- •1.Дати характеристику основ права, предмет, методологія.
- •2.Визначити місце і роль права. Його функції
- •4.З*ясувати і проаналізувати загальні підходи до розуміння права.
- •7.Сутність права. Його ознаки
- •8. Дати розуміння принципів права та їх сутності
- •9. Розкрити поняття зміст і механізм правового регулювання.
- •10. Дати розуміння предмету і методу правового регулювання
- •11. З’ясувати поняття «джерело» (форма) права і їх особливості та види.
- •12. Розкрити поняття «норма права» , зробивши при цьому їх класифікацію.
- •13. Дати розуміння структури норми права.
- •14. Показати правоутворення як процес самоорганізації права, його види та суб’єкти.
- •15. Показати спільне і відмінне в поняттях "правоутворення" і "правотворчість".
- •16. Дати розуміння системи права, основних структурних елементів і критеріїв їх розуміння
- •17. Дати розуміння системи законодавства, її структури і перспективи її розвитку в Україні
- •18. Розкрити тенденції системи права і системи законодавства в Україні
- •19. Нормотворчість як вид регулювання державної діяльності
- •20. Показати місце правовідносин в загальній системі соціальних відносин. Ознаки правовідносин.
- •21. Дати розуміння правовідносин в широкому і вузькому розумінні.
- •29. Дати характеристику актам тлумачення юридичних норм
- •30. Дати розуміння правової поведінки, основних рис і видів правомірної поведінки.
- •31. Правопорушення.Встановлення відповідальності за правопорушення.
- •32.Дати розуміння категорії «конституційне право» і розкрити його предмет.
- •33.Зробити аналіз основ суспільного ладу і політики України.За Конституцією України.
- •34.Дати характеристику національно-державного устрію України за Конституцією.
- •35.Зясувати основні права і свободи громадян України за к.У. Та іншими законами і їх реалізації на практиці.
- •39. Предмет цивільного права
- •42. Ава 4. Адміністративно-правові (управлінські) методи і форми 4.1. Методи державного управління
- •43. Значення юридичних актів управління як прояву управління
- •44. Проаналізувати категорію «адміністративне правопорушення» як підставу притягнення до адміністративної відповідальності.
- •45. Зясувати прояви адміністративної відповідальності і їх закріплення в кодексі про адміністративні правопорушення.
- •46. Зясувати предмет цивільного права України і його інститути.
- •47. Охарактеризувати зміст цивільного кодексу України і вказати які відносини він регулює.
- •48. Зясувати призначення норм цивільного права.
- •49. Охарактезувати структура цивільних правовідносин.
- •50.Поняття позовної давності
- •Загальна позовна давність
- •Спеціальна позовна давність
- •51.Загальна характеристика Кримінального кодексу України
- •52Поняття кримінального права
- •53.Поняття злочину та його ознаки
- •Поняття покарання
- •54.Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
- •55Види джерел конституційного права України
- •56.Конституційно-правовий статус Президента України
- •58. Форми державного правління і державного устрою
- •63.Дати визначення конституцйно-правового статусу органів виконавчої влади
- •65. 1.Поняття функцій держави.
- •2. Види державних функцій.
- •3. Форми і методи здійснення функцій держави.
- •66.Поняття і форми власності в Україні
- •67. Порядок прийняття на роботу
- •78. Поняття держави та її ознаки
- •79. Поняття й структура норм права
- •80. Особисті й майнові права та обов'язки батьків і дітей
- •81. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання
- •82. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність
16. Дати розуміння системи права, основних структурних елементів і критеріїв їх розуміння
Система права — це комплекс взаємопов'язаних і взаємодіючих чинних юридичних норм певної держави.
Існує кілька класифікацій системи права:
за призначенням виділяють матеріальне і процесуальне право. Норми матеріального права безпосередньо регулюють суспільні відносини (наприклад, цивільне право, кримінальне право), тоді як норми процесуального права встановлюють порядок застосування норм матеріального права (наприклад, цивільно-процесуальне право, кримінально-процесуальне право).
за характером регульованих відносин — приватне і публічне право
за формою права — звичаєве, прецедентне, договірне і статутне (інша назва право законів, кодифіковане, декретне право)право.
Основними елементами структурисистеми права є 1) правові (юридичні) норми, 2) інститути права, 3) галузі права.
17. Дати розуміння системи законодавства, її структури і перспективи її розвитку в Україні
Система законодавства - це впорядкована безліч всіх діючих нормативно-правових актів даної держави.
У системі законодавства тих або інших держав можна розрізняти, наприклад:
- галузеве законодавство, тобто однойменне з галузями права, що збігає з ними по предметі правового регулювання, наприклад, карне, трудове й т.д.:
- комплексне законодавство, тобто таке, котре містить норми різних галузей права: карного, адміністративного, цивільного, наприклад, екологічне законодавство;
- загальфедеральне законодавство й законодавство суб'єктів федерації (у федераціях);
- законодавство автономії (якщо вищий представницький орган автономії вправі приймати закони);
- конституційне й інше законодавство, закони й підзаконні акти (по юридичній чинності).
Структура системи законодавства - це внутрішній підрозділ законодавства на відносно відособлені групи нормативно-правових актів.
Структура системи законодавства (її внутрішня будова):
-галузева («горизонтальна») - галузеве законодавство (трудове, цивільне, карне й т.д. законодавство ),тобто в системі законодавства підсистеми нормативних актів розрізняються по предметі правового регулювання (наприклад, предмет регулювання трудового законодавства - трудові відносини, а також відносини , тісно пов'язані із трудовими);
-ієрархічна («вертикальна») - закони й підзаконні акти, тобто в системі законодавства підсистеми нормативних актів (закони, підзаконні акти) розрізняються по юридичній чинності.
Різновидом ієрархічної структури є ієрархічна структура законодавства у федеративній державі, т.зв. «федеративна структура законодавства» - федеральне законодавство й законодавство суб'єктів федерації.
18. Розкрити тенденції системи права і системи законодавства в Україні
До загальних тенденцій належать такі:
Поступова зміна співвідношення - «людина і право». З одного боку, мова йде про
«олюднення» права, про створення такої правової системи, де б у центрі уваги завжди були людина, її права і свободи. Реальні кроки в цьому напрямку зроблені в Декларації прав і свобод людини і громадянина, Конституції України, Цивільному кодексі України, законах про власність, громадянство та інших нормативних актах. Сюди ж відноситься зміна методів правового регулювання: перехід від імперативних до диспозитивним методами, переважання общедозволі-ного типу регулювання у відносинах між людьми. Одним словом, все більше викристалізовується і розширюється сфера дії приватного права.
З іншого боку, спостерігається певне обмеження публічно-правового регулювання, яке в попередні часи було доведено до абсурду (свідоцтво тому - встановлення граничних розмірів садових будиночків, бань, погребів і т. п.). В даний час відбувається вирівнювання відносин між державою і окремою людиною з точки зору обсягу прав і обов'язків між ними, гарантій їх реалізації.
2. Децентралізація правового регулювання. Конституція України створили базу для законодавчого стимулювання розвитку органів місцевого самоврядування. Значний розвиток отримують такі кошти децентралізованого регулювання, як договори, субсидіарне застосування, аналогія закону і права.
3. Інтеграція в українське законодавство в певних випадках загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів Україні (ст. 15 Конституції України. Можна говорити також про інтеграційної тенденції законодавства країн - учасниць СНД в економічному, інформаційному просторі, сфері боротьби зі злочинністю.
У числі тенденцій розвитку структури (системи) права можна назвати такі.
1. Процес поступового накопичення нормативного матеріалу та розподіл його за структурними блокам - інститутам, галузям. Все більш помітна тенденція до певної уніфікації подібних блоків як рівнозначних за обсягом, структурою та іншим характеристикам, що дозволяє розширювати площині їх взаємодії, підвищувати ефективність регулювання. Даний процес включає в себе утворення нових інститутів і галузей (банківське, податкове право), а також виокремлення їх з уже існуючих структурних підрозділів (сімейне право).
2. Зростання значення правового регулювання, що тягне за собою утворення комплексних структурних об'єднань юридичних норм. Це обумовлено комплексним характером предмета і методу правового регулювання, суб'єктів та об'єктів правових відносин. Виникнення комплексних утворень залежить і від ступеня розвиненості правової системи, від взаємодії її з іншими нормативно-регулятивними системами суспільства.
3. Можливе розвиток системи права в напрямку від сучасної структури з її досить міцними зв'язками між інститутами і галузями до «плазмового» будовою, де первинні структурні елементи будуть перебувати в стані відносної автономності. У необхідних випадках при наявності певних системоутворюючих факторів вони можуть створювати структурні асоціації для рішення будь-яких питань. Проблеми, що виникають з природних потреб суспільного розвитку, зумовлюють цілі законодавця щодо їх врегулювання. Мета законодавця «притягує» до себе з нормативного масиву різні за своїм призначенням та функціональної спеціалізації норми для ефективного і швидкого її досягнення.
Тенденції вдосконалення законодавства виглядають наступним чином:
1. Приведення всього законодавчого масиву у відповідність до Конституції України Цей процес включає в себе перегляд чинного законодавства, скасування застарілих нормативних актів, створення нових законів, вдосконалення законодавчої техніки та законодавчого процесу.
2. Формування нових комплексних галузей законодавства - про банки і банківську діяльність, приватизації, банкрутстві підприємств, податки, місцеве самоврядування та ін Комплексне правове вплив дозволяє більш ефективно і цілеспрямовано вирішувати економічні та соціальні питання.
3. Становлення нової структури законодавства, викликане розмежуванням повноважень між Федерацією, республіками в складі України З'являються нові види законодавчих актів (статути країв, областей, крайові, обласні закони, укази, постанови губернаторів, глав адміністрацій та інші нормативні акти).