3. Конституційна історія становлення громадівського устрою та місцевого самоврядування хviiі-хх ст.

громадівський устрій

сучасне місцеве самоврядування

стали реальними правовими інститу­тами з утворенням у них конституційних держав які знаменували перемогу конституційного правління

над феодальним абсолютиз­мом (Франція)

та колоніальним пануванням (США).

У юридичній науці існують різні підходи до періодизації конституційної історії становлення й розвитку громадівського устрою та місцевого самоврядування.

Представники історичної школи місцевого самоврядування в зарубіжних країнах вважають, що місцеве самоврядування існувало в доконституційний період, а тому його історію слід вести від феодальних громад.

Прихильники класичної школи місцевого самоврядування ведуть відлік цієї історії від часу появи конституційної держави, яка символізує створення політико-правових передумов для функціо­нування якісно відмінного від феодальних, тобто кріпосних громад, інститутів громадівського устрою та місцевого самоврядування.

На думку французького вченого М. Прело, конституційна історія починається з моменту народження держави, бо поняття «конституція» з'являється в момент «заснування держави». Однак під впливом доктрини ліберального конституціо­налізму конституційна історія, наприклад у Франції, вивчається, починаючи лише з революції 1789 р., хоча ця точка зору вже давно піддається перегляду

Англія. укладання неписаної англійської конституції, тобто з Великої хартії вольностей 1215 р. Згідно з п. 13 цієї Хартії м. Лон дон та всі інші міста й бурги містечка та порти отри мали древні вольності та вільні свої звичаї. Петиції про права 1628 проти свавілля короля. Вільні з XYIII-XIXcт. Дякуючи їм сучасні органи місцевого самоврядування користуються незалежним від держави статусом

США

Конституційна історія міс цевого самов рядування задовго до 1787р, вони хотіли створити те, що було в Англії.1620 р.- Мейфлаверську угоду, (на кораблі) яка стала першою писаною аме риканською конституцією в ній залишили недоторкане питання системи самоврядування громад. З утворенням федерації ці питання до компетенції окремих штатів.

Франція бере початок від революції 1789 у1790 декрет про заправа дження системи муні ципальної влади. Конст. 1791 громадяни мали право обирати зі свого середо вища органи для ведення місцевих справ. 1875 проголошення Третьої Республіки де реально утверджено МС яке до 80-х рр. ХХ ст.. залишалось залежним від виконавчої влади

Німеччина від ліберальної міської реформи 1808 р. пруссь кого міністра, барона К. фон Штайна. В загальному після ліберально-демократичної революції 1848 р. ( компроміс між абсолютною монархією та демократичними силами. Система МС отримала загальний статус після об’єднанн в 1870-1871 рр. канцлером Бісмарком у централізовану конституційну державу.

Польща започаткована прийняттям першої польської Конституції 1791 р. Але третій поділ Польщі (1795 р.) призвів до остаточної втрати нею державної самостійності. У 1920 р. була прийнята Конс титуція Польщі, яка заклала систему місцевого самоврядування,

Конституційна історія становлення громадІвського устрою І місцевого самоврядування (та його відновлення там, де воно було скасоване) у різних зарубіжних країнах має типові риси, які свідчать про єдині принципи цього процесу: державна незалежність, конституційна держава, політична демократія, права людини тощо.

Крах режимів, починаючи із 40-х рр. і закінчуючи 90-ми рр. XX ст._. призвів до трьох хвиль відродження місцевого самоврядування у конституційних системах багатьох європейських країн: перша хвиля (1944-1950 рр.) — призвела до відродження демо­кратії та місцевого самоврядування у країнах, які були жерт­вами фашистської агресії (Франція, Бельгія, Нідерланди і т. д.), та в колишніх фашистських державах (Німеччина, Італія, Япо­нія тощо);друга хвиля (1970-і рр.) — демократія І місцеве самовря­дування були відроджені в країнах з диктаторськими й фа­шистськими режимами: Греції, Португалії та Іспанії; третя хвиля (кінець 1980-х — початок 1990-х рр.) — демо­кратія І місцеве самоврядування прийшли у посткомуністичні країни Центральної і Східної Європи, Балтії та СНД.

Отже, місцеве самоврядування як конституційний інститут по­сідає особливе місце у системі демократії. Свого часу проф. Ю. Панейко висловлював думку про те, що місцеве самоврядування не може служити демократичній меті на тій підставі, що тоді мала б зникнути різниця між самоврядуванням та державними органами⁴⁸.

Насправді, і конституційна історія, і сучасний розвиток місце­вого самоврядування у світі вказує на те, що даний Інститут є однією з підвалин сучасної європейської та світової демократії. Аналіз конституцій зарубіжних країн дозволяє зробити висновок про те, що місцеве самоврядування є частиною конституційного механізму цих країн.