Тема 7. Логістика запасів

План

1. Місце і роль запасів у логістичній системі.

2. Види запасів.

3. Мотивація і причини створення запасів.

4. Система оптимального управління запасами.

5. АВС-аналіз і XYZ -аналіз і їхнє використання при визначенні логістичної стратегії управління запасами.

Список літератури:[1, 2(115-121), 4(30-33), 10]

Міні – лексикон: запаси, види запасів, система оптимального управління запасами, АВС – аналіз, XYZ -аналіз.

Зміст лекції

Запаси

Запаси товарно-матеріальних ресурсів - це виробництва, що перебувають на різних стадіях, і обігу продукції виробничо-технічного призначення, товари народного споживання та інші товари, що очікують вступу в процес виробничого або особистого споживання.

Види запасів

Розрізняють запаси виробничі (запаси в організаціях-виробниках) і товарні (запаси готової продукції на складі підприємства-виготовлювача, запаси в каналах сфери обігу, запаси в дорозі, запаси на підприємствах торгівлі).

Запаси в каналах сфери обігу - це товари на шляху проходження від виробника до споживача і ті, що зберігаються на складах готової продукції підприємств-виготовлювачів, на складах підприємств оптової, дрібнооптової та роздрібної торгівлі, на складах заготівельних організацій, а також товари, розміщені в транспортних ємностях (товари в дорозі).

Перехідні запаси являють собою залишки матеріальних ресурсів на кінець звітного періоду (звичайно року). Їхнє призначення - забезпечення виробництва або торгівлі на період до чергової поставки ресурсів у плановому періоді.

Підготовчі запаси створюються у зв'язку з необхідністю попередньої підготовки матеріального ресурсу до споживання (оформлення приймання або відпускання, навантаження й розвантаження, комплектування, попереднє розсортування, сортування і т.п.).

Виробничі запаси представлені сумою запасів підготовчих, страхових і поточних. Вони призначені для споживання у виробничому процесі й перебувають на підприємствах-споживачах всіх галузей матеріального виробництва.

Основну частину виробничих запасів являють собою поточні запаси. Їхнє основне призначення - забезпечення виробничого процесу між двома черговими надходженнями матеріальних ресурсів на підприємство-споживач. Їхній розмір регламентується й контролюється. Поточний запас доповнюється страховим запасом, який формується з метою безперервного постачання виробництва у випадках непередбачених обставин: відхилень у періодичності поставок і в розмірах поставок; недовиконання виробничої програми постачальником ресурсів; перевиконання програми виробництва підприємством-споживачем; можливих затримок транспортних засобів у дорозі при доставці від постачальників і т.п. Розмір страхових запасів також регламентується.

Спеціальну функцію виконують сезонні запаси. Вони утворюються при сезонному характері виробництва або сезонному режимі споживання, а також при сезонному способі транспортування (райони Крайньої Півночі). Їхнє призначення - забезпечення нормальної роботи підприємств і безперебійності виробничого споживання на час сезонних ускладнень із поставками ресурсів.

Системи оптимального управління запасами

Залежно від вихідних параметрів, якими регламентуються запаси, розрізняють декілька систем їхнього регулювання. Найчастіше як такі параметри приймають розміри замовлення на поповнення запасів, його періодичність, підтримуваний рівень запасів, припустимі коливання рівня запасів і ін.

А. Система з фіксованим розміром замовлення. У такій системі розмір замовлення на поповнення запасів є величиною постійною, а чергова поставка продукції здійснюється при зменшенні наявних запасів до певного критичного рівня (так званої точки замовлення). У процесі функціонування системи запас поповнюється щоразу на ту саму величину, але інтервали поповнення можуть бути різними - залежно від витрати запасу. Типовий процес функціонування системи з фіксованим розміром замовлення показаний на мал.1, де по осі абсцис (у Декартовії системі координат) зазначені інтервали часу поповнення запасу, а по осі ординат - рівень (величина) запасу.

Рис. 1 - Система з фіксованим розміром замовлення

Лінія S визначає точки замовлення матеріально-технічних ресурсів. Коли запас знижується до точки замовлення Si, що відповідає інтервалу ti, постачальникові направляється замовлення на чергову поставку. Поки замовлення виконується, запас продовжує знижуватися й досягає рівня, зазначеного в інтервалі ti'. У цей момент надходить замовлена партія (її величина, як зазначено, фіксована й дорівнює довжині вертикальної лінії до точки Р₁). Утворений поставкою запас витрачається і в інтервалі t₂ знову досягає точки замовлення. Поки чергове замовлення виконується, запас знижується до рівня, зазначеного в інтервалі t₂, а партія матеріалу, що надійшла, піднімає його до рівня P₂. У наступному інтервалі часу (t₂' - t₃') очевидно відбулося інтенсивне споживання ресурсів, тому що чергова точки замовлення S₃ виявилася досягнутою досить швидко. Зроблене замовлення поповнює запас до рівня Р₃, і функціонування системи з фіксованим розміром замовлення (тобто замовленням партії поставки однакової величини) триває.

Розглянуту систему часто називають "двобункерною". При цій системі запас зберігається як би у двох бункерах: у першому - для задоволення попиту протягом періоду між фактичним поповненням і датою найближчого замовлення (точкою замовлення); у другому - для задоволення попиту протягом періоду з моменту подачі замовлення до надходження чергової партії продукції (тобто в другому бункері зберігається запас на рівні точки замовлення).

Б. Система з фіксованою періодичністю замовлення. При цій системі замовлення на чергову поставку сировини, матеріалів повторюються через однакові проміжки часу (щодекадно, щомісяця і т.п.). Наприкінці кожного періоду перевіряється рівень запасів і, виходячи із цього, визначається розмір партії, що замовляється. У процесі функціонування цієї системи запас поповнюється щоразу до певного рівня, який не перевищує максимальний запас, але за допомогою різних партій поставок, який залежать від ступеня витрати запасу в попередньому періоді.

Типовий процес функціонування системи з фіксованою періодичністю замовлення показаний на рис. 2.

Рис. 2 - Системи з фіксованою періодичністю замовлення

Регулюючими параметрами системи з фіксованою періодичністю замовлення є максимальний рівень запасів, до якого здійснюється їхнє поповнення, і тривалість періоду повторення замовлень. Обидва параметри постійні. Варіюються лише розміри партій поставок.

В. Система із двома фіксованими рівнями запасів і з фіксованою періодичністю замовлення. Сутність цієї системи полягає в тому, що припустимий рівень запасів регламентується як зверху, так і знизу. Крім максимального верхнього рівня запасу, до якого може здійснюватися поповнення, установлюється нижній рівень (точка замовлення). Якщо розмір запасу знижується до нижнього рівня ще до закінчення установленого періоду замовлення, то робиться позачергове замовлення. В інших випадках система функціонує як система з фіксованою періодичністю замовлення, тобто незалежно від рівня запасу замовлення оформляється через фіксовані проміжки часу. Типовий процес функціонування системи із двома фіксованими рівнями запасів і з фіксованою періодичністю показаний на рис. 3.

Достоїнством цієї системи є виключення можливості недостачі матеріалів до настання строку чергової поставки. Однак при цій системі поповнення запасів до максимального рівня не може проводитися незалежно від дійсної витрати запасів. Два із трьох регулюючих параметрів системи (максимальний запас і точка замовлення) постійні, один (періодичність замовлення) - частково змінний. Розміри партій поставок варіюються.

Рис. 3. Система із двома фіксованими рівнями запасів і з фіксованою періодичністю

М. Система із двома фіксованими рівнями запасів без постійної періодичності замовлення, або (S - s) = система. Ця система усуває недолік попередньої системи і є її модифікацією. Запаси поповнюються тільки в тому випадку, коли їхній рівень досяг точки замовлення незалежно від настання періоду подачі замовлення. Типовий процес функціонування системи показаний на рис. 4.

Регулюючими параметрами розглянутої системи є максимальний запас, точка замовлення і періодичність замовлення. Два перших параметри є постійними величинами, третій - змінною. У певних межах варіюється також і розмір партії, що замовляється.

АВС - аналіз

Управління в логістиці характеризується, як правило, великою номенклатурою керованих об'єктів: різноманітні асортименти товарів, велика кількість покупців або постачальників, різноманітні вантажі й т.п. У процесі роботи з кожним окремим об'єктом, наприклад, позиція асортиментів, підприємець одержує якусь частину наміченого результату. При цьому з погляду внеску в загальний результат керовані об'єкти не рівноцінні.

У логістиці ABC-аналіз застосовують, ставлячи мету скорочення розміру запасів, скорочення кількості переміщень на складі, загального збільшення прибутку підприємства, а також переслідуючи іншу мету.

Ідея методу ABC полягає в тому, щоб із усієї безлічі однотипних об'єктів виділити найбільш значущі з погляду позначеної мети. Таких об'єктів, як правило, небагато, і саме на них необхідно зосередити основну увагу.

В економіці широко відомо так зване правило Парето (20/80), відповідно до якого лише п'ята частина (20 %) від усієї кількості об'єктів, з якими звичайно доводиться мати справу, дає приблизно 80 % результатів цієї справи. Внесок інших 80 % об'єктів становить тільки 20 % загального результату. Графічно метод ABC показаний на рис. 5.

Рис. 5 - Крива аналізу АВС

При побудові кривої по осі ОХ відкладають об'єкти управління в порядку убування значущості їхнього внеску в кінцевий результат, виражені у відсотках до загальної кількості об'єктів. По осі OY відзначають внесок кожного об'єкта в кінцевий результат, обчислений наростаючим підсумком, також виражений у відсотках.

Визначення методу ABC говорить: метод ABC - спосіб нормування й контролю за станом запасів, що полягає в розбиванні номенклатури N, реалізованих товарно-матеріальних цінностей на три нерівнопотужних підмножини А, В, і С на основі деякого формального алгоритму.

Товари (матеріали) класу А - це нечисленні, але найважливіші товари, на які приходиться більша частина коштів, укладених у запаси. Розміри запасів по позиціях групи А постійно контролюють, точно визначають витрати, пов'язані із закупівлею, доставкою й зберіганням, а також розмір і момент замовлення.

Товари (матеріали) класу В займають серединне положення у формуванні запасів підприємства й у порівнянні із групою А вимагають до себе меншої уваги. Тут здійснюється звичайний контроль і збирання інформації про запаси, повинно вчасно виявити основні зміни у використанні запасів.

Товари (матеріали) класу С, складові, як правило, більшу частину асортиментів відносять до другорядних.

ХYZ - аналіз

Принцип диференціації асортиментів у процесі аналізу XYZ інший - тут всі асортименти (ресурси) ділять на три групи залежно від ступеня рівномірності попиту й точності прогнозування.

У групу X включають товари, попит на які рівномірний, або підданий незначним коливанням. Обсяг реалізації по товарах, включених у дану групу, добре передбачуваний.

У групу Y включають товари, які споживаються в коливних обсягах. Зокрема, у цю групу можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту по товарах групи В - середні.