Тема 4.2. Картоплесховища та сховища для городини

Лекція 1

Питання

1. Основи зберігання городини та картоплі.

2. Найпростіші овочесховища; бурти, траншеї, їх допустимі розміри, переваги, недоліки.

3. Обладнані сховища, їх об’ємно планувальні і конструктивні вирішення. Влаштування стін, підлог, допоміжних приміщень. Гідроізоляція і теплоізоляція сховищ.

Картопле- і овочесховища представляють собою споруди, призначені для тривалого зберігання картоплі і овочів в свіжому вигляді. При зберіганні в картоплі і овочах продовжуються процеси життєдіяльності: вони дишуть, випаровують вологу, продовжують дозрівати, а при певних умовах і проростають.

Найбільш неблагоприємним життєвим процесом є їх „дихання”. Посилене дихання проходить головним чином в результаті окислення цукру, супроводжується втратою поживних речовин і пов’язане з виділенням вологи, вуглекислого газу, тепла, а також з якісними і кількісними змінами (втратою ваги) овочів що зберігаються. Температура повітря в приміщені підвищується, овочі зволожуються, і створюються умови розвитку грибків і бактерій, що викликають захворювання овочів.

При температурі, близькій до нуля, життєві процеси в картоплі і овочах зводяться до мінімуму, дихання стає ледь помітним. При знижені температури нижче нуля картопля і овочі частково або зовсім замерзають, цього не можна допустити.

Велике значення для зберігання картоплі і овочів має відносна вологість повітря в овочесховищах. При низькій вологості ‑ овочі сохнуть і в’януть, при високій – розвиваються пліснява і грибкові захворювання, при цьому поверхня овочів зволожується і вони починають псуватись. Крім цього підвищена температура і вологість повітря сприяють проростанню бульбоплодів і цибульних овочів, що супроводжуються підвищеними витратами поживних речовин і приводить до псування овочів.

Головна задача при проектуванні і будівництві картопле- і овочесховищ полягає в створені такого кліматичного режиму, при якому всі життєві процеси в картоплі і овочах максимально уповільнюються.

До конструкцій зовнішніх огороджень і обладнання картопле- і овоче- сховища пред’являють ряд вимог:

‑ повністю ізолювати картоплю і овочі від дії зовнішніх факторів: високої або низької температури, вологого зовнішнього повітря, атмосферних опадів і інше ;

‑ захистити овочеві культури, особливо картоплю і коренеплоди, від шкідливого впливу денного світла;

‑ забезпечити всередині будівель незалежно від пори року, погодно кліматичних умов, потрібної температури й відносної вологості у масиві продукції і в приміщенні.

Оптимальні умови зберігання продукції (онтп 6-80)

Продукція	Температура у масиві продукції або у приміщені, 0С		Відносна вологість повітря у масиві або у приміщенні, %		Максимальна висота складування, м		Строк зберігання, днів
	мінімаль- на	максималь - на	мінімальна	максималь-на	розси -пом	у тарі
Картопля насінна і продовольча	+2	+4	90	95	6(5)	5,5	300
Капуста: продовольча маточник	—2	0	90	95	2,8	5,5	240
	0	+1	90	95	2,8	5,5	210
Коренеплоди продо - вольчі: буряки, брюква морква	0	+1	90	95	5(4)	5,5	300
	—1	0	90	95	2.8	5,0	300
Коренеплоди - маточники (буряки, брюква, морква, ріпа, редька)	0	+1	90	95	2,8	5,0	300
Часник	—3	—1	70	80	1,5	5,0	210
Цибуля: маточник сіянець ріпка
	+6	+12	60	80	3,6	5,0	240
	+18	+25	50	70	3,6	5,0	—
	—3	—2	70	80	3,6	5,0	270
Зелені овочі	0	+1	90	95	— 4,0	60...	120
Огірки	+8	+10	85	95	—	—	10
Баштанні: кавуни дині	+2 0	+3 +1	80 85	85 90	— —	5,0 5,0	90 120

Необхідно забезпечити можливість легкого очищення і проведення різних видів дезінфекції обладнання і приміщення в цілому.

м По характеру забудови і ступінню капітальності овочесховища діляться на найпростіші (тимчасові)- бурти, траншеї і обладнанні (постійного типу).

Обладнанні овочесховища бувають спеціалізовані, призначені для однієї культури овочей, або універсальні ‑ для картоплі і різних овочів з схожим режимом зберігання.

В залежності від рівня підлоги по відношенню до планувальної відмітки землі сховища діляться на наземні, півзаглиблені, відмітка підлоги яких заглиблена від відмітки землі не менше ніж на половину висоти сховища, і заглиблені, відмітка підлоги яких заглиблена більш ніж на половину висоти сховища.

Бурти представляють собою наземні або злегка заглиблені кучі овочів, покриті для захисту від дощу і промерзання утеплюючим матеріалом (соломою, осокою, комишем і т.п.) і присипані шаром землі. Ширина буртів може бути 1,5 ... 2,5м, висота 1 ... 1,5м в залежності від виду овочів, довжина бурта звичайно приймається 10 ...25м.

Овочі укладають навалом, так щоб створити конусоподібний насип висотою до 1,5м, з скатами під кутом приблизно 45 . Овочі, що важко зберігаються (морква та інші) укладають рядами пересипаючи кожен ряд шаром злегка зволоженого ґрунту чи піску товщиною 10мм. Картоплю через кожні 200...250мм пересипають зволоженим земляним шаром 50...70мм.

Траншеї – це ті ж бурти, але заглиблені в землю на 800мм і більше завантажуються таким же чином, як і бурти. Траншеї роблять з прямовисними або злегка похилими стінками, ширина траншей 1...1,2м довжина 10...25м.

Після завантаження в бурти і траншеї овочі укривають шаром ґрунту товщиною 200мм для захисту від дощу, легких заморозків і від нагрівання сонцем ; з настанням стійкої холодної погоди, коли температура в бурті і траншеї знизиться до 4 С, овочі укривають соломою товщиною 450мм, а зверху ще одним шаром ґрунту – 100мм.

Вентиляційне обладнання бурта або траншеї складається з однієї горизонтальної гратчастої дерев’яної труби квадратного або трикутного перерізу з розмірами кожної сторони 300мм прокладеної по дну, і вертикальних труб, які нижніми кінцями примикають до горизонтальної труби. Замість горизонтальної труби на дні бурта чи траншеї може бути викопана канава глибиною і шириною 200мм, яку перекривають хмизом або дерев’яними гратами.

Вертикальні труби роблять з дощок товщиною 25мм з просверленними в них отворами діаметром не менше 20мм або з пучків хмизу. Вертикальні труби розміщують через 4...5м. Труби розташовані по краям, виступають над укриттям бурта чи траншеї на 500мм і закінчуються залізною насадкою. Проміжні вертикальні труби закінчуються в шарі соломи. Призначення крайніх труб – підводити свіже повітря всередину бурта і траншеї і розподіляти його при допомозі нижньої труби і проміжних вертикальних труб по всій масі овочів.

Для улаштування буртів і траншей вибирають підвищену ділянку що не затоплюється весняними та дощовими водами, з низьким рівнем ґрунтових вод і по можливості захищену від холодних вітрів.

Бурти і траншеї розміщують на ділянці з інтервалами 7...8м. При улаштуванні їх на схилах поздовжню вісь розташовують вздовж схилу.

В буртах і траншеях можна зберігати картоплю, капусту і всі види коренеплодів. Зберігання пов’язане з серйозними незручностями, так як овочі не можна перебирати, оглядати і відпускати частинами без ризику промерзання запасів, що залишаються.

В обладнаних картопле- і овочесховищах можливі систематичний нагляд за якістю овочів, їх перебирання, регулювання режиму збереження.

При улаштуванні обладнаних сховищ використовують теплоізоляційні властивості землі і по мірі можливості заглиблюють сховище в землю, але його підлога повинна бути вище рівня ґрунтових вод не менше ніж на 1,5м.

В заглиблених і напівзаглиблених сховищах значно зменшуються тепловтрати через стіни, а грунт зимою віддає тепло в сховище, в таких сховищах забезпечується досить стійкий кліматичний режим.

В місцевостях з високим рівнем ґрунтових вод будують наземні сховища, при цьому відмітка підлоги повинна бути вище самого високого рівня ґрунтових вод не менше ніж на 1,5м.

В наземних сховищах здійснювати механізацію завантажувально-розвантажувальних робіт значно простіше ніж в заглиблених.

Однак наземні сховища легко прогріваються влітку і втрачають тепло в морозну вітряну погоду тому їх доводиться опалювати.

В обладнаних сховищах картоплю і овочі в залежності від виду зберігають в засіках, насипом без засіків, в контейнерах, на стелажах і в штабелях з прошаруванням піском або без прошарування.

В більшості випадків овочесховища проектують в вигляді прямокутних в плані будівель з розташуванням засіків, стелажів або штабелів в два або чотири ряди по обидва боки від поздовжніх проходів або проїздів. Ширину проходів між засіками і штабелями приймають не менше 1м і при використанні проходу для завантаження і вивантаження продукції вручну – 1,8м і при використанні пересувних механізмів – 2,4м. Ширину проїздів приймають не менше 4м.

При ширині сховищ до 18м улаштовують один поздовжній (центральний) проїзд, а при більшій ширині будівлі-два повздовжні проїзди або поперечні проїзди.

В сховищах роблять не менше двох входів або в’їздів, розташованих в торцевих стінах. В районах з розрахунковою зимовою температурою -20ْ С і нижче в’їзди тамбурами.

Картоплесховище місткістю 1500т

І - засіки; ІІ - приставні засіки;

ІІІ - проїзд; ІV – венткамера;

V – протична венткамера; VІ – тамбур;

1 – руберойдова покрівля; 2 – цементна

стяжка; 3 - утеплювач по пароізоляційному

шару пергаміну; 4 – плита.

Секційне сховище насіннєвої картоплі місткістю 3000т з активною вентиляцією.

1 – приміщення для зберігання; 2 - приміщення для пророщення; 3 – електрощитові; 4 – венткамери;

5 – службове приміщення;

Висота приміщень від підлоги до низу обладнання і комунікацій у всіх будівлях приймається не менше 2м у місцях регулярного проходу людей і не менше 1,8м в інших випадках, а визначається з урахуванням прийнятої технології зберігання і розмірів обладнання для механізації робіт.

В сховищах передбачають слідуючи підсобні і допоміжні приміщення: сушилки для сушіння цибулі після збирання, сортувальні для обробки продукції, приміщення для пророщування картоплі, холодильні камери для розміщення компресорів і іншого холодильного обладнання, вентиляційні камери, для розміщення опалювально-вентиляційного обладнання, приміщення для зберігання машин, інвентарю і тари, котельні для котлоагрегаторів, розподільчого і контрольного обладнання, щитові, навіси для обробки (сортування) продукції і блок допоміжно-побутових приміщень - гардероби, умивальники, душові, туалети, приміщення для обігріву і прийому їжі, лабораторії і контори.

Конструктивні схеми наземних, напівзаглиблених і заглиблених сховищ характеризуються відносно не високими несучими масивними або каркасними стінами, в більшості випадків теплим безгорищним суміщеним покриттям збірної залізобетонної, дерев’яної або кам’яної конструкції.

Опорами для покриття служить повний або неповний збірний каркас, що складається з залізобетонних колон, фундаментів під колони збірних залізобетонних або монолітних, фундаментних балок довжиною 6 м. під панельні стіни. Фундаменти під несучі масивні стіни роблять з залізобетонних плит, стрічкових фундаментів і блоків стін підвалів.

Несучими конструкціями суміщених покриттів є залізобетонні балки довжиною 6, 9, 12м., в індивідуальних проектах – залізобетонні сегментні ферми прольотом 18 або 24м.,що укладаються з кроком 6м.

Огороджуючими конструкціями покриттів служать збірні залізобетонні плити розміром 6×1.5м. Пароізоляція передбачається рулонна або змазувальна. В якості утеплювача застосовують пінобетон, цементний фіброліт, керамзит. Покрівля робиться багатошарова рулонна з послідуючою посипкою гравієм.

В районах, багатих лісом, сховища зводять з неповним несучим дерев’яним каркасом, що складається з системи дерев’яних стояків, які установлені в два ряди вздовж будівлі і прогонів, укладених на стояки. Покриття горищне.

Для наземних сховищ з повним залізобетонним каркасом застосовують панельні стіни з легких бетонів і інших нетеплопровідних матеріалів.

В сховища з неповним каркасом несучі стіни зводять з цегли, природного каміння, великих бетонних блоків, а також полегшені цегляні стіни.

В стінах напівзаглиблених сховищ облицювання огородження, включаючого порожнину, заповнену утеплювачем, опирається на залізобетонні консольні плити. Стіни заглиблюють на 0.55...1.3м. і обваловують зовні ґрунтом на висоту 0.7...1.7м.

Стінки заглиблених сховищ ретельно захищають від просочування поверхневих вод навколо сховища з зовнішнього боку роблять вимощення шириною не менше 700мм і водовідвідні канави.

Заглиблені і напівзаглиблені сховища завантажуються через люки в покриттях або стінках. Ці ж люки служать для наскрізного провітрювання, а також для освітлення сховища при переробці, завантажені і вивантажені овочів. Люки закривають двома щитами, а простір між щитами на зиму заповнюють утеплюючим матеріалом.

Підлоги в проїздах сховищ, в камерах з штучним охолодженням і в приміщеннях для холодильного, вентиляційного і іншого обладнання асфальтобетонні або бетонні, а в приміщеннях для зберігання, в сушилках і в сортувальних – глинобитні, глинобетонні, ґрунтобетонні, бетонні і асфальтобетонні.

Для наскрізного провітрювання в сховищах роблять подвійні ворота: зовнішні ‑ суцільні утеплені і внутрішні ‑ гратчасті. При провітрювані зовнішні ворота залишають відчиненими, а гратчасті зачиненими. Розміри воріт приймають такими, щоб був забезпечений вільний проїзд транспорту і механізмів, але не менше 3х3 м.

Питання для самоперевірки

1. Види овочесховищ за конструкцією і капітальністю.

2. Дайте характеристику найпростішого овочесховища.

3. Гідро - і теплоізоляція стін у картоплесховищах.

Література: Л. 12. ст. 328-340; Л. 16. ст. 197-199; Л. 23. ст. 67-71