- •1.Дати характеристику основ права, предмет, методологія.
- •2.Визначити місце і роль права. Його функції
- •4.З*ясувати і проаналізувати загальні підходи до розуміння права.
- •7.Сутність права. Його ознаки
- •8. Дати розуміння принципів права та їх сутності
- •9. Розкрити поняття зміст і механізм правового регулювання.
- •10. Дати розуміння предмету і методу правового регулювання
- •11. З’ясувати поняття «джерело» (форма) права і їх особливості та види.
- •12. Розкрити поняття «норма права» , зробивши при цьому їх класифікацію.
- •13. Дати розуміння структури норми права.
- •14. Показати правоутворення як процес самоорганізації права, його види та суб’єкти.
- •15. Показати спільне і відмінне в поняттях "правоутворення" і "правотворчість".
- •16. Дати розуміння системи права, основних структурних елементів і критеріїв їх розуміння
- •17. Дати розуміння системи законодавства, її структури і перспективи її розвитку в Україні
- •18. Розкрити тенденції системи права і системи законодавства в Україні
- •19. Нормотворчість як вид регулювання державної діяльності
- •20. Показати місце правовідносин в загальній системі соціальних відносин. Ознаки правовідносин.
- •21. Дати розуміння правовідносин в широкому і вузькому розумінні.
- •29. Дати характеристику актам тлумачення юридичних норм
- •30. Дати розуміння правової поведінки, основних рис і видів правомірної поведінки.
- •31. Правопорушення.Встановлення відповідальності за правопорушення.
- •32.Дати розуміння категорії «конституційне право» і розкрити його предмет.
- •33.Зробити аналіз основ суспільного ладу і політики України.За Конституцією України.
- •34.Дати характеристику національно-державного устрію України за Конституцією.
- •35.Зясувати основні права і свободи громадян України за к.У. Та іншими законами і їх реалізації на практиці.
- •39. Предмет цивільного права
- •42. Ава 4. Адміністративно-правові (управлінські) методи і форми 4.1. Методи державного управління
- •43. Значення юридичних актів управління як прояву управління
- •44. Проаналізувати категорію «адміністративне правопорушення» як підставу притягнення до адміністративної відповідальності.
- •45. Зясувати прояви адміністративної відповідальності і їх закріплення в кодексі про адміністративні правопорушення.
- •46. Зясувати предмет цивільного права України і його інститути.
- •47. Охарактеризувати зміст цивільного кодексу України і вказати які відносини він регулює.
- •48. Зясувати призначення норм цивільного права.
- •49. Охарактезувати структура цивільних правовідносин.
- •50.Поняття позовної давності
- •Загальна позовна давність
- •Спеціальна позовна давність
- •51.Загальна характеристика Кримінального кодексу України
- •52Поняття кримінального права
- •53.Поняття злочину та його ознаки
- •Поняття покарання
- •54.Конституційно-правовий статус Верховної Ради України
- •55Види джерел конституційного права України
- •56.Конституційно-правовий статус Президента України
- •58. Форми державного правління і державного устрою
- •63.Дати визначення конституцйно-правового статусу органів виконавчої влади
- •65. 1.Поняття функцій держави.
- •2. Види державних функцій.
- •3. Форми і методи здійснення функцій держави.
- •66.Поняття і форми власності в Україні
- •67. Порядок прийняття на роботу
- •78. Поняття держави та її ознаки
- •79. Поняття й структура норм права
- •80. Особисті й майнові права та обов'язки батьків і дітей
- •81. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання
- •82. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність
53.Поняття злочину та його ознаки
Стаття 11 КК України дає таке визначення злочину: "Злочином ? передбачене цим Кодексом суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину".
Таким чином, злочин як свідомий вольовий вчинок людини повинен бути виражений у конкретній дії або бездіяльності. Думки, погляди, переконання, що не знайшли свого вираження в актах дії або бездіяльності, навіть якщо вони суперечать інтересам суспільства, злочином визнаватися не можуть. Разом з тим і конкретна дія або бездіяльність, позбавлена психологічної основи діяння — свідомого і вольового елементів (це, наприклад, рефлекторні, інстинктивні вчинки), — не є злочином, тому що в ст. II вказується, що злочином є лише діяння, вчинене суб'єктом злочину, яким відповідно до ч. 1 ст. 18 КК є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, тобто особа, що діє з свідомістю і волею, є достатніми для того, щоб поставити їй у вину вчинене діяння.
У ч. 1 ст. 11 КК вказані три ознаки злочину: суспільна небезпечність діяння, винність і передбаченість діяння в законі про кримінальну відповідальність.
Наука кримінального права відмічає ще таку ознаку як караність.
З урахуванням цих ознак можна дати наукове визначення поняття злочину: злочином визнається суспільне небезпечне, винне, протиправне і кримінально каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Суспільна небезпечність як матеріальна ознака злочину полягає в тому, що діяння або заподіює шкоду відносинам, які охороняються кримінальним законом, або містить у собі реальну можливість заподіяння такої шкоди.
Другою обов'язковою ознакою злочину є винність. Частина 2 ст. 2 КК закріпила цей принцип, вказавши, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обов'язковою ознакою злочину є також його протиправність. Протиправність означає передбачення його в кримінальному законі. Виділення законом кримінальної протиправності як обов'язкової ознаки злочину являє собою конкретне вираження принципу законності в кримінальному праві: кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, що вчинила таке суспільне небезпечне діяння, яке передбачено законом як злочин. Кримінальний закон дає вичерпний перелік злочинів. Тому, якщо навіть діяння становить небезпеку для суспільства, але не передбачене законом про кримінальну відповідальність, воно не може розглядатися як злочин.
З ознакою протиправності пов'язана четверта обов'язкова ознака злочину — його караність. Під караністю розуміють погрозу застосування покарання за злочин, що міститься в кримінально-правових санкціях.
З урахуванням викладеного, підкреслюючи єдність ознак злочину, можна зробити висновок, що тільки наявність сукупності розглянутих чотирьох ознак — суспільної небезпечності, винності, протиправності, караності — характеризує діяння, вчинене суб'єктом злочину, як злочин.