Системний підхід

Системний підхід розглядає організацію як відкриту систему, що скла­дається із декількох взаємозв'язаних підсистем. Організація одержує ре­сурси із зовнішнього середовища, обробляє їх, видає товари, послуги в зовнішнє середовище.

Значення теорії: допомагає керівникам зрозуміти взаємозалежність між окремими частинами організації, між організацією і середовищем, яке оточує її.

Система — це деяка цілісність, що складається із взаємозв'язаних частин, кожна з яких вносить свій вклад у характеристику цілого.

Керівники в основному займаються системами відкритими, тому що всі організації є відкритими системами і виживання їх залежить від зов­нішнього світу (енергія, інформація, матеріали, ресурси, зміни зовніїп-нього середовища). Великі системи мають підсистеми (відділи, управлш-ня, різні ршні управління). Вони теж відіграють велику роль, бо вони всі взаємозалежні, неправильне функціонування однієї з них може значно вплинути на систему в цілому.

42

Тема 1. Поняття та сутність менеджменту Ситуаційний підхід

Значення підходу: розширює практичне використання теорії систем, визначивши внутрішні і зовнішні фактори (перемінні), які впливають на організацію..Оскільки відповідно до цього підходу методика і концепції повинні бути використані до конкретних ситуацій, ситуаційний підхід часто називають ситуаційним мисленням.

Ситуаційний підхід—це підхід, який рекомендує використання мож­ливостей прямого застосування науки до конкретних ситуацій і умов в управлінні. Центральним моментом тут є ситуація — конкретний набір обставин, які значно впливають на організацію в даний час. Ситуаційний підхід - це не простий набір запропонованих до керівництва правил, це спосіб мислення.

Методологія ситуаційного підходу:

1. Керівник повинен бути знайомий з засобами професійного уп­равління, розуміти процес управління, індивідуальної і групової поведінки, системного аналізу, методів планування і контролю і т.ін.

2. Кожна концепція і методика управління має сильні і слабкі сто­рони. Керівник повинен передбачити можливі наслідки, як пози­тивні, так і негативні.

3. Керівник повинен правильно інтерпретувати ситуацію. Необхід­но визначити, які фактори є найбільш важливими, який ефект може бути завдяки їм.

4. Керівник повинен вміти прив'язувати конкретні прийоми до пев­ного середовища діяльності, які викликали б найменший негатив­ний ефект, давали б найменше недоліків, забезпечили раціональ­ний имяхщт цих обставинах.

43

Діденко В.М. Менеджмент

Основні принципи, переваги та недоліки наукового менеджменту

<Ід

• Розробляються стандартні методи виконання завдань.

• Здійснюється відбір працівників, які мають здібності для конкретних завдань.

• Робітників навчають стандартним методам праці.

• Менеджмент забезпечує підтримку виконання завдань (планування і ліквідація перешкод).

• Використання матеріальних стимулів сприяє підвищенню продуктивності.

• Менеджмент отримав підтримку тез про значення високої оплати праці.

• Були проведені наукові дослідження процесів виконання різних робіт і завдань.

• Була продемонстрована важливість відбору і навчання робітників.

* Не враховувалися: соціальний аспект роботи і зростаючі потреби

працівників. -/ Не визнавалась різниця між індивідами. V Менеджери, як правило, низько оцінювали рівень професіоналізму

робітників і ігнорували їх дії і пропозиції.

Еволюція економічної психології від психології праці до психології менеджменту

Психологія менеджменту — це галузь психологічної науки, яка вивчає психологічні закономірності управлінської діяльності — роль людського і психологічного чинників в управлінні, оптимальний розподіл профес­ійних та соціальних ролей у групі (колективі), лідерство і керівництво, процеси інтеграції та згуртованості колективу, неформальні стосунки між його членами, психологічні механізми прийняття управлінського рішен­ня, соціально-психологічні якості керівника тощо.

44