ЗМІСТ

Введення

1.Теоретико-методологічні основи підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів підприємства.

1.1 Поняття паливно - енергетичних ресурсів на підприємстві.

1.2 Класифікація паливно - енергетичнихресурсів підприємства.

1.3 Роль паливно - енергетичних ресурсів в промисловості.

2.Техніко-економічний аналіз показників діяльності підприємства за 2 роки.

2.1 Характеристика ВАТ”Одеський олійноекстракційний завод”.

2.2 Аналіз показників діяльності підприємства за 2 роки.

2.3 Аналіз ефективності використання енергоресурсів підприємства.

3.Техніко-економічний аналіз діяльності підприємства до та після впровадження заходу.

3.1 Техніко-економічна характеристика обладнання.

3.2 Аналіз показників діяльності підприємства до та після впровадження заходу.

Висновок

Список літератури

ВСТУП

Актуальність роботи полягає в тому, що в умовах ринку і в харчових підприємствах України, гостро встало питання про стандартизацію, використання і ефективність паливно - енергетичної політики.

Багато сучасних підприємств стали виділяти на вирішення цих питань окремі структури і відділи, що спеціалізуються саме на паливно - енергетичних ресурсах і їх використанні у виробничому процесі.

Оскільки вартість паливно - енергетичних ресурсів на світовому і внутрішньому ринку постійно змінюється у бік збільшення, така політика є обгрунтованою.

У даній роботі розглянутий матеріал про поняття, стандартизацію, класифікацію і роль паливно-енергетичних ресурсів у вітчизняній промисловості і основи їх ефективного використання.

Робота складається з 3 логічно зв'язаних теоретичних частин в яких описані основні складові об'єкту дослідження.

1.Теоретико-методологічні основи підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів підприємства

1.1 Роль паливно - енергетичних ресурсів на харчовому підприємстві

Енергозбереження – реалізація правових, організаційних, наукових, виробничих, технічних і економічних заходів, направлених на ефективне використання енергетичних ресурсів.

Паливно-енергетичний ресурс (ПЕР) – носій енергії, який використовується в даний час або може бути використаний в перспективі. Ефективне використання енергетичних ресурсів – досягнення економічно виправданої ефективності використання енергетичних ресурсів при існуючому рівні розвитку техніки і технологій і дотримання вимог до охорони природного довкілля.

Показник енергоефективності – абсолютна або питома величина вжитку або втрати енергетичних ресурсів для продукції будь-якого призначення, встановлена державними стандартами. Вторинний енергетичний ресурс – енергетичний потенціал основного, проміжного, побічного продукту і відходів виробництва, не використовуваний в основному процесі, але достатній для використання в інших.

Непродуктивна витрата енергетичних ресурсів – втрати енергоресурсів, викликані порушенням стандартів, норм, регламентів і безгосподарністю. Прогресивний напрям і розвиток харчової промисловості – створення безвідходних виробництв, за технологією яких використовуються всі елементи виробничого процесу, а також енергія реакції технологічних процесів для здобуття корисної продукції.

Отримувана ззовні енергія необхідна лише для запуску і резервування, тобто безаварійної зупинки технологічного процесу. Так в даний час використовуються технологічні процеси виробництва аміаку, метанолу, вищих спиртів і деяких інших хімічних продуктів, засновані на принципі енерготехнологічного комбінування з максимальним використанням енергії, що виділяється, при різних реакціях. В даний час і в найближчій перспективі ще існуватимуть технологічні процеси з матеріальними і енергетичними відходами.

На технологічний процес витрачається певна кількість палива, електричній і тепловій енергії. Крім того, самі технологічні процеси протікають з виділенням різних енергетичних ресурсів – теплоносіїв, горючих продуктів, газів і рідин з надлишковим тиском. Кількість енергетичних ресурсів, що утворюються, достатньо велика. Тому корисне їх використання – один з найважливіших напрямів економії енергетичних ресурсів. Утилізація цих ресурсів пов'язана з певними витратами, у тому числі і капітальними, тому виникає необхідність економічної оцінки доцільності такої утилізації.

Під енергоресурсами розуміють енергетичний потенціал продукції, відходів, побічних і проміжних продуктів, що утворюються при технологічних процесах, в агрегатах і установках, який не використовується в самому агрегаті, але може бути часткове або повністю використовуватися для енергозбереження інших агрегатів (процесів).Термін “енергетичний потенціал” тут слід розуміти в широкому сенсі, він означає наявність певного запасу енергії – хімічно зв'язаного тепла, фізичного тепла, потенційної енергії надлишкового тиску і натиску, кінетичної енергії і ін. Хімічно зв'язане тепло продуктів паливопереробних установок (нафтопереробних, газогенераторних, коксовальних, вуглезбагачувальних і ін.) не відносяться.

Роль паливно - енергетичних ресурсів полягає в тому:

1.Що вони необхідні для виробничого циклу і випуску продукції підприємства.

2.Енергоресурси безпосередньо впливають на собівартість і конкурентоспроможність продукції, що випускається і реалізується. Далі в роботі розглянуто як енергоресурси впливають на виробництво і конкурентоспроможність продукції харчового підприємства. Так само яку роль грає технічний персонал підприємства у використанні енергоресурсів і які стимулюючі заходи можна використовувати енергоресурсів і які стимулюючі заходи можна використовувати для мотивації працівників для економії енергоресурсів.

Зниження конкурентоспроможності продукції вітчизняної промисловості і послуг, що надаються нею, тісно пов'язане із зростанням вартості енергоносіїв. Витрати на паливно-енергетичні ресурси (ПЕР) на багатьох підприємствах складають значну частину собівартості продукції. Це є свідоцтвом здійснення протягом довгих років застарілої політики в промисловості, що базується на помилковому уявленні про дешевизну і доступність енергоресурсів. Отже, однією з первинних умов виходу з ситуації, що склалася, є всемірне підвищення ефективності використання ПЕР.

Підвищення ефективності використання ПЕР можна здійснити різними шляхами. Але незалежно від вибраного напряму, для будь-якого промислового підприємства представляється доцільною розробка комплексної програми енергозбереження, в яку включаються заходи для об'єктів з неефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів. При складанні програми енергозбереження для підприємств харчової промисловості оцінюються основні характеристики заходів, що рекомендуються: необхідні витрати на реалізацію, річна економічна ефективність від реалізації, терміни окупності вкладених витрат, а також необхідні терміни на реалізацію самого заходу (проектування, постачання, установку, монтаж і т. д.). Дуже значимим є створення системи контролю, обліку, аналізу і оперативної дії за вжитком ПЕР на різних стадіях технологічних процесів у всіх цехах, службах, що забезпечують функціонування основних виробництв. Причому першочерговим заходом є оснащення крупних споживачів існуючими приладами обліку і контролю витрачання ПЕР.