- •Передмова
- •Тема 1. Мова й література як основи формування націоцентричного світогляду особистості
- •Форми спілкування
- •1.2. З історії становлення та розвитку української мови.
- •1.3. Суть понять «мова», «літературна мова», «ділова мова». Тенденції розвитку української літературної мови на сучасному етапі.
- •1.4. Суть поняття «література». Вплив літератури на формування національної свідомості.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 2. Культура мови. Публічний виступ як різновид усної мови
- •2.2. Мовні норми.
- •2.3. Класифікація стилів сучасної української літературної мови.
- •2.4. Особливості та жанри публічних виступів.
- •Роди і види професійної публічної мови
- •2.5. Вимова і наголос.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 3. Текст як засіб різностильової комунікації
- •3.2. Текстові норми офіційно-ділового стилю.
- •3.3. Мовні засоби текстового зв’язку.
- •3.4. Текст як форма існування наукового знання.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 4. Художня література як основа формування культури мови особистості
- •4.2. Мовний світ давньої і нової української літератури.
- •4.3. Усна народна творчість.
- •4.4. Ономастика, імена та прізвища в українській мовній традиції. Правопис і відмінювання українських прізвищ та імен по батькові.
- •4.5. Вокативні речення. Кличний відмінок іменників. Правопис власних і загальних назв при звертанні.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 5. Мовний світ сучасної української літератури
- •5.2. Диференціація української лексики з погляду форм існування мови. Молодіжне комунікативне середовище. Молодіжний жаргон.
- •5.3. Суть поняття «творча індивідуальність автора». Лексико-стилістичні особливості сучасної української поезії і прози.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6. Лексичні та фразеологічні засоби мови в різностильових текстах
- •Лексика української мови з погляду
- •Походження
- •Вживання
- •6.2. Корінна і запозичена лексика.
- •Правила використання запозиченої лексики:
- •6.3. Правопис слів іншомовного походження.
- •6.4. Активна і пасивна лексика.
- •6.5. Терміни і професіоналізми.
- •Особливості термінів
- •Термінологічна лексика
- •Загальнонаукова
- •Вузькоспеціальна
- •Фінансово-економічні й банківські терміни, запозичені з різних мов:
- •6.6. Особливості використання синонімів, антонімів, паронімів і омонімів у різностильових текстах.
- •Запам’ятайте значення слів-синонімів, що часто вживаються в діловому мовленні:
- •6.7. Фразеологічне багатство української мови.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 7. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми в різностильових текстах
- •7.2. Мовні штампи та канцеляризми. Тавтологія і плеоназм.
- •7.3. Абревіація як спосіб скорочування слів.
- •7.4. Орфографічні норми української мови.
- •7.5. Чергування голосних і приголосних в українській мові.
- •7.6. Спрощення в групах приголосних.
- •7.7. Уживання апострофа.
- •7.8. Уживання м’якого знака.
- •7.9. Основні правила уживання розділових знаків.
- •7.10. Пряма й непряма мова в тексті.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 8. Граматичні засоби мови в різностильових текстах
- •8.2. Нормативні аспекти граматичних категорій іменника (рід, число, відмінок).
- •8.3. Правопис закінчень родового відмінка іменників чоловічого роду іі відміни.
- •8.4. Власні й загальні назви.
- •8.5. Прикметник у професійному мовленні.
- •8.6. Написання складних іменників і прикметників.
- •8.7. Нормативність уживання граматичних форм числівника.
- •8.8. Займенник у діловому мовленні.
- •8.9. Дієслово в діловому мовленні. Зауваження щодо вживання та написання дієприкметників і дієприслівників.
- •8.10. Правопис прислівників в українській мові.
- •Правопис прислівників і прислівникових сполучень
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 9. Шляхи формування мовної компетенції особистості
- •9.1. Види словників та їх призначення. Електронні словники.
- •9.2. Синтаксичні норми української мови. Особливості та специфіка редагування різностильових текстів.
- •9.1. Види словників та їх призначення. Електронні словники.
- •9.2. Синтаксичні норми української мови. Особливості та специфіка редагування різностильових текстів.
- •Запитання для самокотролю
- •Короткий тлумачний словник
- •Вправи і завдання
- •Тема 1. Мова й література як основи формування націоцентричного світогляду особистості
- •1. Прочитайте висловлювання про мову. Яке значення має мова в житті суспільства та людини?
- •2. Поясніть значення раніше відомих слів слів, уживання яких активізувалося або розширилося на сучасному етапі розвитку мови.
- •3. Яким має бути керівник? Прочитайте про „гріхи” керівника. Чи погоджуєтесь ви із запропонованими висловлюваннями?
- •Тема 2. Культура мови. Публічний виступ як різновид усної мови
- •1. Визначте функціональний стиль поданого тексту, його підстиль і жанр. Назвіть сфери застосування й найважливіші риси.
- •2. Напишіть невеликий виступ, який належав би до того чи іншого роду та виду професійної публічної мови.
- •3. Поясніть відмінність у значенні слів.
- •Тема 3. Текст як засіб різностильової комунікації
- •1. Відредагуйте речення.
- •2. Утворіть словосполучення за поданими схемами.
- •3. Виділіть у поданих реченнях вставні слова і словосполучення. До яких груп вони належать? Поясніть, із якою метою використовуються вставні конструкції у діловому мовленні?
- •Тема 4. Художня література як основа формування культури мови особистості
- •Тема 5. Мовний світ сучасної української літератури
- •Тема 6. Лексичні та фразеологічні засоби мови в різностильових текстах
- •2. Перекладіть текст українською мовою
- •3. Поясніть значення слів, користуючись словником:
- •4. Із поданими словами і словосполученнями складіть речення:
- •6. Позначте рядок, у якому слова іншомовного походження написані неправильно
- •7. Установіть відповідність між синонімічними фразеологізмами:
- •14. Установіть відповідність між фразеологізмом та його лексичним синонімом:
- •Тема 7. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми в різностильових текстах
- •11. Виберіть рядок, у якому в усі слова потрібно вставити буквосполучення ьо:
- •17. Позначте відповідність між реченням з прямою мовою та його схемою (розділові знаки пропущені, велика буква замінена малою).
- •18. Перепишіть текст, розкриваючи дужки, вставляючи замість крапок, де потрібно, букви, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть їх написання.
- •Тема 8. Граматичні засоби мови в різностильових текстах
- •1. Позначте рядок, у якому всі іменники належать до чоловічого роду:
- •3. Позначте рядок іменників, у кожному з яких правильно визначений рід:
- •4. Виберіть рядок, у якому всі слова потрібно писати з великої літери:
- •5. Позначте словосполучення, в якому дієслово вжито з порушенням мовленнєвих норм:
- •7. Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання:
- •13. Укажіть, де форма ступеня порівняння прикметника утворена неправильно:
- •17. Позначте рядок іменників, кожний з яких у родовому відмінку однини має закінчення -а (-я):
- •18. Позначте рядок, у якому всі прикметники пишуться разом:
- •20. Наведені власні географічні назви запишіть у родовому відмінку. Складіть з ними на вибір 10 речень.
- •21. Виділіть у поданих реченнях вставні слова і словосполучення. До яких груп вони належать? Поясніть, із якою метою використовуються вставні конструкції у діловому мовленні?
- •22.З поданими прислівниками й іменниками з прийменниками складіть речення:
- •23. Запишіть подані слова разом, окремо, через дефіс. Поясніть їх написання:
- •Тема 9. Шляхи формування мовної компетенції особистості
- •1. Позначте речення, яке потребує редагування:
- •3. Скориставшись Тлумачним словником або Словником іншомовних слів, знайдіть і випишіть словникові статті до нижченаведених слів.
- •4. Використовуючи програму Access 2003, створіть електронну картотеку професійної лексики. Література Основна
- •Додаткова
5.2. Диференціація української лексики з погляду форм існування мови. Молодіжне комунікативне середовище. Молодіжний жаргон.
Кожне слово мови, реалізуючись у мовленні, функціонує в певній суспільній сфері. У зв’язку з цим його лексичне значення має додаткові нашарування, зумовлені різними формами існування національної мови.
Українська загальнонародна мова існує в таких формах: літературна мова, народно-розмовна мова, просторіччя, територіальні і соціальні діалекти, жаргон. Між ними наявні деякі фонетичні і граматичні відмінності, а також значні лексичні розбіжності. У зв’язку з цим лексика української загальнонародної мови поділяється на літературну, розмовну (або народно-розмовну), просторічну, діалектну і жаргонну.
Літературна лексика є унормованою, тобто охоплює слова, зафіксовані у відповідних словниках. Головною особливістю цього шару лексики є те, що він розподілений за різними функціональними стилями. Літературна лексика зорієнтована на мовно-художню практику і на стандарти мови засобів масової інформації. Її творцем є освічений, культурний соціум, еліта суспільства, яка цілеспрямовано, свідомо відбирає, опрацьовує слова. Важливу роль у цьому процесі відіграють також мовознавці.
Шар розмовної, або народно-розмовної, лексики функціонує в живому розмовному мовленні і характеризується фамільярністю, іронічністю, зневажливістю, пестливістю, оцінністю, лайливістю, вульгарністю. Розмовна лексика теж є значною мірою унормованою, але відрізняється від літературної усним функціонуванням. Наприклад: білявка (блондинка), очунювати (видужувати), сірома (бідняк); дилда (здоровило); багатознайко (розумний); базікати, бебехи (нутрощі), кваша (безхарактерна людина); їсточки, берізонька; лупцювати, дідуган; баньки (очі), бахур (залицяльник).
Просторічна лексика – це слова, характерні для мовлення малокультурних і малограмотних людей. Ознаками просторіччя є: не нормативність, стилістична не диференційованість, факультативність уживання, відсутність писемної форми. Наприклад: баба (жінка), получка (зарплата), рахувати (замість вважати), соше (замість шосе). Українському просторіччю, насамперед на території Східної та Південної України, властиве явище суржику – змішування української та російської мов, що найбільше проявляється на лексичному рівні. Наприклад: бомажка, да, долг, канєшно, сімя, обізатільно, первий, цвітний.
Шар діалектної лексики охоплює позанормативні слова, вживання яких обмежене певною територією. Наприклад: леґінь (парубок), файний (гарний), фіранки (занавіски), ватра (вогнище), шуркати (човгати). Діалектне слово, вжите в літературному тексті, називають діалектизмом.
Жаргонна лексика – це позанормативні слова, вживання яких обмежене певним соціальним середовищем (певною субкультурою) і які виникають у великих, переважно молодіжних, групах мовців. Молодіжне комунікативне середовище – це субкультура, представники якої об’єднані спільними інтересами (фахом, однаковими захопленнями чи уподобаннями, тривалим перебуванням у певному середовищі). Жаргонізми вирізняються високим ступенем експресивності.
Виокремлюють такі підгрупи жаргонної лексики:
1) молодіжний жаргон: адіки (кросівки фірми „Адідас”), бабло (гроші), викидайло (швейцар у ресторані), вирубитись (знепритомніти), вїжджати (розуміти), гальмо (людина з повільною реакцією), гоблін (агресивно налаштований підліток), двортер’єр (безпородний собака), кайф (емоційний стан, пов’язаний з приємними відчуттями), локшина (брехня), попса (популярна естрадна музика низького рівня), синяк (п’яниця), шизонутися (збожеволіти);
2) військовий жаргон: дембель (демобілізація), дід (солдат, який закінчує службу), салага (солдат-новачок), салага (матрос-новачок), сало (прапорщик), самоволка (самовільна відлучка з військової частини);
3) кримінальний жаргон: баланда (в’язнична юшка), вурка (професійний злочинець), гайка (масивний золотий перстень-печатка), колотися (давати свідчення), западло (непорядна людина), кореш (приятель), лафа (везіння, безтурботне життя), ничка (потаємне місце для зберігання крадених предметів), понт (хитрість, видимість чого-небудь), толя (телефон), хавати (їсти), шарага (злодійська компанія);
4) комп’ютерний жаргон: вінда (операційна система Windows), вінч (вінчестер), глючити (працювати з перебоями – про програму), комп (комп’ютер), чайник (новачок у комп’ютерній справі), юзер (користувач комп’ютера).
Отже, лексика української загальнонародної мови існує не тільки в літературній формі – уніфікованій і унормованій. Частина слів (розмовна, просторічна, діалектна, жаргонна лексика) не належить до літературної лексики і може використовуватися в живому усному мовленні. Функціонування різних шарів лексики зумовлене наявністю різних форм існування української мови.