- •Охарактеризуйте політичний устрій та систему управління держави Антів.
- •Визначте суспільно-політичні, економічні і геополітичні фактори, які зумовили становлення давньоруської держави Київська Русь.
- •Охарактеризуйте етапи розвитку давньоруської держави Київська Русь, її державну організацію.
- •Розкрийте зміст норманської концепції походження давньоруської держави, якими є оцінки цієї концепції в сучасній науці?
- •Визначте специфіку державного устрою, головних державних установ та органів управління давньоруської держави Київська Русь.
- •Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямовані на централізацію держави.
- •Визначте роль князя, боярської думи, а також віча у системі державного управління в Київській Русі.
- •Проаналізуйте діяльність київських князів у контексті вирішення завдань, пов’язаних із приєднанням територій, формуванням основних гілок влади, виробленням та удосконаленням законодавчої бази.
- •Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Яку роль відігравали династичні шлюби князів Київської Русі у міжнародних відносинах?
- •Визначте передумови об’єднання Галичини і Волині в єдину державу, охарактеризуйте етапи її розвитку.
- •Охарактеризуйте державний устрій та механізми державного управління Галицько-Волинського князівства.
- •Охарактеризуйте зовнішню політику князів Галицько-Волинської держави.
- •Визначте спільне у суспільно-політичній організації та державному устрої Галицько-Волинського князівства та Київської Русі.
- •Охарактеризуйте головні етапи становлення української козацької держави (Війська Запорозького) в ході війни під проводом б. Хмельницького.
- •Обґрунтуйте визначення Запорозької Січі як козацької демократичної республіки.
- •Визначте головні фактори, що спричинили війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Визначте та охарактеризуйте складові формування української козацької держави Військо Запорозьке в умовах війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Висвітліть умови прийняття Переяславського договору, визначте суть «Березневих статей» та їхнє значення в контексті українського державотворення.
- •Проаналізуйте позиції щодо перспектив державотворення в Україні провідних українських політичних партій в роки Першої Світової війни.
- •Проведіть порівняльну характеристику змісту і та іі Універсалів Центральної Ради.
- •Охарактеризуйте головні положення ііі Універсалу Центральної Ради.
- •Визначте та обґрунтуйте значення іv Універсалу Центральної Ради в історії українського державотворення.
- •Охарактеризуйте роль і місце Української Центральної Ради в процесі українського державотворення.
- •Визначте здобутки і недоліки у діяльності Української Центральної Ради.
- •Назвіть причини, які зумовили усунення Центральної Ради від влади та становлення Гетьманату в Україні у 1918 році.
- •Розкрийте зміст внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, якими були її здобутки і недоліки?
- •Охарактеризуйте характер зовнішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, наскільки вона була ефективною?
- •Проведіть порівняльний аналіз політики урядів Центральної Ради та Гетьманату в контексті розбудови української державності.
- •Охарактеризуйте основні напрями державотворчої політики Директорії унр, наскільки ця політика була ефективною?
- •Проаналізуйте причини поразки Директорії унр, чи була ця поразка закономірною?
- •Дайте оцінку Акту злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, визначте причини його недовготривалості.
- •Проаналізуйте діяльність уряду Західноукраїнської Народної Республіки, визначте роль і місце зунр в історії державотворення.
- •Визначте особливості українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918 – 1919 рр.
- •Визначте причини поразки українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918 – 1919 рр.
- •Охарактеризуйте ставлення урядів великих європейських країн до українського питання у 1917 – 1920 рр.
- •Охарактеризуйте політичне і соціально-економічне становище України в перші роки після завершення революції та громадянської війни.
- •Визначте особливості процесу входження України до складу срср.
- •Суверенітет усрр у 1920-ті рр. Подекуди визначається як обмежений. Обґрунтуйте правдивість / не правдивість цього твердження.
- •Назвіть причини, охарактеризуйте розмах політичних репресій в Україні у 30-ті рр. Хх ст.
- •Охарактеризуйте політичне становище українських земель на першому етапі Другої Світової війни (вересень 1939 – червень 1941 рр.)
- •В чому полягає історичне значення проголошення незалежності Карпатської України.
- •Які саме зміни в управлінні економікою відбулися за часів «хрущовської відлиги»?
- •Розкажіть про рух «шістдесятників» в Радянській Україні, визначте його значення в контексті українського державотворення.
- •Якими, на Ваш погляд, були передумови проголошення державної самостійності України?
- •Якими, на вашу думку, є досягнення і прорахунки двадцятирічного розвитку України як незалежної держави?
- •Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-х рр.
- •Проаналізуйте напрямки зовнішньополітичної діяльності України у 1990-ті рр., якими були її основні досягнення і недоліки?
- •Якими, на Вашу думку, є перспективи Євроінтеграції України?
- •Охарактеризуйте місце України в інтеграційних процесах на пострадянському просторі.
Охарактеризуйте зовнішню політику князів Галицько-Волинської держави.
Зважаючи на те, що мати князя Романа була полькою, він підтримував добросусідські відносини з Польщею. У другій половині 1204—на початку 1205 років, на думку дослідників, Роман Мстиславич уклав угоду з Угорщиною і Польщею про взаємодопомогу. Коли 1204 р. хрестоносці захопили Константинополь, Папа Римський Інокентій III розпочав інтенсивні переговори зі Сербією і Болгарією, церкви яких пішли на унію з Римом. Тоді ж папа звернувся до князя Романа з пропозицією прийняти католицизм і отримати королівську корону, на що отримав відмову. Це, очевидно, було зумовлено тим, що папа доклався до хрестового походу проти союзної Роману Візантії й утворення там Латинської імперії (зрештою, вороже налаштованими до Риму були і союзні князю Роману Гогенштау- фени).
1205 р. у Священній Римській імперії відбувалася боротьба за імператорський трон між Філіпом IV Гогенштауфеном і От- тоном IV Вельфом. У цю боротьбу на боці Філіпа IV втрутився і Роман Мстиславич, який у червні 1205 р. розпочав похід у Саксонію, але в Польщі через не докінця з'ясовані причини, увійшов у конфлікт з князем Лєшком Білим і загинув під Завихостом над Віслою 19 червня 1205 р. Смерть князя була важкою . втратою для щойно утвореної Галицько-Волинської держави.
Визначте спільне у суспільно-політичній організації та державному устрої Галицько-Волинського князівства та Київської Русі.
Державний лад Галицько-Волинського князівства ніби був схожий на устрій Київської Русі, але у функціонуванні, повноваженнях та компетенції роль князя, ради бояр, віча була дещо іншою.
Князеві (королю) належала верховна законодавча, виконавча, судова, адміністративна та виконавча влада. Він очолював державу як суверен, керував збройними силами, зовнішньою політикою, фінансами (податки, карбування грошей). Проте абсолютної влади в державі князь не мав, вона обмежувалася впливовим боярством, особливо в Галичині, де боярський клан сформувався з місцевої земельної аристократії, ще родоплемінних часів. Політично сильні князі (Данило Романович) вели з ними криваву боротьбу, а слабші потрапляли під повний контроль. Другою особливістю державного ладу Галицько-Волинського князівства є дуумвірат - одночасне правління двох князів: одного на Волині (у Володимирі), другого - м Галичині (Галичі, Львові, Холмі). Йдеться про співправління Данила і Василька Романовичів, Льва I Даниловича і Володимира Васильковича, Андрія і Лева II Юрійовичів.
Боярська рада формально існувала як дорадчий орган центральної влади при князеві. Та фактично рада скликалася найбільш впливовими боярами, які прагнули обмежувати або регулювати владу князя. До її складу входили найбільші землевласники (бояри-аристократи), галицький єпископ, воєводи, намісники та суддя княжого двору (теж всі походженням з боярського стану). У часи занепаду влади князя бояри очолювали державу, наприклад, Володислав Кормильчич (в роки малолітства Данила Романовича) або Дмитро Детько (після смерті Юрія II).
Віче як пряме воле- і правовиявлення населення скликалося спарадично - або стихійно, або князем чи боярами у часи зовнішньої загрози чи внутрішньої міжусобної боротьби. Воно не мало чіткого регламенту, визначених повноважень та компетенції. Поступово його роль занепала і до XIV ст. звелася нанівець.