Після опрацювання теми студент повинен:

Розуміти що сім’я є найменшою соціальною групою та визначною ланкою у формуванні соціального життя людини. Групи бувають великі, малі, реальні, потенційні, формальні, неформальні, референтні, соціальні і кожен вид має свої виокремленні особливості.

Важливою характеристикою взаємодії людей в групі є рівень контактності – іншими словами те, як і коли, наскільки часто члени групи вступають в безпосередні між особисті відношення. Група, всі члени якої знаходяться в процесі взаємодії в безпосередньому контакті один з одним називається малою чи контактною групою. Контактність не замикається тільки на малій групі і має різні форми проявлення.

Контактність може носити:

1. постійний характер;

2. епізодичний характер;

3. (обмежений) опосредкований технічним засобом (радіо, телефон, пошта, рація…)

Інші групи, де контакти за частотою і якістю зменшуються до порівняно з малими групами, називаються великими.

Структура соціальної влади в малій групі – це система взаєморозташування членів групи в залежності від їх здібності впливати в групі. Соціальна влада, як право на вплив з боку певних членів групи може проявлятись в різних формах, серед яких є феномени лідерства і керівництва. Обидва феномени є проявами процесу впливу, але вони мають різну природу: керівництво – це вплив соціально зафіксованої формальної природи, а лідерство – це вплив одного члена групи на інших, який виник спонтанно. Група представляє собою дуже складний організм, активність якого розгортається одночасно в усіх напрямках і потребує особливих зусиль із збереження цілеспрямованих групових зусиль, об’єднання індивідуальних активностей в єдине ціле. Функція соціального керівництва реалізується через феномени лідерства і керівництва.

Лідерство у групі – це процес міжособистісного впливу. Лідера породжують не стільки особисті якості чи їх особливе сполучення, скільки структура взаємовідносин у даній конкретній групі. Ця система міжособистісних зв’язків формується і визначається цілями групи, цінностями і нормами, що сформовані в ній. І саме на основі цих цінностей і цілей висувається конкретний лідер групи.

Лідер як би уособлює систему, цілі і цінності, яким надає перевагу група, є їх носієм, активним провідником у життя.

Завдання для самостійної роботи:

1. Роль і рольова поведінка в групі. Проблема лідера.

2. Конформність, конформізм, нонконформізм.

3. Соціометрія і референтометрія.

4. Чим зумовлена внутрішньо групова диференціація? Які чинники на неї впливають?

5. Які психологічні чинники формують референтну групу особистості?

Література

1. Андреева Г.М. Социальная психология. - М., 1988. (Группа в социальной психологии: 170-284.)

2. Кричевский Р.Л., Дубровская Е.М. Психология малой группы. - М., 1991. (Понятие малой группы. История исследований малых групп: 5-35. Генезис и развитие малой группы: 46-60.)

3. Немов Р.С., Кирпичник А.Г. Путь к коллективу: Книга для учителей о психологии ученического коллектива. - М., 1988. (Ученический коллектив. Каким его видит психолог: 7-59.)

4. Робер М.А., Тильман Ф. Психология индивида и группы. - М., 1988. (Общества и группы: 57-69. Эффективность групповой деятельности: 176-193.)

5. Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе. - М., 1989. (Понятие о психологическом климате в коллективе: 3-16. Эффективность групповой деятельности: 87-120.)

6. Волков К.Н. Психологи о педагогических проблемах. - М., 1981. (Условия эффективности групповой работы: 115-127.)

7. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения: Книга для учителя и родителей. - М., 1987. (Группа, коллектив и личность: 122-163)

8. Донцов А.И. Психология коллектива. - М., 1984. (Малая группа и коллектив как объект психологического исследования: 3-39. Коллектив. Определение, сплоченность, развитие: 64-190)

9. Земска М. Семья и личность. - М, 1986. (Семья как малая группа: 9-21)

10. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах: Общие и возрастные особенности. - Минск, 1976. (Группа как объект психологического исследования: 18-26. Коллектив: 26-34.)

11. Общая психология. - М., 1986. (Коллектив: 157-190.)

12. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. - М., 1982. (Малая группа и коллектив: 7-22; 45-51. Структура межличностных отношений в коллективе: 41-44)

13. Психологическая теория коллектива. - М., 1979. (К построению психологической теории коллектива: 219-225)

14. Виноградова М.Д., Первин И.Б. Коллективная познавательная деятельность и воспитание школьников: Из опыта работы. - М., 1977. (Формы организации коллективной познавательной деятельности: 41-90)

15. Лутошкин А.Н. Эмоциональные потенциалы коллектива. - М., 1988: (Группа и коллектив: 9-19)

16. Петровский А.В. Дети и тактика семейного воспитания. - М., 1981. (Семья как коллектив: 40-64)