Тема 4.7. Культиваційні споруди Лекція 2
Питання:
Конструкція покрівлі із скла. Види шпрос, їх укладка. Герметизація стиків скла та примикання скла до шпросів.
Конструктивні деталі теплиці: карнизи, фундаменти, конструкції каркасу.
Обладнання теплиць: стелажі, система зрошення, обігрів.
Теплиці на біологічному обігріві.
Скляну покрівлю в теплицях роблять по горбилькам, які називають шпросами. Шпроси укладають паралельно один до одного так, щоб утворювались від гребеню до бокових стін теплиці безперервні засклені полоси без поперечних горбильків, які заважали б стіканню води і конденсату.
Шпроси роблять дерев’яними або сталевими. Дерев’яні виготовляють тільки з гарно просушеного лісу. Вони мають фігурний переріз. В нижній частині шпроса вибирають жолобки для збору і відведення конденсату.
Дерев’яні шпроси мало теплопровідні, але під впливом вологи або усушки вони коробляться, швидко руйнуються під дією грибків і їх необхідно досить часто міняти. Крім цього дерев’яні шпроси не міцні і тому доводиться робити їх більш масивними і розташовувати на невеликій відстані один від одного, що зменшує проникнення світла.
Сталеві шпроси теплопровідні, але довговічні, не коробляться не займаються, мають велику міцність і як наслідок менший переріз, завдяки чому вони мало затримують світло. Сталеві шпроси краще поєднуються з сталевими несучими конструкціями теплиць. Для виготовлення сталевих шпросів застосовують спеціальний прокатний профіль або порожнинний оцинкований.
Недоліком сталевих шпросів є їх сильне запотівання.
Несучі конструкції теплиць можуть бути дерев’яними або сталевими. В односхилих і двосхилих ліхтарних теплицях опорами для шпросів є мауерлати або обв’язки каркасу вертикального огородження, а в прольотах – прогони, укладені по дерев’яним стоякам, що установлені вздовж теплиці в один чи два ряди.
Конструкція несучих елементів покриття з дерева проста і дешева, але має великі перерізи стояків і прогонів, що затіняє теплиці. Крім того, при великій вологості повітря в зимових теплицях і високій його температурі дерев’яні стояки, прогони, як і інші дерев’яні елементи, швидко амортизуються, тому частіше застосовують несучі конструкції, виконані з сталі як більш довговічні і ажурні.
Засклення покриттів і вертикальних огороджень роблять, як правило, одинарним. Застосовують скло тільки високої якості – прозоре, гладеньке, без повітряних бульбашок.
Листове віконне скло товщиною 3мм застосовується тільки при частому розташуванні шпросів покриття (400...500мм) і для засклення вертикальних огороджень. При заскленні похилих скатів покриття використовують листове віконне скло товщиною 4мм воно має більшу міцність і меншу теплопровідність і дозволяє збільшити відстань між шпросами до 750мм.
Герметизація засклення звичайно проводиться на подвійній замазці високої якості. Для герметизації стиків між склом і шпросами використовують також бітумну мастику. З часом ці замазки дають тріщини, робляться ламкими і відвалюються або стають на стільки міцними, що запресоване скло під дією температурних коливань тріскається.
Рекомендується для герметизації засклення теплиць застосовувати еластичні мастики МГТ – 80, „Гелан”.
Скло установлюють знизу вгору внапуск на 25мм і шпильками кріплять до дерев’яних шпросів. Для кращої герметизації укладають штапик.
При заскленні по сталевим шпросам скло закріплюється і утримується від зсування за допомогою клямеру або скоб з оцинкованої покрівельної сталі. Досить міцне кріплення скла до сталевих шпросів забезпечується клиноподібними зажимами виготовленими з обрізків сталі.
Біля температурних швів скло установлюється на компенсатори з покрівельної оцинкованої сталі, прикріплені до шпросів.
