- •2.4. Який клінічний матеріал може бути використаний при лабораторній діагностиці вірусних інфекцій у живих системах.
- •Вкажіть мішені дії противірусних препаратів у життєвому циклі вірусів.
- •3.1. Особливості росту клітин в культурі.
- •Особенности образования монослоя трансформированными клетками (клетки образуют мультислой)
- •Методи прямої і непрямої імунофлюоресценції.
- •Метод "летающих стекол"
- •Стандартизація лабораторних тварини за генетичними характеристиками.
- •1. Инбредные (линейные):
- •Отбор клинического материала для исследования
- •Основні групи сучасних дезінфікуючих засосбів, їх характеристики, механізми дії.
- •Галоїдовмісні сполуки
- •Альдегідовмісні сполуки
- •Пероксиданти
- •Четвертинні амонієві сполуки
- •Похідні гуанідину
- •Третинні алкіламіни (амфотензиди)
- •Композиційні препарати
- •4.5. Протигерпетичні препарати
- •5.3. Відповідно класифікації всі лабораторні тварини поділяються на 4 категорії
- •Що таке сд50, лд50, мпк, особливості їх визначення у біологічних системах.
- •6.1.Джерела одержання клітинних культур
- •Види клінічного матеріалу, що використовуються у лабораторній діагностиці вірусних інфекцій
- •6.3. Гнотобіоти і гнотобіологія
- •Які існують способи введення інфекційного матеріалу лабораторним тваринам
- •6.5.Категорії дезінфікуючих засобів в залежності від кінцевої мети їх застосування
- •7.2. Підготовка клінічного матеріалу до лабораторних досліджень в біологічних системах.
- •7.3. Стандартні умови утримання і годівлі лабораторних тварин.
- •7.4 За якими ознаками можна визначити, що в організмі лабораторної тварини відбувається репродукція вірусів.
- •7.5. Вимоги до тест-вірусів при дослідженні віруліцидної дії дезінфікуючих засобів.
- •8.1. Живильні середовища для культивування клітинних культур, їх призначення і основні характеристики.
- •8.2. Особливості деконтамінації клінічного матеріалу, що містить складні віруси.
- •8.3. Яке значення має вибір певного виду і кількості лабораторних тварин для валідації вірусологічних досліджень.
- •8.4. .Що таке лд50 та інфекційний титр вірусу, визначений на лабораторних тваринах, як між собою пов’язані ці величини.
- •8.5.Чому необхідно використовувати тест-віруси при дослідженні віруліцидної дії дезінфікуючих засобів.
- •Билет №9
- •Сольові розчини для культивування клітинних культур, їх призначення і основні характеристики.
- •9.2. Що таке стандартні умови утримання лабораторних тварин.
- •Алгоритми дослідження віруліцидної дії дезінфікуючих засобів.
- •Які основні принципи гуманного ставлення до лабораторних тварин викладені у Європейській конвенції про захист лабораторних тварин.
- •13.4.В чому полягають основні методичні прийоми при типуванні вірусів в рн у біологічних системах.
- •13.5.Визначення віруліцидної дії дезінфікуючих засобів суспензійним методом.
- •Роль ростових факторів при культивуванні культур клітин, джерела їх одержання.
- •14.2.Титрування вірусів в культурі клітин.
- •14.3.Категорій лабораторних тварин відповідно до наявності у них патогенів та умов утримання.
- •14.4.Противірусні препарати розширеного спектру дії.
- •Призначення живильних середовищ в залежності від вмісту в них сироватки.
- •15.2.Який взаємозв’язок існує між генетичним статусом тварин і об’ємом їх вибірки у групах при проведенні вірусологічних досліджень.
- •15.3.Що таке типування вірусів і як воно проводиться на лабораторних тваринах.
- •15.4Алгоритми визначення специфічної дії противірусних препаратів.
- •Визначення віруліцидної дії дезінфікуючих засобів методом тест-об"єктів.
- •Сироватка тварин як джерело ростових факторів.
- •В чому полягають основні небезпечні чинники при роботі з лабораторними тваринами.
- •16.3 Що є критерієм визначення серотипу вірусу при його типуванні в рн.
- •16.4 Як визначити оптимальний режим дії противірусних хіміопрепаратів у культурі клітин.
- •16.5 Визначення віруліцидної дії дезінфікуючих засобів при знезаражуванні білизни.
- •Билет 17
- •17.1 Основні етапи підготовки сироватки крові тварин до використання у біотехнології клітинних культур.
- •17.2 Яких правил слід дотримуватись при роботі з кров’ю та біологічними рідинами інфікованих або померлих тварин.
- •17.3 Особливості виділення вірусів з клінічного матеріалу, їх титрування та типування у біологічних системах
- •17.4 Розрахунок хіміотерапевтичного індексу противірусного хіміопрепарату.
- •17.5 Визначення віруліцидної дії дезінфікуючих засобів при знезаражуванні води. (в лекциях просто приведены все методы, именно для воды нету)
6.1.Джерела одержання клітинних культур
Первинні (первиннотрипсинізовані) клітинні культури
Одержують із тканин людини або тварини при їх ферментативному дезінтегруванні з використанням холодного або теплового трипсину. Ці культури можуть зазнавати близько 10 поділів in vitro.
Диплоїдні клітинні культури (або клітинні штами)
Є проміжними між первинними та перещеплювальними культурами. Це морфологічно однорідна популяція клітин, стабілізована у процесі культивування in vitro, яка має обмежений термін життя і характеризується 3 фазами (стабілізації, активного росту, старіння).
Перещеплювальні культури клітин (або клітині лінії)
Джерелом одержання клітинних штамів і клітинних ліній є первинні клітинні культури, які набувають властивість необмеженого розмноження в результаті трансформації. Трансформація це сукупність змін, що призводять до появи у клітин первинної культури нових властивостей, в результаті яких з’являються клітині лінії.
Клітині лінії можуть бути одержані: з тканин людини, трансформованих уже в організмі (з тканин злоякісних пухлин), наприклад HEP-2 (аденокарциноми гортані), RD (рабдоміосаркоми); з ембріональних тканин людини, наприклад RH, A1-A5, A8 (нирки ембріона), L-132 (легені ембріона); з ембріональних та соматичних тканини тварин, наприклад L929 – фібробласти ембріона миші, СНЕВ – свиняча нирка ембріональна версенізована, BHK-21 – нирка сирійського хом’ячка. Перещеплювальні клітинні лінії можуть давати початок новим варіантам або сублініям клітин при зміні характеру живильного середовища або режиму культивування. Під впливом різноманітних фізичних або хімічних чинників вони можуть мутувати, утворювати нові форми в результаті гібридизації або хронічної внутрішньоклітинної вірусної інфекції.
Види клінічного матеріалу, що використовуються у лабораторній діагностиці вірусних інфекцій
ОСНОВНЫЕ ВИДЫ КЛИНИЧЕСКОГО МАТЕРИАЛА ЧЕЛОВЕКА
Носоглоточные смывы
Мазок с глотки
Спинномозговая жидкость
Фекалии и ректальные тампоны
Кровь
Сыворотка крови
Моча
Жидкость из серозных полостей
Мазок с конъюнктивы
Содержимое везикул
Секционный материал
ДРУГИЕ ВИДЫ КЛИНИЧЕСКОГО МАТЕРИАЛА
Органы и ткани животных
Биологические жидкости животных
Насекомые-переносчики вирусных инфекций
Пищевые продукты
Объекты окружающей среды
6.3. Гнотобіоти і гнотобіологія
Стерильные животные (гнотобиоты) - получены путём стерильного извлечения плода из матки; или путём инкубации обеззараженных яиц насекомых, птиц и др. С последующим выращиванием и содержанием в специальных гнотобиотических изоляторах. Эти животные свободны как от патогенной, так и от нормальной микрофлоры (нмф).
Животные -гнотобиоты ассоциированные известными иисследователю микроорганизмами, которые содержатся в гнотобиотических изоляторах.
Гнотобиоты
Гнотобиоты важны для изучения формирования иммунитета, пищеварения, изменчивости определённых видов бактерий, инфекционного процесса и т.п. При отсутствии нормальной микрофлори (нмф).
В естественных условиях организмам необходим симбиоз с нмф, обеспечивающей организм животного витаминами, аминокислотами, пищеварительными ферментами и др.
Гнотобиоты могут развиваться наравне с обычными животными или хуже них.
Некоторые виды животных (например, хомяки) ещё не поддаются стерильному выращиванию.