Тема 4. Логістика закупівель і розміщення замовлень
План
1. Закупівельна діяльність і фактори, що впливають на її ефективність.
2. Організація системи постачання матеріальними ресурсами та роль логістики.
3. Вибір постачальника.
4. Організація взаємодії з постачальниками.
5. Сучасні методи здійснення закупівель і розміщення замовлень із використанням стандартів EDI і EDIFACT.
6. Обґрунтування розміру й інтервалу поставок.
7. Концепція точно в строк (just in time).
8. Концепція швидке реагування на попит SRP.
Список літератури:[1 (85), 2, 3, 5(238-240), 9, 10, 12 (584)]
Міні-лексикон: закупівельна діяльність, стандарти EDI і EDIFACT, оптимальний розмір поставок, інтервал поставок, концепція точно в строк (just in time), швидке реагування на попит SRP.
Зміст лекції
Закупівельна логістика. Закупівля припускає реалізацію процесу купівлі-продажу між постачальниками і споживачами: функція закупівель виділяється з боку споживача і являє собою економічно - доцільне для нього придбання товарів і послуг, зроблених не ним самим.
Стандарти EDI і EDIFACT
EDI системи - це міжвідомчі системи обміну електронними документами, які використовують строго стандартизовані правила складання електронних документів. Системи електронного документообігу - це системи, як правило, розроблювальні в рамках однієї корпорації або підприємства, обмін у яких здійснюється за коштами розподілених СУБД типу ORACLE або INFORMIX.
Існує багато різних визначень "передача міжінформаційними системами електронним способом структурованих повідомлень у погодженому стандарті".
За допомогою технології EDI дані з корпоративних комп'ютерних систем переводяться на зрозумілий усім стандарт і передаються по надійних телекомунікаційних каналах, як правило, по корпоративній мережі передачі даних.
У цей час у системах EDI широко використовуються біля дванадцяти стандартів, але найбільшу популярність мають два стандарти: UN/EDIFACT і ANSI X-12. Для упорядкування по-різному стандартних EDI систем в 1996 році Економічною й Соціальною радою ООН була випущена Рекомендація № 25 для використання стандарту EDIFACT, у якій рекомендовано модернізувати існуючі EDI-Системи в системи, орієнтовані на використання UN/EDIFACT, а новостворювані системи одразу будувати на основі використання UN/EDIFACT.
Акронім UN/EDIFACT розшифровується як "Правила ООН електронного обміну документами для державного управління торгівлі й транспорту" (United Nations rules for Electronic Data Interchange for Administration, Commerce and Transport).
В основу стандарту UN/EDIFACT покладені наступні принципові ідеї:
- обмін здійснюється повідомленнями;
- стандартизація за типом використовуваного документа на рівні повідомлень;
- повідомлення має ієрархічну структуру й складається із сегментів;
- стандартизація даних на рівні сегментів і елементів даних;
- сегменти можуть групуватися за деякою ознакою;
- незаповнені (порожні) сегменти можуть опускатися;
- типові поля записуються у вигляді коду;
- склад і наповнення довідників стандартизується на трьох рівнях - міжнародному, національному й корпоративному;
- незалежність стандартів від мови, використовуваної для спілкування.
Стандартом передбачено близько 200 різних типів сегментів, з яких складається повідомлення.
Оптимальний розмір поставок за критерієм мінімізації сукупних витрат на зберігання запасу й повторення замовлення розраховується за формулою (вона називається формулою Вільсона):
,
де ОРЗ - оптимальний розмір замовлення, шт.;
А - витрати на поставку одиниці продукту, що замовляється, грн.;
S - потреба в замовленому продукті, шт.;
і - витрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, грн/шт.
Оптимальний розмір поставок дозволяє мінімізувати сукупні витрати на зберігання запасу й повторення замовлення, а також досягти найкращого сполучення взаємодіючих факторів, таких, як використовувана площа складських приміщень, витрати на зберігання запасів і вартість замовлення.
Розрахунок інтервалу поставок проводиться в такий спосіб:
,
де N - кількість робочих днів у році, дні;
S - потреба в замовленому продукті, що, шт;
ОРЗ - оптимальний розмір поставок.
Концепція точно в строк just in time - це система виробництва і поставок комплектуючих або товарів до місця виробничого споживання або до моменту продажу в торговельному підприємстві в необхідній кількості й у потрібний час.
Система заснована на тому, що в ланку логістичної системи не повинно надходити ніяких матеріалів, поки в цій ланці не виникне гострої необхідності в цих матеріалах.
Сутність системи «точно в строк», як тягнучої системи, полягає в тому, що попит на будь-якій ділянці ланцюга визначається попитом, пропонованим наприкінці її. Поки немає попиту наприкінці ланцюга, продукція не виробляється і не накопичується, не замовляється і не накопичуються комплектуючі. Система передбачає роботу споживачів з набагато нижчим запасом, чим в умовах традиційного постачання. Отже, підвищуються вимоги до надійності всіх учасників логістичного процесу, у тому числі й до транспортників. Застосування системи «точно в строк» дозволяє різко скоротити запаси, як виробничі, так і товарні, скорочує потреби в складських потужностях, персоналі.
Швидке реагування на попит SRP
Метод швидкого реагування розроблений у результаті розвитку філософії «точно в строк» і являє собою метод планування й регулювання поставок товарів на підприємства роздрібної торгівлі й у розподільні центри, в основі якого лежить логістична взаємодія між торговельним підприємством, його постачальниками і транспортом. Суть концепції розкрита в її назві: швидка реакція логістичної системи на виникаючий на ринку попит. Якщо постачальником є виробниче підприємство, то воно повинно мати можливість оперативно перебудовувати виробництво на випуск нових товарів дрібними партіями. Постачальник повинен мати можливість швидкого доступу до інформації про реальний попит, що пред'являє споживачеві ринок. Рішення про поставку товару на підприємство торгівлі підприємством - постачальником приймається тоді, коли досить висока ймовірність виникнення реальної потреби в товарі даного виду. Передача замовлення й поставки товарів повинна здійснюватися без яких-небудь затримок.
Концепція швидкого реагування заснована на використанні трьох технологій і нової концепції бізнесу.
Перша технологія: автоматична ідентифікація штрихових товарних кодів. Дозволяє швидко й ефективно зібрати точну й детальну інформацію про те, що в цей момент продається.
Друга технологія: електронний обмін даними. Це в першу чергу Internet і комплекс стандартів, що дозволяє підприємствам оперативно обмінюватися більшими обсягами документованої інформації.
Третя технологія: автоматична ідентифікація вантажних одиниць: (наприклад, залізничних контейнерів)
Нова концепція бізнесу – це дух партнерства і співробітництва між організаціями, що беруть участь у просуванні товару.