- •Охарактеризуйте політичний устрій та систему управління держави Антів.
- •Визначте суспільно-політичні, економічні і геополітичні фактори, які зумовили становлення давньоруської держави Київська Русь.
- •Охарактеризуйте етапи розвитку давньоруської держави Київська Русь, її державну організацію.
- •Розкрийте зміст норманської концепції походження давньоруської держави, якими є оцінки цієї концепції в сучасній науці?
- •Визначте специфіку державного устрою, головних державних установ та органів управління давньоруської держави Київська Русь.
- •Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямовані на централізацію держави.
- •Визначте роль князя, боярської думи, а також віча у системі державного управління в Київській Русі.
- •Проаналізуйте діяльність київських князів у контексті вирішення завдань, пов’язаних із приєднанням територій, формуванням основних гілок влади, виробленням та удосконаленням законодавчої бази.
- •Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •Яку роль відігравали династичні шлюби князів Київської Русі у міжнародних відносинах?
- •Визначте передумови об’єднання Галичини і Волині в єдину державу, охарактеризуйте етапи її розвитку.
- •Охарактеризуйте державний устрій та механізми державного управління Галицько-Волинського князівства.
- •Охарактеризуйте зовнішню політику князів Галицько-Волинської держави.
- •Визначте спільне у суспільно-політичній організації та державному устрої Галицько-Волинського князівства та Київської Русі.
- •Охарактеризуйте головні етапи становлення української козацької держави (Війська Запорозького) в ході війни під проводом б. Хмельницького.
- •Обґрунтуйте визначення Запорозької Січі як козацької демократичної республіки.
- •Визначте головні фактори, що спричинили війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •Визначте та охарактеризуйте складові формування української козацької держави Військо Запорозьке в умовах війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •Висвітліть умови прийняття Переяславського договору, визначте суть «Березневих статей» та їхнє значення в контексті українського державотворення.
- •Проаналізуйте позиції щодо перспектив державотворення в Україні провідних українських політичних партій в роки Першої Світової війни.
- •Проведіть порівняльну характеристику змісту і та іі Універсалів Центральної Ради.
- •Охарактеризуйте головні положення ііі Універсалу Центральної Ради.
- •Визначте та обґрунтуйте значення іv Універсалу Центральної Ради в історії українського державотворення.
- •Охарактеризуйте роль і місце Української Центральної Ради в процесі українського державотворення.
- •Визначте здобутки і недоліки у діяльності Української Центральної Ради.
- •Назвіть причини, які зумовили усунення Центральної Ради від влади та становлення Гетьманату в Україні у 1918 році.
- •Розкрийте зміст внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, якими були її здобутки і недоліки?
- •Охарактеризуйте характер зовнішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, наскільки вона була ефективною?
- •Проведіть порівняльний аналіз політики урядів Центральної Ради та Гетьманату в контексті розбудови української державності.
- •Охарактеризуйте основні напрями державотворчої політики Директорії унр, наскільки ця політика була ефективною?
- •Проаналізуйте причини поразки Директорії унр, чи була ця поразка закономірною?
- •Дайте оцінку Акту злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, визначте причини його недовготривалості.
- •Проаналізуйте діяльність уряду Західноукраїнської Народної Республіки, визначте роль і місце зунр в історії державотворення.
- •Визначте особливості українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918 – 1919 рр.
- •Визначте причини поразки українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918 – 1919 рр.
- •Охарактеризуйте ставлення урядів великих європейських країн до українського питання у 1917 – 1920 рр.
- •Охарактеризуйте політичне і соціально-економічне становище України в перші роки після завершення революції та громадянської війни.
- •Визначте особливості процесу входження України до складу срср.
- •Суверенітет усрр у 1920-ті рр. Подекуди визначається як обмежений. Обґрунтуйте правдивість / не правдивість цього твердження.
- •Назвіть причини, охарактеризуйте розмах політичних репресій в Україні у 30-ті рр. Хх ст.
- •Охарактеризуйте політичне становище українських земель на першому етапі Другої Світової війни (вересень 1939 – червень 1941 рр.)
- •В чому полягає історичне значення проголошення незалежності Карпатської України.
- •Які саме зміни в управлінні економікою відбулися за часів «хрущовської відлиги»?
- •Розкажіть про рух «шістдесятників» в Радянській Україні, визначте його значення в контексті українського державотворення.
- •Якими, на Ваш погляд, були передумови проголошення державної самостійності України?
- •Якими, на вашу думку, є досягнення і прорахунки двадцятирічного розвитку України як незалежної держави?
- •Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-х рр.
- •Проаналізуйте напрямки зовнішньополітичної діяльності України у 1990-ті рр., якими були її основні досягнення і недоліки?
- •Якими, на Вашу думку, є перспективи Євроінтеграції України?
- •Охарактеризуйте місце України в інтеграційних процесах на пострадянському просторі.
Визначте передумови об’єднання Галичини і Волині в єдину державу, охарактеризуйте етапи її розвитку.
Під ударами монголо-татарів Київська Русь остаточно розпалася на окремі, залежні від завойовників князівства, і перестала існувати як держава. Однак естафету київської державності підхопило Галицько-Волинське князівство, яке стало безпосереднім її спадкоємцем. Галицько-Волинське князівство виникло не стільки внаслідок розпаду Київської Русі, насамперед внаслідок місцевого розвитку, а пізніше — об'єднання двох князівств Галицького і Волинського. Галичина розташована в східному передгір'ї Карпат, у верхів'ї річок Дністра і Прута. її спочатку заселяли племена дулібів, тиверців та білих хорватів. На сході вона межувала з розлогими й лісистими рівнинами Волині, також заселеної дулібами та білими хорватами. Обидва князівства мали вдале розташування, недосяжне для кочових нападників зі степу, їхні міста стояли на стратегічно важливих торгових шляхах із Заходу. Крім того, у Галичині містилися великі родовища солі — товару, від якого залежала Русь. У 980—990 pp. Володимир Великий відвоював у поляків Галичину і Волинь і приєднав їх до своїх володінь. Київським князям вдалося закріпити ці землі за своїми наступниками. Тому першими в Галичині правили Ростиславичі, нащадки онука Ярослава Мудрого. Тим часом на Волині до влади прийшли Мстиславичі, що вели свій рід від Володимира Мономаха. М. Грушевський вважав ці два князівства безпосередніми спадкоємцями політичної та культурної традиції Києва. Таким чином, розвиток Галицько-Волинського князівства був пов'язаний з успішним управлінням його князів та вдалим географічним розташуванням. Галицько-Волинські князі зуміли укріпити свої західні і південні кордони. Зросли рівень господарства західноукраїнських земель, торгівля, збільшилось населення. Галицько-Волинські князі вели боротьбу з боярською олігархією в організації держави. Ця держава об'єднувала тільки етнографічні українські землі, і завдяки тому тут виразніше визначились ознаки української культури. Близьке сусідство з Заходом принесло українському народові нові культурні впливи і надбання. Після занепаду Києва Галицько-Волинська держава продовжила на півтора сторіччя існування державної організації і стала головним політичним центром для всієї України.
Охарактеризуйте державний устрій та механізми державного управління Галицько-Волинського князівства.
Особливості державного устрою Галицько-Волинського князівства: 1. держава тривалий час не поділялась на уділи;лише по смерті Данила вона розпалась на Галицьку і Волинську землі, які теж стали подрібнюватись; 2. влада фактично перебувала у руках великого боярства. Князівська влада передавалась у спадок старшому сину, при якому вагому роль відігравала мати-вдова. Попри систему васальної залежності поміж членами князівського дому, кожне князівське володіння було політично доволі самостійним. Галицьке боярство як потужна політична сила часто розпоряджалось князівським престолом – запрошувало і скидало князів, а також вело боротьбу з небажаними князями, - запрошуючи на підмогу угорців і поляків, убивали князів (у 1208 р. були повішені князі Володимир і Роман Ігоревичі), виганяли їх з Галичини (у 1226 р.), а боярин Володислав Кормильчич навіть проголосив себе князем у 1213 р. Часто боярські заколоти проти князя очолювали представники церковної знаті; у такому протистоянні князі опирались на середніх і дрібних феодалів і міські верхи.
Галицько-волинські князімали широкі адміністративні, військові, судові і законодавчі повноваження; зокрема, призначали посадових осіб у містах і волостях, надаючи їм землеволодіння за службу. Князі збирали податки, карбували монету, розпоряджались казною, визначали розмір і порядок стягнення митних поборів. Вони мали вплив на церковні справи – єпископи призначались за їх згодою, а вже опісля посвячувались у сан Київським митрополитом. Князі формально були головнокомандувачами усіх збройних сил та відали зовнішньополітичними відносинами з іншими державами. Вони видавали грамоти щодо різних питань управління, однак бояри часто не визнавали їх. Для підтримання свого авторитету князі прослуговувались титулами “руські королі”, (королівським титулом володів Данило і Юрій І), “принцепаси”, “князі Руської землі”; а в окремі періоди навіть вважались “самодержцями”, тобто необмеженими правителями. Атрибутами влади були корона, герб, стяг, печатка. Однак, князі були змушені допускати бояр до управління державою, і, попри свій авторитет і владу, фактично залежали від боярства та були змушені захищати їхні інтереси. Тобто, формою правління Галицько-Волинського князівства була феодальна монархія з сильними олігархічними тенденціями місцевого боярства.