- •Передмова
- •Тема 1. Мова й література як основи формування націоцентричного світогляду особистості
- •Форми спілкування
- •1.2. З історії становлення та розвитку української мови.
- •1.3. Суть понять «мова», «літературна мова», «ділова мова». Тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі.
- •1.4. Суть поняття «література». Вплив літератури на формування національної свідомості.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Культура мови. Публічний виступ як різновид усної мови
- •2.2. Мовні норми.
- •2.3. Класифікація стилів сучасної української літературної мови.
- •2.4. Особливості та жанри публічних виступів.
- •Роди і види професійної публічної мови
- •2.5. Вимова і наголос.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Текст як засіб різностильової комунікації
- •3.2. Текстові норми офіційно-ділового стилю.
- •3.3. Мовні засоби текстового зв’язку.
- •3.4. Текст як форма існування наукового знання.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 4. Художня література як основа формування культури мови особистості
- •4.2. Мовний світ давньої і нової української літератури.
- •4.3. Усна народна творчість.
- •4.4. Ономастика, імена та прізвища в українській мовній традиції. Правопис і відмінювання українських прізвищ та імен по батькові.
- •4.5. Вокативні речення. Кличний відмінок іменників. Правопис власних і загальних назв при звертанні.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 5. Мовний світ сучасної української літератури
- •5.2. Диференціація української лексики з погляду форм існування мови. Молодіжне комунікативне середовище. Молодіжний жаргон.
- •5.3. Суть поняття «творча індивідуальність автора». Лексико-стилістичні особливості сучасної української поезії і прози.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6. Лексичні та фразеологічні засоби мови в різностильових текстах
- •Лексика української мови з погляду
- •Походження
- •Вживання
- •6.2. Корінна і запозичена лексика.
- •Правила використання запозиченої лексики:
- •6.3. Правопис слів іншомовного походження.
- •6.4. Активна і пасивна лексика.
- •6.5. Терміни і професіоналізми.
- •Особливості термінів
- •Термінологічна лексика
- •Загальнонаукова
- •Вузькоспеціальна
- •Фінансово-економічні й банківські терміни, запозичені з різних мов:
- •6.6. Особливості використання синонімів, антонімів, паронімів і омонімів у різностильових текстах.
- •Запам’ятайте значення слів-синонімів, що часто вживаються в діловому мовленні:
- •6.7. Фразеологічне багатство української мови.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 7. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми в різностильових текстах
- •7.2. Мовні штампи та канцеляризми. Тавтологія і плеоназм.
- •7.3. Абревіація як спосіб скорочування слів.
- •7.4. Орфографічні норми української мови.
- •7.5. Чергування голосних і приголосних в українській мові.
- •7.6. Спрощення в групах приголосних.
- •7.7. Уживання апострофа.
- •7.8. Уживання м’якого знака.
- •7.9. Основні правила уживання розділових знаків.
- •7.10. Пряма й непряма мова в тексті.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 8. Граматичні засоби мови в різностильових текстах
- •8.2. Нормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число, відмінок).
- •8.3. Правопис закінчень родового відмінка іменників чоловічого роду іі відміни.
- •8.4. Власні й загальні назви.
- •8.5. Прикметник у професійному мовленні.
- •8.6. Написання складних іменників і прикметників.
- •8.7. Нормативність уживання граматичних форм числівника.
- •8.8. Займенник у діловому мовленні.
- •8.9. Дієслово в діловому мовленні. Зауваження щодо вживання та написання дієприкметників і дієприслівників.
- •8.10. Правопис прислівників в українській мові.
- •Правопис прислівників і прислівникових сполучень
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 9. Шляхи формування мовної компетенції особистості
- •9.1. Види словників та їх призначення. Електронні словники.
- •9.2. Синтаксичні норми української мови. Особливості та специфіка редагування різностильових текстів.
- •9.1. Види словників та їх призначення. Електронні словники.
- •9.2. Синтаксичні норми української мови. Особливості та специфіка редагування різностильових текстів.
- •Запитання для самокотролю
- •Короткий тлумачний словник
- •Вправи і завдання
- •Тема 1. Мова й література як основи формування націоцентричного світогляду особистості
- •1. Прочитайте висловлювання про мову. Яке значення має мова в житті суспільства та людини?
- •2. Поясніть значення раніше відомих слів слів, уживання яких активізувалося або розширилося на сучасному етапі розвитку мови.
- •3. Яким має бути керівник? Прочитайте про „гріхи” керівника. Чи погоджуєтесь ви із запропонованими висловлюваннями?
- •Тема 2. Культура мови. Публічний виступ як різновид усної мови
- •1. Визначте функціональний стиль поданого тексту, його підстиль і жанр. Назвіть сфери застосування й найважливіші риси.
- •2. Напишіть невеликий виступ, який належав би до того чи іншого роду та виду професійної публічної мови.
- •3. Поясніть відмінність у значенні слів.
- •Тема 3. Текст як засіб різностильової комунікації
- •1. Відредагуйте речення.
- •2. Утворіть словосполучення за поданими схемами.
- •3. Виділіть у поданих реченнях вставні слова і словосполучення. До яких груп вони належать? Поясніть, із якою метою використовуються вставні конструкції у діловому мовленні?
- •Тема 4. Художня література як основа формування культури мови особистості
- •Тема 5. Мовний світ сучасної української літератури
- •Тема 6. Лексичні та фразеологічні засоби мови в різностильових текстах
- •2. Перекладіть текст українською мовою
- •3. Поясніть значення слів, користуючись словником:
- •4. Із поданими словами і словосполученнями складіть речення:
- •6. Позначте рядок, у якому слова іншомовного походження написані неправильно
- •7. Установіть відповідність між синонімічними фразеологізмами:
- •14. Установіть відповідність між фразеологізмом та його лексичним синонімом:
- •Тема 7. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми в різностильових текстах
- •11. Виберіть рядок, у якому в усі слова потрібно вставити буквосполучення ьо:
- •17. Позначте відповідність між реченням з прямою мовою та його схемою (розділові знаки пропущені, велика буква замінена малою).
- •18. Перепишіть текст, розкриваючи дужки, вставляючи замість крапок, де потрібно, букви, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть їх написання.
- •Тема 8. Граматичні засоби мови в різностильових текстах
- •1. Позначте рядок, у якому всі іменники належать до чоловічого роду:
- •3. Позначте рядок іменників, у кожному з яких правильно визначений рід:
- •4. Виберіть рядок, у якому всі слова потрібно писати з великої літери:
- •5. Позначте словосполучення, в якому дієслово вжито з порушенням мовленнєвих норм:
- •7. Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання:
- •13. Укажіть, де форма ступеня порівняння прикметника утворена неправильно:
- •17. Позначте рядок іменників, кожний з яких у родовому відмінку однини має закінчення -а (-я):
- •18. Позначте рядок, у якому всі прикметники пишуться разом:
- •20. Наведені власні географічні назви запишіть у родовому відмінку. Складіть з ними на вибір 10 речень.
- •21. Виділіть у поданих реченнях вставні слова і словосполучення. До яких груп вони належать? Поясніть, із якою метою використовуються вставні конструкції у діловому мовленні?
- •22.З поданими прислівниками й іменниками з прийменниками складіть речення:
- •23. Запишіть подані слова разом, окремо, через дефіс. Поясніть їх написання:
- •Тема 9. Шляхи формування мовної компетенції особистості
- •1. Позначте речення, яке потребує редагування:
- •3. Скориставшись Тлумачним словником або Словником іншомовних слів, знайдіть і випишіть словникові статті до нижченаведених слів.
- •4. Використовуючи програму Access 2003, створіть електронну картотеку професійної лексики. Література Основна
- •Додаткова
Термінологічна лексика
Загальнонаукова
Вузькоспеціальна
науково-термінологічна
(матерія,
диктатура, рефлекс) адміністративно-ділова
(акт, бланк, угода
виробничо-професійна
(емісія,
маржа, лізинг, сальдо)
Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію. В українській мові виділяють такі основні групи термінологічної лексики:
математичну (множення, кут, дільник, квадрат);
фізичну (молекула, електрон, калорія, вольт);
літературознавчу (драма, поема, сюжет, персонаж, гіпербола);
лінгвістичну (фонема, іменник, сполучник, лексикологія, діалект);
філософську (метафізика, базис, діалектика);
фінансову (банк, кредит, дебет, баланс);
хімічну (водень, кисень, оксиди, іон);
біологічну (рецептор, клітина, тичинка);
медичну (хірургія, ін'єкція, термометр, пеніцилін);
музичну (соло, тріо, квінтет, октава, гітара);
морську (катер, боцман, кубрик, навігація);
залізничну (купе, експрес, тамбур, начальник тяги);
спортивну (футбол, тайм, гол, аут, шахи, гросмейстер);
електротехнічну (контакт, струм, заземлення, ізоляція);
радіотехнічну (антена, радіоцентр, радіоприймач).
Звернемося до історичних джерел творення української термінології. Коли на Східній Україні діяла заборона української мови, коли просвітні змагання „Основи” і основ’ян були придушені, у Галичині ж, навпаки, саме в цей час починається активна робота по створення підручників, збирання матеріалів до української термінології, видання словників.
Своїми міркуваннями у різних статтях М.П.Драгоманов підхопив обірваний забороною 1863 року процес формування української термінології на Східній Україні і певним чином уплинув на процес термінотворення у Західній Україні.
Для того, щоб українська термінологія не була системою, побудованою виключно за принципом оригінальності і своєрідності, він пропонував використовувати різноманітні джерела для її творення: запозичення зі споріднених мов, калькування слів, збереження слів романо-германського походження.
Особливе місце в концепції М.П.Драгоманова посідала російська мова як джерело творення термінології. Ураховуючи ті реальні обставини, що більшість українців Царської Росії здобували освіту російською мовою, учений уважав, що запозичення російських слів чи термінів полегшить витворення української термінології й оволодіння нею. Очевидно, що з лінгвістичного погляду, за природного складання української термінології в умовах рівноправності мов, запозичення з російської мови, творення українських слів за моделями російських, не могло б загрожувати українській термінології настільки, щоб зашкодити її національному характеру. Але М.П.Драгоманов не міг передбачити можливість насильницької русифікації української термінології, якої вона зазнала за часів розвитку соціалістичних націй.
М.П.Драгоманов активно утворював терміни з такими суфіксами:
-ість- – безсистемність, замкнутість, виключність;
-ств(о) – дилетантство, українофільство, українство;
-щин(а) – московщина, писаревщина.
Запозичення в термінології необхідно розглядати як об'єктивний і неминучий фактор її еволюції. Однак вони доцільні тільки тоді, коли відповідають життєвим потребам і засвоюються, не порушуючи національної специфіки терміносистеми. Співвідношення між національними та інтернаціональними елементами у термінологічних системах встановлюються в доцільних пропорціях тільки за умови, якщо розв'язане питання національного.
В умовах розширення Європейського Союзу в Україні значно зростає роль національного термінотворення у сфері фінансово-кредитних відносин та грошового обігу, що адекватно і природно відображають і творять ці відносини.
Сучасна термінологія, в тому числі економічна, характеризується надмірною синонімічністю (виторг – виручка, витрати граничні – витрати маргінальні, обмеження – рестрикція, знижка – дисконт тощо), паралельним функціонуванням іншомовних та національних термінів: санація – санування, індексація – індексування. Це питання, які вирішить час і практика – саме там відбувається відбір оптимальних варіантів, термінів, що задовольняють вимоги професіоналів.