Ґрунтобетонна підлога

рівень землі ₃

2 – ущільнений грунт;

3 – ґрунтобетон.

Бетонна та цементно-піщана підлога за своїми властивостями близька до кам’яних підлог. Ці підлоги не пропускають вологи, легко піддаються очищенню, але жорсткі і холодні.

Бетонна та цементно-піщана підлоги недостатньо теплі, шорсткі, що приводить до бистрого стирання копит у тварин. Конструкція такої підлоги складається з підстилаючого шару товщиною 100-160мм, з великого або середньозернистого ущільненого піску, политого водою. Потім укладають бетон шаром 120-140мм. При дії агресивного середовища та в протипожежних цілях використовують бетони з заповнювачами із щебеня та піску, виготовлених з вапна та інших кам’яних матеріалів, які не утворюють іскру при ударах металевими і кам’яними предметами. Поверхню бетонного покриття загладжують металевими гладилками з використанням цементного розчину.

Покриття цементно – піщаної підлоги – із цементно – піщаного розчину, товщиною 20 – 30мм.

Бетонну або цементно – піщану підлогу можна використовувати в проходах тваринницьких будівель, доїльних залах, в інвентарних приміщеннях та приміщеннях для приготування кормів та в інших приміщеннях де немає руху транспорту. На вигульних та кормових дворах використовують переважно бетонну підлогу. При улаштуванні такої підлоги в станках свинарників її покривають дерев’яними щитами або утеплюючою підстилкою

Цементно - піщана підлога Бетонна підлога

рівень землі

2 – ущільнений грунт; 6 – бетон; 7 – цементно піщаний розчин.

Асфальтобетонна підлога улаштовується з гарячої жорсткої або пластичної суміші бітуму з мінеральними глиновидними заповнювачами, піском, щебенем або гравієм.

Асфальтобетон укладають шаром 25 – 50мм, при цьому поверховість підстилюючого шару заливають рідким бетоном, та ущільнюють важкими катками. Асфальтобетонну суміш укладають смугами шириною не більше 2м.

Асфальтобетонна підлога міцна, не слизька, м’яка, не пропускає воду, легко очищується і має відносно невеликий коефіцієнт тепло засвоєння.

Така підлога влаштовується на вигульних ділянках, вигульно – кормових дворах, відкритих базах, а також в виробничих приміщеннях з вологим виробничим процесом

Асфальтобетонна підлога

8 – асфальтобетон;

9 – бетон;

10 – щебінь.

В складських та виробничих приміщеннях, де підлога піддається механічним впливам і навантаженням, улаштовують підлогу з булижного каменю.

Для підлоги підбирають камінь висотою 120 – 200мм.

Камінь укладають на підстилаючий шар з великого або середньозернистого піску, товщиною не менше 60мм, з перев’язкою швів. Укладене покриття спочатку ущільнюють механічними трамбівками, щебенять гравієм або щебенем, а потім укатують катками до повного осідання. Готове покриття засипають великим піском, висівками або гравієм, шаром товщиною 10 – 15мм.

Підлога з булижного каменю

1 – булижний камінь;

2 - пісок.

В сухих приміщеннях сільськогосподарських будівель з цегляною підлогою зазвичай використовують клінкерну цеглу, яку укладають по піщаному підстилаючому шару товщиною біля 200мм з заповненням швів піском або тільки в нижній частині, а в верхній – бітумною або дьогтьовою мастикою.

Цеглу можна укладати на постіль, або на ребро, в залежності від призначення та величини навантаження на підлогу.

Цеглу укладають прямими або діагональними рядами „в ялинку” на прошарок із гарячого бітуму, товщиною 2 – 3 мм з перев’язкою швів в суміжних рядах 1/3- 1/2 довжини цегли. Між цеглами залишають шви шириною 3 ‑ 5 мм, які заливають бітумом або дьогдьом. Підстилаючий шар – з великого або середнього зернистого піску, ущільненого з поливкою водою або із суміші піску, глини і води. Можлива добавка щебеня або гравію.

Влаштовують цегляні підлоги в проходах тваринницьких приміщеннях, в кормоприготувальних і складських приміщеннях. Можливо влаштовування цегляних підлог в станках свинарників при умові улаштування дерев’яного настилу хоча б на половині станків, яку виділяють для лежання тварин. Недоліки цегляних підлог – висока трудомісткість робіт, значно велика вартість та мала їх довговічність.

Підлога з цегли

рів. зем 4 – цегла укладена на ребро;

5 – бітум;

6 – ущільнена глина.

Підлоги із керамічних плиток влаштовують по бетонній підготовці на цементно – піщаному розчині. Керамічні плитки використовують різними за розмірами, формою та кольору, і можуть бути квадратними і прямокутними.

В якості прошарку використовують крім цементно – піщаного розчину, рідке скло, бітумну мастику, які укладають по бетонній підготовці. Товщина прошарку із цементно – піщаного розчину та із рідкого скла, повинна бути 10 ‑ 15 мм, із гарячої бітумної мастики - 2-3 мм, а з холодної мастики – не більше 1 мм. Товщина швів між плитками не повинна перевищувати 2 мм. Використовують такі підлогу в інкубаційних, мийних, лабораторіях, на масло та сироварних заводах і в виробничих приміщеннях, де на підлоги діє вода, кислоти, масла.

Підлоги з керамічної плитки малостираємі, водонепроникні та водостійкі, але холодні, слизькі і не витримують ударних навантажень

Підлога з керамічної плитки

7 – керамічна плитка;

8 – цементно - піщаний розчин;

9 – бетон; 10 щебінь

Керомізитобетонна підлога влаштовується з великорозмірних плит, виготовлених на заводі.

Плити укладають на підстилаючий шар 20-30 мм з великого або середньозернистого піску ущільненого водою і вирівняного. Така підлога рекомендується в стійлах корівників та станках свинарників.

Підлога з керамзитобетонних плит

8 – цементно - піщаний розчин; 10 – щебінь;

11 – керамзитобетонні плити.

Дощата підлога на лагах звичайної конструкції з підпіллям непригодна для тваринницьких будівель, тому що рідкі нечистоти, які потрапляють в підпілля, застоюються і розпадаються в ньому, крім того така підлога піддається гниттю, тому в тваринницьких будівлях з дощатою підлогою, підпілля не роблять. В цьому випадку настил з дошок, товщиною 37мм, прибивають гвіздками до просмолених лаг підлог, які втоплюють в глинобитну підготовку товщиною 120 мм. Лаги, трапецеєвидного перетину товщиною 60-70 мм і шириною 100-120 мм, укладають на відстані 1000- 15000мм одну від другої, широким розпилом вниз, а проміжок між ними заповнюють щільно утрамбованою глиною або бетоном.

Дощатний настил, ретельно антисептований, укладають на прошарок із бітумної мастики товщиною 2-3 мм так щоб, він щільно прилягав до неї без повітряного прошарку.

Дощата підлога проста в улаштуванні, має низьку теплопровідність та еластичність. Основним недоліком їх застосування для тваринницьких будівель є те, що вони від вологи згнивають.

Крім того, дощатий настил вбирає рідкі нечистоти, робиться слизьким та малогігієнічні.

Дощаті підлоги застосовують в стійлах і боксах для корів, в станках для свиней, інколи в стійлах для коней, лабораторіях, а також в складських приміщеннях.

Дощата підлога

17 – дошки; 18 – лаги;

19 – глинобитна підготовка

¹⁹

Торцеві підлоги з дерев’яних шашок, прямокутної або шестигранної форми, укладають на глинобитну, гравійно - щебеневу або бетонну підготовку так, щоб волокна деревини мали вертикальне, направлення. Дерев’яні шашки виготовляють із деревини хвойних або деяких твердих листяних порід, крім пихти, берези, бука і дубу.

Для отримання гладкої поверхні підлоги шашки укладають на сухий піщаний прошарок або на прошарок з бітумної мастики товщиною 2-3 мм. Прямокутні шашки кладуть паралельними рядами, перпендикулярно направленню руху, з перев’язкою швів не менше чим на 1/3 їх довжини. Незалежно від матеріалу прошарка, шашки повністю занурюють в гарячу мастику, крім верхнього торця, та швидко укладають щільно одна до другої. Шви між шашками заповнюють бітумною мастикою.

Торцева підлога з дерев’яних шашок має малий коефіцієнт теплозасвоєння, пружна з малим пилоутворенням, мало стирається, але ця підлога дорога і на неї йде багато деревини.

Дерев’яна підлога з торцевих шашок

8 –прошарок с піщаної, бітумної або дьогтьової мастики;

10 – торцеві шашки; 19 – бетон або шлак.

Гратчасті підлоги можуть бути з дерев’яних, залізобетонних, чавунних, керамічних, азбестоцементних решіток, з металевого прокату та пластмаси, які укладають на цегляні або бетонні стінки гнійних каналів на одному рівні з підлогою, гній провалюється через решітку в підпілля, звідти його видаляють механізмами або гідрозмиванням.

Дерев’яні решітки збирають з окремих планок , які укладають одну від одної, на визначеній відстані, на обв’язку. Планки антисептують бітумом,

кам’яно - вугільним маслом або сумішшю його з антраценовим маслом. Дерев’яні решітки найбільш доступні і дешеві, але не довговічні.

Залізобетонні решітки виготовляють з бетону марки М400 з арматурою ,а для захисту від дій агресивного середовища, покривають епоксидною поліефірною смолою.

Залізобетонні решітки теж не довговічні, із за їх недостатньої хімічної стійкості .

Чавунні решітки – кращі ніж дерев’яні та залізобетоні, але вартість їх в 2-3 рази більша залізобетонних і виготовляють їх з дефіцитного матеріалу – сірого чавуну

Гратчасту підлогу посипають тонким шаром тирси, щоб не була слизькою. Тирса сприяє нагріванню гною в підпіллі, осушує його, що спрощує прибирання гною транспортером. Розміри прорізів та ширина планок в гратчасті підлозі приймаються згідно норм технологічного проектування відповідних підприємств.

Гратчасту підлогу використовують: в свинарниках – відгодівельниках - в станках; в корівниках зі стійловим утриманням тварин - в половині стійла, в гнійних проходах.

В тваринницьких та інших сільськогосподарських будівлях для відводу рідини, яка попадає на підлогу, передбачаються лотки та трапи. Підлогу в таких випадках роблять з нахилом в сторону стоку рідини, для цього виконують відповідне планування ґрунту основи. Створення нахилу, шляхом потовщення підстилаючого шару, допускається при збільшенні його товщини не більше 40мм. Направлення схилу підлоги повинно забезпечити стік рідини до лотків та тропів і не перетинати проходів. Нахил підлоги в сторону стоку рідини приймають: для бетонної, цементно - піщаної, керамічної та мозаїчної підлог - не менше 0,02; земляної і глинобитної - не менше 0,03; для інших видів підлог - не менше 0,015.

Ґрунти основи під підлоги повинні виключити можливість деформації підлоги . В необхідних випадках передбачають укріплення ґрунтів, наприклад: ущільнення щебенем. Якщо в основі є ґрунти які збільшуються в об’ємні при замерзанні, необхідно улаштовувати по основі теплоізоляційний шар або заміняти грунт який спучується. Деформаційні зкрізні вертикальні шви улаштовують в бетонному монолітному підстилаю чому шарі підлоги і покриття через 6 –8 м по взаємно перпендикулярним направленням для попередження утворення щілин в наслідок коливання температури або усадки бетону. Шви заповнюють дошками які обертають толем або струганими дошками обмазаними гарячим бітумом. Дошки видаляють по закінченню твердіння бетону, а шви заповнюють бітумною сумішшю. В бетонний підстилаючий шар закладають анкери та пропки для кріплення деталей окантовки підлоги або залишають гнізда для слідкуючої цих деталей.

Деформаційний шов

5 – заповнення деформаційного шва; 6 – компенсатор з оцинкованої

покрівельної сталі; 7 – покриття; 8 – бетонний підстилаючий шар.

Стики в місцях примикання підлог різного виду обрамляють кутиками з прокатної сталі, які закріплюють до анкерів з гнутої смугової сталі. Розміщують анкери через 500 - 600 мм по довжині обрамлюючих кутиків.

3 – окантовка з кутикової сталі 40х40х4 – 50х50х5;

4 – анкерна закладна деталь.

Огороджуючи стінки каналів та приямків, улаштованих в підлогах для прокладки комунікацій, наприклад: водо – і теплопроводу, виконують з бетону або з дерева з чвертками для опирання плит або решіток покриття.

1 – бетонна обв’язка; 2 – чавунна решітка; 3 – окантовка – кутикової сталі

40х40х4 – 50х50х5; 4 – анкерна закладна деталь.

При інтенсивній дії на підлоги виробничої рідини в місцях примикання підлоги до стін, колон та інших конструкцій будівлі роблять плінтуса зазвичай з того ж матеріалу, з якого виконано покриття підлоги.

9 – стіна; 10 - бетонна, цементно – піщана, асфальтна,

керамічна підлога; 11 – штукатурка; 12 – плінтус; 13 – цегляна

підлога

Питання для самоперевірки

1. Дати визначення підлоги, назвіть основні елементи і вимоги до них.

2. Вкажіть зони застосування і конструкцію глинобитної, цементної, бетонної, асфальтобетонної підлоги.

3. Вкажіть зони застосування і конструкцію торцевої, цегляної підлог та підлоги з дрібних плит.

4. Назвіть особливості влаштування дощатої підлоги.

Література Л.12 ст. 62-75.