держави Київська Русь, її державну організацію.
- •Розкрийте зміст норманської концепції походження давньоруської держави, якими є оцінки цієї концепції в сучасній науці?
- •Визначте специфіку державного устрою, головних державних установ та органів управління давньоруської держави Київська Русь.
- •Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямовані на централізацію держави.
- •Визначте роль князя, боярської думи, а також віча у системі державного управління в Київській Русі.
- •Проаналізуйте діяльність київських князів у контексті вирішення завдань, пов’язаних із приєднанням територій, формуванням основних гілок влади, виробленням та удосконаленням законодавчої бази.
- •Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Яку роль відігравали династичні шлюби князів Київської Русі у міжнародних відносинах?
- •Визначте передумови об’єднання Галичини і Волині в єдину державу, охарактеризуйте етапи її розвитку.
- •Охарактеризуйте державний устрій та механізми державного управління Галицько-Волинського князівства.
- •Охарактеризуйте зовнішню політику князів Галицько-Волинської держави.
- •Визначте спільне у суспільно-політичній організації та державному устрої Галицько-Волинського князівства та Київської Русі.
- •Охарактеризуйте головні етапи становлення української козацької держави (Війська Запорозького) в ході війни під проводом б. Хмельницького.
- •Обґрунтуйте визначення Запорозької Січі як козацької демократичної республіки.
- •Визначте головні фактори, що спричинили війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Визначте та охарактеризуйте складові формування української козацької держави Військо Запорозьке в умовах війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Висвітліть умови прийняття Переяславського договору, визначте суть «Березневих статей» та їхнє значення в контексті українського державотворення.
- •Проаналізуйте позиції щодо перспектив державотворення в Україні провідних українських політичних партій в роки Першої Світової війни.
- •Проведіть порівняльну характеристику змісту і та іі Універсалів Центральної Ради.
- •Охарактеризуйте головні положення ііі Універсалу Центральної Ради.
- •Визначте та обґрунтуйте значення іv Універсалу Центральної Ради в історії українського державотворення.
- •Охарактеризуйте роль і місце Української Центральної Ради в процесі українського державотворення.
- •Визначте здобутки і недоліки у діяльності Української Центральної Ради.
- •Назвіть причини, які зумовили усунення Центральної Ради від влади та становлення Гетьманату в Україні у 1918 році.
- •Розкрийте зміст внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, якими були її здобутки і недоліки?
- •Охарактеризуйте характер зовнішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, наскільки вона була ефективною?
- •Проведіть порівняльний аналіз політики урядів Центральної Ради та Гетьманату в контексті розбудови української державності.
- •Охарактеризуйте основні напрями державотворчої політики Директорії унр, наскільки ця політика була ефективною?
- •Проаналізуйте причини поразки Директорії унр, чи була ця поразка закономірною?
- •Дайте оцінку Акту злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, визначте причини його недовготривалості.
- •Проаналізуйте діяльність уряду Західноукраїнської Народної Республіки, визначте роль і місце зунр в історії державотворення.
- •Визначте особливості українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918 – 1919 рр.
- •Визначте причини поразки українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918 – 1919 рр.
- •Охарактеризуйте ставлення урядів великих європейських країн до українського питання у 1917 – 1920 рр.
- •Охарактеризуйте політичне і соціально-економічне становище України в перші роки після завершення революції та громадянської війни.
- •Визначте особливості процесу входження України до складу срср.
- •Суверенітет усрр у 1920-ті рр. Подекуди визначається як обмежений. Обґрунтуйте правдивість / не правдивість цього твердження.
- •Назвіть причини, охарактеризуйте розмах політичних репресій в Україні у 30-ті рр. Хх ст.
- •Охарактеризуйте політичне становище українських земель на першому етапі Другої Світової війни (вересень 1939 – червень 1941 рр.)
- •В чому полягає історичне значення проголошення незалежності Карпатської України.
- •Які саме зміни в управлінні економікою відбулися за часів «хрущовської відлиги»?
- •Розкажіть про рух «шістдесятників» в Радянській Україні, визначте його значення в контексті українського державотворення.
- •Якими, на Ваш погляд, були передумови проголошення державної самостійності України?
- •Якими, на вашу думку, є досягнення і прорахунки двадцятирічного розвитку України як незалежної держави?
- •Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-х рр.
- •Проаналізуйте напрямки зовнішньополітичної діяльності України у 1990-ті рр., якими були її основні досягнення і недоліки?
- •Якими, на Вашу думку, є перспективи Євроінтеграції України?
- •Охарактеризуйте місце України в інтеграційних процесах на пострадянському просторі.
Визначте специфіку державного устрою, головних державних установ та органів управління давньоруської держави Київська Русь.
Початковий етап розвитку Русі в державно-організаційному аспекті мало чим відрізнявся від організаційних рис, які були властиві княжінням. Давньоруська держава була закономірно виниклою політичною спільністю і, об'єднуючи понад двадцять народів, зіграла прогресивну роль в їх історії.
На початку становлення держави Русів суспільство мало чим відрізнялося від суспільного ладу княжінь. Суспільство або община, за “Руською правдою”, поділялися на дві основні групи людей: а) людей (“людінов”), або вільних общинників; б) “луччих мужів”(княжих мужів), до яких належали дружинники, місцеві князі, верхівка общини та ін. Найчисленнішою суспільною верствою Русі були вільні общинники (селяни). Їх ще називали смердами.
Політична структура цієї держави ґрунтувалася на васалітеті знаті і різних формах данництва підвладних народів.
Об’єднавчі процеси вносили зміни і в організацію суспільства Русі. При Володимирі Святославичі та Ярославі Володимировичу князівські функції ускладнилися. З метою посилення великокнязівської влади й ліквідації широкої автономії колишніх княжінь Володимир Великий здійснив адміністративну, військову, релігійну і судову реформи.
Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямовані на централізацію держави.
Адміністративна реформа була спрямована на ліквідацію “племінних княжінь” і запровадження нового адміністративно-територіального поділу. Територія була розділена на уділи. Врядувати в них Володимир призначав своїх синів, родичів, довірених осіб – посадників. Їм належала військова, адміністративна та судова влада, яку вони чинили іменем “Великого князя”.
Військова реформа сприяла ліквідації племінних збройних формувань. Натомість великий князь наймав дружинників, яких наділяв маєтками з правом експлуатації населення. Дружинники давали клятву “вірою і правдою” виконувати волю князя.
Внаслідок релігійної реформи з 988-989рр. почалося утвердження християнства як державної релігії.
Судова реформа розмежовувала світське (княже) й церковне судочинство. Для цього було запозичені норми візантійського права, об’єднані у збірниках “Номоканонах”.
Визначте роль князя, боярської думи, а також віча у системі державного управління в Київській Русі.
Верховна влада на Русі і в окремих її землях належала князю. До його повноважень за звичаєм входило: прийняття законодавчих актів, поточне управління, судочинство, командування військом, визначення податків, карбування монети, розпорядження скарбницею. Наявність цих повноважень дає підстави вважати князів самодержцями.
При князях була боярська рада. Вона не була постійно діючим інститутом влади. Але вона перетворювалася на нього, коли становище князя ставало хитким. В умовах політичної роздробленості бояри, як суспільно-політичний прошарок, були активною політичною силою, а нерідко і правлячою. На цей час боярство уже мало імунітетне право. На його основі великокнязівські і удільнокнязівські землі ставали боярськими.
Народні збори (віче) вирішували найважливіші громадські справи. Найактуальнішим для них була оборона. Для захисту вони утворювали військо, будували земляні вали, чинили інші військові дії.