Орієнтовна витрата часу на навчання написання листа-відповіді на приватне оголошення потенційного друга по листуванню

Етапи оволодіння навчальним матеріалом		Ознайомлення	Тренування у спілкуванні	Практика у спілкуванні	Час
Групи вправ
Вправи для оволодіння соціокультурними знаннями		40 хв.	──	──	40 хв.
Вправи для формування навичок написання і оформлення тексту листа		──	120 хв.	──	120 хв.
Вправи для розвитку вмінь створення тексту приватного листа		──	60 хв.	110 хв.	170 хв.
	Час	40 хв.	180 хв.	110 хв.	330 хв.
		12%	55%	33%	100%

Як видно з таблиці, основна витрата часу припадає на вправи етапу тренування. Проте отримане співвідношення дещо відрізняється від визначеного Г. О. Китайгородською розподілу часу всередині навчального циклу: ⅔ на тренування у спілкуванні та ⅓ на ознайомлення та практику у спілкуванні [48: 51-58]. Зменшення відсотка часу на тренування у спілкуванні у нашій підсистемі порівняно з визнаним у методі активізації оптимальним відсотком можна пояснити, на нашу думку, кількома причинами:

1. Етап ознайомлення з новим навчальним матеріалом характеризується багатоплановістю вправ та складністю поставлених у них супровідних задач, як то: формування мотивів, засвоєння культурологічних знань, оволодіння загальною культурою спілкування, міжкультурною чутливістю і свідомістю тощо. Враховуючи особливе місце соціокультурних знань для майбутнього учителя та необхідність розвитку умінь здійснювати самостійний аналіз культурологічних явищ, можна стверджувати, що зазначений етап вимагає підвищеної уваги і відповідних часових витрат.

2. Специфіка писемного мовлення як виду МД передбачає значно більшу витрату часу на породження тексту, ніж витрачається на породження приблизно такого ж за змістом та обсягом усномовленнєвого тексту. Внаслідок цього створення тексту приватного листа на етапі практики у спілкуванні вимагає більших часових витрат.

3. На етапі тренування у спілкуванні значна частина вправ реалізована у складі КНП. Як зазначалося у параграфі 1.3 цього дослідження, однією з переваг використання КВ у навчальному процесі є скорочення часових витрат на вправляння за рахунок інтенсифікації навчальних дій. Тому, незважаючи на важливість етапу тренування у процесі оволодіння майбутніми учителями МКК у письмі, часові витрати на цей етап є дещо нижчими за стандарти, прийняті у методі активізації.

Порядок виконання вправ визначався їх спрямованістю на один із етапів оволодіння діяльністю, проте наявність в одному циклі кількох мікроциклів обумовлювала звернення до вправ етапу ознайомлення з певними інтервалами, заповненими вправами етапу тренування у спілкуванні. Зміст, послідовність і орієнтовний час виконання компонентів комплексу вправ для навчання писемного мовлення в тематичному модулі Personal Identification представлено у схемі 2.1.

– вправи етапу ознайомлення з новим матеріалом;

– вправи етапу тренування у спілкуванні;

– вправи етапу практики у спілкуванні.

Для включення пропонованого комплексу у навчальний процес необхідно було розподілити вправи за місцем виконання, оскільки лише органічне поєднання усіх форм аудиторної та позааудиторної роботи у вивченні іноземної мови може забезпечити ефективність навчального процесу [72: 79].

На сьогодні більшість вчених [М. В. Ляховицький, Ю. І. Пассов, Г. В. Рогова та ін] погоджуються з тим, що позааудиторна робота має бути продовженням аудиторної роботи, є наслідком і втіленням усього попереднього вправляння. Тому в аудиторії доцільно виконувати нову та найскладнішу роботу, а також роботу, спрямовану на оволодіння новими прийомами навчання [117: 19]. Поряд з цим безпосередньо на аудиторному занятті необхідно починати організацію позааудиторної роботи студента, що полягає не тільки у цілеспрямованому і розгорнутому поясненні домашнього завдання, але й у застосуванні окремих форм самостійної роботи на заняттях, в тому числі і вправ з використанням технічних засобів [51: 164]. Доцільність виконання частини вправ КНП протягом аудиторного часу пояснюється також відсутністю спеціально виділеного пропедевтичного етапу в нашій моделі навчання. Ознайомлення з прийомами роботи з КНП відбувається паралельно з виконанням передбачених завданнями мовленнєвих дій, при цьому студенти, які на початку навчання недостатньо впевнено оперують комп'ютером, мають можливість отримати допомогу від інших студентів або від викладача. Як було зазначено у розділі 1.3, відсоток абітурієнтів, які не володіють комп'ютерною технікою на достатньому рівні, зменшується з кожним роком. Тому, говорячи про "нові прийоми роботи" з КНП ми маємо на увазі не оволодіння комп'ютерною грамотністю як такою, а орієнтацію у програмі "Improve Your Writing" та ознайомлення зі способами отримання допомоги під час самостійної роботи з КНП.

Як було показано вище, за Робочою програмою [116] час аудиторної та позааудиторної роботи з оволодіння практичним писемним мовленням співвідноситься як 2 : 1. Проте нормативні документи МОН України передбачають перехід до співвідношення аудиторних і позааудиторних годин приблизно як 1 : 1 [96].

Розглянемо, на якому саме етапі оволодіння писемним мовленням можливо збільшити питому вагу самостійної роботи студентів.

Етап ознайомлення з новим матеріалом передбачає виконання проблемно-пошукових завдань, де важливу роль відіграє управління і контроль викладачем навчальних дій студентів і взаємодопомога тих, хто навчається. Окрім того, вправи етапу ознайомлення, реалізовані у КНП, виконують пропедевдичну функцію. Внаслідок сказаного всі вправи етапу ознайомлення повинні виконуватися під час аудиторних занять.

Для розподілу вправ етапу практики у спілкуванні на аудиторні та позааудиторні визначальним фактором є режим роботи: вправи, у яких передбачається парна або групова робота, мають виконуватися впродовж аудиторного заняття, а вправи, які передбачають індивідуальний режим, можуть бути виконані в позааудиторний час.

Більшість вправ етапу тренування у спілкуванні можуть бути виконані як впродовж аудиторної, так і позааудиторної роботи. У визначенні місця їх виконання ми керувалися такими міркуваннями:

1. Етап тренування у спілкуванні є ключовим у вдосконаленні мовленнєвих навичок, бездоганне володіння якими є принципово важливим для майбутнього вчителя. Ефективний контроль виконання студентом навчальних операцій та дій є необхідною умовою формування і вдосконалення мовленнєвих навичок.

2. Виконання вправ етапу тренування у спілкуванні під час аудиторного заняття передбачає здійснення контролю навчальних дій студента викладачем. Можливим є також залучення взаємоконтролю студентів.

3. Вправи етапу тренування, реалізовані у КНП "Improve Your Writing", забезпечують додаткову можливість здійснення контролю дій студента засобами зворотного зв’язку у програмі. Певною мірою зворотний зв’язок у програмі на етапі тренування у спілкуванні бере на себе контролюючу функцію викладача.

На основі викладених міркувань ми зробили висновок про можливість перенесення частини вправ КНП "Improve Your Writing", які виконуються на етапі тренування у спілкуванні, на позааудиторне опрацювання, внаслідок чого зародилася гіпотеза експерименту, описаного у третьому розділі нашого дослідження. У цьому параграфі ми зупинимося лише на двох варіантах (А і Б) моделі навчання письма з використанням КНП "Improve Your Writing", які відрізняються місцем виконання значної частини КВ етапу тренування у спілкуванні.

Варіант А експериментальної моделі навчання писемного спілкування передбачає співвідношення аудиторної до позааудиторної роботи приблизно як 2 : 1. Для цього усі вправи етапу ознайомлення, вправи без використання комп'ютера і значна частина КВ етапу тренування у спілкуванні, а також вправи етапу практики у спілкуванні, орієнтовані на групову роботу, виконуються під час аудиторних занять. На позааудиторне опрацювання виносяться лише КВ етапу тренування у спілкуванні, виконання яких виступає завершальним етапом роботи з тією чи іншою групою вправ, а також вправи етапу практики у спілкуванні, орієнтовані на індивідуальну роботу.

У варіанті Б експериментальної моделі навчання час аудиторного та позааудиторного опрацювання вправ пропонованого комплексу співвідноситься як 1 : 1. Розподіл вправ етапу ознайомлення з новим матеріалом і практики у спілкуванні залишається тим самим, що і у варіанті моделі А. Зменшення витрат аудиторного часу і збільшення позааудиторної роботи відбувається за рахунок винесення значної частини КВ етапу тренування у спілкуванні на позааудиторне опрацювання. Оскільки за стандартами Європейського освітнього простору самостійна робота не може більше ніж вдвічі перевищувати часові витрати на аудиторну роботу, аудиторний і позааудиторний час виконання вправ етапу тренування у спілкуванні співвідноситься як 1 : 2. На аудиторне опрацювання були залишені КВ, які виконуються на початку опрацювання деяких груп вправ, доповнюючи тим самим пропедевтичну функцію КВ етапу ознайомлення. Під час аудиторного заняття виконуються також безкомп’ютерні вправи етапу тренування у спілкуванні.

Варіанти А і Б моделі навчання письма у жанрі „приватний лист“ з використанням КНП "Improve Your Writing" на основі тематичного модуля „Personal Identification“ представлені у таблиці 2.12. Курсивом виділено відмінності у варіантах моделі. Римськими цифрами позначено етапи оволодіння навчальним матеріалом: І – етап ознайомлення з новим матеріалом, ІІ – етап тренування у спілкуванні, ІІІ – етап практики у спілкуванні.

Таблиця 2.12

Варіанти моделі навчання писемного мовлення з використанням комп’ютерної навчальної програми

Етап	Варіант моделі А				Варіант моделі Б
	Аудиторні		Позааудиторні		Аудиторні		Позааудиторні
	Без КНП	КВ	Без КНП	КВ	Без КНП	КВ	Без КНП	КВ
І	28 хв.	12 хв.	—	—	28 хв.	12 хв.	—	—
ІІ	22 хв.	98 хв.	—	60 хв.	22 хв.	28 хв.	—	130 хв.
ІІІ	76 хв.	—	34 хв.	—	76 хв.	—	34 хв.	—
Час	236 хв.		94 хв.		166 хв.		164 хв.
	330 хв.				330 хв.

Оскільки відмінності у співвідношенні аудиторного і позааудиторного часу вправляння у варіантах моделі А і Б спостерігаються впродовж ряду занять, представимо для наочності обидва варіанти у вигляді схеми 2.2.

Останнім кроком підготовки варіантів експериментальної моделі навчання письма до практичної перевірки було визначення часу її включення у погодинний план тематичного модуля.

На сьогодні необхідність взаємопов’язаного розвитку усіх видів МД ні в кого на викликає сумнівів, і тому опрацювання вправ різних підсистем доцільно здійснювати у такій послідовності, яка сприятиме максимально позитивному впливу одного виду МД на інший. Згідно з принципом усного випереджання, прийнятим у методі активізації, навчання починається з "усного курсу", котрий готує перехід до оволодіння письмовими видами МД. Відповідно до сказаного, початок навчання писемного мовлення у кожному тематичному блоці припадає на етап тренування в усному спілкуванні, що дозволяє певною мірою спиратися на мовний та мовленнєвий матеріал, засвоєний в усних видах МД. Надалі навчання письма має відбуватися паралельно навчанню усного мовлення з незначним відставанням від нього. У тих модулях, де передбачено навчання написання приватних листів на основі двох ситуацій, приватний лист на основі офіційної ситуації опрацьовується після опрацювання ситуації неофіційної, при цьому доцільно спиратися як на інші види МД, так і на неофіційне писемне мовлення.

Сказане вище є справедливим і для навчання написання листа-відповіді на приватне оголошення потенційного друга по листуванню, тому опрацювання відповідного комплексу вправ починається не раніше другого тижня роботи з матеріалом тематичного модуля „Personal Identification“.

Перевірку ефективності варіантів запропонованої моделі було здійснено впродовж двох серій експериментального навчання, підготовку, проведення та інтерпретацію результатів якого описано в третьому розділі цього дослідження.