Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра професійної педагогіки і трудової підготовки

Методична розробка з професійного самовизначення учнів 8-9 класів на заняттях з трудового навчання

Розробив:

студ. V курсу ФТФ

Гарбар В.В.

Рівне - 2011

Зміст

Вступ

Основна частина

1. Методичний аналіз програми трудового навчання у 8-9 класів.

2. Розробка змісту професійного самовизначення учнів на уроках трудового навчання.

3. Планування заняття.

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Формування особистості майбутнього спеціаліста, розвиток здібностей і нахилів , психологічна підготовка до праці відбуваються протягом багатьох років ,починаючи від раннього дитинства , під час навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.

Разом з тим у центрі уваги школи має бути орієнтація учнів на різні професії і спеціальності , адже саме школа має найсприятливіші умови для підготовки учнів до праці , прищеплення любові до неї , формування відповідних здібностей і нахилів.

Широкі можливості для проведення цілеспрямованої профорієнтаційної роботи мають міжшкільні навчально-виробничі комбінати. Вони допомагають вирішувати завдання політехнічної освіти, поєднувати навчання з виробничою працею, готувати до свідомого вибору професії. У такій підготовці вбачали основу розвитку особистості, підготовку до її майбутньої трудової діяльності.

Великий профорієнтаційний вплив на учнів школи мають трудові традиції сім’ї та виробниче оточення. Самовіддана праця робітників та шана і увага, якою вони оточені – надзвичайно ефективний фактор трудового виховання учнів, формування в них інтересу й любові до праці.

Коли професію вибрано правильно, то інтереси виробництва й робітника збігаються. Але щоб людина правильно обрала про­фесію, треба її до цього готувати.

У сучасній загальноосвітній школі трудове навчання розглядають, з одного боку, як загальноосвітню політехнічну підготовку, з іншого – як перед професійну підготовку та як засіб збудження інтересу до навчання взагалі. Необхідно формувати характер в учнів до того, як вони поступили на роботу. З ранніх років у дітей необхідно формувати ті звички та якості, які бажані на будь-якій роботі: пунктуальність, увагу до навчання, спритність у виконанні наказів, чесність, лояльність.

Проблема підготовки молоді до свідомого вибору професії — не нова для нашого суспільства, але вона дуже актуальна нині й збереже цю актуальність у майбутньому. Неминущий характер її актуальності зумовлений тим, що не­обхідність поділу суспільної праці не може бути знищена. Від­миратимуть одні способи поділу праці, народжуватимуться інші. Є й будуть індивідуальні особливості людей. Будуть враховува­ти й їх під час розподілу людей за різними видами виробничої та іншої діяльності, узгоджуватимуть при цьому інтереси су­спільства і кожної особи. Це — проблема соціальна, економічна і водночас психологічна й педагогічна. Від правильного її розв’язання залежить забезпечення всіх ділянок суспільного виробництва робочою силою, раціональне відтворення й використання трудових ресурсів, піднесення продуктивності праці, здійснення на практиці принципу «від кожного за здібностями». Йдеться про те, щоб кожна людина була задоволена обраною професією, любила її, творчо ставилася до неї, відчувала радість праці, ма­ла б можливість виявляти й розвивати свої сили, щоб праця на благо суспільства стала джерелом її особистого щастя.

Багато філософів і педагогів минулого, замислюючись над питанням, у чому ж полягає щастя, вбачали його в улюбленій праці. Вони мріяли про таке суспільство, де людина матиме мож­ливість свідомо й вільно вибрати собі професію відповідно до своїх нахилів, інтересів і здібностей. Але вони здебільшого не розуміли, що для цього потрібні певні соціальні умови, які ство­рюються не тільки в результаті розвитку науки й культури, тех­нічного прогресу, а й внаслідок революційного перетворення су­спільних відносин, звільнення праці від кайданів, що їх накладає на неї капіталістичний спосіб виробництва, експлуатація люди­ни людиною. Потрібні реальні умови для здобування середньої і вищої освіти дітьми широких мас трудящих. Ці умови створю­ються в соціалістичному суспільстві, де кожному члену його га­рантовано право на освіту (вільний вибір спеціальності з урахуванням інтересів суспільства).

Проте це не означає, що проблема вибору молоддю професії розв’язується сама собою. І справа тут не тільки в раціонально­му розподілі людей щодо вимог суспільного виробництва, не тільки у відтворенні кадрів та їх трудовлаштуванні, а й у самій молодій людині, для блага й щастя якої будується нове суспільство, в забезпеченні всебічного розвитку підростаючої особистості, одним з показників якого є свідомий вибір нею свого життєвого шляху.

Основна частина