2.Техніко-економічний аналіз показників діяльності підприємства за 2 роки

2.1 Характеристика ват”Одеський олійноекстракційний завод”

Завод розташований на північ від центру Одеси на узвишші, 15-20 м над рівнем моря. Адреса підприємства: 65007 Одеса, вул. Мечникова ,132.На північ від заводу знаходиться територія Інституту телебачення, більшість приміщень якого і допоміжні будівлі здаються в оренду різним орендарям.На східному периметрі знаходяться міські склади, використовувані орендарями, що торгують головним чином харчовими продуктами.Район житлових будинків, що складається з приватних будівель, знаходиться на південно-заході, по сусідству з державною залізницею, що йде уздовж південного периметра заводу.

Горводопровід, що включає підземні водні резервуари (приблизно 2000м³),межує із західним кордоном заводу. До території заводу підведена асфальтова дорога, яка перебуває у задовільному стані.

Завод розташований на площі 6,8445 га, з яких 0,526 га знаходиться у володінні ВАТ «Одеський олійножировий комбінат» на правах оренди, якому належать цехи рафінування і розливу масла з допоміжними будівлями і спорудами і склад готової продукції.

Технічні об'єкти розташовані на великій, майже прямокутній площі. Місткості для зберігання соняшникової олії і склад шроту знаходяться на південній половині території, а елеватори насіння - в північній частині. Розвантажувальний-вантажні залізничні станції (термінали) розташовані в крайньому кутку в північній частині, де залізничні колії проходять по периметру стіни. Станції для вантаження автомашин знаходяться в південній частині поряд з ділянкою маслосховища.Транспортні лінії у вигляді стрічкових конвейєрів, розташованих між елеваторами, технологічними цехами і складами, проходять по існуючих естакадах відповідно до генплану.

Підприємство ТОВ «Одеський олійноекстракційний завод» створено в 2003 році, виділившись із складу ВАТ «Одеський олійножировий комбінат».

Історія заводу бере свій початок в 1913 році. Завод побудований акціонерним товариством Лібавської олієбійка. На підприємстві перероблялося насіння копри, кунжуту і льону. Потужність підприємства складала 120 т насіння на добу. Основне устаткування складали гідравлічні преси, вимагаючі вживання важкої ручної праці.

У 1925 році завод був переобладнаний для виробництва соняшникової олії з середньою продуктивністю по переробці 240 т насіння на добу.

У 1930-ті роки продуктивність значно збільшилася в результаті чергового переобладнання і реконструкції заводу. Під час Другої світової війни завод був зруйнований, а велика частина устаткування була розібрана і відправлена на захід.

У 1944 році завод був відбудований, а виробництво відновлено у листопаді після технічного переозброєння, необхідного для основного виробництва.

У подальші роки здійснялась поетапна реконструкція і модернізація устаткування. У 1955 році продуктивність по переробці насіння соняшнику склала 380 т на добу.

У 1958-1963 роках було побудовано нову будівлю екстракції і склад шроту. В експлуатацію введена сучасна, на той час, установка «Ольє» (Франція). Цехи шеретувально-віяльний і пресовий були реконструйовані, устаткування модернізовано, для приведення його у відповідність з технічними вимогами і технічними потребами, внаслідок чого продуктивність збільшилася до 560 т насіння соняшника на добу.

У 1964 році був побудований новий елеватор (25000 т) із залізобетону для зберігання, підробітки і передачі насіння у виробництво.

У 1966 – 1967 роки ознаменовані вдосконаленням технологій і зростанням виробництва, підвищеними вимогами до якості продукції, що випускається.

У 1969 році оновлено устаткування шеретувально-віяльного відділення, вдосконалена схема екстракції. Потужність заводу склала 624 т насіння на добу.

У 1977 році після проведення ряду заходів щодо підвищення вимог до ефективності і якості робіт, модернізації екстракторів «Ольє» із заміною ковшової норії екстрактора на шнекові колони екстрактора НД-1250, продуктивність заводу збільшилася до 720 т насіння на добу .

У подальші роки проводилася безперервна модернізація і заміна устаткування, удосконалення технологій по переробці олійної сировини. Проведені роботи по зменшенню виробничих витрат. В теперішній час продуктивність підприємства досягла 730 т на добу по насінню соняшника.

У 2006 році передбачається введення в експлуатацію реконструйованого відділення приймання і сушки насіння соняшника.

Основні види діяльності:

1.Переробка насіння олійних культур

2.Виробництво соняшникової, соєвої та ріпакової олій та шротів.

Типи сировини, що переробляється: насіння соняшника, ріпака і сої.

Потужності по прийманню сировини по типах:

-насіння соняшника – 1300 т/добу.

Виробничі потужності підприємства по типах сировини:

  - насіння соняшника – 730 т/добу

- насіння сої – 400 т/добу;

- насіння ріпака – 440 т/добу.

Потужності по відвантаженню готової продукції (по видах):           

- шрот – 500 т/доб

- олія – 600 т/добу.

Місткість складів:

- елеватор насіння - близько 25000 тон насіння соняшника;

  - елеватор шроту – близько 2000 тон соняшникового шроту;

- місткості для зберігання олії – 3600 т;

  - склад гексана – 450 м3.

Асортимент виготовляємоїї продукції

-олія соняшника;

- шрот соняшника

У теперішній час на підприємстві переробляється тільки насіння соняшника.