2. Розробка змісту професійного самовизначення учнів на уроках трудового навчання.

Методи навчання в школі - упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів , спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань.

Правильний добір методів відповідно до цілей і змісту навчання й вікових особливостей учнів сприяє розвиткові їхніх пізнавальних здібностей , озброєнню їх уміннями й навичками використовувати набуті знання на практиці, готує учнів до самостійного набуття знань , формує їхній світогляд .

Методи навчання - багатоякісне педагогічне явище (гносеологічна , логіко-змістова , психологічна , матеріально-джерельна й педагогічна сторони). Цим зумовлені різноманітні класифікації методів навчання . Згідно з однією з них методи навчання бувають інформаційно-повідомні , пояснювально-ілюстративні, проблемні (проблемний виклад учителя , частково пошуковий , дослідницький ) , логічні методи навчально-пізнавальної діяльності учнів.

У 8 класі,під час вивчення розділу І ,теми «Комбінаторика у художньому конструюванні. Симетрія і асиметрія. Ритм. Динамічні й статичні форми. Рівновага. Фактура матеріалу» запропонуємо учням розробити ескіз проекту кухонної дощечки, який має декілька рівнів складності:

1)перший рівень складності – це для «слабеньких» учнів: тут потрібно розробити дощечку з оформленням на вибір учня;

2)другий рівень – для учнів з середнім рівнем знань: в цій категорії учні повинні виготовити дощечку, яка містила б в своєму оформленні симетрію;

3)третій рівень – для дітей з високим рівнем знань, які мають найвищі бали з даного предмету: такі учні повинні виготовити кухонну дощечку , яка була б асиметричною , в оформленні зберігала ритміку і мала динамічні або статичні форми.

При виконанні практичної роботи учні знайомляться з професією столяра, конструктора, самостійно і індивідуально пізнають зміст професій.

Під час вивчення теми «Матеріали хімічного походження (штучні, синтетичні). Їх переваги і недоліки у порівнянні із натуральними матеріалами. Способи отримання штучних і синтетичних матеріалів. Їх вплив на здоров’я людини і навколишнє середовище» потрібно провести практичну роботу «Ознайомлення з конструкційними матеріалами хімічного походження».

Диференційовані завдання до практичної роботи будуть такі :

Перший рівень – порівняти різні зразки матеріалів хімічного походження і визначити їхні властивості.

Другий рівень - порівняти різні зразки матеріалів хімічного походження і визначити їхні властивості ; до кожного зразка привести спосіб отримання даного матеріалу.

Третій рівень – визначити , з яких матеріалів отримують зразки матеріалів хімічного походження та встановити їх вплив на здоров’я людини і навколишнє середовище.

При вивчанні теми «Метал як конструкційний матеріал: види металів, властивості металів, сортовий прокат» доцільно провести практичну роботу по виготовленню молоточків.

Суть такої практичної полягає в тому, що учні з певним рівнем знань і вмінь повинні виготовити молоток з певним рівнем точності шліфування: чим вищий рівень ЗУНів – тим тим краще повинен бути відшліфований та відполірований молоток.

При проведенні цієї практичної роботи учні детально ознайомляться з професією слюсаря.

Під час вивчення тем «Основи технічної графіки: проеціювання на дві, три площини, нанесення розмірів» та «Виконання ескізного малюнку виробу із зазначенням інформації необхідної для його виготовлення» потрібно учням дати завдання розробити технологічні картки на виготовлення ,наприклад, совка для прибирання сміття. Та розробити ескізи деталей совка.

Критерієм оцінювання під час такої практичної роботи буде правильність виконання технічної картки, розуміння визначень технічної картки та ескізу.

Для кращих учнів потрібно розробити ескіз та технологічну картку на виготовлення всіх деталей совка.

Для учнів з середнім рівнем знань - розробити ескізи всіх деталей та техкарту на дві деталі.

А для учнів з низьким рівнем знань - ескізи та техкарту на одну деталь.

Учні 8-9 класів досить глибоко і різнобічно вивчають механізовані способи і технологію обробки деревини, металів, пласт­мас, засоби механізації і електрифікації сільськогосподарського виробництва, способи вирощування і догляду за молодняком сільськогосподарських тварин. В міру того, як розширюється і поглиблюється обсяг теоретичних знань і практичних умінь уч­нів з праці 8-9 класу, розширюється обсяг професій­ної інформації їх, збагачуються форми і методи профорієнтацій­ної роботи. Головними формами професійної орієнтації тут є без­посередня участь дітей у продуктивній праці на заняття в майстернях, екскурсії, гурткова робота. Учні 8-9 класів беруть участь у весняних і осінніх роботах на дослідних ділянках, де вони ознайомлюються практично з деякими елементами професійної сільськогосподарської праці. Поряд з тим учителі до­помагають учням побачити й усвідомити зміст і значення праці виноградаря, механізатора широкого профілю, садовода, польовода, лаборанта сільськогосподарського вироб­ництва.

У процесі вивчення того чи іншого теоретичного матеріалу вчителі привертають увагу учнів до практичного застосування того чи іншого закону, розповідають про те, в якій галузі потріб­ні ці знання. Так, наприклад, вивчаючи в 9 класі тему «Оброб­ка металу на металорізальних верстатах», учитель слюсарної справи ознайомлює учнів з процесом різання металу, звертає їхню увагу на точність обробки, розповідає про будову і принцип дії токарно-гвинторізних верстатів. Він каже також, що на таких верстатах працюють люди, які мають професії токаря, фрезеру­вальника та ін., підкреслює своєрідність цих професій, їх місце в металообробці. Учнів, які виявляють особливий інтерес до цих професій, він запрошує в гурток, де багатьом з них ,можливо, припаде до душі професія токаря, а після закінчення 9 класу можуть обрати професію токаря і працювати на різних підприємствах.

У процесі навчання столярній справі учитель не тільки при­щеплює підліткам уміння користуватися інструментом і виготов­ляти потрібні корисні речі, а й допомагає їм усвідомити зміст і значення праці столяра, вчить цінувати результати цієї праці, бачити її красу.

Тільки систематичність, конкретність і ціле­спрямованість цієї роботи створює необхідні передумови для пра­вильного вибору молодою людиною майбутньої професії.

Для справи трудового виховання і професійної орієнтації важливо, щоб діти бачили результати своєї праці. Тому я обирав за методику для формування професійного самовизначення метод розробки навчальних проектів.

Суть цього методу полягає в тому,що учні під час вивчення нової теми розробляють проект на виріб, який відповідає тематиці і його виготовляє.

Під час таких занять учні займаються різноманітними видами роботи-це можуть бути і слюсарні роботи(розмічання, різання, рубання і ін.) так і столярні.

Також, під час розробки ескізів і креслень учні поглиблено займаються і вивчають ази професії інженера-конструктора, архітектора.

В трудовому навчанні вся робота базується на професійній самопідготовці – це єдиний вид занять, який об’єднує багато різних професій в собі.