- •2.4. Який клінічний матеріал може бути використаний при лабораторній діагностиці вірусних інфекцій у живих системах.
- •Вкажіть мішені дії противірусних препаратів у життєвому циклі вірусів.
- •3.1. Особливості росту клітин в культурі.
- •Особенности образования монослоя трансформированными клетками (клетки образуют мультислой)
- •Методи прямої і непрямої імунофлюоресценції.
- •Метод "летающих стекол"
- •Стандартизація лабораторних тварини за генетичними характеристиками.
- •1. Инбредные (линейные):
- •Отбор клинического материала для исследования
- •Основні групи сучасних дезінфікуючих засосбів, їх характеристики, механізми дії.
- •Галоїдовмісні сполуки
- •Альдегідовмісні сполуки
- •Пероксиданти
- •Четвертинні амонієві сполуки
- •Похідні гуанідину
- •Третинні алкіламіни (амфотензиди)
- •Композиційні препарати
- •4.5. Протигерпетичні препарати
- •5.3. Відповідно класифікації всі лабораторні тварини поділяються на 4 категорії
- •Що таке сд50, лд50, мпк, особливості їх визначення у біологічних системах.
- •6.1.Джерела одержання клітинних культур
- •Види клінічного матеріалу, що використовуються у лабораторній діагностиці вірусних інфекцій
- •6.3. Гнотобіоти і гнотобіологія
- •Які існують способи введення інфекційного матеріалу лабораторним тваринам
- •6.5.Категорії дезінфікуючих засобів в залежності від кінцевої мети їх застосування
- •7.2. Підготовка клінічного матеріалу до лабораторних досліджень в біологічних системах.
- •7.3. Стандартні умови утримання і годівлі лабораторних тварин.
- •7.4 За якими ознаками можна визначити, що в організмі лабораторної тварини відбувається репродукція вірусів.
- •7.5. Вимоги до тест-вірусів при дослідженні віруліцидної дії дезінфікуючих засобів.
- •8.1. Живильні середовища для культивування клітинних культур, їх призначення і основні характеристики.
- •8.2. Особливості деконтамінації клінічного матеріалу, що містить складні віруси.
- •8.3. Яке значення має вибір певного виду і кількості лабораторних тварин для валідації вірусологічних досліджень.
- •8.4. .Що таке лд50 та інфекційний титр вірусу, визначений на лабораторних тваринах, як між собою пов’язані ці величини.
- •8.5.Чому необхідно використовувати тест-віруси при дослідженні віруліцидної дії дезінфікуючих засобів.
- •Билет №9
- •Сольові розчини для культивування клітинних культур, їх призначення і основні характеристики.
- •9.2. Що таке стандартні умови утримання лабораторних тварин.
- •Алгоритми дослідження віруліцидної дії дезінфікуючих засобів.
- •Які основні принципи гуманного ставлення до лабораторних тварин викладені у Європейській конвенції про захист лабораторних тварин.
- •13.4.В чому полягають основні методичні прийоми при типуванні вірусів в рн у біологічних системах.
- •13.5.Визначення віруліцидної дії дезінфікуючих засобів суспензійним методом.
- •Роль ростових факторів при культивуванні культур клітин, джерела їх одержання.
- •14.2.Титрування вірусів в культурі клітин.
- •14.3.Категорій лабораторних тварин відповідно до наявності у них патогенів та умов утримання.
- •14.4.Противірусні препарати розширеного спектру дії.
- •Призначення живильних середовищ в залежності від вмісту в них сироватки.
- •15.2.Який взаємозв’язок існує між генетичним статусом тварин і об’ємом їх вибірки у групах при проведенні вірусологічних досліджень.
- •15.3.Що таке типування вірусів і як воно проводиться на лабораторних тваринах.
- •15.4Алгоритми визначення специфічної дії противірусних препаратів.
- •Визначення віруліцидної дії дезінфікуючих засобів методом тест-об"єктів.
- •Сироватка тварин як джерело ростових факторів.
- •В чому полягають основні небезпечні чинники при роботі з лабораторними тваринами.
- •16.3 Що є критерієм визначення серотипу вірусу при його типуванні в рн.
- •16.4 Як визначити оптимальний режим дії противірусних хіміопрепаратів у культурі клітин.
- •16.5 Визначення віруліцидної дії дезінфікуючих засобів при знезаражуванні білизни.
- •Билет 17
- •17.1 Основні етапи підготовки сироватки крові тварин до використання у біотехнології клітинних культур.
- •17.2 Яких правил слід дотримуватись при роботі з кров’ю та біологічними рідинами інфікованих або померлих тварин.
- •17.3 Особливості виділення вірусів з клінічного матеріалу, їх титрування та типування у біологічних системах
- •17.4 Розрахунок хіміотерапевтичного індексу противірусного хіміопрепарату.
- •17.5 Визначення віруліцидної дії дезінфікуючих засобів при знезаражуванні води. (в лекциях просто приведены все методы, именно для воды нету)
Роль ростових факторів при культивуванні культур клітин, джерела їх одержання.
факторы роста Применяется:
Сыворотка крови крупного рогатого скота
Эмбриональная (эмбрионы поздних сроков)
Новорожденных телят (до 10 дней)
Молодых телят (до 12 месяцев)
Молодых телят, обогащенная железом (4-6 месяцев)
Взрослых коров (1-6 лет)
Сыворотка крови и эмбрионов других животных
По своему назначению питательные среды подразделяются на:
Ростовые
(2,5 и более % сыворотки)
Поддерживающие
(менее 2,5 % сыворотки) или без сыворотки
14.2.Титрування вірусів в культурі клітин.
ТИТРОВАНИЕ ВИРУСОВ
Титрование выделенных вирусов проводят с целью количественного определения содержания вирусных частиц в единице объема исследуемого материала
Титрование это обязательный этап как выделения вирусов из клинического материала, так и их дальнейшего типирования и изучения биологических свойств возбудителя
ТИТРОВАНИЕ ВИРУСОВ
Титрование можно проводить в трех биологических системах:
На животных
В культуре клеток
На эмбрионах птиц
Титрование вирусов всегда проводят в той же системе, в которой вирус был выделен
При изменении биологической системы, перед титрованием вирус должен быть адаптирован в течение трех пассажей к новой биологической системе
ТИТРОВАНИЕ ВИРУСОВ В ЖИВЫХ СИСТЕМАХ
Готовят последовательные десятикратные серийные разведения (от 10-1 до 10-6) и более выделенного материала: культуральной или эмбриональных жидкостей, сыворотки крови, суспензий органов животных
ТИТРОВАНИЕ ВИРУСОВ В ЖИВЫХ СИСТЕМАХ
Формируют группы тест-объектов (клеточных культур, эмбрионов, подопытных животных) по 4 тест-объекта в каждой
Вируссодержащим материалом в соответствующем разведении инфицируют по 4 тест-объекта
Материал вводят начиная с максимального разведения
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ИНФЕКЦИОННОГО ТИТРА ВИРУСА
Титр вируса – это такое наибольшее разведение вируссодержащей жидкости, которое вызывает цитопатический эффект или гибель (или проявление признаков заболевания) у половины инфицированных тест-объектов в течение всего времени наблюдения
Инфекционный титр вируса обозначается:
Для культур клеток – ТЦД50/мл (тканевая цитопатическая доза)
Для животных и эмбрионов -ЛД50/мл (летальная доза) или ИД50/мл (инфицирующия доза)
Титр вируса всегда соответствует его 1 инфекционной дозе
День инфицирования считается нулевым
Гибель животных в течение 1 суток от момента инфицирования расценивается как реакция на манипуляцию
УЧЕТ ТЦД50 (ЛД50) ВИРУСА
РАСЧЕТ ИНФЕКЦИОННОГО ТИТРА ВИРУСА ПО МЕТОДУ КЕРБЕРА
Расчет проводят по формуле
-lg ЛД50 = L-d (S-0.5), где:
L – логарифм начального разведения в опыте
D – позность между логариямами последовательных разведений
S – сума пропорций тест-объектов, довших позитивный результат (заболевание или гибель животных)
Lg ЛД50 = -1-1(4,0-0,5) = -4,5
Инфекционный титр вируса = 10-4,5 ЛД50/мл
ОПРЕДЕЛЕНИЕ 10 И 100 ЛД50
Одна летальная доза вируса ЛД50 всегда соответствует инфекционному титру вируса
Соответственно 10 и 100 ЛД50 соответствует разведение клинического материала, содержащего вирус до 10-4 и 10-3.