Господарський комплекс структура нородного господарства україни

Поняття структури будь-якого явища чи системи передбачає наявність їх складових частин і зв’язків між ними. Головними компонентами народного господарства є дві сфери - виробнича і невиробнича. Кожна з них виконує відповідні функції. Перша забезпечує сама себе, невиробничу сферу та населення різноманітними товарами, а друга - в основному послугами матеріального та нематеріального характеру. Співвідношення між цими сферами, як правило характеризується показниками зайнятості. У розвинених країнах світу це співвідношення має тенденцію до збільшення питомої ваги невиробничої сфери і зменшення виробничої у всьому народному господарстві.

В Україні переважає виробнича сфера, але існує повільна тенденція до збільшення питомої ваги невиробничої сфери. Велика перевага виробничої сфери над невиробничою за кількістю зайнятих свідчить про те, що тут дуже низька продуктивність праці. В останні роки спостерігається не тільки кількісне, а й відносне збільшення зайнятих у невиробничій сферах. Цей процес став особливо помітним після переходу господарства України до ринкових форм відносин.

Невиробнича сфера народного господарства України має у своєму складі дві важливі групи галузей. Перша з них включає освіту, науку і наукове обслуговування, культуру, мистецтво, охорону здоров’я, соціальне забезпечення та фізкультуру і задовольняє в основному духовні та фізичні потреби населення. Характерно, що частка зайнятих у цих галузях зростає.

Друга група галузей невиробничої сфери - це в основному види діяльності, що задовольняють інші нематеріальні потреби в послугах. Сюди входять: житлово-комунальне господарство, невиробничі види побутового обслуговування населення, пасажирський транспорт і зв’язок, органи управління, кредитування та державне страхування. Всі ці галузі, за винятком управлінських, будуть зростати.

Виробнича сфера народного господарства України надзвичайно складна. Вона включає: промисловість, будівництво, сільське господарство, лісове господарство, транспорт і зв’язок, торгівлю, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, заготівлю та збут. Кожна з цих великих галузей народного господарства однаково важлива для його розвитку, структури та функціонування.

Територіальна структура господарства

Територіальна структура господарства - це поєднання, взаємозв’язки і взаєморозміщення народногосподарських районів, вузлів, центрів. Всі ці об’єкти можна поділити на такі елементи територіальної структури:

· точкові (промислові пункти і центри);

· вузлові (промислові вузли та агломерації);

· ареальні (економічні райони та зони);

· регіональні (адміністративні райони, області, республіки).

Найпоширеніші одиниці територіальної структури:

а) промисловий центр - населений пункт, в якому розміщено кілька промислових підприємств певної спеціалізації;

б) промислові вузли - локальні промислово-територіальні комплекси. Вузол може об’єднувати промислове виробництво в одному або кількох промислових центрах на відстані, доступній для щоденних трудових поїздок населення;

в) промислова агломерація - включає в себе звичайно один-два промислових центри (вузли) та розміщенні навколо них промислові пункти, що майже зливаються. Розрізняють моноядерні (Київська, Харківська, Одеська, Львівська) і поліядерні (Донецько-Макіївська, Горлівсько-Єнакіївська, Дніпропетровсько-Дніпродзержинська, Стаханово-Алчевська) промислові агломерації;

г) агропромислова зона - система агропромислових підприємств, кущів і вузлів, що сформувалися на значній, порівняно однорідній за природно- і соціально-географічними умовами території. Агропромислові зони бувають багатогалузеві, однак у її межах виділяють галузеві агропромислові утворення - агропромислові районі;

д) агропромисловий район - це виробничо-територіальна система із стійким територіальним, організаційним та економічним поєднанням виробництва сільськогосподарської сировини, її промислової переробки, обслуговуючих і допоміжних виробництв. Провідну роль у його формуванні відіграє сільське господарство, що є сировинною ланкою в процесі розвитку агропромислових комплексів районів. В середині таких районів виділяють агропромислові вузли та агропромислові кущі.