- •Охарактеризуйте політичний устрій та систему управління держави Антів.
- •Визначте суспільно-політичні, економічні і геополітичні фактори, які зумовили становлення давньоруської держави Київська Русь.
- •Охарактеризуйте етапи розвитку давньоруської держави Київська Русь, її державну організацію.
- •Розкрийте зміст норманської концепції походження давньоруської держави, якими є оцінки цієї концепції в сучасній науці?
- •Визначте специфіку державного устрою, головних державних установ та органів управління давньоруської держави Київська Русь.
- •Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямовані на централізацію держави.
- •Визначте роль князя, боярської думи, а також віча у системі державного управління в Київській Русі.
- •Проаналізуйте діяльність київських князів у контексті вирішення завдань, пов’язаних із приєднанням територій, формуванням основних гілок влади, виробленням та удосконаленням законодавчої бази.
- •Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Яку роль відігравали династичні шлюби князів Київської Русі у міжнародних відносинах?
- •Визначте передумови об’єднання Галичини і Волині в єдину державу, охарактеризуйте етапи її розвитку.
- •Охарактеризуйте державний устрій та механізми державного управління Галицько-Волинського князівства.
- •Охарактеризуйте зовнішню політику князів Галицько-Волинської держави.
- •Визначте спільне у суспільно-політичній організації та державному устрої Галицько-Волинського князівства та Київської Русі.
- •Охарактеризуйте головні етапи становлення української козацької держави (Війська Запорозького) в ході війни під проводом б. Хмельницького.
- •Обґрунтуйте визначення Запорозької Січі як козацької демократичної республіки.
- •Визначте головні фактори, що спричинили війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Визначте та охарактеризуйте складові формування української козацької держави Військо Запорозьке в умовах війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Висвітліть умови прийняття Переяславського договору, визначте суть «Березневих статей» та їхнє значення в контексті українського державотворення.
- •Проаналізуйте позиції щодо перспектив державотворення в Україні провідних українських політичних партій в роки Першої Світової війни.
- •Проведіть порівняльну характеристику змісту і та іі Універсалів Центральної Ради.
- •Охарактеризуйте головні положення ііі Універсалу Центральної Ради.
- •Визначте та обґрунтуйте значення іv Універсалу Центральної Ради в історії українського державотворення.
- •Охарактеризуйте роль і місце Української Центральної Ради в процесі українського державотворення.
- •Визначте здобутки і недоліки у діяльності Української Центральної Ради.
- •Назвіть причини, які зумовили усунення Центральної Ради від влади та становлення Гетьманату в Україні у 1918 році.
- •Розкрийте зміст внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, якими були її здобутки і недоліки?
- •Охарактеризуйте характер зовнішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, наскільки вона була ефективною?
- •Проведіть порівняльний аналіз політики урядів Центральної Ради та Гетьманату в контексті розбудови української державності.
- •Охарактеризуйте основні напрями державотворчої політики Директорії унр, наскільки ця політика була ефективною?
- •Проаналізуйте причини поразки Директорії унр, чи була ця поразка закономірною?
- •Дайте оцінку Акту злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, визначте причини його недовготривалості.
- •Проаналізуйте діяльність уряду Західноукраїнської Народної Республіки, визначте роль і місце зунр в історії державотворення.
- •Визначте особливості українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918 – 1919 рр.
- •Визначте причини поразки українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918 – 1919 рр.
- •Охарактеризуйте ставлення урядів великих європейських країн до українського питання у 1917 – 1920 рр.
- •Охарактеризуйте політичне і соціально-економічне становище України в перші роки після завершення революції та громадянської війни.
- •Визначте особливості процесу входження України до складу срср.
- •Суверенітет усрр у 1920-ті рр. Подекуди визначається як обмежений. Обґрунтуйте правдивість / не правдивість цього твердження.
- •Назвіть причини, охарактеризуйте розмах політичних репресій в Україні у 30-ті рр. Хх ст.
- •Охарактеризуйте політичне становище українських земель на першому етапі Другої Світової війни (вересень 1939 – червень 1941 рр.)
- •В чому полягає історичне значення проголошення незалежності Карпатської України.
- •Які саме зміни в управлінні економікою відбулися за часів «хрущовської відлиги»?
- •Розкажіть про рух «шістдесятників» в Радянській Україні, визначте його значення в контексті українського державотворення.
- •Якими, на Ваш погляд, були передумови проголошення державної самостійності України?
- •Якими, на вашу думку, є досягнення і прорахунки двадцятирічного розвитку України як незалежної держави?
- •Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-х рр.
- •Проаналізуйте напрямки зовнішньополітичної діяльності України у 1990-ті рр., якими були її основні досягнення і недоліки?
- •Якими, на Вашу думку, є перспективи Євроінтеграції України?
- •Охарактеризуйте місце України в інтеграційних процесах на пострадянському просторі.
Охарактеризуйте етапи розвитку давньоруської держави Київська Русь, її державну організацію.
На першому етапі державотворення у Русів переважали організаційні риси, властиві княжінням. На жаль, цей період розвитку державності залишається маловідомим через відсутність певних історичних джерел. Більше оповідають літописці про другу половину ІХ-ХІІст., коли в Русі верховна влада зосереджувалася в руках великого князя київського. Київські князі Аскольд і Дір здійснювали походи на Візантію і змушували останню укладати вигідний Русам мир. Є відомості, що ці ж князі вели тривалу боротьбу проти печенігів, дунайських болгар, уличів, древлян та ін. згідно літописних даних Аскольд і Дір були вбиті у 882р. варязькою дружиною, яку очолював Олег. Ним же був захоплений Київ, який за свідченням літописця був оголошений “матір’ю городів руських”. До Русі були приєднані Новгород-сіверська держава, якою керував Рюрик.
З 882р. починається другий етап державного і політичного розвитку Русі. З цим етапом багато істориків пов’язують утворення держави Русів. За часів Олега та його племінника Ігоря (914-945) Русь вела успішні війни проти сусідніх держав і народів. Це сприяло міжнародному визнанню і підвищенню авторитету. Після вбивства Ігоря древлянами в 945р. престол зайняла його дружина. Ольга, яка впорядкувала відносини з управителями земель, систему збирання данини. У ключових містах держави створювалися спеціальні опорні пункти, де зосереджувалася адміністративна і судова влада. Інакше кажучи були закладені основи місцевого державного управління і суду.
У 964році на чолі держави став Святослав Ігоревич, який коротке своє правління провів у постійних походах і війнах. Було розгромлено Хазарський каганат, Волзько-Камську Булгарію, приборкано народи Північного Кавказу і Східного Криму тощо. Цим він розширив територію держави Русів.
Після загибелі Святослава (972р.) і кількарічної міжусобиці Великим князем Русі став Володимир Святославович. Під час його правління в загальних рисах завершилося формування держави.
З 980 р. розпочався третій період, який увійшов в історію як період розквіту. Він припадає на час князювання Володимира Святославовича і Ярослава Володимировича. Діяльність цих князів була спрямована на зміцнення внутрішнього порядку й міжнародного становища Русі. Разом з цим, в цей же період з’являлися ознаки політичної роздробленості спричинені економічним зростанням удільних земель. Феодальне роздроблення спричинило розпад Русі на багато дрібних князівств. Розпочався четвертий період.
Розкрийте зміст норманської концепції походження давньоруської держави, якими є оцінки цієї концепції в сучасній науці?
Погляди істориків на утворення Київської Русі мають досить суперечливий характер. Спираючись на статті “Повісті минулих літ” про закликання слов'янами на князювання трьох варязьких князів - Рюрика, Синеуса і Трувора, ряд німецьких учених, зокрема Готліб Байєр, Герхард Міллер та Август-Людвиг Шльоцер, які у XVIII ст. служили в Pociї, розвинули так звану норманську теорію. В ній доводилося, що Київську Русь заснували варяги - германо-скандінавська народність, відома на Заході як вікінги, або нормани. Підкреслювання важливості германських впливів та натяки на нездатність слов'ян створити власну державу викликали обурення славетного російського вченого XVIII ст. Михайла Ломоносова, який написав гнівну відповідь німцям, доводячи першочергову роль слов'ян у створенні Київської Pyci. Твердження Ломоносова дістали назву антинорманської концепції та поклали початок суперечкам, які тривають i до сьогодні. У сучасній західній історіографії зустрічаються також спроби пояснити історію виникнення Давньоруської держави з позиції теорії пантюркізму, згідно з якою династія київських князів була тюркського походження, а Давньоруська держава відповідно утворена Хазарським каганатом. Цю політичну доктрину фахівці теж відкинули як таку, що не має нічого спільного з історичною дійсністю. "Заслугою" хазарів було лише те, що вони змушували східних слов'ян консолідувати сили для боротьби за своє існування. Руська земля розвивалася і міцніла в боротьбі з хазарською експансією.
В цілому існують вагомі підстави вважати виникнення Києва досягненням не якоїсь окремої етнічної групи, а результатом складної слов'яно-скандінавської взаємодії.