Теми доповідей і повідомлень:

1. Сучасний український лідер (аналіз з точки зору політичної психології)

2. Сім’я як формуючий аспект свідомості особистості

3. Наполеон, Сталін, Гітлер, Олександр Македонський – визначення типу лідерства і керівництва

4. Сучасний погляд на керівництво і управління в приватних підприємствах.

Тема 6 Психологія ринкових відносин і управління.

1. Ринкові відносини як форма соціально-економічного життя суспільства. Психологія особистості у бізнесі. Етичні проблеми ділового життя у бізнесі;

2. Психологічні аспекти ділового переговорного процесу, техніка і тактика, стилі;

3. Моделі поведінки, тактика спілкування, імідж ділової людини.

Після опрацювання теми студент повинен:

Розуміти, що психологія управління| спирається| на положення| загальної| психології| про психічні| процеси|, властивості|, стани| і утворення|, використовує| досягнення| психології| праці, соціальної|, педагогічної| та інженерної психології|, біології| і фізіології|.

Психологія управління| досліджує| особистість| керівника|, оптимальне| розподілення| професійних| й соціальних| ролей в групі| (колективі|), лідерство|, процеси| згуртування|, взаємостосунків|, механізм| прийняття| управлінських| рішень|, сприяє| забезпеченню| злагодженої| й ефективної| спільної| діяльності| людей в будь-якій| галузі| суспільного| життя|.

Близьким до поняття| «управління|» є поняття| «керівництво|». Однак управління| – більш| широка категорія|, що| означає| процес| переведення|переведенню| об’єкта| з одного стану в інший. Управління людьми їх поведінкою| й діяльністю| може| бути| ототожнене| з керівництвом|. Керувати – означає|значити| ставити| перед людьми конкретні| цілі|, планувати|, корегувати|, враховувати| та оцінювати| загальну| та індивідуальну роботу, домагатися| погодженої| максимальної| ефективності| загальної| діяльності|, стимулювати| праця, заохочувати|, вимагати| тощо.

В центрі уваги психології управління знаходяться саме психологічні аспекти стосунків між людьми, групами та організаціями людей.

Для ефективного функціонування виробничого колективу необхідна наявність у ньому систем як формальних, так і неформальних комунікацій. Якщо організація володіє лише|тільки| системою формальних комунікацій, процес проходження інформації буде бюрократизовуватися|. Якщо ж виявиться такою, що превалює|переважає| система неформальних комунікацій, це приведе до поширення|розповсюдження| чуток і припущень, що заважають|мішають| діяльності організації. Таким чином, потрібний певний баланс даних систем, оптимальне співвідношення між ними. Кожен член організації займає|позичає| певне місце, як у формальній, так і в неформальній системі комунікацій, проявляючи|виявляти| при цьому відповідну активність.

Останніми роками активно розробляються проблеми службової і адміністративної етики, етики господарського керівника. Головна|чільна| увага звертається|обертається| на обґрунтування принципів і норм етичної поведінки всіх осіб|лиць|, що беруть участь в організації і управлінні виробництвом (фірмою|фірма-виготовлювачем|), необхідності відношення|ставлення| до службових прав і обов'язків як до професійного обов'язку. Акцентується увага на неприпустимість|недопустимий| наявності у бізнесменів і менеджерів якостей, що мають підвищену соціальну небезпеку. До таких в першу чергу відносяться: нескромність, несправедливість, хабарництво, необ'єктивний підбір кадрів, зловживання владою.

Управлінська етика – це система теоретико-прикладних етичних знань і практичних рекомендацій, орієнтованих на якісного виконання адміністративно-господарських функцій. Вона включає зразки кращого досвіду етичного вирішення конкретних проблем бізнесу і управління.