- •1.Дати характеристику основ права, предмет, методологія.
- •2.Визначити місце і роль права. Його функції
- •4.З*ясувати і проаналізувати загальні підходи до розуміння права.
- •7.Сутність права. Його ознаки
- •8. Дати розуміння принципів права та їх сутності
- •9. Розкрити поняття зміст і механізм правового регулювання.
- •10. Дати розуміння предмету і методу правового регулювання
- •11. З’ясувати поняття «джерело» (форма) права і їх особливості та види.
- •12. Розкрити поняття «норма права» , зробивши при цьому їх класифікацію.
- •13. Дати розуміння структури норми права.
- •14. Показати правоутворення як процес самоорганізації права, його види та суб’єкти.
- •15. Показати спільне і відмінне в поняттях "правоутворення" і "правотворчість".
- •16. Дати розуміння системи права, основних структурних елементів і критеріїв їх розуміння
- •17. Дати розуміння системи законодавства, її структури і перспективи її розвитку в Україні
- •18. Розкрити тенденції системи права і системи законодавства в Україні
- •19. Нормотворчість як вид регулювання державної діяльності
- •20. Показати місце правовідносин в загальній системі соціальних відносин. Ознаки правовідносин.
- •21. Дати розуміння правовідносин в широкому і вузькому розумінні.
- •29. Дати характеристику актам тлумачення юридичних норм
- •30. Дати розуміння правової поведінки, основних рис і видів правомірної поведінки.
- •31. Правопорушення.Встановлення відповідальності за правопорушення.
- •32.Дати розуміння категорії «конституційне право» і розкрити його предмет.
- •33.Зробити аналіз основ суспільного ладу і політики України.За Конституцією України.
- •34.Дати характеристику національно-державного устрію України за Конституцією.
- •35.Зясувати основні права і свободи громадян України за к.У. Та іншими законами і їх реалізації на практиці.
- •39. Предмет цивільного права
- •42. Ава 4. Адміністративно-правові (управлінські) методи і форми 4.1. Методи державного управління
- •43. Значення юридичних актів управління як прояву управління
- •44. Проаналізувати категорію «адміністративне правопорушення» як підставу притягнення до адміністративної відповідальності.
- •45. Зясувати прояви адміністративної відповідальності і їх закріплення в кодексі про адміністративні правопорушення.
- •46. Зясувати предмет цивільного права України і його інститути.
- •47. Охарактеризувати зміст цивільного кодексу України і вказати які відносини він регулює.
- •48. Зясувати призначення норм цивільного права.
- •49. Охарактезувати структура цивільних правовідносин.
- •50.Поняття позовної давності
- •Загальна позовна давність
- •Спеціальна позовна давність
- •51.Загальна характеристика Кримінального кодексу України
- •52Поняття кримінального права
- •53.Поняття злочину та його ознаки
- •Поняття покарання
- •54.Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
- •55Види джерел конституційного права України
- •56.Конституційно-правовий статус Президента України
- •58. Форми державного правління і державного устрою
- •63.Дати визначення конституцйно-правового статусу органів виконавчої влади
- •65. 1.Поняття функцій держави.
- •2. Види державних функцій.
- •3. Форми і методи здійснення функцій держави.
- •66.Поняття і форми власності в Україні
- •67. Порядок прийняття на роботу
- •78. Поняття держави та її ознаки
- •79. Поняття й структура норм права
- •80. Особисті й майнові права та обов'язки батьків і дітей
- •81. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання
- •82. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність
12. Розкрити поняття «норма права» , зробивши при цьому їх класифікацію.
Норма права — це загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу.
Правові норми класифікуються за:
1) суб'єктами, які прийняли нормативно-правовий акт. Норми права можуть бути прийняті законодавчими, виконавчими, судовими, контрольно-наглядовими органами, громадськими об'єднаннями, трудовими колективами, усім населенням;
2) предметом регулювання (залежно від галузей права). Конституційні, адміністративні, фінансові, цивільні, кримінальні, цивільно-процесуальні, кримінально-процесуальні, трудові та інші правові норми;
3) способом встановлення диспозиції норми (правил поведінки). Розрізняють імперативні (диспозиція формулюється органом держави) і диспозитивні (держава дозволяє суб'єктам домовитися щодо правила взаємної поведінки), а також бланкетні (відсилають до норм інших правових актів, які необхідно виконувати) норми;
125
4) характером
диспозиції. Існують уповноважуючі (дозволяючі), зобов'язуючі, забороняючі правові норми;
5) функціональним призначенням. Правові норми поділяються на матеріально-правові (встановлюють права, обов'язки, заборони тощо) і процесуально-правові (встановлюють регламент, процедуру правової діяльності);
6) терміном дії в часі. Постійні (норми невизначеної в часі дії) та тимчасові (норми визначеної в часі дії);
7) сферою територіальної дії (дією в просторі). Загальні (загальнодержавні) та місцеві (локальні);
8) колом осіб (суб 'єктів), на яких норма поширює свою дію. Загальні (діють на всіх громадян), спеціальні (діють на певне коло осіб), виняткові (вилучають, усувають дію норм щодо певних суб'єктів).
13. Дати розуміння структури норми права.
Структуру норм права розглядати однозначно важко, так як існують різні норми. Наприклад, норми-принципи, норми-дефініції (поняття), норми-приписи, норми — правила поведінки. В сучасний період вивчена структура норм-приписів і норм-правил поведінки. Їх структуру розглядають як логічну структуру правової норми.
В структурі логічної норми права виділяють 3 елементи: гіпотезу, диспозицію і санкцію. Це основні і обов'язкові елементи структури логічної норми права.
Гіпотеза — це така частина правової норми, в якій виражаються обставини і умови, при яких наступає реалізація юридичних прав і обов'язків, виникають юридичні факти і правовідносини. Гіпотеза встановлює і обумовлює сферу і межі регулюючої дії диспозиції. До неї можна застосувати термін "якщо".
Диспозиція — це така частина норми, в якій записано саме правило поведінки суб'єктів і виражається вона в юридичних правах і обов'язках. Вона описує, що суб'єкти можуть і зобов'язані робити, яка діяльність і поведінка заборонена. До неї можна застосувати термін “то”.
Санкція — це частина норми, в якій закріплюються заходи державного примусу в випадку невиконання обов'язків або порушення диспозиції. Санкція наступає або може наступити за правопорушення. До неї можна поставити термін “то”, “інакше”.
Цю структуру норми можна виразити по схемі: “якщо — то” або "якщо — то — інакше”, а до норм-приписів — тільки “якщо — то". Логічна структура правової норми, як правило, не співпадає із статтями нормативних актів, іноді її потрібно конструювати самому, оскільки статті законів викладаються лаконічно. В деяких статтях закону може бути не одна, а 2-3 норми права, а в деяких тільки окремі частини правової норми: гіпотези-диспозиції, гіпотези-санкції, диспозиції-санкції. Крім того, в заборонних нормах права гіпотеза і диспозиція співпадають.
Наприклад, в ст. 147 Кодексу законів про працю України вказується (п.1): “За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:1) догана; 2) звільнення”.
Цю статтю з позицій логічної структури правової норми можна сформулювати так: якщо працівник допустить порушення трудової дисципліни .(гіпотеза), то власник має право застосувати до нього згідно з трудовим законодавством — статутами і положеннями про дисципліну (диспозиція) — тільки один з таких видів стягнення: 1)догана; 2) звільнення (санкція).