17. Конюнктура ринку

Кон’юнктура ринку - система показників та умов, що характеризують поточний стан попиту, пропозиції, цін i рівня конкуренції на ринку (товарному, фондовому та ін.) у цілому чи на окремих його сегментах; для кон’юнктури ринку притаманні чотири стадії (кон’юнктурний цикл):

1) підйом кон’юнктури;

2) кон’юнктурний бум;

3) послаблення кон’юнктури);

4) спад кон’юнктури.

Кон'юнктура ринку є станом економіки загалом, окремої галузі або конкретного товарного ринку, що формується певними чинниками і виражається в конкретних показниках. До чинників, які впливають на кон'юнктуру ринку, належать стихійні лиха, соціальні та політичні конфлікти, науково-технічний прогрес, рівень монополізації, валютна та кредитно-грошова системи, державне регулювання економіки, енергетичні та екологічні проблеми, сезонність, стан інформаційних систем та ін.

Комплексне дослідження ринку не обмежується констатацією ситуації, що склалася, та причин, що її зумовлюють, і безпосередньо пов'язано з прогнозуванням розвитку ринку. Передусім — це аналіз еволюції ринкової ситуації, можливостей і загроз зовнішнього середовища. Отже, метою прогнозування є прогноз появи нових потреб, змін уподобань споживачів, можливих дій конкурентів, змін у законодавстві, політичних змін, кон'юнктури ринку в цілому і окремих показників, що формують її, тощо.

Розглянемо методи прогнозування. їх можна поділити на дві групи — кількісні та якісні.

До кількісних методів відносять:

• метод екстраполяції тренда;

• метод згладжування за експонентою;

• методи кореляційно-регресивного аналізу;

• прогноз на основі індикаторів;

• нормативний метод;

• метод частки ринку;

• метод стандартного розподілу ймовірностей.

18. Поняття ринку.

Ринок – економічна система, в рамках якої відбувається узгодження і реалізація економічних інтересів між суб’єктами госп діяльності в процесі обміну за рахунок механізму ринкових цін.

Умови ефективного функціонування ринка:

Антимонопольне законодавство

Конвертованість валют

Баланс товарно-грошової маси

Ринкова інфраструктура

Типи ринків.

По об’єктам купівлі-продажу (ринок продуктів та послуг, робочої сили, фін ринок, землі, знань та технологій)

По місцезнаходженню (локальний, національний, регіональний, міжнародний, глобальний)

По типу клієнтів (ринок кінцевих споживачів, промислових виробників, реселлерів, державний)

По співвідношенню попиту і пропозиції (ринок продавця, ринок покупця)

По типу регулювання (вільний, регульований)

По характеру подальшого використання товару (споживчий, промисловий)

По типу конкуренції (чиста, монополістична, олігополістична, чиста монополія)

19. Загальні характеристики і тенденція зміни

Загалом шляхом доміцилювання підвищуються інвестиційні якості векселя та його ліквідність, зокрема:

• для платника (трасата) доміциляція економічно вигідна, оскільки звільняє його від турбот, пов'язаних з оплатою векселя;

• для векселедавця доміциляція зручна особливо тоді, коли він проживає там, де немає банківських закладів;

• векселезобов'язані особи, доміцилювавши вексель, роблять його привабливішим як для банківського дисконту, так і для інших набувачів, тому що, скажімо, при інкасуванні не потрібно нести накладних витрат;

• для комерційних банків доміциляція векселів складає важливу частину комісійних операцій, які проводяться на основі відповідних договорів, що укладаються між векселедавцем і банківським закладом. Призначення комерційного банку доміциліатом не лише підносить процес формалізації безготівкових розрахунків на якісно вищий щабель, а й забезпечує додаткові джерела формування короткострокових кредитних операцій, що мають назву "коротких грошей".

Слід зазначити, що на шляху розвитку операцій доміциляції в Україні існує низка перешкод, у тому числі:

недостатність стабільних взаємовигідних економічних стосунків між партнерами у виробничо-збутових операціях;

вимушене використання традиційних кредитних угод більшістю учасників господарського життя;

порядок, за яким комерційні банки оплачують доміцильовані векселі власним коштом, а клієнт повертає позичку пізніше з урахуванням процентів за неї;

недостатнє використання основоположних принципів доміциляції внаслідок відсутності знань, необхідного досвіду та ін.