Тема 1. Поняття та сутність менеджменту

• надавати людям добротне житло:

• практикувати системи відкритої і справедливої оцінки з допомогою додаткової оплати;- практикувати системи відкритої і справедливої оцінки з допомогою додаткової оплати;

• покращувати умови праці. ■

Фабрика в Нью-Ланарці, Шотландія, була дуже прибутковою, всі їздили дивитись на цей експеримент.

Але перший прояв справжнього інтересу до управління припадає на 1911 Р-, коли Фредерік Тейлор опублікував свою книгу "Принципи наукового управління". Ця книга вважається початком визнання управління наукою і самостійною (областю) галуззю дослідження.

В першій половині XX століття одержали розвиток чотири чітко відмінні школи управлінської думки.

Хронологічно вони можуть бути перераховані в такій послідовності:

• школа наукового управління:

• адміністративна школа;

• школа науки управління (кількісна школа).

І. Школа наукового управління

Зв'язана з роботами Ф.У.Тейлора, Френка, Лілії Гілбрет і Генрі Гантта. Теорія одержала назву тейлоризм. Теорія базується на практичних дослідженнях, так як автори починали свою діяльність простими робітниками в трудових колективах.

Суть теорії школи — вбудувати людину в машинну систему виробництва, зробити цей комплекс високопродуктивним. Для цього необхідно:

• вивчати виробничі процеси, використовуючиспостереження;

• підключати логіку, аналіз, удосконалюватопераціїручнпраці;

• ліквідувати нераціональні затрати часу, енергії людини науково організувати працю (НОП);

• не забувати про людський фактор, використовувати стимулювання, щоб зацікавити в збільшенні продуктивності і об'єму виробництва; передбачати можливість відпочинку, перерв, такщоб кількість часу була реальна і справедлива; признавати можливість відбору людей, які по фізичному і інтелектуальному рівню відповідали би їх обов'язкам; важливість навчання; відділити систему управлінських функцій обслуговування, планування від фактичного виконання фізичної роботи, уособити систему управлінських функцій в вид

37

Діденко В.М. Менеджмент

діяльності (говорили: управління — це спеціальність, організація виграє, якщо кожна група в своїй діяльності зосереджена на тому, що вона виконує більш успішно).

II. Класична чи адміністративна школа в управлінні (1920-1950 рр.)

Фаза адміністративно-бюрократичного підходу (1900-1930 рр., Німеччина, Франція, Англія)

Автори мали певний досвід в якості керівників вищої ланки управ­ління у великому бізнесі (Анрі Файоль — Франція; Ліндалл Урвік—Ан­глія, Макс Вебер — Німеччина, Джеймс Д. Муні - СІЛА), розвивалась паралельно з попередньою школою .Автори мали певний досвід в якості керівників вищої ланки управління в великому бізнесі (Анрі Файоль — Франція; Ліндалл Урвік—Англія, Макс Вебер — Німеччина, Джеймс Д. Муні - СІЛА) розвивалась паралельно з попередньою школою. На перший план висували:На перший план висували: ^ соціологічні аспекти, формально — організаційні; цю школу на­зивали школою бюрократизму (мається на увазі ідеальний тип організації). Згідно з цією теорією бюрократична організація по­винна базуватися на системі чітко визначених: ^ правил поведінки суб'єктів; ^ обов'язків, функцій; ^ компетенції;

^ регламентації поведінки під час праці, аждодетальногоописукож-ної окремої операції.

Школа вимагала здійснювати: Ш 1) чіткий поділ організації на групи, підгрупи;

2) визначення основних функції! управліїшя. • Визначала школа принципи побудови структури організації і управ­ління (А. Файоль —14 принципш): ■-? розподіл праці;

?-» повноваження і вщповідальність; —» дисципліна; —> єдиноначальність; -» централізації! і т.д.

38