Принципи управління

1. Науковість — вимагає побудови системи управління і її діяльності на строго наукових основах.

2. Системність і комплексність — вимагає одночасно і комплексного, і системного підходу до управління. Комплексність означає необхідність усестороннього охоплення всієї системи, якою керують, врахування всіх сторін, напрямків, властивостей. Системність — це необхідність викори­стання елементів теорії великих систем, системного аналізу в кожному управлінському рішенні.

3. Принцип єдиноначальності і колегіальності у розробці рішень—рппен-няповинно розроблятись колегіально, колективно, з врахуванням думок багатьох спеціалістів по різноманітних питаннях, а прийняте таким чи­ном рішення впроваджується в життя через персональну відповідальність конкретного керівника-виконавця.

4. Демократичний централізм — розумне, раціональне поєднання цент­ралізованого і децентралізованого начал в управліїші. Нарівні держави -це сшввідношення між центром і регіонами, на ріїші підприємства — це співвідношення прав і відповідальності між кершником і колективом.

Методи управління

Методи — це система, сукупність способш, засобів впливу суб'єкта управління на об'єкт для досягнення певного результату.

Теоретична основа засобів управшнця вимагає глибокого і ретельно­го опрацювання, оскільки найбільш дієвий і гострий інструмент управ­ління здатний при неправильному використанні призвести до досить не­гативних наслідків.

1. Економічні методи - методи, які базуються на соціально-еко­номічних законах, закономірностях розвиткуприроди, суспільства, мислення; використання цих методш базується на системі еконо­мічних інтересш особистості, колективу, суспільства.

2. Організаційно-розпорядчі методи базуються на правах, відпо­відальності людей на всіх рівнях господарювання і управління (ча-

20

Тема 1. Поняття та сутність менеджменту

сто і не зовсім правильно - ці методи називають адміністративни­ми).

3. Соціально-психологічні методи (інколи їх називають вихов­ними) базуються на формуванні і розвитку громадської думки відносно суспільно і індивідуально значущих моральних цінностей —добра і зла, сутності життя, моральних начал суспільства, відно­шення до особистостей.

Недопустимо ставити питання про постійні пріоритети тих чи інших методів. У різних обставинах, при рішенні різних завдань на перший план можуть висуватись ті чи інші методи управління.

21

Діденко В.М. Менеджмент

Рівні управління та їхня характеристика

Рівні управління	Представники рівнів управління (горизонтальний поділ)	Функції представників рівнів управління
Інституційний рівень	Директор, заступники директора; президент компанії, віце-президенти; ректор, проректори та інші	Забезпечують інтереси та потреби власників, здійснюють стратегічне, тактичне та загальне керівництво, розробляють політику організації
Управлінський рівень	Завідувач відділу, декан, начальник цеху, начальник відділу тощо	Забезпечують реалізацію політики функціонування організації, яка розроблена вищим керівництвом і відповідають за доведення більш детальних завдань до підрозділів та за їх виконання
Технічний рівень	Майстер, начальник виробничої дільниці, завідувач бюро, завідувач кафедри, старший продавець тощо	Відповідають за донесення поставлених завдань до безпосередніх виконавців та ефективність їх виконання