Вміти виконувати тестові завдання:

1. Поганий настрій, що пов’язаний зі зниженням спонукання, загальмованістю дій ______

А. Депресія

Б. Стрес

В. Почуття

2. Властивість, яка свідчить про ступінь вираженості емоційного явища ______

А. Реактивність

Б. Інтенсивність

В. Тривалість

3. Стрес буває _____

А. 3 видів

Б. 5 видів

В. 6 видів

4. Особливості поведінки будь-якої людини _____

А. Характер

Б. Темперамент

В. Виховання

5. Здатність швидко мобілізуватися для досягнення мети ______

А. Жах

Б. Воля

В. Вольові дії

Еталони відповідей: 1 A, 2 Б, 3 В, 4 А, 5 Б.

Тема 3 Діяльність і поведінка особистості.

1. Потребнісно-мотиваційна діяльність людини і сутність, особливості, структура, функції. Індивідуальний стиль діяльності;

2. Поняття про особистість, її структуру, активність, джерела.

3. Розвиток і виховання особистості.

4. Соціалізація.

Після опрацювання теми студент повинен:

Орієнтуватися в термінах «індивід», «індивідуальність», «людина», «особистість», «діяльність», «соціалізація», «інтеріоризація».

Студенти мають засвоїти те, що діяльність – специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе й умови свого існування.

У загальноісторичному плані основним видом діяльності, що визначає розвиток свідомості людства, є праця. Тому при вивченні свідомості окремої особистості необхідно враховувати особливості її трудової діяльності.

Тварини тільки споживають те, що їм дано природою. Людина, навпаки, більше створює, ніж споживає.

Також вони повинні розуміти яким чином впливають друг на друга знання, уміння, навички, звички, здібності. Орієнтуватися у структурі діяльності та вміти вірно розставляти їх у піраміді потреб.

У структуру особистості зазвичай включаються здібності, темперамент, характер, вольові якості, емоції, мотивація, соціальні установки. Несхожість людей між собою значна: в кожній з підструктур маються відмінності переконань і інтересів, досвіду і знань, здібностей і умінь, темпераменту і характеру. Ось чому дуже непросто зрозуміти іншу людину, непросто запобігти розбіжностей, суперечностей, навіть конфліктів з іншими людьми. Щоб більш глибоко зрозуміти себе та інших, треба мати певні психологічні знання у сполученні з спостережливістю.

Завдання для самостійної роботи:

1. Мета, діяльність. Результат.

2. Проблема мотивів діяльності.

3. Якими є головні компоненти діяльності?

4. Чи завжди соціальний досвід с необхідною умовою виконання діяльності.

5. Характер. Індивід. Особистість.

6. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність».

7. Відомі теорії особистості.

8. Психологічна структура особистості.

9. Біопсихічні властивості особистості.

10. Спрямованість особистості та її види.

11. «Я-образ» та «Я-концепція» як ядро особистості.

12. Спільна діяльність. Становлення спільної діяльності в онтогенезі.

Література

1. Валлон А. Психическое развитие ребенка. — М., 1967. (Деятельность ребенка и его развитие: 49—58. Игра и развитие ребенка: 58—74. Развитие движений: 125—151.)

2. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. — М., 1982 (1975). (Проблема деятельности в психологии: 73—123. Деятельность и сознание: 124-158. Деятельность и личность: 159—189.)

3. Обухова Л.Ф. Концепция Жана Пиаже: за и против. — М., 1981. (От действия к мысли (в учении Ж. Пиаже): 42—53.)

4. Рубинштейн С Л. Основы общей психологии: В 2 т. — Т. I. — М.,

1989. (Действие и деятельность: 14—64. Игра: 64— 75. Учение: 75—93.) Хрестоматия по ощущению и восприятию. — М., 1975. (Роль движений в процессах познания: 9—19. Развитие восприятия и деятельность: 147—205.)

5. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. — Т. 3. — М., 1983. (Проблемы развития высших психических функций: 6—164.)

6. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: курс лекций. — М., 1988. (Психологическая теория деятельности: 95—128.)

7. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. — М., 1972. (Ж.Пиаже о роли действия в мышлении: 224—247.)

8. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. — М., 1986. (Деятельность, психика и сознание: 21—37.)

9. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2 т. — Т. I. — М., 1986. (Развитие восприятия и деятельность: 112—153. Роль деятельности в психическом развитии ребенка: 235—247.)

10. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2 т. — Т. II. — М., 1986. (Развитие произвольных движений: 5—233. Роль речи в формировании и осуществлении произвольных движений: 146— 188. Установка и ее роль в регуляции движений: 189—227.)

11. Зинченко П.И. Непроизвольное запоминание. — М., 1961. (Непроизвольное запоминание и деятельность: 141—221.)

12. Общая психология. — М., 1986. (Деятельность: 93—130.)

13. Познавательная активность в системе процессов памяти. — М., 1989. (Деятельностный подход к памяти: 7—10.)

14. Белоус В.В. Темперамент и деятельность. Учебное пособие. — Пятигорск, 1990. (Темперамент и деятельность: 102—112.)

15. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. — М., 1966. (К истории изучения движений: 29—38. О построении движений: 79—101. Природа навыка и тренировка: 160—170.)

16. Беспалов Б.И. Действие. Психологические механизмы визуального мышления. — М., 1984. (Основные понятия теории действия (цель, действие, операция): 10—45.)

17. Истомина З.М. Развитие памяти. Учебно-методическое пособие. — М., 1978. (Зависимость запоминания от характера деятельности: 62—86.)

18. История зарубежной психологии. 30—60-е годы XX в. Тексты. — М., 1986. (Принципы поведения (теория К.Халла): 38—59. Оперантное поведение (Б.Скиннер): 60—96.)

19. Коссов Б.Б. Психомоторное развитие младших школьников. Методические разработки. — М., 1989.

20. Мерлин B.C. Очерк интегрального исследования индивидуальности. — М., 1986. (Индивидуальный стиль деятельности: 153— 181, 197-208.)

21. Миллер Д., Галантер Ю., Прибрам К. Планы и структура поведения. — М., 1964. (Двигательные умения и навыки: 100—115.)