Тема 3.1 Будівлі і споруди для скотарських підприємств

Лекція 3

Питання:

1. Об’ємно плануванні і конструктивні вирішення для коней.

Конярські ферми по своєму призначені бувають робочі ( кінні двори ), племенні та виробничі.

Робочі служать для використання робочої продуктивності коней. Племені ферми займаються виведенням та вирощуванням племінного молодняку з цілю вдосконалення існуючих та виведення нових порід. Виробничі ферми займають виробництвом продукції; в залежності від виду основної продукції вони підрозділяються м’ясні, кумисні і кумисно-м’ясні.

В конярстві є дві системи утримання – конюшена і табунна.

При конюшинній системі утримання, все поголів’я, незалежно від породи, віку та статті утримують в конюшнях, де забезпечується нормальний відпочинок тварин, захист від коливань температури, правільне годування та обслуговування. В господарствах, які мають не більше 20 робочих коней, практикують утримання дорослого поголів’я і молодняку в одній будівлі, при більшій кількості робочих коней, молодняк тримають в спеціалізованих конюшнях.

При табунному утриманні коней, яке широко використовують на племінних та виробничих фермах, бувають тільки тренінгські конюшні та конюшні для жеребців. Інше поголів’я коней розділяють по статті та віку на групи та табуни і утримують більшу частину року на відведених для кожного табуну окремих пасовищах. В табуні приблизно 100 коней. На зимовий період, при утриманні табунів на випасних ділянках або в стипу поблизу кормової бази, будують спрощені конюшні з базами – навісами, або затиші.

Основні будівлі на конярських п і д п р я є м с т-вах— конюшні; призначені для утримання жеребців - плідників, кобил і молодняку. У господарствах, що мають до 10 жеребців - плідників, приміщення для їх утримання блокують з конюшнями для кобил за типом ізольованої секції.

До номенклатури будівель і споруд конярського призначення входять також манежі (для проби і парування, круглий для тренінга рисистого молодняку, прямокутний для тренінга верхового молодняку), пункт штучного осіменіння, кормоцех, ветеринарні об'єкти, відкриті доріжки для трекінга, піддоки (загони) для утримання коней на відкритому повітрі, загони-розколи й левади для утримання й випасання коней. До будівель виробничого призначення належать кумисні цехи.

Типи й номенклатура будівель і споруд конярських підприємств встановлені ВНТП 9-83. Залежно від системи утримання - коней будують: конюшні— для дорослих робочих коней місткістю 10; 20; 40; 60; 80 і 100, а на племінних підприємствах-40; 60; 80 і ЮО голів; для молодняку, який тренують на племінних підприємствах — 40 і 80 для племінного і робочого молодняку —

40; 60; 80 і 100 голів піддони – за місткістю будівлі.

Об’ємно - планувальне вирішення будівель для у т р и мання коней визначають за статтю, віком, розмірами, і призначенням тварин.

Конюшні для робочих коней устатковують стійлами, денниками та секціями для групового утримання. В стійлах розміщують дорослих робочих коней, які утримують на прив’язі. Для ізоляції коней одного від другого стійла розділяють перегородками. В районах, де використовують парну запряжку коней, розповсюджені двійні стійла.

В денниках утримують жеребих и підсисних кобил с лошатами, а також жеребців – плідників. Для денника відводять більшу площу, чим для стійла, денник відгороджують перегородками не тільки один від другого, але і збоку кормогнійового проходу. В денниках коні не прив’язують, що дозволяє їм рухатися, міняти положення, це поліпшує їх самопочуття та фізичний стан.

Молодняк робочих та племінних коней утримують групами в секціях.

Конюшні для племінних коней обладнують денниками. В денниках утримують окремо: жеребців – плідників, жеребних кобил та племінний молодняк.

Приміщення конюшень для племінних коней розділяють перегородками на ізольовані секції з двома виходами кожна. Вмістимість секцій не повинна перевищувати 24 місць.

Конюшні для групового утримання на глибокій підстилці обладнують груповими приміщеннями і денниками. В групових приміщеннях розміщують молодняк окремо в залежності від статі та віку.