Розміри основних технологічних елементів конюшень

Елементи	Розміри, м
	довжина	ширина
Стійла для дорослих коней	2,5	1,5
Денники: для молодняку для робочих коней для племінних коней: жеребців-плідників кобил молодняку, який тренують	3.0...3.5 3,0...470 4,0...5,0 3.0...4.0 3,0...3,5	3.0...3.5 3,0...4,0 4,0...5,0 3,5...4,0 3.0...3,5

Примітка. При груповому утриманні мінімальна ширина секції для усіх груп коней приймається не менше 4 а, довжина — за розрахунком.

У конюшнях для робочих і племінних коней стійла, денники і приміщення для групового утримання розміщують вздовж зовнішніх стін у два або декілька рядів.

Для встановлення єдиного планувального модуля і максимальної уніфікації окремих елементів ширину і площу денника, як правило, приймають у два рази більшу за ширину і площу стійла. Це при необхідності дозволяє розміщувати у деннику двох коней або переобладнати його на два стійла. Ширина кормо-гнойового проходу у конюшнях — для робочих коней становить 2,6, на племінних — 3,0 м при утриманні у денниках і 2,2...2,6 м — у секціях. При розміщенні денників посередині ширина кільцевого проходу й проходів, що обслуговують один ряд денників чи стійл повинна бути 2,2 м.

Найпростішою формою плану будівлі конюшні є правильний прямокутник, обмежований по параметру зовнішніми стінами. В будівлях зі складною конфігурацією важко забезпечити рівномірне і достатнє денне освітлення стійлових приміщень, вони також мають складну конструкцію даху та не дуже зручні для обслуговування і спостерігання за тваринами.

О сновною планувальною схемою конюшні для робочих та племінних коней є дворядне розташування стійл, денників та групових приміщень біля зовнішніх повздовжніх стін будівлі з влаштуванням посередині кормогнійового проходу.

Конюшня з дворядним розташування стійл і денників біля зовнішніх

поздовжніх стін будівлі;

Можливі також інші схеми планування конюшні, наприклад дворядна з розміщенням денників посередині будівлі і кільцевим обслуговуючим проходом біля зовнішніх стін та багаторядна.

б – конюшня з дворядним

розташуванням денників по середині

будівлі; в – конюшня з багаторядним

розміщенням стійл і денників

1 – денники; 2 – стійла;

3 – кормогнійовий прохід.

прохід.

Недоліком дворядної конюшні з кільцевим проходом є великий об’єм будівлі, при якому важко зберегти в зимовий період необхідну температуру повітря. Більш економічним є конюшні з багаторядним розташуванням стійл, денників та групових приміщень, в таких будівлях периметр зовнішніх стін і площа на одного коня менше.

Крім основних виробничих приміщень передбачається група допоміжних приміщень для робочих та племінних коней. До їх складу входять: фуражна, приміщення для грубих кормів і підстилки, збруйна, інвентарна, приміщення для чергового персоналу, ділянка для резервуару з питною водою, манеж для запряжки, сідловки та проводки молодняку, ванно-душовий денник і приміщення для доїння площею 70-80м² (на кумисних фермах)

Фуражна призначена для зберігання тридобового запасу концентрованих кормів. Площу фуражної розраховують і відокремлюють від стійлового приміщення глухою перегородкою.

Збруйна – призначена для зберігання та сушки збруї після роботи з кіньми, її обладнують припливно-витяжною вентиляцією та пічним опаленням, вона може розташовуватися в будівлі конюшні або окремо площею 10-12м²

Чергове приміщення для обслуговуючого персоналу розташовують поряд зі збруйною та обладнують піччю і баком з гарячою водою, дзеркало печі повинно виходити в збруйну. Площа чергового приміщення 10-12м².

Ділянка для розміщення питної води – 6-12м², емкість резервуару розраховують з розрахунку 45-50л води на одного коня на добу.

В конюшнях для дорослих коней племінних ферм передбачають манеж для проби кобил. При тренінгських конюшнях влаштовують манеж для запряжки, сідловки та проводки молодняку.

Площа таких манежів 80-90м²,внутрішня висота - не менше 4,5м. Пункт штучного запліднення розташовують поблизу від конюшні для жеребців-плідників або конюшень для маток. До складу пункту входять: манеж площею 40-60м² для забору сімені й запліднення кобил, лабораторія - 6-8м² для миття лабораторного обладнання.

Загони використовують для утримання на відкритому повітрі та прогулянки жеребців, племінних кобил та молодняку. Площа загону на одну голову при груповому утриманні – 20м², при індивідуальному – 400м². Для жеребців-плідників площа на одну голову 500-600м². Загони огороджують тином висотою 1,7-1,8м із жердок. В загонах, які примикають до конюшень, влаштовують тверде покриття біля входу в будівлю шириною 2,5-3.0м.

Левади – це огороджені ділянки штучних пасовищ. Площу левад визначають з розрахунку 0,3-0,5га на коня,

Загальні принципи компоновки плану стійлових та допоміжних приміщень: в одному безперервному ряді слід розміщувати не більше 12 денників або 30 стійл:

денники в робочих конюшнях для утримання жеребних кобил доцільно зосереджувати коло зовнішніх воріт:

при відсутності водопроводу резервуар для води повинен бути біля зовнішньої стіни, щоб вода подавалась в блок по жолобу через спеціальні отвори в стіні:

фуражну і збруйну слід розташовувати біля вхідних центральних воріт, що полегшує загрузку фуражними кормами та зручно для прийому і видачі збруї;

в конюшнях, які мають тільки два виходи, розташованих в торцевих стінах, фуражну і збройну слід розміщувати біля торцевих стін біля входу, що забезпечує ізоляцію стійл і денників від холодних зовнішніх торцевих стін;

в конюшнях на 40 і більше робочих коней зручно розміщувати всі допоміжні приміщення в середній частині будівлі, яка знаходиться проти основного входу, розташованого в повздовжній стіні;

0б’ємно-планувальне рішення будівлі для коней повинно передбачати мінімальну кількість розмірів прольотів та висот приміщень, а також уніфікованих типорозмірів конструкцій та деталей, використання огороджуючих конструкцій з місцевих матеріалів і несучих конструкцій із збірного залізобетону.

Прикладами типових об’ємно-планувальних та конструкційних рішень конюшні можуть служить фасад, плани та розрізи конюшень на 40 робочих, 40 племінних конематок і 50 кобил кумисної ферми.

Конюшні

а – на 40 робочих коней; б – на 40 племінних конематок; в – на 50 кобил кумисної ферми; І – денники;

ІІ – стійла; ІІІ – секції для кобил і жереб’ят; ІV- кормогнійові проходи; V – манеж;VІ – тамбури; VІІ – чергова; VІІІ – збройна; ІХ – площадка для баков питної води; Х – фуражна і приміщення для підстилка;

1 - кроква; 2 – підкроквяний прогін; 3 – підбалочний прогін; 4 – дерев’яні балки; 5 - дерев’яні стійки; 6 – перегородка між денниками; 7 - перегородка між стійлами; 8 - годівниця; 9 – глинобитний підлога; 10 – цегляна стіна стінах; 11 – залізобетонні колони; 12 - залізобетонні збірні балки (прогони); 13 – залізобетонні плити.

В цих конюшнях передбачено дворядне розташування стійл, денників і секцій з влаштуванням по повздовжній осі будівлі кормогнойового проходу, розміщення деяких допоміжних приміщень і манежу в конюшні для племінних конематок посередині будівлі.

Фундамент зроблений із бутового каменю, стіни з цеглі. Проміжними опорами для горищного перекриття й даху служать два ряди дерев’яних стояків, крок яких становить 6м, тобто дорівнює ширині двох денників. Стояки при цьому використовують для кріплення до них повздовжніх і поперечних перегородок. Таке проектне вирішення раціонально використовувати при будівництві господарським способом. (див. мал. а)

Розроблене також конструктивне рішення конюшень: з суміщеним дерев’яним покриттям дерев’яними стінами; суміщеним покриттям із збірних залізобетонних плит; варіант з неповним залізобетонним каркасу, чердачним перекриттям із збірних залізобетонних плит та покрівлею із хвилистих азбестоцементних листів. (мал. «б»)

Конструкції збірного залізобетонного горищного перекриття і неповного каркасу будівлі конюшні на 50 кобил кумисної ферми вирішені по двопрольотній схемі 6х6 м. з розташуванням збірних залізобетонних колон в одному повздовжньому ряді з кроком 6м. і опиранням плит залізобетонного настилу горищного перекриття на збірні прогони і повздовжні цеглині стіни (малюнок «в»)

Горищне приміщення в варіантах рішень зі збірними залізобетонними перекриттями використовують для зберігання сіна та підстилки в пресованому виді.

Внутрішня висота приміщення біля стіни від підлоги до горищного перекриття приймають в конюшнях для робочих коней 2,4-2,7 м, в конюшнях для племінних коней 3м. Висота приміщень з груповим утриманням ні глибокі підстилці приймають 3-3,3м.

Прикладом планувального рішення з чотирьохрядним розташування денників та двома кормогнійовими проходами, без внутрішніх стояків може служити конюшня на 80 голів молоднику в тренінгі.

Конструкція збірного суміщеного покриття над тренінговою конюшнею вирішена з розташуванням металодерев’яних ферм з кроком 3м. та опиранням на них комплексних полегшених на дерев’яному каркасі панелей з покрівлею з хвилястих азбестоцементних листів уніфікованого профілю

Конюшня на 80 голів тренувального молодняку

1 – денник; 2 – манеж для запряжки, сідловки і проводки молодняку;3 – фуражна; 4 – збройно – інвентарна; 5 – чергове приміщення; 6 – ванна – душова денник; 7 – венткамера; 8 – електрощитові; 9 – санітарний вузол; 10 - підсобне приміщення; 11 – тамбур; 12 – прохід.

Розроблене конструктивне рішення конюшень каркасного тину. Каркас будівлі виготовлений із залізобетонних напіврам, фундамент - із збірних залізобетонних башмаків, стіни – з самонесучих керамзитобетонних панелей. Покриття складається із збірних плит, покрівля влаштована із хвилястих азбестоцементних листів. Підлога у денниках дерев’яна, у проходах бетонна. Інше рішення - каркас будівлі зроблений за стояково - балковою конструктивною схемою. Колони збірні залізобетонні, ферми безрозкісні. Збірні конструкції застосовані й при влаштуванні фундаменту, стін і покриття. Покрівля влаштована з азбестоцементних хвилястих листів. Підлоги асфальтобетонні, дерев'яні та з керамічної плитки. Нижче проведений приклад будівель і споруд для табунного утримання коней.

в - розріз конюшні; г – оглядовий баз; д – схеми розташування затишів (розміри в м);

15 – групові поїлки; 16 – годівниці; 25 – передрозкольний баз; 26 – приймальний баз; 27 – розкольні клітки; 28 – секції розподільного базу; 29 – розподільний баз; 30 – коридор.

а – конюшня на 100 лошат з денниками для кобил з лошами; б – конюшня на 100 дійних корів.

1 – молоко приймальний бак; 2 – насос молочний; 3 – стілаж; 4 – паддоки; 5 – автопоїлки; 6 – мийна; 7 – денники для кобил; 8 – тамбури; 9 – денники жеребці; 10 – збройно - інвентарна; 11 - вакуумна – насосна; 12 – секції групові для лошат; 13 – паддоки; 14 – приміщення для зберігання підстилки; 15 – поїлка групова; 16 – годівниця; 17 – шафа для запчастин; 18 – ваги; 19 – доїльна установка; 20 – приміщення для групового утримання кобил; 21 – доїльна зала; 22 – щитова; 23 – венткамера; 24 – ванна мийна; 25 – перед розкольний баз.

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте конструктивні і об’ємно - планувальні рішення будівель для утримання коней.

2. Види планувальних схем будівель для утримання коней.

Література: Л 12 ст. 226-236; 224-243.