4.Історичний метод

У методології науки муніципального права важливе місце займає історичний метод дослідження місцевого самоврядування.

Усі муніципально-правові інститути вивчаються в їх Історичному розвитку на загальному фоні розвитку суспільства, притаманних йому деформацій та протиріч.

Цей метод дослідження має суттєвезначення для історичної школи муніципального права.

Принцип історизму передбачає дотримання двох важливих умов: по-перше, розгляд місцевого самоврядування з точки зору його виникнення та розкриття закономірностей і тенденцій розвитку;

друге, вивчення системи самоврядування з позицій сучасності.

Історизм — шлях зв'язку минулого й сучасного, теорії та практики, тому що нове в теорії муніципального права в кінцевому результаті виростає із узагальнення досвіду, із практичних потреб суспільного розвитку.

Історичний підхід передбачає розвиток теорії на основі фактів.

Феномен місцевого самоврядування може бути повністю зрозуміти лише у зв'язку з аналізом її еволюції в теоретичній пло­щині та законодавчій практиці.

Історичний аналіз законодавства про місцеве самоврядування, виявляючи основні напрями й тенденції муніципального розвитку, дозволяє сприйняти все найкраще, що виробила практика місцевого будівництва в зарубіжних країнах, дати йому оцінку з позицій сьогодення та утворити більш ефективне законодавство.

6.Метод порівняльно-правового аналізу

Одне з центральних місць у науці муніципального права зарубіжних країн займає метод порівняльно-правового аналізу.

Необхідність компаративного аналізу зарубіжного досвіду не викликає сумнівів.

Саме таким шляхом можна вести пошук нових ідей та механізмів, виявляти глобальні тенденції розвитку муніципального права й політики.

Більшість муніципальних проблем зарубіжних країн сучасності мають тотожний характер, і тому завжди корисно знати, наскільки ті чи інші країни прогресують у вирішенні даних проблем, які механізми були ними при цьому задіяні тощо.

Для сучасної України, яка прагне стати демократичною, соціально-правовою державою, компаративний аналіз світового муніципального розвитку має величезне значення.

Це пояснюється кількома обставинами.

Так, тріумфальний рух принципів субсидіарності, посилення Європейського Союзу, ролі регіонів у процесі євро інтеграції породив тенденцію до муніципалізації конституцій­ного життя та конституційного права.

Місцеве самоврядування, регіоналізація та децентралізація стають тепер провідними принципами європейської політики та конституційно-правового регулювання.

Завдяки порівняльному методу науковий характер досліджень муніципального права піднімається на нову висоту через вихід за межі однієї національної правової системи.

Але треба мати на увазі, що інколи порівняльно-правовий метод у муніципальному праві зарубіжних країн застосовується не цілком коректно.

Так, деякі автори, виходячи чисто з формально-догматичних позицій, порівнюють однойменні інститути абсолютно різних за рівнем суспільно-політичного розвитку зарубіжних країн.

Це ні до чого не призводить, лише до дискредитації порівняльно-правового методу, а результат — обернено пропорційний меті: справжні відмінності приховуються, а формальні спільності — роздуваються.

Цей спекулятивний прийом у науці означає зрівню­вання під один щабель різних за своєю природою муніципально-правових систем, що спотворює наукову картину дійсності.