- •Передмова
- •Тема 1. Мова й література як основи формування націоцентричного світогляду особистості
- •Форми спілкування
- •1.2. З історії становлення та розвитку української мови.
- •1.3. Суть понять «мова», «літературна мова», «ділова мова». Тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі.
- •1.4. Суть поняття «література». Вплив літератури на формування національної свідомості.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Культура мови. Публічний виступ як різновид усної мови
- •2.2. Мовні норми.
- •2.3. Класифікація стилів сучасної української літературної мови.
- •2.4. Особливості та жанри публічних виступів.
- •Роди і види професійної публічної мови
- •2.5. Вимова і наголос.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Текст як засіб різностильової комунікації
- •3.2. Текстові норми офіційно-ділового стилю.
- •3.3. Мовні засоби текстового зв’язку.
- •3.4. Текст як форма існування наукового знання.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 4. Художня література як основа формування культури мови особистості
- •4.2. Мовний світ давньої і нової української літератури.
- •4.3. Усна народна творчість.
- •4.4. Ономастика, імена та прізвища в українській мовній традиції. Правопис і відмінювання українських прізвищ та імен по батькові.
- •4.5. Вокативні речення. Кличний відмінок іменників. Правопис власних і загальних назв при звертанні.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 5. Мовний світ сучасної української літератури
- •5.2. Диференціація української лексики з погляду форм існування мови. Молодіжне комунікативне середовище. Молодіжний жаргон.
- •5.3. Суть поняття «творча індивідуальність автора». Лексико-стилістичні особливості сучасної української поезії і прози.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6. Лексичні та фразеологічні засоби мови в різностильових текстах
- •Лексика української мови з погляду
- •Походження
- •Вживання
- •6.2. Корінна і запозичена лексика.
- •Правила використання запозиченої лексики:
- •6.3. Правопис слів іншомовного походження.
- •6.4. Активна і пасивна лексика.
- •6.5. Терміни і професіоналізми.
- •Особливості термінів
- •Термінологічна лексика
- •Загальнонаукова
- •Вузькоспеціальна
- •Фінансово-економічні й банківські терміни, запозичені з різних мов:
- •6.6. Особливості використання синонімів, антонімів, паронімів і омонімів у різностильових текстах.
- •Запам’ятайте значення слів-синонімів, що часто вживаються в діловому мовленні:
- •6.7. Фразеологічне багатство української мови.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 7. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми в різностильових текстах
- •7.2. Мовні штампи та канцеляризми. Тавтологія і плеоназм.
- •7.3. Абревіація як спосіб скорочування слів.
- •7.4. Орфографічні норми української мови.
- •7.5. Чергування голосних і приголосних в українській мові.
- •7.6. Спрощення в групах приголосних.
- •7.7. Уживання апострофа.
- •7.8. Уживання м’якого знака.
- •7.9. Основні правила уживання розділових знаків.
- •7.10. Пряма й непряма мова в тексті.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 8. Граматичні засоби мови в різностильових текстах
- •8.2. Нормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число, відмінок).
- •8.3. Правопис закінчень родового відмінка іменників чоловічого роду іі відміни.
- •8.4. Власні й загальні назви.
- •8.5. Прикметник у професійному мовленні.
- •8.6. Написання складних іменників і прикметників.
- •8.7. Нормативність уживання граматичних форм числівника.
- •8.8. Займенник у діловому мовленні.
- •8.9. Дієслово в діловому мовленні. Зауваження щодо вживання та написання дієприкметників і дієприслівників.
- •8.10. Правопис прислівників в українській мові.
- •Правопис прислівників і прислівникових сполучень
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 9. Шляхи формування мовної компетенції особистості
- •9.1. Види словників та їх призначення. Електронні словники.
- •9.2. Синтаксичні норми української мови. Особливості та специфіка редагування різностильових текстів.
- •9.1. Види словників та їх призначення. Електронні словники.
- •9.2. Синтаксичні норми української мови. Особливості та специфіка редагування різностильових текстів.
- •Запитання для самокотролю
- •Короткий тлумачний словник
- •Вправи і завдання
- •Тема 1. Мова й література як основи формування націоцентричного світогляду особистості
- •1. Прочитайте висловлювання про мову. Яке значення має мова в житті суспільства та людини?
- •2. Поясніть значення раніше відомих слів слів, уживання яких активізувалося або розширилося на сучасному етапі розвитку мови.
- •3. Яким має бути керівник? Прочитайте про „гріхи” керівника. Чи погоджуєтесь ви із запропонованими висловлюваннями?
- •Тема 2. Культура мови. Публічний виступ як різновид усної мови
- •1. Визначте функціональний стиль поданого тексту, його підстиль і жанр. Назвіть сфери застосування й найважливіші риси.
- •2. Напишіть невеликий виступ, який належав би до того чи іншого роду та виду професійної публічної мови.
- •3. Поясніть відмінність у значенні слів.
- •Тема 3. Текст як засіб різностильової комунікації
- •1. Відредагуйте речення.
- •2. Утворіть словосполучення за поданими схемами.
- •3. Виділіть у поданих реченнях вставні слова і словосполучення. До яких груп вони належать? Поясніть, із якою метою використовуються вставні конструкції у діловому мовленні?
- •Тема 4. Художня література як основа формування культури мови особистості
- •Тема 5. Мовний світ сучасної української літератури
- •Тема 6. Лексичні та фразеологічні засоби мови в різностильових текстах
- •2. Перекладіть текст українською мовою
- •3. Поясніть значення слів, користуючись словником:
- •4. Із поданими словами і словосполученнями складіть речення:
- •6. Позначте рядок, у якому слова іншомовного походження написані неправильно
- •7. Установіть відповідність між синонімічними фразеологізмами:
- •14. Установіть відповідність між фразеологізмом та його лексичним синонімом:
- •Тема 7. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми в різностильових текстах
- •11. Виберіть рядок, у якому в усі слова потрібно вставити буквосполучення ьо:
- •17. Позначте відповідність між реченням з прямою мовою та його схемою (розділові знаки пропущені, велика буква замінена малою).
- •18. Перепишіть текст, розкриваючи дужки, вставляючи замість крапок, де потрібно, букви, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть їх написання.
- •Тема 8. Граматичні засоби мови в різностильових текстах
- •1. Позначте рядок, у якому всі іменники належать до чоловічого роду:
- •3. Позначте рядок іменників, у кожному з яких правильно визначений рід:
- •4. Виберіть рядок, у якому всі слова потрібно писати з великої літери:
- •5. Позначте словосполучення, в якому дієслово вжито з порушенням мовленнєвих норм:
- •7. Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання:
- •13. Укажіть, де форма ступеня порівняння прикметника утворена неправильно:
- •17. Позначте рядок іменників, кожний з яких у родовому відмінку однини має закінчення -а (-я):
- •18. Позначте рядок, у якому всі прикметники пишуться разом:
- •20. Наведені власні географічні назви запишіть у родовому відмінку. Складіть з ними на вибір 10 речень.
- •21. Виділіть у поданих реченнях вставні слова і словосполучення. До яких груп вони належать? Поясніть, із якою метою використовуються вставні конструкції у діловому мовленні?
- •22.З поданими прислівниками й іменниками з прийменниками складіть речення:
- •23. Запишіть подані слова разом, окремо, через дефіс. Поясніть їх написання:
- •Тема 9. Шляхи формування мовної компетенції особистості
- •1. Позначте речення, яке потребує редагування:
- •3. Скориставшись Тлумачним словником або Словником іншомовних слів, знайдіть і випишіть словникові статті до нижченаведених слів.
- •4. Використовуючи програму Access 2003, створіть електронну картотеку професійної лексики. Література Основна
- •Додаткова
7.3. Абревіація як спосіб скорочування слів.
Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форма одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу (автор – авт., акціонерне товариство – АТ, область – обл., століття (сторіччя) – ст. (при цифрах), том (томи) – т. (при цифрах), факультет – ф-т).
Одне й те саме скорочення для двох різних слів допускається в особливих випадках (с. – село і сторінка, р. – річка і рік).
Застосовують різні прийоми скорочень: усічення, видалення голосних (стягування), абревіація.
У разі усічення на місці скорочення ставиться крапка (адмін. –адміністративний), а в разі видалення голосних – не ставиться (млн – мільйон).
У скороченнях іменників ураховуються закінчення однини або множини, наприклад: ін-т – інститут, ін-ти – інститути. Прикметники, утворені від власних імен, скорочують відсіканням частини -ський, наприклад: франківський – франків., шевченківський – шевченків. Скорочуючи прикметники, утворені від географічних назв, зберігають якомога повнішу форму скорочення, наприклад: український народ – україн. народ, Бориспільський район – Бориспіл. р-н, Луганська область – Луган. обл. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голосна, то в скороченні зберігається наступна приголосна, наприклад: олійний – олійн., червоний – червон.
У складних іменниках, які пишуться через дефіс, усікають кожну складову частину або одну з них, наприклад: школа-інтернат – шк.-інтернат, словник-довідник – слов.-довід. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, усікають другу складову частину, якщо вона закінчується на -ський, наприклад: місто Кам’янець-Подільський – м. Кам’янець-Поділ., місто Корсунь-Шевченківський – м. Корсунь-Шевченків. Географічні назви, що є складними іменниками й пишуться через дефіс, не скорочуються, наприклад: Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка.
За написанням графічні скорочення є декількох типів:
крапкові (ім., див., с., м.);
дефісні (ін-т, б-ка, р-н, з-д);
зі скісною рискою (а/с, в/ч, в/с);
нульові – на позначення фізичних, метричних величин, грошових одиниць та ін. лише після цифр (20 хв, 5 кг, 300 грн);
комбіновані (пд.-зх., пн.-сх.).
Усі скорочення слів мусять бути загальноприйнятими і зрозумілими, зафіксованими у державних стандартах і словниках, наприклад: не можна розділяти крапкою подвоєння рр. – роки; не скорочувати стор., а лише правильно – с. (сторінка); писати правильно – напр., а не Н-д: чи Н: (наприклад).
Скорочення слів використовують і для стислого письма, під час конспектування, проте не можна скорочувати в тексті ключових слів.
Явище абревіації полягає у скороченні довгих мовних формул і згортанні їх у семантичну єдність – абревіатуру. Це порівняно новий спосіб словотворення, але досить продуктивний у сучасних умовах. Це явище поширилося на початку ХХ ст. і відповідало суспільній потребі мови, а саме – тенденції до уникнення надлишкової інформації, економії мовної енергії, уникнення повторів, упорядкованості та регламентації.
Отже, абревіатура (від лат. abbrevio – скорочую) – скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових літер чи початкових слів, на основі яких твориться скорочення.
Класифікація абревіатур залежно від їхньої структури та вимови має такий вигляд:
1. Ініціальні абревіатури – утворені з початкових літер (звуків) слів, які входять у вихідне словосполучення:
а) буквені – їх вимовляють як букви: СНД – Співдружність Незалежних Держав; МЗС – Міністерство закордонних справ; СБУ – Служба безпеки України; МВФ – Міжнародний валютний фонд; СП – спільне підприємство;
б) звукові – їх вимовляють як звуки: ЄШКО – Європейська школа кореспондентської освіти; НАН – Національна академія наук; ВАТ – відкрите акціонерне товариство; ДАІ – Державна автомобільна інспекція; ЗМІ – засоби масової інформації.
2. Абревіатури складового типу – утворені усіченням основ двох (або більше) слів, з початкових складів мотивуючого складного найменування: Інтерпол (інтернаціональна поліція), Бенілюкс (об’єднувальна назва трьох європейських держав – Бельгії, Нідерландів, Люксембургу), військкомат (військовий комісаріат), міськком (міський комітет), нардеп (народний депутат).
3. Абревіатури змішаного типу – утворені з початкової частини або частин слів і повного слова. Це дуже поширений тип абревіатур у сучасній українській мові: держмито, спецзамовлення, економ теорія, ген прокурор, техогляд, медсестра, тур бюро, Нацбанк.
4. Комбіновані абревіатури – утворені одразу двома зазначеними вище способами: АвтоЗаЗ, НДІБудшляхмаш, ХарБТІ.
Абревіатури широко використовують у засобах масової інформації, політичній, діловій сферах. Серед ініціальних абревіатур найбільшу групу становлять назви установ та організацій. Ознакою євро інтеграційної стратегії України є поява в українському політико-економічному дискурсі великої кількості абревіатур із компонентом євро, напр.: єврокредит, Європарламент, євроринок, єврочек, чи основою Європа, напр.: ЄС – Європейський Союз, ЄБРР – Європейський банк реконструкції і розвитку.
За змістом абревіатури можна поділити на:
назви держав (США, ОАЕ, ФРН);
назви міжнародних організацій (ЮНЕСКО, ООН);
назви партій (СДПУ, БЮТ, УХДП);
назви військових угруповань (ВМФ, УПА, ВПС);
назви наукових, громадських, спортивних організацій (НТШ – Наукове товариство імені Шевченка, МОК – Міжнародний олімпійський комітет; ДНД – добровільна народна дружина);
назви телевізійних агентств і програм (УТ, УТН, УНІАН – Українське національне інформаційне агентство новин);
назви підприємств, установ, організацій, банків (Промінвестбанк, Донвугілля, Національний університет «Києво-Могилянська академія»);
назви літературних об’єднань (ВАПЛІТЕ – Вільна академія пролетарської літератури);
назви видавництв, видань, газет і журналів (СУМ – Словник української мови, «СіЧ» – «Слово і час», «УК» – «Урядовий кур’єр»);
назви відділів, відділень, факультетів (райспоживспілка, фінвідділ, економфак);
назви посад (завкафедри, генсек, санінструктор);
назви документів (спецпроект, техпаспорт, техплан);
назви матеріалів, виробів, машин, пристроїв (апарат УЗД, Ту-154, Ан-24, тикональ – титан+кобальт+нікель+алюміній) та ін.
творення складноскорочених слів має відповідати таким вимогам: а) слово має легко «розгортатися» в повне найменування; б) не має збігатися зі словом або скороченням, які вже є в мові; в) відповідати нормам українського правопису.
Наслідком тривалої асиміляції української та російської мов є ненормативні сьогодні абревіатури, напр.: вуз, а треба – ВНЗ; ОМОН, а треба – ЗМОП; ін’яз, а треба – інфак. Запозиченими з російської мови є абревіатури самбо (самооборона без оружия), бомж (без определённого места жительства), спецназ (от ряд специального назначения).