Питання для державного іспиту з дисципліни
“Історія економічних вчень”
Предмет історії економічних вчень та концептуальні засади її вивчення.
Історичні джерела та методи дослідження економічних поглядів та вчень.
Структура курсу: вивчення економічних поглядів епохи доринкових відносин, далі – нерегульованих ринкових відносин та регульованих ринкових відносин.
Місце історії економічних вчень в системі людського знання, значення курсу.
Внесок українських вчених у вивчення історії економічної теорії.
Загальна характеристика економічної думки епохи доринкової економіки.
Економічна думка цивілізацій стародавнього сходу.
Економічні погляди мислителів стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Аристотель).
Економічна думка стародавнього Риму (Катон, Варрон, Колумелла, брати Гракхи).
Економічні погляди Анахарсія, мислителя з Подніпров’я.
Загальна характеристика економічної думки західноєвропейського середньовіччя. Характеристика історичних джерел: “Салічна правда” та “Капітулярій про вілли”.
Економічні погляди раннього християнства. Августин Блаженний.
Економічні погляди каноністів. Форма Аквінський (Аквінат).
Розвиток економічної думки Київської Русі, її відображення в історичних документах: “Руська правда”, “Повчання дітям” Володимира Мономаха, Галицько-Волинський літопис, “Повість временних літ”.
Економічні погляди українських мислителів С. Оріховського-Роксолана та І. Вишенського.
Економічна думка країн середньовічного Сходу.
Загальна характеристика історичних умов формування та основних положень меркантилізму.
Теорія грошового балансу раннього меркантилізму (В. Стаффорд, Г. Скаруффі).
Теорія торговельного балансу пізнього меркантилізму (Т. Мен, А. Монкретьєн, А. Серра).
Ідеї меркантилізму в українській економічній думці кінця XVII‑початку XVIII ст.
Економічні погляди Я. Козельського, С. Десницького, Г. Сковороди.
Теоретичні основи критики меркантилізму та історичні умови зародження класичної політичної економії.
Загальна характеристика класичної політичної економії: методологія, етапи розвитку.
Економічні погляди У. Петті – засновника нового напряму класичної політичної економії в Англії.
Економічні погляди П. Буагільбера – родоначальника класичної політичної економії у Франції.
Вчення фізіократів – французький варіант класичної політичної економії.
Економічні погляди Ф. Кене. Проблема суспільного відтворення в „Економічній таблиці”.
Вчення фізіократів про чистий продукт, продуктивну і непродуктивну працю.
Економічні погляди та економічна політика А.Тюрго.
Фізіократичні ідеї в Україні: „Домоводство” В. Каразина.
Загальна характеристика наукових поглядів А. Сміта – економіста мануфактурного періоду.
Визначення основних економічних категорій (гроші, капітал, доходи) класичною школою політичної економії.
Проблема суспільного відтворення та реалізації в теорії А. Сміта. Концепція “невидимої руки”.
Ідеї економічного лібералізму в працях українських учених С. Десницького, Т. Степанова та І. Вернадського.
Економічне вчення Д. Рікардо.
Розвиток класичної політичної економії у Франції: теорія Ж.‑Б. Сея, Ф. Бастіа.
Розвиток і критика класичної політичної економії в Англії: економічні концепції Т. Мальтуса, Н. Сеніора.
Розвиток ідей класичної школи в США: економічні погляди Г.Ч. Кері.
Завершення класичної політичної економії в працях Дж.С. Мілля.
Німецька історична школа як альтернативний напрям розвитку політичної економії.
Зародження системи національної політичної економії в Німеччині.
Економічні погляди Ф. Ліста. Теорія “індустріального виховання нації”.
Економічні погляди представників „старої історичної школи” В. Рошера, К. Кніса, Б. Ґільдебранда.
Нова історична школа в політичній економії. Погляди Г. Шмолера, Л. Брентано, К. Бюхера.
Соціальний напрям у політичній економії. Ідеї реформізму.
Історичні умови виникнення та методологічні засади маржиналізму як напрямку економічних досліджень.
Австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Ф. Візер, О. фон Бем-Баверк).
Становлення неокласичної традиції. Кембриджська школа (А. Маршалл, Ф. Еджворт, А. Пігу).
Американська школа неокласики та розробка теорії граничної продуктивності (Дж. Б. Кларк).
Шведська (стокгольмська) школа (К. Вікссель, Г. Кассель).
Математична школа в політичній економії (А. Курно, Г. Госсен, С. Джевонс, Л. Вальрас, В. Парето, Є. Слуцький).
Наукові новаторства М. Туган-Барановського.
Розвиток економіко-математичних методів дослідження у працях Є. Слуцького.
Історичні умови виникнення та методологічні засади економічного вчення Дж. М. Кейнса.
Макроекономічний аналіз і теорія державного регулювання.
Теорія мультиплікатора Дж. М. Кейнса та її економічне значення.
Неокейнсіанські теорії економічного зростання (Р. Ґаррод, Є. Домар, Дж. Ґікс, Р. Солоу) та посткейсніанство (А. Філліпс, П. Сраффа).
Теорія аграрних циклів В. Тимошенка та макроекономічна динаміка.
Теорія монополістичної конкуренції Е. Чемберліна.
Економічна теорія недосконалої конкуренції Дж. Робінсон.
Загальна характеристика інституціоналізму: характерні ознаки, етапи та напрями розвитку.
Ранній інституціоналізм (Т. Веблен, Дж. Коммонс, У. Мітчелл);
Неоінституціоналізм (Дж. Ґелбрейт, Р. Коуз).
Теорії трансформації капіталізму та концепції футурології (П. Сорокін, У. Ростоу, Д. Белл, Г. Кан, З. Бжезинський, Д. Тофлер, П. Дракер).
Інституціоналізм в українській економічній думці (М. Бунге, О. Миклашевський, В. Левицький, Г. Симоненко).
Територіальна фінансова економетрія М. Яснопольського.
Еволюція неокласичних ідей у ХХ ст.
Виникнення та загальна характеристика неолібералізму як самостійної системи поглядів на проблему державного регулювання економіки.
Національні особливості неоліберальних концепцій: лондонська (Ф. Хайєк), фрейбурзька (В. Ойкен, Л. Ерхард), паризька (М. Алле) та чиказька (М. Фрідмен) школи.
Неокласичне відродження. Теорії „економіки пропозиції” (А. Лаффер) та „раціональних очікувань” (Р. Лукас).
Неокласичний синтез (Дж. Ґікс, Ф. Модільяні, П. Самуельсон).
Розробка теорії кооперації в українській економічній думці (М. Левитський, Б. Мартос, О. Мицюк, І. Витанович).
Дослідження фінансової експлуатації України радянським центром (М. Волобуєв, В. Доброгаєв, Є. Гловінський, К. Кононенко, І.‑С. Коропецький).
Криза економічної науки в радянський період, її формування за соціальним замовленням.
Порівняльні економічні системи в дослідженнях В. Голубничого.
Розвиток ідей фізичної економії М. Руденком.
Історико-економічні дослідження українських вчених (П. Лященко, О. Оглоблін, І. Гуржій, Б. Винар, Е. Лортікян, С. Злупко, І.‑С. Коропецький).
Загальнонаукові, загальноекономічні та специфічні методи історико-економічних досліджень. Проблема періодизації історії економічних вчень.
Історичні джерела та їх інтерпретація в історії економічної думки. Видатні дослідники історії економічних вчень.
Економічні проблеми у писемних пам’ятках стародавнього Сходу.
Порівняльна характеристика економічних поглядів населення стародавнього Сходу та економічної думки античного світу.
Економічний світогляд Анахарсія, мислителя античності з Подніпров’я.
Вплив християнства на розвиток економічної думки європейського середньовіччя.
Економічні питання у давньоруських писемних пам’ятках.
Загальна характеристика економічної політики меркантилізму та її значення.
Теоретичні засади політики меркантилізму. Порівняльна характеристика раннього та пізнього меркантилізму.
Ідеї та політика меркантилізму в Україні. Аналіз політики Петра І з позицій теорії та практики меркантилізму.
Аналіз меркантилістами грошового обігу та розробка кількісної теорії грошей.
Трактування поняття „класична політекономія” в історико-економічній літературі. Періодизація еволюції класичної політичної економії.
Погляди фізіократів на соціально-економічну структуру суспільства. Проблема суспільного відтворення в „Економічній таблиці” Ф. Кене.
Ідеї фізіократизму в Україні – „Домоводство” В. Каразина.
А.Сміт як ідеолог системи вільного підприємництва та фритредерської зовнішньої політики. Загальна характеристика основної праці А. Сміта „Дослідження про природу і причини багатства народів”.
Вчення Д. Рікардо про земельну ренту, зарплату та прибуток. Кількісна концепція грошей в дослідженнях Д. Рікардо.
Особливості класичної політекономії в США. Теорія національної економіки та протекціонізму Г.Ч.Кері.
Економічна концепція Дж. С. Мілля.
Німецька історична школа в політичній економії. Система національної політичної економії Ф. Ліста.
Формування соціального напряму в економічній науці в роботах Р. Штаммлера та Р. Штольцмана.
Сутність й етапи маржинальної революції.
Становлення неокласичної традиції в політичній економії.
Розробка теорії рівноваги економічної системи Л. Вальрасом та А. Маршаллом.
Економіко-математичні концепції А. Курно та С. Джевонса.
Класичний напрям в українській економічній думці.
Становлення та розвиток історико-етичного напряму політичної економії в Україні.
Київська наукова школа політичної економії: теоретичні засади, представники, новаторські здобутки.
Чернігівська статистична школа.
Проблеми грошового обігу та фінансів у працях українських економістів другої половини ХІХ‑початку ХХ ст.
Розробка теорії акціонерного підприємництва в українській економічній думці другої половини ХІХ‑початку ХХ ст.
Космогенно-енергетична теорія розвитку економіки С. Подолинського.
Започаткування економетрії українським економістом П. Чомпою.
Зміст і значення „кейнсіанської революції” в політичній економії.
Теорії ефективної конкуренції Й. Шумпетера та Ф. Ґаєка.
Математична школа в політичній економії (А. Курно, Г. Госсен, С. Джевонс, Л. Вальрас, В. Парето, Є. Слуцький).
Загальна характеристика раннього інституціоналізму (Т. Веблен, Дж. Коммонс, У. Мітчел).
Теорії трансформації капіталізму та концепції футурології (П. Сорокін, У. Ростоу, Д. Белл, Г. Кан, З. Бжезинський, Д. Тофлер, П. Дракер).
Індустріально-технологічний інституціоналізм Дж. Гелбрейта.
Соціально-економічний зміст теорії суспільного вибору.
Загальна характеристика неолібералізму та його методології.
Монетарна концепція М. Фрідмена. Сучасний монетаризм в економічній теорії та політиці.
Теорія «соціального ринкового господарства» В. Ойкена та історичний досвід її практичної реалізації.
Досвід застосування неокласичних моделей в економіці різних країн: «Тетчеризм» і «Рейганоміка».
Теорії „економіки пропозиції” (А. Лаффер) та „раціональних очікувань” (Р. Лукас). Неокласичне відродження.
Неокласичний синтез у працях Дж. Ґікса, Ф. Модільяні, П. Самуельсона.